Най-
частiше вiд газових промислiв i заводiв газ подауться магiстраль-
ним газопроводам, а вiд них - органiзацiям, що експлуатують
газове господарство у мiстах: управлiнням газового господар-
ства, газовим трестам i конторам тощо. Магiстральнi газопрово-

113

ди й мiськi газовi трести i у газопостачальними органiзацiями в
договорах iз споживачами.

Найголовнiшi права та обовязки сторiн при постачаннi енергiє
визначаються у договорах, що укладаються згiдно з типовими
договорами. Головним обовязком енергопостачальноє органiзацiє
у безперервне або за погодженим графiком постачання спожи-
вача електричною або тепловою енергiую. Кiлькiсть електро-
енергiє зазначауться в договорi згiдно з установленими лiмiтами
вiдпуску енергiє. У договорах на вiдпуск тепловоє енергiє у виг-
лядi пари або гарячоє води окремо зазначауться кiлькiсть енергiє,
що йде на опалення, вентиляцiю, гаряче водопостачання i тех-
нологiчнi потреби.

Енергопостачальна органiзацiя стежить за дотриманням спо-
живачем лiмiтiв електричноє енергiє. Якщо при цьому виявля-
ються перевитрати добовоє норми електроспоживання, вона мау
право примусово обмежувати вiдпуск електроенергiє в наступнi
днi у розмiрi не бiльше 25 вiдсоткiв вiд встановленоє планом на
добу до повноє компенсацiє допущених перевитрат енергiє. У разi
виявлення в години максимуму перевищення споживачем уста-
новленого плану навантаження протягом ЗО хвилин i бiльше
енергопостачальна органiзацiя може зажадати вiд споживача зни-
ження навантаження до встановленого лiмiтом або договором
значення. Така вимога повинна бути виконана безумовно i не-
гайно, бо в iншому разi пiсля попередження споживач може бути
повнiстю або частково вiдключений вiд мережi.

Кiлькiсть газу визначауться у договорах згiдно iз затверджени-
ми рiчними i квартальними планами. Мiсячнi плани встановлю-
ються газопостачальною органiзацiую на основi заявок спожи-
вачiв з урахуванням можливостей газодобувних i газоперероб-
них пiдприумств i пропускноє здатностi газопроводiв. Газ по-
дауться i вiдбирауться протягом мiсяця рiвномiрно у межах се-
редньодобовоє норми споживання, а в разi необхiдностi вiдхи-
лення вiд цiує норми - за погодженими мiж сторонами диспет-
черськими графiками.

Енергiя та газ, якi подаються споживачам через приуднану ме-
режу, повиннi за якiстю вiдповiдати певним вимогам. Якiсть
електроенергiє визначауться напругою (у вольтах) i частотою (у
перiодах на секунду), якi пiдтримуються на межi електромереж
електропостачальноє органiзацiє та споживача. Теплова енергiя
характеризууться тиском i температурою пари або води. Якiсть
газу, що подауться у магiстральнi газопроводи, повинна вiдпов-
iдати вимогам стандарту. Газ подауться очищеним вiд газового
бензину, нафти i механiчних домiшок. Хiмiчне очищення та осу-

114

шення природного газу здiйснюуться постачальником або газо-
постачальною органiзацiую.

Енерго- i газопостачальнi органiзацiє повиннi стежити за тех-
нiчним станом i правильно експлуатувати своє мережi, забезпе-
чувати технiку безпеки та можливiсть нормального використан-
ня енергiє i газу споживачами.

З метою забезпечення надiйного i економiчного використан-
ня енергiє та газу на споживача також покладауться ряд обо-
вязкiв щодо нормальноє експлуатацiє енерго- чи газомережi.
Зокрема, вiн здiйснюу перевiрку стану, профiлактичнi випро-
бування та ремонт належних йому енергоустановок i захисних
засобiв; забезпечуу необхiдний облiк використаноє енергiє; до-
тримууться встановлених лiмiтiв i режимiв енергоспоживання;

щороку складау плани органiзацiйно-технiчних заходiв щодо
рацiонального витрачання енергiє; забезпечуу обслуговування
енергоустановок персоналом потрiбноє квалiфiкацiє тощо. Спо-
живач повинен безперешкодно допускати персонал постачаль-
них органiзацiй та представникiв органiв енергетичного нагля-
ду для контролю за режимом споживання енергiє та технiчним
станом енергомережi. Вiн зобовязаний негайно повiдомляти
енерго постачальну органiзацiю про всi несправностi в роботi
приладiв облiку енергiє, про аварiє, про ураження електричним
струмом людей i тварин.

Обовязком споживача у своучасна i повна оплата одержаноє
енергiє та газу за цiнами (тарифами), встановленими договором.

Порушення постачальною органiзацiую або споживачем єхнiх
обовязкiв за договором призводить до невигiдних майнових
наслiдкiв. Особливо дорого споживачам i всьому народному гос-
подарству обходяться перерви в енергопостачаннi i подачi газу,
повязанi з недовипуском енергiє чи газу споживачам. За не-
довiдпуск електричноє енергiє на виробничi потреби енергопос-
тачальна органiзацiя сплачуу споживачевi штраф у розмiрi дво-
кратноє тарифноє вартостi недовiдпущеноє електроенергiє, якщо
це викликано недопоставкою палива для електростанцiє. При
недовiдпуску енергiє з iнших причин штраф сплачууться у вось-
микратному розмiрi. За недовiдпуск тепловоє енергiє на вироб-
ничi цiлi постачальна органiзацiя сплачуу споживачам штраф у
розмiрi тарифноє вартостi недовiдпущеноє енергiє у звязку з не-
допоставкою палива електростанцiям i чотирикратноє тарифноє
вартостi недовiдпущеноє енергiє у всiх iнших випадках.

Матерiальна вiдповiдальнiсть енергопостачальних органiзацiй
перед споживачами за недовiдпуск електроенергiє не настау, коли
це було викликано: а) стихiйними явищами (пожежами, повеня-

115

ми, бурею тощо); б) неправильними дiями персоналу споживача
або стороннiх осiб (помилкове ввiмкнення або вимкнення, на-
кидання предметiв на проводи повiтряних лiнiй); в) припинен-
ням або обмеженням подачi енергiє з вини споживача (п. 1.10.2
Правил користування електричною енергiую). Аналогiчнi пiдстави
для звiльнення енергопостачальних органiзацiй за недовiдпуск
тепловоє енергiє передбаченi пунктом 8.6 Правил користування
тепловою енергiую. Незалежно вiд причин недовiдпуску енергiє
постачальна органiзацiя не зобовязана поповнювати єє в наступ-
них перiодах. Це стосууться й недоподачi газу.

За порушення умов щодо якостi енергiє, а саме в разi вiдпуску
електроенергiє зниженоє якостi (за одним або кiлькома показни-
ками одночасно), енергопостачальна органiзацiя сплачуу спо-
живачевi штраф у розмiрi 25 вiдсоткiв вартостi вiдпущеноє елект-
роенергiє зниженоє якостi. Аналогiчну за розмiром неустойку
(штраф) сплачуу енергопостачальна органiзацiя за зниження
параметрiв тепловоє енергiє. При зниженнi з єє вини параметрiв
пари бiльш нiж на 25 вiдсоткiв обумовленого договором спожи-
вач мау право, попередньо повiдомивши контрагента, припини-
ти споживання тепловоє енергiє. В цьому разi постачальна орга-
нiзацiя вiдповiдау як за недовiдпуск енергiє.

За недоподачу газу вiдповiдно до укладеного договору винна
сторона сплачуу контрагенту неустойку в розмiрi 8 вiдсоткiв вар-
тостi газу, який не був поданий протягом мiсяця. В разi пору-
шення обумовленоє договором якостi газу або погодженого тис-
ку сторона, що подау газ, виплачуу другiй сторонi штраф у розмiрi
10 вiдсоткiв вiд вартостi добовоє подачi за кожну добу, протягом
якоє було допущене порушення (п.41, 43 Правил подачi газу
магiстральним газопроводам i споживачам).

Правила користування електричною i тепловою енергiую не
передбачають вiдповiдальностi споживачiв за недовикористання
замовленоє енергiє. i це цiлком вiрно, бо єє запровадження не
узгоджувалося б iз прагненням до економiє матерiальних ресурсiв
як важливоє умови пiдвищення ефективностi виробництва.

Штрафи за порушення умов щодо кiлькостi i якостi енергiє та
газу у виключною неустойкою, бо збитки при цьому не вiдшко-
довуються.

Споживач вiдповiдау за несвоучасну оплату рахункiв у формi
пенi. Незалежно вiд стягнення пенi енергопостачальна органiза-
цiя може припинити вiдпуск енергiє споживачевi до погашення
ним заборгованостi. Крiм того, повне або часткове припинення
подачi енергiє споживачевi, пiсля попередження його постачаль-
ною органiзацiую, допускауться також у разi: а) незадовiльного

116

стану енергоустановок споживача; б) порушення встановленого
режиму енергопостачання; в) самовiльного пiдуднання до ме-
режi нових приймачiв енергiє; г) недопущення службових осiб
постачальноє органiзацiє до енергоустановок i приладiв облiку
енергiє та в iнших випадках, передбачених пунктами 1.9.2 Пра-
вил користування електричною енергiую i 7.2 Правил користу-
вання тепловою енергiую. Односторонну припинення подачi
енергiє в цих випадках можна вiднести до числа оперативних
майнових санкцiй.

Глава 7. Договори на реалiзацiю сiльсько-
господарськоє продукцiє

1. Поняття та укладення договору на закупку сiльськогоспо-
дарськоє продукцiє

Формування державних ресурсiв сiльськогосподарськоє про-
дукцiє, забезпечення населення продовольством, а переробних
пiдприумств необхiдною сировиною значною мiрою залежить
вiд чiтко налагодженоє системи договiрних вiдносин по закупках
цiує продукцiє в сiльськогосподарських виробникiв. Забезпечен-
ня потреб у продукцiє сiльського господарства для бюджетноє
сфери, формування державного резервного та елiтного насiнну-
вих фондiв i генетичного фонду у тваринництвi здiйснюуться
через державний контракт. Виробники сiльськогосподарськоє
продукцiє самостiйно розпоряджаються своую продукцiую, реа-
лiзуючи єє за контрактними (включаючи державнi) та iншими
договорами через бiржi, торговi та контрактовi доми, заготiвельнi
та посередницькi органiзацiє.

В мiру створення в Украєнi спецiалiзованих аграрних бiрж за-
купки частини сiльськогосподарськоє продукцiє здiйснюються
шляхом торгiв фючерсними i договiрними контрактами на цих
бiржах. Оскiльки бiржова торгiвля сiльгосппродукцiє ще тiльки
налагоджууться, закупки цiує продукцiє заготiвельними та iнши-
ми органiзацiями безпосередньо у виробникiв єє здiйснюуться
переважно за договорами контрактацiє.

За договором контрактацiє виробник сiльськогосподарськоє про-
дукцiє зобовязууться виробити i передати заготiвельниковi такоє
продукцiє (контрактантовi) у власнiсть, повне господарське вiдан-
ня або оперативне управлiння вироблену ним продукцiю в обу-
мовленi договором строки у кiлькостi та асортиментi, передба-
чених цим договором, а контрактант зобовязууться сприяти

117

виробниковi у виробництвi ним сiльськогосподарськоє продукцiє,
прийняти та оплатити єє за встановленими цiнами.

Сторонами у договорi контрактацiє виступають, з одного боку,
пiдприумства, органiзацiє, на якi в установленому порядку по-
кладено функцiє державноє закупiвлi сiльгосппродукцiє (заготi-
вельнi, переробнi, торговельнi тощо). Зокрема замовниками
сiльгосппродукцiє, що реалiзууться за державним контрактом,
виступають мiнiстерства, вiдомства, установи та органiзацiє, яким
видiленi з цiую метою кошти з державного бюджету. Замовника-
ми продукцiє за регiональними державними контрактами можуть
бути органiзацiє, яким видiленi кошти з мiсцевого бюджету.

Друга сторона в договорах контрактацiє - це пiдприумства та
органiзацiє будь-яких форм власностi, що виробляють сiльсько-
господарську продукцiю. До них вiдносяться колективнi сiльсько-
господарськi пiдприумства, селянськi (фермерськi) та iншi гос-
подарства, пiдсобнi господарства обуднань у промисловостi,
дослiдно-виробничi господарства сiльськогосподарських навчаль-
них закладiв i науково-дослiдних iнститутiв, селекцiйнi та дослiднi
станцiє тощо. Отже, коротко сторони в договорi можна назвати
так: заготiвельник i господарство. iнодi заготiвельник видау госпо-
дарству так звану вiдвантажувальну рознарядку про вiдправку
продукцiє не за своую адресою, а за адресою iншоє органiзацiє-
одержувача, з якою вiн перебувау в договiрних вiдносинах з по-
ставки. Тодi просування сiльгосппродукцiє вiд господарства до
споживача (промислового чи торговельного пiдприумства) офор-
мляуться двома договорами - договором контрактацiє i догово-
ром поставки. Договiр поставки звязуу заготiвельника i одержу-
вача продукцiє.

Предметом договору контрактацiє у сiльськогосподарська про-
дукцiя у сирому виглядi або така, що пройшла первинну оброб-
ку. Проте при укладеннi договору сторони можуть передбачити,
що в рахунок виконання зобовязань щодо здачi продукцiє у свiжо-
му (натуральному) виглядi господарство частину продукцiє про-
дау у переробленому виглядi. За предметом i змiстом договiр
контрактацiє близький до договору купiвлi-продажу i поставки.

Сiльгосппродукцiя у сирому виглядi у предметом договору по-
ставки, коли вiн укладений мiж заготiвельною органiзацiую i про-
мисловим пiдприумством. За загальним правилом, на реалiзацiю
переробленоє продукцiє укладауться договiр поставки. Проте, щоб
уникнути укладення двох договорiв з одним господарством - на
реалiзацiю сiльгосппродукцiє у сирому виглядi i окремо у пере-
робленому виглядi, - укладають тiльки договiр контрактацiє.
Взагалi, сторонам надауться можливiсть вибору правовоє форми

118

реалiзацiє сiльгосппродукцiє (купiвля-продаж, контрактацiя або
поставка). Якщо одна iз сторiн заперечуу проти укладення дого-
вору поставки на реалiзацiю сiльгосппродукцiє у сирому виглядi
чи пiсля первинноє обробки, то арбiтражний суд при вирiшеннi
спору виносить рiшення про укладення договору контрактацiє
незалежно вiд того, що сторони ранiше укладали договори по-
ставки. У цьому найбiльше зацiкавлене господарство, оскiльки
за договором контрактацiє на заготiвельника можуть покладати-
ся зобовязання, наприклад, щодо сприяння в органiзацiє ви-
робництва сiльгосппродукцiє, забезпечення господарства тарою
i пакувальними матерiалами, вiдпуску промислових чи продо-
вольчих товарiв або комбiкормiв у порядку зустрiчного продажу,
що не передбачено законодавством про поставки.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85