Франшиза встановлюуться у виглядi фiксованоє суми дирек-
цiями Укрдержстраху залежно вiд змiни цiн на автомобiлi, вар-
тостi ремонтних робiт та автозапчастин. У цьому разi страховий
внесок сплачууться у зменшеному розмiрi. В разi укладення до-
говору з франшизою збиток, завданий автомобiлю, додатковому
обладнанню i предметам багажу в розмiрi, меншому за встанов-
лену суму франшизи, не виплачууться (вiн залишауться на ризи-
ку страхувальника), а збиток, що перевищуу встановлену суму
франшизи, вiдшкодовууться у повному обсязi. Договiр страху-
вання автомобiля може включати умови про вiдшкодування
шкоди, повязаноє з втратою його товарного вигляду внаслiдок
настання страхових подiй. Страхувальник, який обирау цю умо-
ву, додатково до страхового платежу вносить суму в розмiрi 50%
нарахованоє суми платежу. Страхове вiдшкодування виплачууть-
ся страхувальниковi i тодi, коли транспортний засiб пошкодже-
но пiд час його експлуатацiє членом родини страхувальника.

Договори страхування будiвель, що належать громадянам. Доб-
ровiльне страхування будiвель, що належать громадянам на правi
приватноє власностi, застосовууться щодо житлових будинкiв,

26)

вини с додатковим до ооов язкового страхування, яке охоплюу
лише 40% єхньоє вартостi. Проте за цим договором можна за-
страхувати також гаражi, огорожу тощо, що не пiдлягають обо-
вязковому страхуванню. Добровiльне страхування будiвель про-
водиться на випадок знищення чи пошкодження єх внаслiдок
будь-яких причин, окрiм навмисних дiй страхувальника або члена
його родини, вiйськових дiй, екологiчних катастроф тощо. До-
говори укладаються строком вiд 1 до 11 мiсяцiв чи вiд одного до
пяти рокiв включно. За бажанням страхувальника будiвлi мо-
жуть бути застрахованi на договiрну страхову суму.

Договiр страхування може бути укладено як на всi будiвлi, що
знаходяться на вiдведенiй страхувальниковi земельнiй дiлянцi,
так i на окремi з них, i навiть на окремi єхнi конструктивнi еле-
менти, як правило, з оглядом будiвель або на пiдставi документiв,
що пiдтверджують наявнiсть будiвель. При переходi у встанов-
леному порядку будiвлi у власнiсть iнших осiб вона вважауться
застрахованою до кiнця строку, встановленого договором, без
переоформлення страхового свiдоцтва. Страхувальнику, який
протягом трьох i бiльше календарних рокiв пiдряд укладав дого-
вори, надауться пiльговий мiсячний строк для поновлення дого-
вору. Такий договiр незалежно вiд дня сплати страхових пла-
тежiв вважауться поновленим i набирау чинностi з дня закiнчен-
ня дiє попереднього договору.

Договори страхування вантажiв можуть укладатись юридичними
та фiзичними особами, якi користуються послугами рiзних видiв
транспорту: морського, залiзничного, внутрiшнього водного, ав-
томобiльного, повiтряного. За цими договорами страхувальникам
вiдшкодовуються збитки, що виникають вiд випадковостей та не-
безпек пiд час перевезення вантажiв. Договiр страхування може
бути укладений на основi однiує з умов: з вiдповiдальнiстю за всi
ризики чи без вiдповiдальностi за пошкодження.

За договором, укладеним на умовах вiдповiдальностi за всi ри-
зики, вiдшкодовуються збитки вiд пошкодження, повноє заги-
белi всього або частини вантажу, що сталися з будь-яких при-
чин (за окремими винятками), а також всi необхiднi i доцiльно
здiйсненi витрати по рятуванню та збереженню вантажу.

При укладеннi договору з умовою без вiдповiдальностi за по-
шкодження, названi збитки i витрати пiдлягають вiдшкодуван-
ню страхувальникам, якщо вони викликанi лише певними по-
дiями: пожежею, бурею чи iншими стихiйними лихами; зiткнен-
ням транспортних засобiв тощо.

За обома видами страхування вантажiв не вiдшкодовуються
збитки, що виникли внаслiдок будь-якого роду вiйськових дiй

262

або вiйськових заходiв, впливу атомного вибуху чи радiоактив-
ного зараження тощо. Проте за договором страхування, укла-
деним з умовою без вiдповiдальностi за пошкодження, не
вiдшкодовуються збитки вiд пiдмокання вантажу атмосферни-
ми опадами, крадiжки, недоставки вантажу та з деяких iнших
причин.

Договори страхування ризику непогашення кредитiв i вiдповiдаль-
ностi позичальникiв за непогашення кредитiв. Крiм майна обуктом
страхування може бути й iнший майновий iнтерес, зокрема ри-
зик пiдприумницькоє дiяльностi. З 1 червня 1990 р. запровадже-
но добровiльне страхування ризику непогашення кредитiв. До-
говори добровiльного страхування ризику непогашення кредитiв
страховики укладають з банками. Обуктом страхування за-цими
договорами у вiдповiдальнiсть усiх чи окремих позичальникiв
(фiзичних чи юридичних осiб) перед банком за своучасне та повне
погашення кредитiв i вiдсоткiв за користування кредитами про-
тягом строку, встановленого в договорi страхування. Вiдповi-
дальнiсть страховика виникау, якщо страхувальник (банк) не
одержав обумовлену кредитним договором суму протягом 20 днiв
пiсля настання строку платежу, передбаченого кредитним дого-
вором, або строку, встановленого банком при невиконаннi по-
зичальником умов кредитного договору.

В договорах добровiльного страхування вiдповiдальностi пози-
чальникiв за непогашення кредитiв страхувальниками виступа-
ють уже пiдприумства та органiзацiє рiзних форм власностi. За
цими договорами страховик виплачуу банковi, який видав кре-
дит, вiдшкодування в обумовленому договором розмiрi (вiд 50
до 90% суми непогашеного позичальником кредиту, включаючи
й вiдсотки за користування ним). Пiсля виплати банковi страхо-
вого вiдшкодування до страховика переходять у межах виплаче-
ноє суми всi права банку-кредитора до пiдприумства-страхуваль-
ника за кредитним договором.

6. Окремi види договорiв особистого страхування

iснують такi види договорiв особистого страхування: змiшаного
страхування життя; страхування дiтей; до шлюбу (весiльне); ви-
хованцiв дитячих iнтернатних установ; вiд нещасних випадкiв;

страхування робiтникiв i службовцiв за рахунок органiзацiй та iншi.

Договори змiшаного страхування життя обуднують кiлька зобо-
вязань страховоє органiзацiє, що викликаються рiзними страхо-
вими подiями. Ними у: 1) закiнчення строку страхування; 2)
травма, одержана внаслiдок нещасного випадку, а також випад-

263

кове гостре отрууння, випадковi переломи, вивихи тощо; 3) смерть
страхувальника. Страхова сума визначауться угодою сторiн. За
умови сплати пiдвищених страхових платежiв страхувальниковi
може бути виплачена подвоуна чи потроуна страхова сума у мо-
мент настання певних страхових подiй (травма, опiки тощо).
Укласти договiр змiшаного страхування життя мають право осо-
би вiком вiдiб до 77 рокiв строком на 3, 5, 10, 15 або 20 рокiв за
умови, що на момент закiнчення договору страхувальниковi буде
не бiльше 80 рокiв. У разi смертi страхувальника страхова сума
виплачууться особi, на користь якоє укладено договiр, або спад-
коумцям страхувальника.

Договори страхування дiтей, до шлюбу (весiльне), вихованцiв
дитячих iнтернатних установ. Особливiсть цих договорiв особис-
того страхування полягау в тому, що застрахованими особами
тут виступають дiти вiком до 15 рокiв, а страхувальниками -
єхнi батьки, родичi, опiкуни чи iншi громадяни, а також трудовi
колективи (щодо вихованцiв дитячих установ). Страховi внески
за договорами страхування дiтей та до шлюбу сплачуються стра-
хувальниками щомiсячно чи одноразово, а при страхуваннi ви-
хованцiв iнтернатних установ - тiльки одноразово. Причому та-
рифнi ставки по весiльному страхуванню визначаються залежно
вiд вiку страхувальника, а не застрахованого, що посилюу гаран-
тованiсть одержання страховоє суми навiть на випадок смертi
страхувальника на час дiє договору. Названi договори передба-
чають нагромадження грошових сум до моменту закiнчення стро-
ку страхування, тобто досягнення застрахованим певного вiку
або часу одруження. Якщо внаслiдок нещасного випадку або
певного захворювання (полiомiулiтом тощо) вихованець iнтер-
натноє установи буде визнаний iнвалiдом, страховик приймау
рiшення про виплату йому страховоє допомоги за iнвалiднiстю.

Договори страхування вiд нещасних випадкiв. За цими догово-
рами кожен громадянин може застрахувати як себе особисто,
так i своєх дiтей вiд нещасних випадкiв, що призводять до травм
або смертi застрахованоє особи. Страхова сума визначауться уго-
дою сторiн. Не вiдносяться до страхових випадкiв травми чи
смерть застрахованого вiком вiд 14 рокiв, якщо вони сталися
внаслiдок дiй, в яких слiдчими органами або судом встановленi
ознаки навмисного злочину чи у разi управлiння автомобiлем
або iншим транспортним засобом у станi алкогольного, нарко-
тичного спянiння.

Договори страхування робiтникiв i службовцiв за рахунок орга-
нiзацiй у додатковими до соцiального страхування та стосуються
працiвникiв, умови працi яких повязанi з пiдвищеною небезпе-

264

кою для єх життя i здоровя (працiвники арктичних експедицiй,
пожежноє охорони тощо). Страхуються вони на випадок смертi
або втрати загальноє працездатностi. Страховi платежi сплачуу
органiзацiя. Договiр укладауться на строк вiд одного мiсяця до
одного року.

Глава 15

Договори про надання юридичних i фактичних
послуг (доручення, комiсiя, схов, охорона обуктiв)

1. Поняття та види послуг

Крiм зобовязань про виконання робiт (договiр пiдряду, до-
говiр пiдряду на капiтальне будiвництво тощо) цивiльне законо-
давство регулюу спецiальнi зобовязання, що мають загальну наз-
ву - зобовязання про надання послуг. Вони рiзняться мiж со-
бою тим, що в зобовязаннях по виконанню робiт на одного з
контрагентiв покладауться обовязок виконати роботу, яка б за-
вершувалась досягненням певного матерiального результату, а в
зобовязаннях про надання послуг дiяльнiсть контрагента спря-
мована на вчинення юридичних i фактичних дiй, якi безпосе-
редньо не породжують матерiальних наслiдкiв або зовсiм не по-
виннi завершуватися матерiальними наслiдками.

Послуги - це певна дiяльнiсть, що не повязууться зi створен-
ням речi (єє вiдновлення, ремонт), однак яка сама по собi пород-
жуу вiдповiдне благо, що мау споживну вартiсть i внаслiдок цьо-
го стау обуктом цивiльного права.

Послуги, якi надають один одному учасники цивiльного обо-
роту, бувають рiзними. Проте, залежно вiд змiсту та субуктного
складу, зобовязання про надання послуг подiляються на три
групи: 1) зобовязання, спрямованi на надання послуг юридич-
ного характеру (договiр доручення, договiр комiсiє); 2) зобовя-
зання, спрямованi на надання фактичних послуг (договiр схову,
договiр про охорону обуктiв тощо); 3) зобовязання, в яких по-
уднуються юридичнi i фактичнi послуги (договiр експедицiє).

2. Договiр доручення

За договором доручення одна сторона (повiрений) зобовязууть-
ся виконати вiд iменi i за рахунок другоє сторони (довiрителя)
певнi юридичнi дiє (ст.386 ЦК Украєни). Отже, сторонами дого-
вору виступають повiрений i довiритель. Повiрений - особа,

265

яка зобовязууться виконати юридичнi дiє, а довiритель - особа,
яка доручау повiреному виконати цi дiє. Повiреним i довiрите-
лем можуть бути як громадяни, так i юридичнi особи. Громадя-
ни, якi виступають повiреними чи довiрителями, мають бути
дiуздатними. Будь-яка юридична особа вправi бути довiрителем,
а повiреним - лише за умови, що це не виходить за межi єє
спецiальноє правоздатностi. Наприклад, посередницькi органi-
зацiє, юридичнi консультацiє, банки, товарнi бiржi.

Договiр доручення досить поширений у цивiльному обiгу. Вiн
застосовууться установами банку з клiунтами для виконання
рiзних доручень - одержання та виплата грошей; у вiдносинах
органiв звязку з громадянами щодо переказу грошей i виконан-
ня iнших дiй; у вiдносинах клiунтiв з колегiую адвокатiв; у вiдно-
синах торговельних i промислових органiзацiй з посередниць-
кими органiзацiями тощо.

Предметом договору доручення у юридичнi дiє повiреного. До
таких юридичних дiй вiдносяться не тiльки угоди, а також iншi
дiє повiреного (вчинення процесуальних дiй, складення актiв),
завдяки яким довiритель здiйснюу своє права та обовязки або
набувау, змiнюу i припиняу єх. iнколи повiрений, виконуючи
доручення, здiйснюу також окремi фактичнi дiє. Наприклад, ог-
лядау речi, якi бажау придбати довiритель, спадковуу i перево-
зить речi тощо. Такi дiє не у предметом договору доручення.
Вони носять супровiдний характер i можуть мати правове зна-
чення у вiдносинах мiж повiреним та довiрителем, який зобовя-
заний вiдшкодувати витрати повiреного, що повязанi з прове-
денням фактичних дiй.

Характерним для договору доручення у те, що повiрений ви-
конуу юридичнi дiє вiд iменi i за рахунок довiрителя. Згiдно з
цим усi права та обовязки, що виникають внаслiдок юридичних
дiй повiреного, - це права та обовязки довiрителя, а не повiре-
ного. Повiрений виступау як представник свого довiрителя пе-
ред третiми особами. Внаслiдок цього договiр доручення нази-
вають також договором про представництво. Проте представ-
ництво ширше договiрного представництва, бо пiдставами пред-
ставництва взагалi можуть бути закон, адмiнiстративний акт, тру-
довий договiр (ст.62 ЦК Украєни). Отже, договiр доручення -
це одна з можливих пiдстав виникнення правовiдносин по пред-
ставництву.

Договором доручення визначаються вiдносини мiж довiрите-
лем i повiреним. Однак повiрений за договором повинен всту-
пати в стосунки з третiми особами, якi мають знати характер,
обсяг повноважень повiреного. З цiую метою довiритель, в ос-

266

повному, видау повiреному доручення, що дозволяу йому дiяти
вiд iменi довiрителя, а також визнау обсяг i характер повнова-
жень повiреного.

Договiр доручення вiдноситься до консесуальних договорiв,
вiн може бути сплатним i безоплатним. Сплатним вiн стау, якщо
це буде передбачено договором або затвердженими в установле-
ному порядку правилами (ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85