366 ЦК Украєни).

Строки позовноє давностi та порядок предявлення позовiв у
спорах, повязаних з перевезеннями в закордонному сполученнi,
встановлюються транспортними статутами (кодексами) або
мiжнародними угодами (ст.367 ЦК Украєни).

9. Договори експедицiє

Серед допомiжних договорiв, що повязанi з перевезеннями
вантажiв, багажу та пошти, слiд видiлити договори експедицiє. У

221

звязку з розвитком централiзованих перевезень вантажiв авто-
мобiльному транспорту часто передаються функцiє, повязанi з
виникненням або завершенням процесу перевезення вантажiв
на iнших видах транспорту. Автотранспортнi пiдприумства чи
спецiально створюванi транспортно-експедицiйнi органiзацiє
приймають на себе весь комплекс операцiй по вiдправленню
вантажiв залiзничним, водним та повiтряним транспортом, одер-
жанню вiд них вантажiв i доставцi єх одержувачам, проведенню
розрахункiв за перевезення тощо. Вiдносини цих органiзацiй з
клiунтурою та iншими транспортними пiдприумствами оформ-
ляються договорами експедицiє.

Експедицiйнi функцiє здiйснюються також пiдприумствами
звязку. За договорами з видавництвами газет, журналiв вони
одержують перiодичнi видання вiд друкарень, обробляють, упа-
ковують i вiдправляють єх за призначенням. Поштовi пiдприум-
ства виконують функцiє експедитора й у тому разi, коли вони
приймають i доставляють клiунтурi - громадянам та органiзацi-
ям - рiзноманiтнi поштовi вiдправлення: листи, посилки, бан-
деролi, грошовi перекази, газети та журнали. Пересилка пошто-
вих вiдправлень неможлива без єх перевезення рiзними видами
транспорту. Установи звязку укладають з перевiзниками дого-
вори на перевезення пошти. Зокрема, залiзницi здiйснюють пош-
товi перевезення як у спецiальних вагонах Мiнiстерства звязку,
так i у вагонах залiзниць, включаючи єх у пасажирськi, швидкi
та поштово-багажнi поєзди (ст.137 Статуту залiзниць).

В чинному Цивiльному кодексi Украєни вiдсутнi норми щодо
договору експедицiє. Вiдносини по транспортно-експедицiйно-
му обслуговуванню регулюються нормами транспортних статутiв
(ст.68 Статуту залiзниць, ст.78 Статуту внутрiшнього водного
транспорту, ст.125, 126 Статуту автомобiльного транспорту), Пра-
вилами централiзованого завезення (вивезення) вантажiв авто-
мобiльним транспортом загального користування на залiзничнi
станцiє, аеропорти, морськi порти, порти (пристанi) внутрiш-
нього водного транспорту, що спiльно затверджуються вiдповiд-
ними транспортними мiнiстерствами.

За договором транспортноє експедицiє експедитор зобовязууть-
ся за винагороду i за рахунок вiдправника вантажу укласти вiд
його або свого iменi один чи кiлька договорiв перевезення ван-
тажу та органiзувати виконання зазначених у договорi додатко-
вих послуг, повязаних з перевезенням. Як додатковi послуги за
договором експедицiє можуть передбачатись: здiйснення таких
необхiдних для доставки вантажу операцiй, як одержання по-
трiбних для експорту або iмпорту документiв, виконання мит-

222

них та iнших формальностей, перевiрка кiлькостi та стану ван-
тажу, його навантаження i розвантаження, сплата мита, зборiв
та iнших витрат, що покладаються на вiдправника, зберiгання
вантажу, його одержання у пунктi призначення.

Експедитор може дiяти як вiд iменi клiунта, так i вiд свого
iменi. Якщо експедитор за умовами договору дiу вiд iменi вiдправ-
ника, то щодо вiдносин по договору експедицiє застосовуються
положення про договiр доручення. У разi, якщо вiн дiу вiд свого
iменi, застосовуються вiдповiднi правила про договiр комiсiє.
Вiдповiдальнiсть при цьому за невиконання чи неналежне вико-
нання обовязкiв, що складають змiст додаткових послуг, надан-
ня яких прийняв на себе експедитор, визначауться законодав-
ством про вiдповiдний договiр (пiдряду, зберiгання тощо) та умо-
вами договору експедицiє. Отже, договiр експедицiє може мiсти-
ти елементи кiлькох видiв: перевезення, доручення, комiсiє, пiдря-
ду, зберiгання тощо, якi тiсно переплiтаються в одному юридич-
ному фактi (договорi).

У договорi транспортноє експедицiє, укладеному мiж експеди-
тором i клiунтом, експедитор по сутi замiняу клiунта у вiдноси-
нах з перевiзником. У звязку з цим автотранспортнi пiдприум-
ства, що здiйснюють транспортно-експедицiйне обслуговування
клiунтури, користуються правами i несуть обовязки та вiдповi-
дальнiсть, передбаченi транспортними статутами для вiдправникiв
й одержувачiв вантажiв (ст.68 Статуту залiзниць).

Водночас автотранспортнi пiдприумства (експедитори) укла-
дають з органiзацiями залiзничного транспорту, морськими i
рiчковими портами та аеропортами договори на централiзоване
завезення та вивезення вантажiв. У цих договорах передбача-
ються:

- обсяги перевезень вантажiв;

- строки доставки вантажiв згiдно з погодженими графiками;

- забезпечення збереженостi вантажу;

- виконання навантажувально-розвантажувальних робiт в обу-
мовленi години доби;

- умови розрахункiв за перевезення та виконання експеди-
цiйних робiт;

- взаумна вiдповiдальнiсть сторiн за порушення договiрних
зобовязань тощо.

Договори, що укладаються автотранспортними пiдприумства-
ми, з одного боку, з клiунтурою на транспортно-експедицiйне
обслуговування, а з другого - з транспортними пiдприумствами
на централiзоване завезення i вивезення вантажiв, за своєм змiстом
повиннi бути взаумопогодженими, щоб забезпечувати чiтку й

223

.-.--.--.-. .ч ..iч.iiд-гi. i>->пi па iиненга по-
кладаються такi обовязки, як:

- предявляти вантажi експедиторовi рiвномiрно протягом
кварталу, мiсяця, доби;

- забезпечувати на своєх складах роботу по вiдправленню та
прийманню вантажiв у певнi часи, погодженi з експедитором,
тощо.

За невиконання або неналежне виконання обовязкiв за дого-
вором про транспортно-експедицiйне обслуговування сторони не-
суть майнову вiдповiдальнiсть. Вона визначауться як загальними
положеннями про зобовязання, так i нормами транспортних ста-
тутiв i кодексiв, договорами мiж експедиторами та клiунтами, якi
укладаються на основi типових договорiв (наприклад, типовий
договiр на централiзоване завезення (вивезення) вантажiв на станцiє
залiзниць, в порти (на пристанi), аеропорти, виконання мiжмiських
перевезень вантажiв i транспортно-експедицiйне обслуговування
автотранспортними пiдприумствами та органiзацiями автомобiль-
ного транспорту загального користування).

Договором експедицiє, за умовами якого експедитор дiу вiд
свого iменi, може бути передбачена вiдповiдальнiсть експедито-
ра за неналежне виконання договорiв перевезення, укладених
ним з метою забезпечити доставку вантажу. Така вiдповiдальнiсть
експедитора визначауться за тими самими правилами, за якими
перед ним вiдповiдау той чи iнший перевiзник, якщо договором
не передбачена пiдвищена вiдповiдальнiсть експедитора. Зокре-
ма, експедитор вiдповiдау перед клiунтом за неподання контей-
нера пiд завантаження, за невручення квитанцiє про приймання
вантажу до перевезення або накладноє пiсля одержання вантажу
вiд перевiзника, за нестачу, пошкодження вантажу тощо. Клiунт
несе вiдповiдальнiсть за невикористання поданих автомобiлiв чи
контейнерiв, за несвоучасну оплату наданих послуг тощо.

Глава 13
Кредитно-розрахунковi вiдносини

1. Поняття кредитноє системи Украєни

Кредитна система Украєни - це мережа кредитних установ на
чолi з Нацiональним банком Украєни та iншi органiзацiє (на-
приклад, кредитнi спiлки, ломбарди).

Банки - це установи, функцiую яких у кредитування субуктiв
господарськоє дiяльностi та громадян за рахунок залучення коштiв

224

, пiдприумств, установ, органiзацiй, населення та iнших кредит-
них ресурсiв, касове i розрахункове обслуговування народного
господарства, виконання валютних та iнших банкiвських опе-
рацiй, передбачених законодавством Украєни. Банки у юридич-
ними особами, економiчно самостiйними i повнiстю незалеж-
ними вiд виконавчих та розпорядчих органiв державноє влади в
рiшеннях, повязаних з єх оперативною дiяльнiстю, а також щодо
вимог i вказiвок, якi не вiдповiдають чинному законодавству. В
умовах переходу до ринковоє економiки кардинально змiнено
систему банкiв в Украєнi.

Банкiвська система Украєни у дворiвневою i складауться з На-
цiонального банку Украєни та комерцiйних банкiв рiзних видiв i
форм власностi.

Перший рiвень - Нацiональний банк Украєни. Нацiональний
банк Украєни у центральним банком, єє емiсiйним центром, зна-
ходиться у власностi Украєнськоє держави i пiдзвiтний Верховнiй
Радi Украєни, провадить удину державну грошову та кредитну
полiтику, регулюу дiяльнiсть банкiвськоє системи в цiлому, орга-
нiзовуу i здiйснюу мiжбанкiвськi розрахунки.

Другий рiвень банкiвськоє системи - комерцiйнi банки, що
створюються на акцiонерних або пайових засадах.

Прийнятий Верховною Радою Украєни Закон <Про банки i
банкiвську дiяльнiсть> дау змогу банкам виконувати лише такi
банкiвськi операцiє:

- залучення i розмiщення грошових вкладiв та кредитiв;

- здiйснення розрахункiв за дорученням клiунтiв, банкiв-ко-
респондентiв та єх касове обслуговування;

- ведення рахункiв клiунтiв i банкiв-кореспондентiв;

- фiнансування капiтальних вкладень за дорученням власникiв
або розпорядникiв iнвестованих коштiв;

- випуск платiжних документiв i цiнних паперiв (чекiв, акре-
дитивiв, акцiй, облiгацiй, векселiв тощо);

- купiвля, продаж i зберiгання платiжних документiв, цiнних
паперiв, а також операцiй з ними;

- видача поручительств, гарантiй та iнших зобовязань за третiх
осiб, що передбачають єх виконання у грошовiй формi;

- придбання права вимоги з поставки товарiв i надання по-
слуг, прийняття ризику виконання таких вимог та iнкасацiя цих
вимог (факторинг),

- придбання за власнi кошти засобiв виробництва для пере-
дачi єх в оренду (лiзинг);

- купiвля в органiзацiй i громадян та продаж єм iноземноє ва-
люти готiвкою i валюти, що знаходиться на рахунках i вкладах;

о - -

в 6-257

225

- iпiшiи i продаж в Украєнi i за кордоном монетарних ме-
талiв;

- залучення i розмiщення дорогоцiнних металiв на рахунки i
вклади та iншi операцiє з цими цiнностями вiдповiдно до мiжна-
родноє банкiвськоє практики;

- довiрчi операцiє (залучення та розмiщення коштiв, управлiн-
ня цiнними паперами та iн.) за дорученням клiунтiв;

- надання консультацiйних послуг;

- проведення операцiй по касовому виконанню державного
бюджету за дорученням Нацiонального банку Украєни;

- здiйснення iнших операцiй з дозволу Нацiонального банку
Украєни.

В межах удиноє кредитноє системи Украєни виникають правовi
вiдносини мiж Нацiональним банком Украєни i комерцiйними
банками при: наданнi комерцiйним банкам кредитiв на строк за
домовленiстю з позичальниками та кредитiв пiд заставу векселiв
i цiнних паперiв; веденнi рахункiв банкiв-кореспондентiв;

здiйсненнi розрахункового касового обслуговування комерцiй-
них банкiв; органiзацiє iнкасацiє та перевезеннi грошових знакiв
та iнших цiнностей.

Нацiональний банк Украєни надiлений правом регулювання
рiвня вiдсоткових ставок банкiвських та iнших фiнансово-кре-
дитних установ Украєни.

Комерцiйнi банки вступають у конкретнi правовi вiдносини
зi своєми клiунтами: приймають i розмiщують грошовi вклади,
залучають i надають кредити, здiйснюють розрахунки за дору-
ченням клiунтiв i банкiв-кореспондентiв та єх касове обслуго-
вування. Вони ведуть рахунки клiунтiв i банкiв-кореспондентiв;

фiнансують капiтальнi вкладення за дорученням власникiв або
розпорядникiв iнвестованих коштiв; можуть випускати, купу-
вати, продавати i зберiгати платiжнi документи та iншi цiннi
папери (чеки, акредитиви, акцiє, облiгацiє, векселi тощо); ви-
давати поручительство, гарантiє й iншi зобовязання за третiх
осiб, якi передбачають єх виконання у грошовiй формi; набува-
ти право вимоги з поставки товарiв i надання послуг, прийнят-
тя ризику виконання таких вимог та єх iнкасацiє (факторинг), й
iншi банкiвськi операцiє, що не забороняються чинним зако-
нодавством.

Основними функцiями комерцiйних банкiв у здiйснення на
договiрних засадах рахункового касового та iншого банкiвсько-
го обслуговування пiдприумств, установ, юридичних осiб i гро-
мадян шляхом здiйснення операцiй i надання вже зазначених
послуг.

226

Комерцiйнi банки розрiзняються:

- за приналежнiстю статутного капiталу i способу його фор-
мування - украєнськi акцiонернi товариства та за участю iно-
земного капiталу тощо;

- за видами здiйснюваних операцiй - унiверсальнi й спецiа-
лiзованi;

- за галузевою орiунтацiую.

iз дiяльностi банкiв виникау коло складних вiдносин, якi регу-
люються нормами рiзних галузей права: адмiнiстративного, фiнан-
сового i цивiльного. Юридичний змiст цих вiдносин - субуктивнi
юридичнi права та обовязки єх учасникiв - з одного боку -
банку, з iншого - позичальника (у кредитних правовiдносинах)
i володаря рахунку, вiдкритого у банку (у розрахункових право-
вiдносинах).

Цивiльно-правовий бiк кредитно-розрахункових вiдносин, де
однiую з сторiн виступау банкiвська установа, звужений тим, що
при регулюваннi єх застосовууться в основному метод владних
приписiв. Цивiльно-правовий метод регулювання суспiльних вщно-
син характеризууться правовою рiвнiстю субуктiв права, єх дис-
позитивнiстю та iнiцiативою у формуваннi i реалiзацiє вiдносин.

Законодавство встановлюу договiрний характер вiдносин мiж
банками й клiунтами, можливiсть самостiйного вибору клiунтом
кредитноє установи для кредитно-розрахункового i касового об-
слуговування. Проте рiвностi сторiн у цих вiдносинах немау. Банк
у цих вiдносинах звязаний нормами права, оскiльки дiяльнiсть
банкiв регулюуться законодавчими актами. Комерцiйнi банки,
що обслуговують пiдприумства будь-якоє власностi та громадян,
незалежнi вiд виконавчих i розпорядчих органiв державноє вла-
ди, вiд виконання прийнятих ними рiшень, якi звязанi з поточ-
ною банкiвською дiяльнiстю.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85