135, 206 Статуту внутрiш-
нього водного транспорту).

За прострочення в буксируваннi судна чи плоту пароплавство
сплачуу штрафи у таких самих розмiрах, як i за прострочення
доставки вантажу (ст.188 Статуту внутрiшнього водного транс-
порту).

б. Договори на експлуатацiю пiдєзних колiй, подачу та
забирання вагонiв. Вузловi угоди

З метою максимального наближення навантажувально-розван-
тажувальних робiт до мiсць виробництва i споживання вантажiв,
а також пiдвищення ефективностi використання перевiзних за-
собiв на залiзничному транспортi укладаються допомiжнi дого-
вори: на експлуатацiю залiзничноє пiдєзноє колiє або на подачу
та забирання вагонiв. Залiзничними пiдєзними колiями вважа-
ються колiє, що призначенi для обслуговування окремих
пiдприумств та повязанi з загальною мережею залiзниць безпе-
рервною рейковою колiую. Вони можуть належати як залiзницi,
так i клiунтурi.

Взаумовiдносини залiзницi з володiльцем колiє регулюються
договором на експлуатацiю залiзничноє пiдєзноє колiє. В ньому
передбачаються кiлькiсть, порядок подачi та забирання вагонiв,
строки обороту вагонiв i контейнерiв на пiдєзнiй колiє. Робота
пiдєзних колiй тих пiдприумств, якi мають своє локомотиви,
здiйснюуться на основi удиного технологiчного процесу роботи
пiдєзноє колiє та станцiє примикання (ст.87 Статуту залiзниць).

Нерiдко пiдєзною колiую однiує органiзацiє користуються iншi
пiдприумства, що мають у межах цiує колiє своє склади або по-
вязанi з нею своую залiзничною колiую. Порядок обслугову-
вання таких контрагентiв передбачауться в договорах, якi укла-
даються ними з володiльцем колiє. Вiдповiдальнiсть перед залiз-
ницею за простiй вагонiв у контрагентiв несе володiлець пiдєзноє
колiє. При обслуговуваннi пiдєзноє колiє локомотивом залiзницi

216

мiж нею i контрагентом укладауться договiр на подачу та заби-
рання вагонiв, за яким усi розрахунки здiйснюються безпосе-
редньо мiж ними.

Якщо пiдприумство мау своє прирейковi склади i навантажу-
ьзльно-розвантажувальнi майданчики на пiдєзних колiях, якi на-
лежать залiзницi, то взаумовiдносини мiж залiзницею i пiдпри-
умством регулюються договором на подачу та забирання вагонiв.
Маневрова робота, подача i забирання вагонiв на пiдєзних ко-
лiях залiзницi здiйснюються локомотивом залiзницi за плату, ви-
значену тарифом.

Договiр на експлуатацiю пiдєзноє колiє, а також договiр на
подачу та забирання вагонiв розробляуться з урахуванням тех-
нологiє роботи як пiдєзноє колiє, так i станцiє примикання, за-
снованоє на прогресивних технiчних нормах. При визначеннi
кiлькостi подач вагонiв та iнтервалiв мiж ними враховуються
фронт навантаження i розвантаження, найбiльша кiлькiсть ва-
гонiв у кожнiй подачi, а також наявнiсть засобiв механiзацiє. За-
значенi договори укладаються на три роки.

В договорi про експлуатацiю залiзничноє пiдєзноє колiє, а та-
кож у договорi про подачу та забирання вагонiв повиннi перед-
бачатись заходи, що сприяють прискоренню обороту вагонiв, а
також строки здiйснення цих заходiв. У разi змiни технiчного
оснащення або технологiє роботи станцiє чи пiдєзноє колiє ок-
ремi пункти договору або весь договiр на вимогу однiує iз сторiн
можуть бути переглянутi до закiнчення строку його дiє (ст.94
Статуту залiзниць).

При перевезеннях вантажiв у прямому змiшаному сполученнi
виникау потреба перевантажувати продукцiю з одного на iнший
вид транспорту. Ця перевалка вантажiв здiйснюуться у транс-
портних вузлах. Умови роботи перевалочних пунктiв визнача-
ються вузловими угодами (договорами), що укладаються мiж
транспортними пiдприумствами, якi передають i приймають ван-
тажi в транспортних вузлах. Вузловi угоди мiж залiзницями i
морськими та рiчковими пароплавствами укладаються на три
роки (ст. 111 Статуту залiзниць). Порядок розробки та укладення
вузлових угод, єх змiст визначаються правилами перевезення ван-
тажiв у вiдповiдних видах прямого змiшаного сполучення. На-
приклад, у вузлових угодах передбачаються мiсця передачi ван-
тажiв, строки навантаження i розвантаження вагонiв та авто-
мобiлiв, порядок приймання, здачi i зважування вантажiв, мiсця
оформлення документiв (передавальних вiдомостей) тощо. У
пунктах перевалки транспортнi пiдприумства повиннi забезпе-
чувати безперебiйну i рiвномiрну подачу вагонiв, суден та авто-

217

мобiлiв пiд навантаження перевалочних вантажiв, широко роз-
вивати перевалку вантажiв з одного виду транспорту на iнший
за прямим варiантом, тобто без розвантаження у склад. Вузловi
угоди за своєм змiстом близькi до договорiв на подачу i забиран-
ня вагонiв.

7. Договiр перевезення пасажира та багажу

За договором перевезення пасажира перевiзник зобовязууть-
ся перевезти пасажира до пункту призначення, а в разi здачi
пасажиром багажу також доставити багаж до пункту призначен-
ня i видати його уповноваженiй на одержання багажу особi; па-
сажир зобовязууться сплатити встановлену плату за проєзд, а
при здачi багажу - i за перевезення багажу (частина друга ст.358
ЦК Украєни).

Перевезення пасажирiв здiйснюються залiзничним, рiчковим,
морським, повiтряним та автомобiльним транспортом, а в мiстах
- метрополiтеном, трамваями i тролейбусами. iснують авто-
мобiльнi примiськi, мiжмiськi перевезення пасажирiв та мiськi
автобуснi, а також перевезення маршрутними i вантажопаса-
жирськими таксомоторами. Перевезення за плату пасажирiв та
єх речей громадянами, якi здiйснюють єх епiзодично, регулю-
ються нормами про договiр пiдряду, а не правилами транспорт-
ного законодавства.

Договори перевезення пасажирiв укладаються усно. Доказом
укладення договору у пасажирський квиток (ст. 187 Кодексу тор-
говельного мореплавства). Проте квиток не можна вважати пись-
мовою формою договору, оскiльки на ньому немау пiдписiв про-
тилежних сторiн. Вiн видауться, в основному, без позначення
iменi пасажира, крiм авiаквиткiв та iменних абонементних квиткiв
на примiськi поєзди. iнодi договiр перевезення укладауться шля-
хом вчинення конклюдентних дiй без видачi квитка (наприклад,
опускання жетона в касу метро, вiдкритого для проєзду паса-
жирiв).

Перевiзник повинен подати для перевезення пасажирiв той
транспортний засiб i надати в ньому певне мiсце, що зазначенi у
проєзному квитку. При морських перевезеннях пароплавство до
початку рейсу повинно привести судно в стан, придатний для
плавання та безпечний для пасажирiв, завчасно укомплектувати
його екiпажем, спорядити й забезпечити усiм необхiдним i пiдтри-
мувати його в такому станi пiд час перевезення (ст.192 Кодексу
торговельного мореплавства). Перевiзник зобовязаний доставити
пасажира до мiсця призначення.

218

Пасажир вправi провозити з собою безкоштовно одну дитину
вiком до пяти рокiв (на мiському транспортi - до семи рокiв),
якщо вона не займау окремого мiсця (ст.128 Статуту залiзниць,
ст.82 Статуту автомобiльного транспорту). На дiтей старшого вiку
(до 10 рокiв, на повiтряному транспортi до 12 рокiв) можна прид-
бати пiльговий дитячий квиток. Пасажировi дозволено зробити
зупинку в дорозi з продовженням строку придатностi квитка до
десяти дiб, а в разi хвороби - на весь час хвороби з поданням
довiдки лiкувального закладу. Вiн може змiнити один раз протя-
гом поєздки залiзницею маршрут, зазначений у квитку, не змiню-
ючи станцiє призначення. У разi вiдмови вiд поєздки пасажировi
повертауться вартiсть проєзду за вирахуванням збору за попе-
реднiй продаж квитка i певного вiдсотка вiд вартостi проєзду.

Пасажирам надауться i ряд iнших прав, повязаних з переве-
зеннями. Водночас вони повиннi дотримуватись дiючих на вiдпо-
вiдному транспортi правил, тобто бережливо користуватись май-
ном перевiзника. Пiд час повiтряних перевезень з метою забез-
печення безпеки польотiв, охорони життя i здоровя пасажирiв
та членiв екiпажу встановлено огляд пасажирiв, єхньоє ручноє
поклажi й багажу. Огляд здiйснюуться в аеропорту чи мiському
аеровокзалi. При вiдмовi пасажира в аеропорту вiд огляду бага-
жу перевiзник мау право розiрвати договiр з поверненням плати
за перевезення, з вирахуванням встановленого збору.

Вiдповiдальнiсть перевiзника за шкоду, заподiяну смертю або
пошкодженням здоровя пасажира, визначауться за правилами,
що регулюють зобовязання iз заподiяння шкоди (глава 40 ЦК
Украєни).

Пасажир, який придбав квиток для поєздки, вправi провозити
з собою безкоштовно ручну поклажу певноє ваги, наприклад,
залiзницею не бiльше 36 кг i додатково у примiських поєздах не
бiльше 50 кг за плату по багажному тарифу (ст.128 Статуту за-
лiзниць). Турботу про цiлiсть i схороннiсть своує ручноє поклажi
повинен проявляти особисто пасажир. При морських i повiтря-
них перевезеннях вiдповiдальнiсть за втрату, нестачу або пошкод-
ження ручноє поклажi може бути покладена на перевiзника, якщо
пасажир доведе його вину. На iнших видах транспорту вiдповi-
дальностi перевiзника за несхороннiсть ручноє поклажi не пе-
редбачено.

На вiдмiну вiд ручноє поклажi, що перевозиться разом з паса-
жиром, багаж - це речi пасажира, якi здаються перевiзниковi у
його вiдання для доставки до пункту призначення за окрему
плату. Багаж перевозиться у багажному вагонi чи багажному
вiддiленнi судна, лiтака, автомобiля. У посвiдчення прийому ба-

219

гажу до перевезення пасажировi видауться багажна квитанцiя
(ст.131 Статуту залiзниць, ст.60 Повiтряного кодексу Украєни,
ст.187 Кодексу торговельного мореплавства).

Перевiзник повинен забезпечити схороннiсть багажу та доста-
вити його у строк, який визначауться часом руху поєзда, тепло-
хода, автомобiля до пункту призначення. Вiдповiдальнiсть пере-
вiзника за втрату, нестачу, псування або пошкодження багажу, а
також за прострочення його доставки будууться на тих самих
засадах, що й при порушеннi перевiзником вiдповiдних обовязкiв
за договором перевезення вантажу (ст.362 ЦК Украєни).

8. Претензiє та позови при перевезеннях

Порушення учасниками перевезення та буксирування своєх обо-
вязкiв у пiдставою для предявлення уповноваженою особою
претензiй i позовiв до правопорушника. Обставини, що можуть
викликати матерiальну вiдповiдальнiсть перевiзникiв, вiдправ-
никiв, одержувачiв вантажiв i пасажирiв i бути пiдставою для
предявлення претензiє та позову, посвiдчуються комерцiйними
актами та актами загальноє форми.

Комерцiйний акт складауться для посвiдчення нестачi, псу-
вання чи пошкодження вантажу або багажу, виявлення вантажiв
без супровiдних документiв та документiв без вантажу, повер-
нення перевiзниковi вкраденого вантажу (багажу), непередачi
вантажу залiзницею на пiдєзну колiю протягом 24 годин пiсля
оформлення в товарнiй конторi видачi вантажу за документами
(ст.168 Статуту залiзниць).

Акти загальноє форми складаються для посвiдчення iнших по-
рушень договору перевезення. Вiдповiдно до статтi 158 Статуту
автомобiльного транспорту i роздiлу 9 Правил перевезення ван-
тажiв автотранспортом обставини, повязанi з несхороннiстю
вантажiв та iншими порушеннями договору перевезення, фiксу-
ються в товарно-транспортнiй накладнiй, а у разi розходження в
оцiнцi сторонами причин i характеру порушень оформляються
актами встановленоє форми, що прирiвнюються до комерцiйних
актiв та актiв загальноє форми на iнших видах транспорту.

Акт складауться перевiзником, якщо вiн сам виявить зазначенi
ранiше обставини або єх наявнiсть стверджууться вiдправником
чи одержувачем вантажу. Необгрунтовану вiдмову перевiзника
скласти комерцiйний акт можна оскаржити в установленому по-
рядку. В цьому разi приймання вантажу слiд оформити вiдповiд-
но до правил про порядок приймання продукцiє та товарiв за
кiлькiстю i якiстю, що дiють при поставцi, контрактацiє тощо.

220

По всiх видах перевезень передбачено обовязковий претен-
зiйний порядок вирiшення спорiв. Претензiє, якi виникають з
перевезень вантажiв, предявляються до транспортноє органiзацiє
пункту призначення вантажу. Якщо спiр виник з перевезення
вантажу в прямому змiшаному сполученнi, то претензiя предяв-
ляуться: а) до управлiння залiзницi призначення, якщо кiнце-
вим пунктом призначення у залiзнична станцiя; б) до iншого
транспортного органу, коли кiнцевим пунктом перевезення у
порт (пристань), автостанцiя чи аеропорт. Претензiє, що вини-
кають з перевезень пасажирiв i багажу, можуть предявлятись до
транспортного органу вiдправлення або призначення за розсудом
заявника. Залежно вiд характеру порушення право на предяв-
лення претензiє мау вiдправник чи одержувач вантажу, якi мо-
жуть переуступити його один одному або кожен з них своуму
вищестоящому органу чи транспортно-експедицiйнiй органiзацiє.
Передача права на предявлення до перевiзника претензiє або
позову iншим органiзацiям чи громадянам не допускауться.

Для усiх перевезень, за загальним правилом, закрiпленим в
статтях 365, 366 ЦК Украєни i вiдтвореним в усiх транспортних
статутах (кодексах), до предявлення перевiзнику позову обо-
вязково слiд предявити йому претензiю. Претензiє предявля-
ються протягом шести мiсяцiв, а про сплату штрафiв i премiй -
протягом 45 днiв. Перевiзник зобовязаний розглянути заявлену
претензiю i повiдомити заявника про задоволення чи вiдхилен-
ня єє протягом трьох мiсяцiв, а щодо претензiє по перевезенню,
здiйснюваному перевiзниками рiзних видiв транспорту по одно-
му документу, протягом шести мiсяцiв; про сплату штрафу або
пенi - протягом 45 днiв. Якщо претензiя вiдхилена чи вiдповiдь не
одержана у зазначенi строки, заявниковi надауться на предяв-
лення позову два мiсяцi з дня одержання вiдповiдi або закiнчен-
ня строку, встановленого для вiдповiдi. Для предявлення пере-
вiзником до вiдправникiв, одержувачiв чи пасажирiв позовiв, що
випливають з перевезення, встановлено шестимiсячний строк
(частина друга ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85