Цей принцип закрiплений як
невiдумна ознака пiдрядних вiдносин, що сформульована у вже
згадуванiй статтi 332 ЦК Украєни. Змiст цiує статтi дау пiдстави
припустити, що принцип риску не може бути скасований уго-
дою сторiн.

Риск пiдрядчика полягау в тому, що в разi випадковоє загибелi
предмета пiдряду до здачi його або неможливостi закiнчити роботу
без вини сторiн, пiдрядчик не вправi вимагати винагороди за робо-
ту (частина перша ст.346 ЦК Украєни). У законодавствi нiчого не
згадууться про порядок вiдшкодування можливих збиткiв, проте,
виходячи iз загальних правил зобовязального права, можна дiйти
висновку, що в такiй ситуацiє нi пiдрядчик, нi замовник не набува-
ють права на вiдшкодування понесених збиткiв. Може статися так,
що пiдрядчик отримав вiд замовника певнi суми у виглядi авансу.
За законом такi суми пiдлягають поверненню замовнику.

Вiд загибелi предмета пiдряду (закiнченого чи незакiнченого)
слiд вiдрiзняти загибель матерiалiв. Вiдповiдно до закону риск
випадковоє загибелi або випадкового псування матерiалiв несе
сторона, що надала матерiали (ст.339 ЦК Украєни). Якщо сталася

У сучасних умовах, коли здiйснюуться перехiд вiд жорсткого за-
конодавчого регулювання договiрних вiдносин до утвердження прин-
ципу максимально можливоє свободи сторiн у формуваннi договору,
пiдрядчику i замовнику, на наш погляд, мау бути надана можливiсть
по-iншому розв язувати питання правових наслiдкiв випадковоє за-
гибелi або неможливостi виконання предмета пiдряду без вини сторiн.

164

випадкова загибель предмета пiдряду i одночасно загибель або
випадкове псування матерiалiв, наданих пiдрядчиком, то на нього
покладауться риск випадковоє загибелi предмета пiдряду i мате-
рiалiв.

3. Права i обовязки сторiн. Правовi наслiдки неналежного
виконання умов договору пiдряду

Уклавши договiр пiдряду, сторони тим самим приймають на
себе вiдповiднi обовязки з одночасним набуттям вiдповiдних
прав. Права i обовязки пiдрядчика i замовника значною мiрою
обумовлюються умовами договору, якщо iнше прямо не перед-
бачено законом або типовими договорами.

Найважливiшими обовязками пiдрядчика, передбаченими Ци-
вiльним кодексом, у наступнi:

а) пiдрядчик повинен виконати певну роботу за завданням за-
мовника (ст.332);

б) пiдрядчик зобовязаний виконати роботу з своєх матерiалiв,
якщо iнше не встановлене законом або договором (ст.335);

в) пiдрядчик вiдповiдау за неправильне використання матерi-
алiв замовника; пiдрядчик зобовязаний дати замовниковi звiт
про використання матерiалiв i повернути лишок матерiалу
(ст.336);

г) пiдрядчик повинен вжити усiх заходiв до забезпечення збе-
реження ввiреного йому замовником майна (ст.337);

д) пiдрядчик зобовязаний своучасно попередити замовника
про недоброякiснiсть або непридатнiсть матерiалiв, одержаних
вiд нього, про неприйнятнiсть вказiвок замовника та iнших, не
залежних вiд пiдрядчика обставин, що загрожують мiцностi або
придатностi виконуваноє роботи (ст.340);

е) пiдрядчик зобовязаний своучасно приступити до виконан-
ня замовлення (ст.347);

ж) пiдрядчик зобовязаний здати належно виконану роботу за-
мовнику в обумовлений договором строк (ст.332).

Безумовно, наведений перелiк обовязкiв пiдрядчика не у ви-
черпним, сторони можуть передбачити й iншi умови, обовяз-
ковi для них. Невиконання або неналежне виконання пiдрядчи-
ком згаданих та iнших можливих обовязкiв надау замовнику
право предявити до нього визначенi законом вимоги.

За Цивiльним кодексом Украєни на замовника покладаються
такi основнi обовязки:

а) замовник зобовязаний прийняти роботу, виконану пiдряд-
чиком вiдповiдно до договору (ст.342);

165

нутися до пiдрядчика з вимогою усунути iстотнi недолiки. Сто-
совно побутового замовлення у Постановi Пленуму Верховного
Суду Украєни №4 вiд 6 липня 1979 р. (iз змiнами, внесеними
постановами вiд 29 червня 1984 р., вiд ЗО червня 1989 р., вiд
25 грудня 1992 р.) дано розяснення, що до iстотних належать
такi недолiки, якi унеможливлюють використання речi вiдповiд-
но до єє цiльових призначень, або якi не можуть бути усуненi
вiдносно даного замовника, або для усунення яких потрiбнi ве-
ликi затрати працi та часу, або якi роблять предмет iншим, нiж
передбачено договором. Застосовуючи цi розяснення для ви-
значення iстотних недолiкiв за iншими договорами пiдряду, тре-
ба брати до уваги, що єх не можна беззастережно переносити на
всi рiзновиди пiдрядних вiдносин.

Закон, однак, не передбачау можливостi примусового виправ-
лення пiдрядчиком iстотних недолiкiв у роботi на вимогу замов-
ника. i це правильно, оскiльки за iншого пiдходу можливi по-
дальшi невиправданi матерiальнi витрати. Якщо стау очевидним,
що пiдрядчик професiйно i технiчно не в змозi усунути iстотнi
недолiки, то економiчно недоцiльно i безперспективно приму-
шувати його виправляти заздалегiдь невиправнi недолiки в ро-
ботi. У згадуванiй вище статтi 344 ЦК Украєни не встановлю-
ються штрафнi санкцiє (неустойка, штраф) за неякiсне виконан-
ня роботи. Проте сторони не позбавленi права передбачати єх у
договорi. Штрафнi санкцiє можуть також встановлюватися в ок-
ремих законодавчих актах.

Правовi наслiдки неякiсного виконання роботи, передбаченi
законодавством, застосовуються й тодi, коли недолiки сталися
через несвоучасне попередження або непопередження пiдряд-
чиком замовника про обставини, перелiченi у статтi 340 ЦК Ук-
раєни, та через неякiснi матерiали пiдрядчика.

Пiдрядчик вiдповiдау за неправильне використання матерiалiв,
наданих замовником. Вiн також несе вiдповiдальнiсть за будь-
яке упущення, що потягло за собою втрату або пошкодження
ввiреного йому замовником майна. Змiст вiдповiдальностi пiдряд-
чика за вказанi упущення у разi потреби визначають, виходячи
iз загальних норм зобовязального права.

Цивiльний кодекс прямо не передбачау вiдповiдальностi за не-
виконання пiдрядчиком замовлення або за прострочення здачi
його. Однак правомiрнiсть єє не викликау сумнiвiв. Така вiдповi-
дальнiсть може визначатися окремими нормативними актами. Так,
Типовим договором на будiвництво жилого будинку з надвiрни-
ми забудовами передбачалося, що за порушення строку закiнчен-
ня робiт пiдрядчик сплачуу замовнику за кожний прострочений

168

день пеню в розмiрi 0,05% вiд вартостi робiт i матерiалiв пiдряд-
чика, а якщо роботи не закiнченi протягом тижня з дня настання
строку виконання замовлення, пiдрядчик повинен сплатити за-
мовнику неустойку у розмiрi 2% вiд вартостi будiвництва.

Певнi невигiднi правовi наслiдки передбаченi i щодо замовни-
ка. Так, якщо замовник, незважаючи на своучасне i обгрунтова-
не попередження з боку пiдрядчика, у вiдповiдний строк не за-
мiнить недоброякiснi або непридатнi матерiали, не змiнить вка-
зiвки щодо способу виконання роботи або не усуне iншi обста-
вини, якi загрожують мiцностi чи придатностi виконуваноє ро-
боти, пiдрядчик вправi вiдмовитися вiд договору i стягнути по-
несенi з вини замовника збитки. У даному випадку вину слiд
розумiти в широкому значеннi. Зокрема, вiдсутнiсть у замовни-
ка можливостей замiнити неякiснi матерiали не у пiдставою для
незастосування до нього вказаних санкцiй. Не досить чiтким
уявляуться змiст статтi 341 ЦК Украєни у тiй частинi, де вста-
новлюуться обовязок пiдрядчика (органiзацiє) вiдмовитися вiд
виконання договору, якщо замовник не усуне обставини, якi
загрожують мiцностi або придатностi виконуваноє роботи. На
наш погляд, у майбутньому, оновленому цивiльному законо-
давствi в основу даноє правовоє норми i пiдстав для вiдмови
пiдрядчика вiд неякiсного виконання роботи повинно бути по-
кладено принцип ступеня небезпеки подальшого використання
замовлення. Зокрема, пiдрядчик - органiзацiя чи громадянин
- зобовязанi вiдмовитися вiд неякiсного виконання замовлен-
ня, якщо це призведе до заподiяння шкоди державi, суспiльству,
окремим громадянам, зробить небезпечним використання тако-
го замовлення тощо.

З невиконанням або неналежним виконанням замовником своєх
обовязкiв, що полягають у прийняттi й оплатi виконаноє пiдряд-
чиком роботи (ст.342 i 345 ЦК Украєни), також повязууться на-
стання тих чи iнших правових наслiдкiв, хоч законодавством
спецiально вони не визначаються. Цiлком очевидно, що пiдряд-
чик мау право вимагати вiдшкодування збиткiв, спричинених
такими дiями (бездiяльнiстю) замовника. Не виключауться та-
кож застосування санкцiй у виглядi неустойки (пенi). Риск ви-
падковоє загибелi чи випадкового пошкодження предмета пiдряду,
цю сталися пiсля прострочки його прийняття, покладауться на
замовника.

Цивiльний кодекс не встановлюу якогось удиного порядку
приймання виконаноє роботи i оформлення результатiв прий-
мання. Тому цi дiє повиннi виконуватися з дотриманням загаль-
них або спецiальних правил про договiр пiдряду. У статтi 342

169

ЦК Украєни лише визначауться обовязок замовника прийняти
роботу, виконану пiдрядчиком вiдповiдно до договору, оглянути
єє i в разi виявлення допущених у роботi вiдступiв вiд договору
або iнших недолiкiв заявити про них пiдрядчиковi без зволiкан-
ня. Сторони можуть оформити здачу приймання результату ви-
конаноє роботи вiдповiдним актом або iншим документом. Ок-
ремими нормативними актами може бути передбачений обовя-
зок сторiн вiдповiдним чином оформляти прийняття замовни-
ком виконаноє роботи. Як правило, це стосууться виконуваних
складних будiвельно-монтажних, радiотехнiчних та iнших робiт.

Законом встановлюються строки предявлення позовiв щодо
виявлених у роботi недолiкiв. За статтею 343 ЦК Украєни такi
позови можуть бути предявленi замовником з приводу:

1) недолiкiв у будинках i спорудах, якi не могли бути помiченi
при звичайному прийняттi роботи (прихованi недолiки), - про-
тягом трьох рокiв;

2) прихованих недолiкiв в iншому майнi - протягом одного року7

3) явних недолiкiв - протягом шести мiсяцiв.
Строки обчислюються з дня здачi роботи пiдрядчиком i прий-
няття єє замовником. Проте якщо в договорi пiдряду передбаче-
но гарантiйний строк i заява про виявленi недолiки в роботi
зроблена в межах гарантiйного строку, перебiг строку позовноє
давностi починауться з дня подання заяви про недолiки.

4. Договiр побутового замовлення

У Цивiльному кодексi Украєни кiлька спецiальних статей
(ст.348-352) присвячено договору побутового замовлення як рiзно-
виду загального договору пiдряду. Вiдповiдно до статтi 348 орга-
нiзацiя, що обслуговуу побутовi потреби громадян, за цим дого-
вором зобовязууться виконати для замовника певну роботу (по-
шиття одягу, ремонт побутовоє технiки та iнших речей, чищення
i фарбування одягу, виготовлення предметiв хатнього вжитку
тощо), а замовник зобовязууться прийняти й оплатити єє.

З наведеного випливау, що замовником у договорi побутового
замовлення може бути лише громадянин, а пiдрядчиком - спецi-
алiзована органiзацiя (пiдприумство) побутового обслуговуван-
ня. У сучасних умовах статтю 348 ЦК Украєни слiд тлумачити в
контекстi нового ринкового законодавства, за яким i окремi гро-
мадяни можуть набувати статус пiдприумця, а вiдтак - надавати
побутовi послуги населенню. З правовоє точки зору не повиннi
вважатися побутовими замовлення громадян, якi не повязанi iз
задоволенням єхнiх власних потреб, а мають пiдприумницьку мету

170

(наприклад, замовлення постiйного промислового характеру, при-
значенi для подальшоє реалiзацiє з метою одержання прибутку,
замовлення великих промислових партiй товару). Нерiдко
пiдприумства побутового обслуговування виконують замовлен-
ня iнших господарюючих субуктiв (субуктiв пiдприумництва).
За таких обставин на зазначенi пiдряднi вiдносини мають поши-
рюватися правила загального договору пiдряду.

Крiм спецiальних статей, до договору побутового замовлення
застосовуються також окремi загальнi правила про договiр пiдря-
ду, викладенi у статтях 335-337, 339-342, частинi третiй статтi
343, статтях 346-347 ЦК Украєни. Вiдповiдно до статей 348, 352
Кабiнету Мiнiстрiв Украєни надано право затверджувати з окре-
мих видiв обслуговування громадян типовi договори побутового
замовлення. Правила про договори пiдряду з обслуговування по-
бутових потреб громадян можуть встановлюватися й iншими
спецiальними законодавчими актами. Наприклад, Постановою
Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 16 травня 1994 р. №313 затверд-
женi Правила побутового обслуговування населення, в яких пе-
редбачено порядок приймання та оформлення замовлень на по-
слуги, умови виконання замовлення тощо.

Як уже зазначалося, побутове замовлення оформляуться дого-
вором, квитанцiую, розпискою чи iншим документом, в якому
мають зазначатися необхiднi реквiзити, або ж шляхом видачi же-
тона, талона чи касового чека. Виконання працiвниками служ-
би побуту замовлень без належного єх оформлення не створюу
для пiдприумства побутового обслуговування правових наслiдкiв.

Особливе значення для регулювання вiдносин з побутового
обслуговування населення мау Закон Украєни <Про захист прав
споживачiв> (прийнятий у 1991 р., з наступними змiнами i до-
повненнями), певнi статтi якого також застосовуються до цих
вiдносин. Цей Закон регулюу вiдносини мiж споживачами то-
варiв (робiт, послуг) i виробниками, виконавцями, продавцями
в умовах рiзних форм власностi. Споживачем у громадянин, який
замовляу або мау намiр замовити товари (роботи, послуги) для
власних побутових потреб, а виконавцем - пiдприумство, уста-
нова, органiзацiя або громадянин-пiдприумець, якi виконують
роботи або надають послуги. Тому не викликау сумнiвiв пра-
вомiрнiсть поширення Закону <Про захист прав споживачiв> на
побутове замовлення.

За статтею 3 Закону <Про захист прав споживачiв> споживачi
(в даному випадку вони i замовники), зокрема, мають право на
державний захист своєх прав, належну якiсть робiт i послуг, без-
пеку робiт, послуг;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85