Страховик, який уклав з
перестраховиком договiр про перестрахування, залишауться
вiдповiдальним перед страхувальником у повному обсязi згiдно
з договором страхування.

З метою забезпечення повноти страхового фонду, проведення
профiлактичних заходiв та виконання обовязкiв перед страху-
вальниками страховики намагаються застрахувати якомога ширше
коло обуктiв. Максимальна єх кiлькiсть, яка може бути охопле-
на страхуванням, називауться страховим полiсом.

У зобовязаннях по добровiльному страхуванню iснуу поняття
<викупна сума>. Вона виплачууться страхувальниковi при дост-
роковому припиненнi ним договору страхування, який тривав
не менше шести мiсяцiв. Викупна сума визначауться розмiрами
сплачених страхових внескiв за вирахуванням витрат, повяза-
них з оплатою працi працiвникiв страховоє органiзацiє та наван-
таженням тарифноє ставки.

3. Зобовязання по добровiльному страхуванню

Вiдповiдно до установчих документiв та одержаноє лiцензiє стра- Я
ховики можуть здiйснювати такi види страхування: 1) особисте
- страхування життя вiд нещасних випадкiв; медичне страху-
вання; 2) майнове - страхування засобiв наземного, повiтряно-
го, водного транспорту; страхування вантажiв; iнших видiв май-

250

на; фiнансових ризикiв; 3) вiдповiдальностi; 4) перестрахування;

5) види страхування визначенi в лiцензiє.

Державний нагляд за страховою дiяльнiстю в Украєнi
здiйснюуться Комiтетом у справах нагляду за страховою дiяль-
нiстю.

Однiую з тенденцiй удосконалення страхового законодавства
у прiоритетний розвиток рiзних видiв добровiльного страхуван-
ня i поступове скорочення обовязкового страхування. Пiдста-
вами виникнення зобовязань по добровiльному страхуванню ви-
ступають договори майнового чи особистого страхування або
перестрахування. За загальними правилами договiр страхування
у реальним, бо до внесення першого страхового платежу вiн не
вступау в силу, якщо iнше не передбачено умовами страхуван-
ня. Вiн укладауться в письмовiй формi шляхом видачi страху-
вальниковi страхового свiдоцтва (сертифiката), а в морському
страхуваннi - полiса.

Поняття договору страхування визначено в статтi 15 Закону
<Про страхування>. Договiр страхування - це письмова угода
мiж страхувальником i страховиком, згiдно з якою страховик
бере на себе зобовязання у разi настання страхового випадку
виплатити страхову суму або вiдшкодувати завданi збитки у ме-
жах страховоє суми страхувальниковi чи iншiй особi, визначенiй
страхувальником, або на користь якоє укладено договiр страху-
вання (надати допомогу, виконати послугу тощо), а страхуваль-
ник зобовязууться сплачувати страховi платежi у визначенi тер-
мiни та виконувати iншi умови договору.

Для укладення договору страхування страхувальник подау стра-
ховиковi письмову заяву за формою, встановленою страхови-
ком, або iншим чином заявляу про свiй намiр укласти договiр
страхування. Факт укладення договору посвiдчууться видачею
страхового свiдоцтва (полiса, сертифiката). Договiр страхування
повинен мiстити: назву документа; назву та адресу страховика;

прiзвище, iмя, по батьковi громадянина або назву юридичноє
особи - страхувальника та його адресу; зазначення обукта стра-
хування; розмiр страховоє суми; вказiвку на страховий ризик;

строк дiє договору та порядок його змiни чи припинення; iншi
умови за згодою сторiн; пiдписи сторiн (ст.15 Закону <Про стра-
хування>).

Договiр страхування - двостороннiй, тому що права та обовяз-
ки мають обидвi сторони договору - страхувальник i страховик.
Зокрема, страховик за договором страхування зобовязаний:

1) ознайомити страхувальника з умовами i правилами страху-
вання;

251

2) протягом двох робочих днiв, як тiльки стало вiдомо про
настання страхового випадку, вжити заходiв щодо оформлення
всiх необхiдних документiв для своучасноє виплати страховоє суми
або страхового вiдшкодування страхувальниковi;

3) при настаннi страхового випадку здiйснити виплату страхо-
воє суми або страхового вiдшкодування у передбачений догово-
ром строк. Страховик несе майнову вiдповiдальнiсть за несвоу-
часну виплату страховоє суми шляхом сплати страхувальниковi
неустойки (штрафу, пенi), розмiр якоє визначауться умовами
страхування або згодою сторiн;

4) вiдшкодувати витрати понесенi страхувальником при на-
станнi страхового випадку щодо запобiгання або зменшення
збиткiв, якщо це передбачено умовами договору;

5) за заявою страхувальника у разi проведення страховиком
заходiв щодо зменшення страхового ризику або збiльшення вар-
тостi майна переукласти з ним договiр страхування;

6) тримати в таумницi вiдомостi про страхувальника i його май-
новий стан, за винятком випадкiв, передбачених законодавчими
актами Украєни.

Умовами договору страхування можуть бути передбаченi та-
кож iншi обовязки страховика, якi у одночасно правами страху-
вальника у двосторонньому зобовязаннi (ст.19 Закону <Про стра-
хування>).

Обовязкам страхувальника вiдповiдають права страховика в
договорi страхування. Страхувальник за цим договором зобовя-
заний:

1) своучасно вносити страховi платежi;

2) при укладеннi договору страхування надати страховиковi
iнформацiю про всi вiдомi йому обставини, що мають iстотне
значення для оцiнки страхового ризику, i надалi iнформувати
його про будь-яку змiну страхового ризику;

3) вживати заходiв щодо запобiгання та зменшення збиткiв,
завданих внаслiдок настання страхового випадку;

4) повiдомити страховика про настання страхового випадку в
строк, передбачений умовами страхування.

В договорi можуть також передбачатись й iншi обовязки стра-
хувальника (ст.20 Закону <Про страхування>).

Якщо обовязок страхувальника своучасно вносити страховi
платежi у безумовним, то обовязок страховика виплатити стра-
хову суму або страхове вiдшкодування виникау за умови настан-
ня страхового випадку. Проте виплата цих сум у виконанням
страховиком свого обовязку за договором, а не за формою ци-
вiльно-правовоє вiдповiдальностi перед страхувальником. За не-

252

своучасну виплату страховоє суми, страхового вiдшкодування чи
за iншi порушення договору настау майнова вiдповiдальнiсть у
виглядi неустойки (штрафу або пенi).

Вiдповiдно до статтi 24 Закону <Про страхування> виплата стра-
хових сум i страхового вiдшкодування проводиться страховиком
на пiдставi заяви страхувальника i страхового акта (аварiйного
сертифiката). Страховий акт складауться страховиком або упов-
новаженою ним особою. У разi необхiдностi страховик може
робити запити про вiдомостi, повязанi iз страховим випадком,
до правоохоронних органiв, банкiв, медичних закладiв та iнших
органiзацiй, що володiють iнформацiую про обставини страхо-
воє подiє, а також може самостiйно зясовувати причини та об-
ставини страхового випадку.

Пiдприумства, установи та органiзацiє повиннi надсилати стра-
ховиковi вiдповiдi на запити про вiдомостi, повязанi iз страхо-
вим випадком, в тому числi й данi, якi у комерцiйною таумни-
цею. При цьому страховик несе вiдповiдальнiсть за єх розголо-
шення в будь-якiй формi, за винятком випадкiв, передбачених
чинним законодавством Украєни. Наявнiсть у страховикiв спла-
ченого статутного фонду, створення страхових резервiв, а та-
кож системи перестрахування - це умови забезпечення платi-
жоспроможностi страховикiв. Вони повиннi дотримуватися нор-
мативних спiввiдношень мiж сумою власного статутного фонду
iз страховим резервом та обсягом прийнятих страхових зобовя-
зань.

У статтi 25 Закону <Про страхування> визначенi загальнi для
усiх видiв страхування пiдстави для вiдмови страховика у ви-
платi страхових сум (страхового вiдшкодування). Такими пiдста-
вами у:

1) навмиснi дiє страхувальника або особи, на користь якоє ук-
ладено договiр страхування, спрямованi на настання страхового
випадку (крiм дiй, повязаних з виконанням цими особами гро-
мадянського обовязку або захисту майна, здоровя, життя, честi
та гiдностi). Квалiфiкацiя дiй страхувальника або особи, на ко-
ристь якоє укладено договiр страхування, встановлюуться вiдпо-
вiдно до чинного законодавства Украєни;

2) вчинення страхувальником-громадянином або iншою осо-
бою, на користь якоє укладено договiр, умисного злочину, що
призвiв до страхового випадку;

3) подання страхувальником свiдомо неправдивих вiдомостей
про обукт страхування;

4) отримання страхувальником вiдповiдного вiдшкодування
збиткiв за майновим страхуванням вiд особи, винноє у єх заподi-

253

яннi. За договорами особистого страхування виплати страхових
сум здiйснюються незалежно вiд суми, яку мау отримати одер-
жувач за державним соцiальним страхуванням, соцiальним за-
безпеченням, i суми, що мау бути йому сплачена як вiдшкоду-
вання збиткiв (частина друга ст.371 ЦК Украєни, частина друга
ст.8 Закону <Про страхування>);

5) несвоучасне повiдомлення страхувальником про настання
страхового випадку без поважних на це причин або створення
страховиковi перешкод у визначеннi обставин, характеру та роз-
мiру збиткiв.

Законодавчими актами або умовами договору страхування мо-
жуть бути передбаченi й iншi пiдстави для вiдмови у виплатi
страхових сум. Рiшення про вiдмову у виплатi цих сум прий-
мауться страховиком та повiдомляуться страхувальнику в пись-
мовiй формi з обгрунтуванням причин вiдмови. Це рiшення може
бути оскаржене страхувальником у судовому порядку.

В перiод дiє договору страхування може статися змiна осiб у
страховому зобовязаннi. Зокрема, в разi смертi страхувальника-
громадянина його права та обовязки переходять до спадкоумцiв.
В iнших випадках права та обовязки страхувальника можуть
перейти до iншого громадянина чи юридичноє особи лише за
згодою страховика, якщо iнше не передбачено договором стра-
хування. У разi смертi страхувальника, який уклав договiр осо-
бистого страхування на користь третiх осiб, його права та обо-
вязки можуть перейти як до цих осiб, так i до осiб, на яких
вiдповiдно до чинного законодавства покладено обовязки по
охоронi прав i законних iнтересiв застрахованих. Якщо в перiод
дiє договору страхування страхувальника-громадянина визнано
судом недiуздатним або таким, у якого обмежена дiуздатнiсть,
то права та обовязки страхувальника переходять до його опiку-
на або пiклувальника. При цьому дiя договору страхування ци-
вiльноє вiдповiдальностi припиняуться з часу втрати або обме-
ження дiуздатностi. Внаслiдок реорганiзацiє юридичноє особи,
яка у страхувальником, єє права та обовязки, що випливають з
договору страхування, переходять до правонаступника за зго-
дою страховика (ст.21-23 Закону <Про страхування>).

Договiр страхування припиняу свою чиннiсть за таких пiдстав:

- за згодою сторiн;

- закiнчення строку, на який вiн був укладений;

- виконання страховиком зобовязань перед страхувальником
в повному обсязi;

- несплати страхувальником страхових платежiв у встанов-
ленi договором строки;

254

- лiквiдацiє страхувальника-юридичноє особи або смертi стра-
хувальника-громадянина, за винятком випадкiв, передбачених
законодавством Украєни;

- лiквiдацiє страховика або страхувальника-юридичноє особи
в порядку, встановленому законодавством Украєни;

- прийняття судового рiшення про визнання договору страху-
вання недiйсним;

- наявностi iнших випадкiв, передбачених законодавством Ук-
раєни.

Дiя договору страхування може бути достроково припинена за
вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено
умовами договору страхування. Про намiр достроково припини-
ти дiю договору страхування будь-яка сторона зобовязана по-
вiдомити iншу не пiзнiше як за ЗО днiв до дати припинення дiє
договору страхування, якщо iнше ним не передбачено.

У разi дострокового припинення дiє договору за вимогою стра-
хувальника страховик повертау йому страховi платежi за перiод,
що залишився до закiнчення дiє договору, з вирахуванням ви-
трат, яких вiн зазнав (викупна сума). Якщо вимога страхуваль-
ника обумовлена порушенням страховиком умов договору стра-
хування, то останнiй повертау страхувальниковi сплаченi ним
страховi платежi повнiстю. При достроковому припиненнi дiє
договору страхування за вимогою страховика страхувальниковi
повертаються повнiстю сплаченi ним страховi платежi. Якщо ви-
мога страховика обумовлена невиконанням страхувальником умов
договору, то страховик повертау страхувальниковi страховi пла-
тежi за час дiє договору з вирахуванням витрат, яких вiн зазнав
(ст.27 Закону <Про страхування>).

Договiр страхування може бути визнаний у судовому порядку
недiйсним (крiм загальних пiдстав, передбачених ст.48-57 ЦК
Украєни) у разi:

а) коли вiн укладений пiсля настання страхового випадку;

б) коли обуктом договору страхування у майно, яке пiдлягау
конфiскацiє на пiдставi судового вироку або рiшення, що набуло
законноє сили.

4. Зобовязання по обовязковому страхуванню

Страхування подiляуться на обовязкове i добровiльне залежно
вiд пiдстав виникнення. Обовязковому страхуванню пiдлягау май-
но, зазначене у законi на встановлених ним умовах (частина перша
ст.370 ЦК Украєни). Юридичним фактом, з яким повязане виник-
нення зобовязання по обовязковому майновому страхуванню, у

255

факт наявностi у громадянина, органiзацiє на правах власностi, пов-
ного господарського вiдання чи оперативного управлiння майна,
яке вiдповiдно до законодавства пiдлягау обовязковому страху-
ванню. Таким фактом у прийняття на баланс будiвель або споруд,
вивезення продукцiє з поля, єє скирдування, оприходування за пер-
винними документами тощо. Майно вважауться застрахованим не-
залежно вiд волi страхувальника i вiд оплати ним страхових пла-
тежiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85