414 ЦК Украєни). \

277

Передача на схов майна будь-якоє вартостi пiд час надзвичай-
них обставин (пожежа, повiнь тощо) може доводитися показан-
нями свiдкiв.

Строк. Договiр схову може укладатися на певний строк i без
зазначення строку (ст.415 ЦК Украєни). Строк у договорi схову
встановлюуться в iнтересах поклажодавця. Згiдно з цим вiн може
вимагати вiд охоронця повернення майна достроково незалежно
вiд строку схову. Проте охоронець не мау права вимагати вiд
поклажодавця забрати достроково своу майно. В договорах без
зазначення строку охоронець вправi у будь-який час вiдмови-
тись вiд договору, але зобовязаний надати поклажодавцевi дос-
татнiй строк для одержання ним свого майна.

Права та обовязки сторiн. Охоронець зобовязаний вжити всiх
необхiдних або передбачених договором заходiв для збереження
майна (частина перша ст.416 ЦК Украєни).

Обсяг та характер заходiв, якi повиннi вживатися охоронцем,
визначаються видом договору, а також його ошатнiстю чи без-
оплатнiстю. Наприклад, ломбард мау вжити застережних заходiв
проти псування речей вiд вологостi, молi тощо. Холодильник
повинен забезпечити збереження продуктiв вiдповiдно до
iнструкцiй та санiтарних правил. У безоплатному договорi мiж
громадянами охоронець повинен дбати про передане йому на
схов майно, як про своу власне (частина друга ст.416 ЦК Украє-
ни). Отже, такого охоронця не можна звинувачувати в тому, що
вiн не вжив певних заходiв схоронностi майна, якщо цi заходи
вiн не застосував для збереження власного майна, наприклад: не
провiтрював, не пересипав нафталiном речi тощо. Охоронець не
мау права користуватися зданим на схов майном, якщо це спец-
iально не передбачено договором (частина третя ст.416 ЦК Ук-
раєни). Охоронець зобовязаний повернути майно по закiнченнi
строку схову або за першою вимогою поклажодавця незалежно
вiд строку схову.

Поклажодавець повинен своучасно одержати майно вiд охо-
ронця, тобто взяти назад здане на схов майно пiсля закiнчення
строку, зазначеного в договорi, проте в безстрокових договорах
схову пiсля закiнчення строку зазначеного охоронцем (ст.421 ЦК
Украєни). Невиконання поклажодавцем цього обовязку дау право
охоронцевi продати невитребуване майно. Грошi, вирученi вiд
його реалiзацiє, видаються поклажодавцевi за вiдрахуванням сум,
належних охоронцевi. Якщо охоронцем виступау громадянин,
вiн вправi вимагати продаж невитребуваного майна по суду в
порядку, передбаченому Цивiльним процесуальним кодексом Ук-
раєни для виконання судових рiшень. Якщо охоронцем у органi-

278

зацiя, то продаж невитребуваного майна провадиться в порядку,
передбаченому в статутi (положеннi) цiує органiзацiє (ст.421 ЦК
Украєни).

Поклажодавець за сплатним договором схову зобовязаний оп-
латити охоронцевi винагороду. Розмiр винагороди визначауться
затвердженими в установленому порядку таксами, ставками, та-
рифами, а при вiдсутностi таких - за згодою сторiн. В разi без-
оплатного схову Поклажодавець зобовязаний вiдшкодувати охо-
ронцевi витрати, необхiднi для збереження майна (ст.417 ЦК
Украєни).

Поклажодавець повинен вiдшкодувати охоронцевi збитки, зав-
данi властивостями зданого на схов майна, коли охоронець, прий-
маючи майно на схов, не знав i не повинен був знати про цi
властивостi (ст.422 ЦК Украєни). Це правило застосовууться при
укладеннi договору схову, а також у разi, якщо схов здiйснюуть-
ся на пiдставi iнших договорiв чи в межах вказiвок закону (ст.424
ЦК Украєни).

Вiдповiдальнiсть за збереження майна. Охоронець вiдповiдау за
втрату, нестачу, пошкодження майна, переданого на зберiгання.
Вiдповiдальнiсть охоронця може бути повною i обмеженою. При
повнiй вiдповiдальностi охоронець вiдшкодовуу поклажодавцевi
як прямi збитки, так i неодержанi доходи (ст.203 ЦК Украєни).
Згiдно з частиною першою статтi 419 ЦК Украєни повна вiдпо-
вiдальнiсть можлива, якщо це передбачено законом або догово-
ром. В протилежному випадку настау обмежена вiдповiдальнiсть,
на пiдставi якоє за втрату та нестачу майна охоронець вiдповiдау
лише в розмiрi вартостi втраченого майна чи майна, якого не
вистачау, а за пошкодження майна - в розмiрi суми, на яку
знизилась його вартiсть (пункти 1, 2 частини першоє ст.419 ЦК
Украєни). Якщо при здачi майна на схов була зроблена його
оцiнка, вiдповiдальнiсть охоронця обмежууться сумою оцiнки.
Проте якщо буде доведено, що дiйсна вартiсть пошкодженого,
втраченого майна або майна, якого не вистачау перевищуу цю
суму, то охоронець вiдповiдатиме в межах дiйсноє вартостi (час-
тина друга ст.419 ЦК Украєни). Якщо внаслiдок пошкодження
якiсть майна змiнилася настiльки, що воно не може бути вико-
ристане за первiсним призначенням, Поклажодавець вправi вiд
нього вiдмовитись i вимагати вiдшкодування його вартостi (час-
тина третя ст.419 ЦК Украєни). Отже, i тут мау мiсце обмежена
вiдповiдальнiсть.

Вiдповiдальнiсть за правилами статтi 419 ЦК Украєни застосо-
вууться також до випадкiв, коли схов здiйснюуться на пiдставi
iнших договорiв чи на пiдставi вказiвок закону, якщо iнше не

279

встановлено законом чи спецiальними правилами про цi дого-
вори (ст.424 ЦК Украєни).

Стаття 420 ЦК Украєни передбачау особливий випадок вiдпо-
вiдальностi за збереження майна в готелях, будинках вiдпочин-
ку, санаторiях, гуртожитках тощо. Вони вiдповiдають за збере-
ження майна громадян, яке знаходиться у вiдведених йому при-
мiщеннях, хоча б це майно i не було осiбно здане на збереження
цим органiзацiям, за винятком грошей i дорогоцiнностей. Розмiр
вiдповiдальностi цих органiзацiй також визначауться за прави-
лами статтi 419 ЦК Украєни.

В цивiльному правi вiдповiдальнiсть, як правило, настау за на-
явностi вини особи, яка не виконала зобовязання або виконала
його неналежним чином (ст.209 ЦК Украєни). В зобовязаннях
по схову майна передбачауться виняток з цього правила. Згiдно
з частиною першою статтi 418 ЦК Украєни органiзацiя, що
здiйснюу схов в межах своує професiйноє дiяльностi, звiльняуть-
ся вiд вiдповiдальностi за втрату, нестачу i пошкодження майна
лише тодi, коли доведе, що шкода спричинена непереборною
силою. У науцi цивiльного права дану вiдповiдальнiсть назива-
ють пiдвищеною у тому розумiннi, що вона настау незалежно
вiд вини охоронця.

Вiдповiдальнiсть охоронця зменшууться, якщо поклажодавець
не забере майно в строк, обумовлений договором, а при сховi
майна без зазначення строку - в строк, визначений охоронцем.
У такому разi охоронець звiльняуться вiд вiдповiдальностi за втра-
ту, нестачу чи пошкодження невитребуваного майна, заподiя-
них випадково або внаслiдок простоє необережностi охоронця.
Вiн вiдповiдау тiльки при наявностi з його боку умислу чи грубоє
необережностi (частина друга ст.418 ЦК Украєни).

5. Договiр про охорону обуктiв

Поняття договору. Цивiльний кодекс не регламентуу спецiаль-
но договiрнi вiдносини по охоронi обуктiв, не вiдокремлюу да-
ний договiр як окремий вид. Проте це не означау, що договiр
про охорону обуктiв не у самостiйним договором i не вiдно-
ситься до зобовязань, якi регулюються цивiльним правом.

Правовiдносини, що виникають на пiдставi договору про охо-
рону обуктiв, мають усi ознаки, що властивi цивiльно-право-
вим зобовязанням. За цим договором одна сторона надау другiй
сторонi послуги по охоронi майна за плату, внаслiдок чого мiж
сторонами виникають майновi вiдносини, обумовленi викорис-
танням товарно-грошовоє форми. Вони регулюються цивiль-

280

ним законодавством, отже, i сам договiр у цивiльно-право-
вим.

Вiдносини по охоронi обуктiв регулюються Примiрним дого-
вором про охорону обуктiв, а також окремими урядовими по-
становами, iнструкцiями та настановами Мiнiстерства внутрiшнiх
справ, iнших мiнiстерств i вiдомств, загальними нормами зобо-
вязального права.

Сторони договору. В складi управлiнь, вiддiлiв, при органах
внутрiшнiх справ для охорони обуктiв створюються пiдроздiли
державноє служби охорони.

Такi пiдроздiли у стороною договору i називаються охороною.
Другою стороною договору можуть бути пiдприумства, органi-
зацiє, установи, що називаються власниками. Договiр укладауть-
ся певними службовими особами пiдроздiлiв охорони та керiв-
никами (представниками) вiдповiдних органiзацiй, обукти яких
беруться пiд охорону.

Предмет i обукти договору. Предметом договору у органiзацiя
пропускного режиму на обуктах, якi охороняються. Обуктами
охорони можуть бути пiдприумства, установи, органiзацiя i за-
безпечення схоронностi майна власника, а також здiйснення охо-
рони можуть бути пiдприумства, установи, бази, склади, магази-
ни, будiвельнi майданчики та окремi дiлянки територiє, що ви-
користовуються для зберiгання товарно-матерiальних цiнностей.
Отже, за договором про охорону обуктiв одна сторона - охоро-
на - зобовязууться забезпечити охорону майна другоє сторони
- власника, а власник зобовязууться створити охоронi необхiднi
умови для виконання нею своєх обовязкiв i сплатити обумовле-
ну вартiсть охорони.

Договiр про охорону обуктiв - двостороннiй (взаумний), оп-
латний та консесуальний. Вiн мау багато спiльного з договором
схову. Цi договори направленi на досягнення однiує мети - за-
безпечення схоронностi майна. Водночас вони мають суттувi
вiдмiнностi.

За договором про охорону обуктiв власник доручау органам
охорони здiйснювати щоденно охорону вiдповiдних обуктiв без
передачi єх в господарську сферу органу, що здiйснюу охорону.
А за договором схову поклажодавець передау майно охоронцю.
Окрiм того, учасниками договору про охорону обуктiв можуть
бути тiльки органiзацiє, а учасниками договору схову - також i
громадяни. Договiр про охорону завжди сплатний, а договiр схову
може бути сплатним i безоплатним.

Не слiд також ототожнювати договiр про охорону обуктiв з
договором пiдряду. За цим договором пiдрядчик зобов язууться

281

виконати на свiй ризик певну роботу за завданням замовника з
його чи своєх матерiалiв, а замовник зобовязууться прийняти та
оплатити виконану роботу. В договорi пiдряду важливий кiнце-
вий результат працi - створення готовоє продукцiє, полiпшення
речi тощо.

Отже, якщо предметом договору пiдряду у виконання певноє
роботи, то предметом договору про охорону обуктiв у органiза-
цiя i забезпечення охорони матерiальних цiнностей власника вiд
розкрадання та дотримання пропускного режиму. Вони рiзнять-
ся метою та результатом працi. За договором про охорону обуктiв
забезпечууться схороннiсть вже наявних матерiальних цiннос-
тей i будь-якоє вартостi не створюуться. За договором пiдряду
пiдрядчик створюу нову споживну вартiсть.

Договiр про охорону обуктiв мау схожiсть з договором про
охорону квартир громадян, яка полягау у тому, що в обох дого-
ворах на охорону покладауться обовязок по схоронностi дору-
ченого єй майна. Також за допомогою цих договорiв охорона
запобiгау розкраданню майна.

Проте мiж цими договорами iснують й суттувi вiдмiнностi, що
стосуються субуктного складу, обукта охорони i предмета до-
говору, способу охорони, порядку укладення зазначених дого-
ворiв та характеру майновоє вiдповiдальностi охорони перед влас-
ником квартири, з яким укладауться договiр. Вiдносини сторiн
за договором про охорону квартир регулюються вiдповiдними
нормативними актами.

Правовi вiдносини по охоронi обуктiв мають своє характернi
особливостi, повязанi з особливим порядком укладення догово-
ру, його умовами та вiдповiдальнiстю сторiн, що детально регу-
люються примiрним договором, iнструкцiями та настановами
МВС Украєни.

Договiр про охорону обуктiв укладауться у такому самому по-
рядку, як й iншi договори мiж пiдприумствами, установами,
органiзацiями. Проте специфiкою у те, що його укладанню пе-
редують органiзацiйно-технiчнi заходи. Так, при зверненнi влас-
ника до охорони з проханням щодо прийому обукта пiд охоро-
ну створюуться мiжвiдомча комiсiя у складi представникiв влас-
ника, охорони i Державного пожежного нагляду. В разi необхiд-
ностi у роботi комiсiє беруть участь представники iнших служб
органу внутрiшнiх справ та мiсцевих органiв влади. Комiсiя про-
водить обстеження обукта з метою узгодження виду охорони,
визначення кiлькостi постiв, необхiдностi обладнання засобами
сигналiзацiє i пожежогасiння, технiчного укрiплення, виходячи з
розмiрiв територiє, що займау обукт, технологiє виробництва про-

282

дукцiє, режиму роботи та iнших умов забезпечення схоронностi
власностi. Результати обстеження оформляються актом, у якому
вказуються пропозицiє власнику щодо усунення виявлених не-
долiкiв i рекомендацiє з технiчного укрiплення обукта. Власник
вживау заходiв щодо усунення недолiкiв у технiчному укрiпленнi
обуктiв, замовляу проектно-кошторисну документацiю по об-
ладнанню обукта i вiдокремлених примiщень охоронно-пожеж-
ною сигналiзацiую. На договiрнiй основi силами пiдроздiлiв охо-
рони чи iнших органiзацiй здiйснюуться монтаж засобiв сигна-
лiзацiє.

Управлiння, вiддiл, вiддiлення охорони, одержавши вiд влас-
ника письмове повiдомлення про готовнiсть обукта для пере-
дачi пiд охорону, перевiряу повноту та якiсть виконання пропо-
зицiє за результатами обстеження i залежно вiд цього приймау
обукт пiд охорону чи вiдмовляу в прийманнi, з викладенням
причин вiдмови, про що повiдомляу власника.

Приймання обуктiв пiд охорону оформляуться договором мiж
охороною i власником. При укладаннi договору сторони готу-
ють окремий документ, що називауться Дислокацiую обуктiв
охорони. В ньому вказуються перелiк обуктiв, що охороняти-
муться, час та вид охорони, розрахунки вартостi по кожному
виду охорони i посту, витрати на утримання бюро перепусток i
службових собак, обслуговування сигналiзацiє тощо.

Договiр i дислокацiя складаються у трьох примiрниках.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85