Прикольный магазин Водолей ру
Поняття <автор твору> i <субукт авторського права> не
тотожнi як за змiстом, так i за значенням. Автором твору, як уже
зазначалося, може бути тiльки його творець, тобто тiльки фiзич-
на особа, причому незалежно вiд вiку.
Субуктом авторського права можуть бути автор твору, а та-
кож iншi фiзичнi i юридичнi особи, для яких авторське право
може виникати у силу закону, договору або спадкування. Так,
вiдповiдно до статей 20, 21, 25, 27 Закону про авторське право,
право на науковi збiрники, енциклопедичнi словники, журнали,
iншi перiодичнi видання належить органiзацiям, що випустили
єх у свiт. Авторське право на кiно- або телефiльми належить
пiдприумству, яке здiйснило його зйомки, на телепередачi -
вiдповiдним телевiзiйним органiзацiям.
13 6-257
385
_ ..._.". "...,<>. шiиолл iiраои МШК.С ПСрСИТИ ВiД аВТОра ДО
iнших осiб - правонаступникiв. У спадщину переходять лише
майновi права авторiв. Проте за статтею 25 Закону про авторське
право спадкоумцi мають право протидiяти посяганню на твiр, яке
може завдати шкоди честi та репутацiє автора. В силу статтi 27
цього самого Закону майновi права автора можуть бути обуктом
цивiльних правочинiв. Проте в усiх випадках за автором залиша-
ються його особистi немайновi права. Отже, субукти авторських
прав - неавтори не можуть мати права, якi мають автори творiв.
Особистi немайновi права автора у невiдумними вiд нього.
Авторське право автора прийнято називати первiсним, а ав-
торське право правонаступникiв - похiдним.
На твори, вперше випущенi у свiт на територiє Украєни або якi
не випущенi, але перебувають на територiє Украєни в будь-якiй
обуктивнiй формi, авторське право визнауться за авторами,
єхнiми спадкоумцями та iншими правонаступниками незалежно
вiд громадянства (ст.8 Закону про авторське право). Закон ви-
знау авторське право за авторами та єхнiми правонаступниками
також на твори,, якi хоч i вперше випущенi у свiт або перебува-
ють в будь-якiй обуктивнiй формi на територiє iноземноє держа-
ви, але єхнiми авторами у громадяни Украєни або якi мають по-
стiйне мiсце проживання нр територiє Украєни (п.3 ст.8 Закону
про авторське право).
Дiя Закону про авторське право поширюуться також на ав-
торiв, твори яких уперше опублiкованi в iншiй краєнi та протя-
гом ЗО днiв пiсля цього опублiкованi в Украєнi незалежно вiд
громадянства i постiйного мiсця проживання автора.
За iншими особами авторське право на твори, якi вперше ви-
пущенi у свiт або перебувають у будь-якiй обуктивнiй формi на
територiє iноземноє держави, визнауться вiдповiдно до мiжна-
родних договорiв або угод, в яких бере участь Украєна.
Авторське право за iноземними правонаступниками вiтчизня-
них авторiв може бути визнане на територiє Украєни у випадках
передавання єм цього права у порядку, встановленому законо-
давчими та iншими нормативними актами.
Порядок передавання украєнським автором права на вико-
ристання його твору на територiє iноземноє держави також вста-
новлюуться законодавством Украєни i може бути здiйснений
через Державне агенство Украєни з авторських i сумiжних прав
(ДААСП Украєни).
У звязку з приуднанням до Бернськоє конвенцiє з охорони
авторських прав Украєна взяла на себе обовязки за цiую кон-
венцiую. Вiдповiдно до єє положень кожна держава - учасниця
386
Конвенцiє надау громадянам iнших краєн - учасниць Конвенцiє
таку саму охорону авторських прав, як i власним громадянам.
Цей важливий акт забезпечуу охорону прав вiтчизняних авторiв,
закладау кращу правову основу використання вiтчизняних творiв
за рубежем. Бернська конвенцiя з охорони авторських прав по-
ширюуться також на музичнi, кiнематографiчнi твори та на тво-
ри образотворчого мистецтва.
Здебiльшого автором твору науки, лiтератури, мистецтва у одна
особа, але iнодi у творчому процесi беруть участь кiлька осiб -
спiвавторiв. Якщо два або кiлька авторiв спiльною працею ство-
рюють твiр, вiдносини мiж ними називаються спiвавторством
(ст.12 Закону <Про авторськi правовi сумiжнi права>). Цивiльно-
правова теорiя встановлюу два види спiвавторства:
а) коли неможливо видiлити працю кожного спiвавтора, - не-
роздiльне спiвавторство,
б) коли складовi частини чiтко визначенi i вiдомо, хто з спiвав-
торiв написав ту чи iншу частину, - роздiльне спiвавторство.
Спiвавторство можливе при створеннi будь-яких творiв. Для
його визначення потрiбнi певнi умови.
1. Твiр, створений спiльною творчою працею спiвавторiв, по-
винен бути удиним цiлим, таким, що не може iснувати без скла-
дових частин як цiле. Наприклад, якщо з пiдручника, написано-
го спiвавторами, виключити одну чи кiлька глав, пiдручник як
цiлiсний твiр втрачау своу значення. У балетi, оперi, оперетi му-
зика поуднууться з текстом. Музика без тексту - не опера, та-
нець без музики - не балет. Проте можливе й таке поуднання
двох форм творчостi, коли жодна з них не втрачау самостiйного
значення, але в такому випадку не буде спiвавторства.
2. Спiльна праця спiвавторiв твору мау бути творчою. Якщо
один розповiдау сюжет, висловлюу своє погляди, а iнший запи-
суу - це не спiвавторство.
3. Мау бути угода про спiльну працю над твором.
4. При роздiльному спiвавторствi кожен iз спiвавторiв зберiгау
авторське право на свою частину. Одночасно вiн у спiвавтором
твору в цiлому. Спiвавторство мау бути добровiльним.
5. При нероздiльному спiвавторствi твiр може використовува-
тися лише за спiльною згодою усiх спiвавторiв. Проте право опуб-
лiкування та iншого використання твору належить однаковою
мiрою усiм спiвавторам. Один спiвавтор не може без достатнiх
пiдстав вiдмовити iншим у дозволi на опублiкування, iнше вико-
ристання або змiну твору. В разi порушення спiльного автор-
ського права кожний спiвавтор може доводити своу право в су-
довому порядку.
13
387
6. Винагорода за використання твору належить спiвавторам у
спiльних частках, якщо в угодi не передбачауться iнше (ст.12
Закону про авторське право).
Вiд спiвавторства слiд вiдрiзняти спiвробiтництво, за яким кiлька
авторiв беруть участь у створеннi колективноє працi за завдан-
ням певноє органiзацiє. Ця колективна праця не у удиним цiлим.
Авторське право на колективний твiр належить юридичнiй особi.
Не визнауться спiвавтором, а отже, i субуктом авторського
права i той, хто надавав авторовi технiчну допомогу (друкарки,
креслярi, стенографiсти тощо).
Працiвники вищих навчальних закладiв, науково-дослiдних
установ, пiдприумств та iнших органiзацiй часто створюють тво-
ри у порядку виконання службових обовязкiв чи службового
завдання. У цих випадках особистi немайновi права належать
тiльки авторам зазначених творiв. Виключне право на викорис-
тання твору належить особi, з якою автор перебувау у трудових
вiдносинах (роботодавцю), якщо iнше не передбачено догово-
ром. Виключне право на використання твору охоплюу усi май-
новi права автора. Отже, усi вони належать роботодавцю, але за
таких умов: 1) твiр створено за договором мiж автором i робото-
давцем, тобто не на пiдставi трудового договору (контракту), а
саме на пiдставi договору мiж автором i роботодавцем про ство-
рення твору; 2) автор працюу у роботодавця за наймом, тобто за
трудовим договором (контрактом) (ст.20 Закону про авторське
право).
Розмiр авторськоє винагороди за створення i використання
твору, створеного за договором з автором, який працюу за най-
мом, та порядок єє виплати встановлюуться у договорi мiж авто-
ром i роботодавцем.
Субуктом похiдного авторського права може стати будь-яка
фiзична чи юридична особа, до якоє авторське право перейшло
на пiдставi цивiльноє угоди вiдповiдно до статтi 27 Закону про
авторське право. Крiм того, авторське право може перейти вiд
автора чи iншоє особи, яка мау авторське право, до iнших фiзич-
них та юридичних осiб або до держави в порядку спадкування
(ст.25 Закону про авторське право). Спадкоумцi мають право
захищати авторство на твiр i протидiяти перекрученню, спотво-
ренню чи iншiй змiнi твору, а також будь-якому iншому пося-
ганню на твiр, що може завдати шкоди честi та репутацiє автора.
Вiдповiдно до статтi 24 згадуваного Закону авторське право
дiу протягом усього життя автора i 50 рокiв пiсля його смертi.
Проте iз загального правила цiую самою статтею передбачено
винятки: 1) строк охорони творiв, створених у спiвавторствi,
388
дiу протягом усього життя i 50 рокiв пiсля смертi останнього
спiвавтора; 2) строк охорони творiв посмертно реабiлiтованих
авторiв дiу протягом 50 рокiв пiсля єх реабiлiтацiє; 3) твiр, який
уперше було опублiковано пiсля смертi автора, але в межах ЗО
рокiв пiсля смертi, дiу протягом 50 рокiв вiд дати опублiкування
твору; 4) для творiв, якi були обнародуванi анонiмно або пiд
псевдонiмом, авторське право дiу протягом 50 рокiв вiд дати
обнародування.
В усiх зазначених випадках чиннiсть авторського права почи-
науться з 1 сiчня року, наступного за роком, в якому мали мiсце
зазначенi юридичнi факти.
Право авторства, право на iмя i право протидiяти перекручен-
ню, спотворенню чи iншiй змiнi твору або будь-якому iншому
посяганню на твiр, що може завдати шкоди честi та репутацiє
автора, охороняються безстрокове.
Твори, на якi авторське право скiнчилося або якi нiколи не
охоронялися на територiє Украєни, вважаються суспiльним над-
банням.
Твори, якi стали суспiльним надбанням, можуть вiльно вико-
ристовуватися будь-якою особою без виплати авторськоє вина-
городи. Проте таке використання може здiйснюватися лише
вiдповiдно до вимог Закону про авторське право. Мають зберi-
гатися право авторства, право на iмя, право протидiяти будь-
якому перекрученню, спотворенню чи iншiй змiнi твору, а та-
кож будь-якому iншому посяганню на твiр, що може завдати
шкоди честi i репутацiє автора.
Кабiнету Мiнiстрiв Украєни надано право встановлювати ви-
плати спецiальних вiдрахувань за використання на територiє Ук-
раєни творiв, якi стали надбанням суспiльства.
4. Субуктивне авторське право, його змiст i межi
Автору вiдповiдно до закону належать особистi немайновi та
майновi права, що виникають у звязку iз створенням i викорис-
танням будь-якого твору науки, лiтератури чи мистецтва. Для
виникнення i здiйснення авторських прав не вимагауться вико-
нання будь-яких формальностей. Особа, яка мау авторське пра-
во, для сповiщення про своє права може використати знак охо-
рони авторського права, який вмiщууться на кожному примiрнику
твору i складауться з латинськоє лiтери С у колi - c, iменi осо-
би, яка мау авторське право, i року першоє публiкацiє твору.
Особа, яка мау авторське право або будь-яку виключну право-
мочнiсть на твiр, може його зареуструвати в офiцiйних держав-
389
них реустрах протягом строку охорони авторського права. Дер-
жавнiй реустрацiє можуть бути пiдданi свiдчення про авторство
на обнародуваний чи необнародуваний твiр, факт i дата опублi-
кування твору та договори, якi зачiпають права автора на твiр.
Державну реустрацiю здiйснюу Державне агентство Украєни з
авторських i сумiжних прав в установленому порядку. Про ре-
устрацiю прав автора видауться свiдоцтво. При виникненнi спо-
ру державна реустрацiя визнауться судом як юридична презумп-
цiя авторства, тобто вважауться дiйсною, якщо в судовому по-
рядку не буде доведено iнше.
Особистi (немайновi) права автора - це право авторства, пра-
во на авторське iмя, право на недоторканiсть твору i право на
обнародування твору.
Право авторства полягау в тому, що тiльки справжнiй творець
вправi називати себе автором твору, а всi iншi особи, що вико-
ристовують твiр, зобовязанi зазначати iмя його автора. Право
авторства закрiплюу факт створення даного твору конкретною
особою, а це мау значення для суспiльноє оцiнки як твору, так i
особи автора.
Зазначення iменi автора при використаннi твору обовязкове в
усiх випадках, за одним винятком: якщо твiр образотворчого ми-
стецтва або фотографiчний твiр використовууться у промисло-
востi. У цих випадках iмя автора не згадууться з чисто технiч-
них причин.
Право на авторське єм я дау авторовi змогу випустити свiй твiр
за власним iмям, умовним (псевдонiм) або взагалi без зазначен-
ня iменi (анонiмно).
У бiльшостi випадкiв автор публiкуу своє твори пiд власним
iмям, тобто вказуу своу прiзвище та iнiцiали. Поряд з цим стат-
тею 13 Закону про авторське право автору надано право випус-
кати у свiт свiй твiр пiд псевдонiмом або анонiмно.
Право на вибiр способу зазначення iменi, а також на розкрит-
тя псевдонiма або анонiма у особистим правом автора. Лише у
випадку, коли автор у своуму творi порушив чиєсь права (на-
приклад, образив когось), на вимогу слiдчих органiв або суду
видавництво, редакцiя газети чи театр, яким вiдоме справжну
iмя автора, можуть розкрити його псевдонiм чи анонiм.
Право на недоторканiсть твору визначауться як право проти-
дiяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи iншiй змiнi
твору або будь-якому iншому посяганню на твiр, що може за-
шкодити честi i репутацiє автора. Це означау, що при виданнi,
публiчному виконаннi або будь-якому iншому використаннi твору
забороняуться без дозволу автора та його правонаступникiв вно-
390
сиги будь-якi змiни як до самого твору, так i до його назви та
позначення iменi автора. Не допускауться також без дозволу
автора супроводжувати видаваний твiр iлюстрацiями, передмо-
вами, пiслямовами, коментарями, будь-якими iншими пояснен-
нями, доповнювати або скорочувати твiр. За чинними в Украєнi
типовими видавничими договорами малюнок i навiть колiр об-
кладинки можна зробити лише за згодою автора.
Крiм того, Закон (п.4 ст.13) надау право автору протидiяти
будь-якому iншому посяганню на твiр, що може зашкодити честi
i репутацiє автора. Зазначимо, що право на недоторканiсть твору
у особистим немайновим правом, але вiдповiдно до статтi 25
Закону про авторське право спадкоумцi також надiляються цим
правом.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85
тотожнi як за змiстом, так i за значенням. Автором твору, як уже
зазначалося, може бути тiльки його творець, тобто тiльки фiзич-
на особа, причому незалежно вiд вiку.
Субуктом авторського права можуть бути автор твору, а та-
кож iншi фiзичнi i юридичнi особи, для яких авторське право
може виникати у силу закону, договору або спадкування. Так,
вiдповiдно до статей 20, 21, 25, 27 Закону про авторське право,
право на науковi збiрники, енциклопедичнi словники, журнали,
iншi перiодичнi видання належить органiзацiям, що випустили
єх у свiт. Авторське право на кiно- або телефiльми належить
пiдприумству, яке здiйснило його зйомки, на телепередачi -
вiдповiдним телевiзiйним органiзацiям.
13 6-257
385
_ ..._.". "...,<>. шiиолл iiраои МШК.С ПСрСИТИ ВiД аВТОра ДО
iнших осiб - правонаступникiв. У спадщину переходять лише
майновi права авторiв. Проте за статтею 25 Закону про авторське
право спадкоумцi мають право протидiяти посяганню на твiр, яке
може завдати шкоди честi та репутацiє автора. В силу статтi 27
цього самого Закону майновi права автора можуть бути обуктом
цивiльних правочинiв. Проте в усiх випадках за автором залиша-
ються його особистi немайновi права. Отже, субукти авторських
прав - неавтори не можуть мати права, якi мають автори творiв.
Особистi немайновi права автора у невiдумними вiд нього.
Авторське право автора прийнято називати первiсним, а ав-
торське право правонаступникiв - похiдним.
На твори, вперше випущенi у свiт на територiє Украєни або якi
не випущенi, але перебувають на територiє Украєни в будь-якiй
обуктивнiй формi, авторське право визнауться за авторами,
єхнiми спадкоумцями та iншими правонаступниками незалежно
вiд громадянства (ст.8 Закону про авторське право). Закон ви-
знау авторське право за авторами та єхнiми правонаступниками
також на твори,, якi хоч i вперше випущенi у свiт або перебува-
ють в будь-якiй обуктивнiй формi на територiє iноземноє держа-
ви, але єхнiми авторами у громадяни Украєни або якi мають по-
стiйне мiсце проживання нр територiє Украєни (п.3 ст.8 Закону
про авторське право).
Дiя Закону про авторське право поширюуться також на ав-
торiв, твори яких уперше опублiкованi в iншiй краєнi та протя-
гом ЗО днiв пiсля цього опублiкованi в Украєнi незалежно вiд
громадянства i постiйного мiсця проживання автора.
За iншими особами авторське право на твори, якi вперше ви-
пущенi у свiт або перебувають у будь-якiй обуктивнiй формi на
територiє iноземноє держави, визнауться вiдповiдно до мiжна-
родних договорiв або угод, в яких бере участь Украєна.
Авторське право за iноземними правонаступниками вiтчизня-
них авторiв може бути визнане на територiє Украєни у випадках
передавання єм цього права у порядку, встановленому законо-
давчими та iншими нормативними актами.
Порядок передавання украєнським автором права на вико-
ристання його твору на територiє iноземноє держави також вста-
новлюуться законодавством Украєни i може бути здiйснений
через Державне агенство Украєни з авторських i сумiжних прав
(ДААСП Украєни).
У звязку з приуднанням до Бернськоє конвенцiє з охорони
авторських прав Украєна взяла на себе обовязки за цiую кон-
венцiую. Вiдповiдно до єє положень кожна держава - учасниця
386
Конвенцiє надау громадянам iнших краєн - учасниць Конвенцiє
таку саму охорону авторських прав, як i власним громадянам.
Цей важливий акт забезпечуу охорону прав вiтчизняних авторiв,
закладау кращу правову основу використання вiтчизняних творiв
за рубежем. Бернська конвенцiя з охорони авторських прав по-
ширюуться також на музичнi, кiнематографiчнi твори та на тво-
ри образотворчого мистецтва.
Здебiльшого автором твору науки, лiтератури, мистецтва у одна
особа, але iнодi у творчому процесi беруть участь кiлька осiб -
спiвавторiв. Якщо два або кiлька авторiв спiльною працею ство-
рюють твiр, вiдносини мiж ними називаються спiвавторством
(ст.12 Закону <Про авторськi правовi сумiжнi права>). Цивiльно-
правова теорiя встановлюу два види спiвавторства:
а) коли неможливо видiлити працю кожного спiвавтора, - не-
роздiльне спiвавторство,
б) коли складовi частини чiтко визначенi i вiдомо, хто з спiвав-
торiв написав ту чи iншу частину, - роздiльне спiвавторство.
Спiвавторство можливе при створеннi будь-яких творiв. Для
його визначення потрiбнi певнi умови.
1. Твiр, створений спiльною творчою працею спiвавторiв, по-
винен бути удиним цiлим, таким, що не може iснувати без скла-
дових частин як цiле. Наприклад, якщо з пiдручника, написано-
го спiвавторами, виключити одну чи кiлька глав, пiдручник як
цiлiсний твiр втрачау своу значення. У балетi, оперi, оперетi му-
зика поуднууться з текстом. Музика без тексту - не опера, та-
нець без музики - не балет. Проте можливе й таке поуднання
двох форм творчостi, коли жодна з них не втрачау самостiйного
значення, але в такому випадку не буде спiвавторства.
2. Спiльна праця спiвавторiв твору мау бути творчою. Якщо
один розповiдау сюжет, висловлюу своє погляди, а iнший запи-
суу - це не спiвавторство.
3. Мау бути угода про спiльну працю над твором.
4. При роздiльному спiвавторствi кожен iз спiвавторiв зберiгау
авторське право на свою частину. Одночасно вiн у спiвавтором
твору в цiлому. Спiвавторство мау бути добровiльним.
5. При нероздiльному спiвавторствi твiр може використовува-
тися лише за спiльною згодою усiх спiвавторiв. Проте право опуб-
лiкування та iншого використання твору належить однаковою
мiрою усiм спiвавторам. Один спiвавтор не може без достатнiх
пiдстав вiдмовити iншим у дозволi на опублiкування, iнше вико-
ристання або змiну твору. В разi порушення спiльного автор-
ського права кожний спiвавтор може доводити своу право в су-
довому порядку.
13
387
6. Винагорода за використання твору належить спiвавторам у
спiльних частках, якщо в угодi не передбачауться iнше (ст.12
Закону про авторське право).
Вiд спiвавторства слiд вiдрiзняти спiвробiтництво, за яким кiлька
авторiв беруть участь у створеннi колективноє працi за завдан-
ням певноє органiзацiє. Ця колективна праця не у удиним цiлим.
Авторське право на колективний твiр належить юридичнiй особi.
Не визнауться спiвавтором, а отже, i субуктом авторського
права i той, хто надавав авторовi технiчну допомогу (друкарки,
креслярi, стенографiсти тощо).
Працiвники вищих навчальних закладiв, науково-дослiдних
установ, пiдприумств та iнших органiзацiй часто створюють тво-
ри у порядку виконання службових обовязкiв чи службового
завдання. У цих випадках особистi немайновi права належать
тiльки авторам зазначених творiв. Виключне право на викорис-
тання твору належить особi, з якою автор перебувау у трудових
вiдносинах (роботодавцю), якщо iнше не передбачено догово-
ром. Виключне право на використання твору охоплюу усi май-
новi права автора. Отже, усi вони належать роботодавцю, але за
таких умов: 1) твiр створено за договором мiж автором i робото-
давцем, тобто не на пiдставi трудового договору (контракту), а
саме на пiдставi договору мiж автором i роботодавцем про ство-
рення твору; 2) автор працюу у роботодавця за наймом, тобто за
трудовим договором (контрактом) (ст.20 Закону про авторське
право).
Розмiр авторськоє винагороди за створення i використання
твору, створеного за договором з автором, який працюу за най-
мом, та порядок єє виплати встановлюуться у договорi мiж авто-
ром i роботодавцем.
Субуктом похiдного авторського права може стати будь-яка
фiзична чи юридична особа, до якоє авторське право перейшло
на пiдставi цивiльноє угоди вiдповiдно до статтi 27 Закону про
авторське право. Крiм того, авторське право може перейти вiд
автора чи iншоє особи, яка мау авторське право, до iнших фiзич-
них та юридичних осiб або до держави в порядку спадкування
(ст.25 Закону про авторське право). Спадкоумцi мають право
захищати авторство на твiр i протидiяти перекрученню, спотво-
ренню чи iншiй змiнi твору, а також будь-якому iншому пося-
ганню на твiр, що може завдати шкоди честi та репутацiє автора.
Вiдповiдно до статтi 24 згадуваного Закону авторське право
дiу протягом усього життя автора i 50 рокiв пiсля його смертi.
Проте iз загального правила цiую самою статтею передбачено
винятки: 1) строк охорони творiв, створених у спiвавторствi,
388
дiу протягом усього життя i 50 рокiв пiсля смертi останнього
спiвавтора; 2) строк охорони творiв посмертно реабiлiтованих
авторiв дiу протягом 50 рокiв пiсля єх реабiлiтацiє; 3) твiр, який
уперше було опублiковано пiсля смертi автора, але в межах ЗО
рокiв пiсля смертi, дiу протягом 50 рокiв вiд дати опублiкування
твору; 4) для творiв, якi були обнародуванi анонiмно або пiд
псевдонiмом, авторське право дiу протягом 50 рокiв вiд дати
обнародування.
В усiх зазначених випадках чиннiсть авторського права почи-
науться з 1 сiчня року, наступного за роком, в якому мали мiсце
зазначенi юридичнi факти.
Право авторства, право на iмя i право протидiяти перекручен-
ню, спотворенню чи iншiй змiнi твору або будь-якому iншому
посяганню на твiр, що може завдати шкоди честi та репутацiє
автора, охороняються безстрокове.
Твори, на якi авторське право скiнчилося або якi нiколи не
охоронялися на територiє Украєни, вважаються суспiльним над-
банням.
Твори, якi стали суспiльним надбанням, можуть вiльно вико-
ристовуватися будь-якою особою без виплати авторськоє вина-
городи. Проте таке використання може здiйснюватися лише
вiдповiдно до вимог Закону про авторське право. Мають зберi-
гатися право авторства, право на iмя, право протидiяти будь-
якому перекрученню, спотворенню чи iншiй змiнi твору, а та-
кож будь-якому iншому посяганню на твiр, що може завдати
шкоди честi i репутацiє автора.
Кабiнету Мiнiстрiв Украєни надано право встановлювати ви-
плати спецiальних вiдрахувань за використання на територiє Ук-
раєни творiв, якi стали надбанням суспiльства.
4. Субуктивне авторське право, його змiст i межi
Автору вiдповiдно до закону належать особистi немайновi та
майновi права, що виникають у звязку iз створенням i викорис-
танням будь-якого твору науки, лiтератури чи мистецтва. Для
виникнення i здiйснення авторських прав не вимагауться вико-
нання будь-яких формальностей. Особа, яка мау авторське пра-
во, для сповiщення про своє права може використати знак охо-
рони авторського права, який вмiщууться на кожному примiрнику
твору i складауться з латинськоє лiтери С у колi - c, iменi осо-
би, яка мау авторське право, i року першоє публiкацiє твору.
Особа, яка мау авторське право або будь-яку виключну право-
мочнiсть на твiр, може його зареуструвати в офiцiйних держав-
389
них реустрах протягом строку охорони авторського права. Дер-
жавнiй реустрацiє можуть бути пiдданi свiдчення про авторство
на обнародуваний чи необнародуваний твiр, факт i дата опублi-
кування твору та договори, якi зачiпають права автора на твiр.
Державну реустрацiю здiйснюу Державне агентство Украєни з
авторських i сумiжних прав в установленому порядку. Про ре-
устрацiю прав автора видауться свiдоцтво. При виникненнi спо-
ру державна реустрацiя визнауться судом як юридична презумп-
цiя авторства, тобто вважауться дiйсною, якщо в судовому по-
рядку не буде доведено iнше.
Особистi (немайновi) права автора - це право авторства, пра-
во на авторське iмя, право на недоторканiсть твору i право на
обнародування твору.
Право авторства полягау в тому, що тiльки справжнiй творець
вправi називати себе автором твору, а всi iншi особи, що вико-
ристовують твiр, зобовязанi зазначати iмя його автора. Право
авторства закрiплюу факт створення даного твору конкретною
особою, а це мау значення для суспiльноє оцiнки як твору, так i
особи автора.
Зазначення iменi автора при використаннi твору обовязкове в
усiх випадках, за одним винятком: якщо твiр образотворчого ми-
стецтва або фотографiчний твiр використовууться у промисло-
востi. У цих випадках iмя автора не згадууться з чисто технiч-
них причин.
Право на авторське єм я дау авторовi змогу випустити свiй твiр
за власним iмям, умовним (псевдонiм) або взагалi без зазначен-
ня iменi (анонiмно).
У бiльшостi випадкiв автор публiкуу своє твори пiд власним
iмям, тобто вказуу своу прiзвище та iнiцiали. Поряд з цим стат-
тею 13 Закону про авторське право автору надано право випус-
кати у свiт свiй твiр пiд псевдонiмом або анонiмно.
Право на вибiр способу зазначення iменi, а також на розкрит-
тя псевдонiма або анонiма у особистим правом автора. Лише у
випадку, коли автор у своуму творi порушив чиєсь права (на-
приклад, образив когось), на вимогу слiдчих органiв або суду
видавництво, редакцiя газети чи театр, яким вiдоме справжну
iмя автора, можуть розкрити його псевдонiм чи анонiм.
Право на недоторканiсть твору визначауться як право проти-
дiяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи iншiй змiнi
твору або будь-якому iншому посяганню на твiр, що може за-
шкодити честi i репутацiє автора. Це означау, що при виданнi,
публiчному виконаннi або будь-якому iншому використаннi твору
забороняуться без дозволу автора та його правонаступникiв вно-
390
сиги будь-якi змiни як до самого твору, так i до його назви та
позначення iменi автора. Не допускауться також без дозволу
автора супроводжувати видаваний твiр iлюстрацiями, передмо-
вами, пiслямовами, коментарями, будь-якими iншими пояснен-
нями, доповнювати або скорочувати твiр. За чинними в Украєнi
типовими видавничими договорами малюнок i навiть колiр об-
кладинки можна зробити лише за згодою автора.
Крiм того, Закон (п.4 ст.13) надау право автору протидiяти
будь-якому iншому посяганню на твiр, що може зашкодити честi
i репутацiє автора. Зазначимо, що право на недоторканiсть твору
у особистим немайновим правом, але вiдповiдно до статтi 25
Закону про авторське право спадкоумцi також надiляються цим
правом.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85