Укладення договорiв на реалiзацiю сiльгосппродукцiє на спецi-
алiзованих аграрних бiржах визначауться правилами органiзацiє
та проведення торгiв фючерсними та форвардними контракта-
ми пiд закупку сiльськогосподарськоє продукцiє та продуктiв єє
переробки. Порядок укладення, змiни i розiрвання договорiв поза
бiржею, як i iнших господарських договорiв, визначено стаття-
ми 10, 11 Арбiтражного процесуального кодексу Украєни. До-
говiрнi вiдносини з контрактацiє регулюються типовими догово-
рами контрактацiє, iншими нормативними актами.

2. Змiст i виконання договору контрактацiє

За договором контрактацiє господарство i заготiвельник повя-
занi взаумними правами i обовязками. У ньому мають бути за-
значенi назва, кiлькiсть (за видами продукцiє), якiсть, цiна, стро-
ки, загальна сума договору, порядок та умови доставки, мiсця
здачi-приймання, вимоги до тари й упаковки, порядок розра-
хункiв, обовязки заготiвельника щодо надання господарству до-
помоги в органiзацiє виробництва сiльгосппродукцiє та єє транс-
портування на приймальний пункт заготiвельника, взаумна май-
нова вiдповiдальнiсть сторiн за порушення договору та iншi умови,
якi сторони визнають за необхiдне передбачити у договорi (ст.255
ЦК Украєни).

Кiлькiсть та асортимент сiльгосппродукцiє, належноє до за-
купiвлi, визначаються в договорах вiдповiдно до державного кон-
тракту, а в разi його вiдсутностi - за розсудом сторiн. У договорi
окремо зазначауться кiлькiсть продукцiє, яку буде продано у си-
рому i у переробленому виглядi.

За якiстю продукцiя, яка продауться господарством, повинна
вiдповiдати стандартам, технiчним умовам, правилам ветеринар-

119

ного i санiтарного нагляду. Отже, заготiвельник мау право або
повнiстю вiдмовитись вiд недоброякiсноє продукцiє, або прий-
няти єє за цiною, яка вiдповiдау якостi продукцiє.

Важливою умовою в договорi контрактацiє у строки здачi про-
дукцiє заготiвельниковi, єх зазначають у договорах з урахуван-
ням пори дозрiвання культур, умов виробництва, переробки та
зберiгання. За погодженням iз заготiвельником господарство може
достроково здати продукцiю в рахунок наступних здавальних
перiодiв. Невiдумною частиною договору у погодженi мiж сто-
ронами графiки доставки, якi конкретизують строки здачi про-
дукцiє. Господарство телеграфом повiдомляу заготiвельника про
час вiдвантаження продукцiє. Днем виконання господарством
зобовязань за договором вважауться дата складення приймаль-
но-здавального документа пiд час здачi продукцiє у господарствi
або на приймально-здавальному пунктi заготiвельника, а в разi
вiдвантаження єє одержувачевi - день здачi продукцiє транс-
портнiй органiзацiє.

У договорi зазначаються пункти здачi-приймання сiльгосп-
продукцiє. Доки не завершено повний перехiд до приймання про-
дукцiє заготiвельником безпосередньо у господарствах, у дого-
ворах контрактацiє зазначають окремо обсяги продукцiє, яка: а)
доставляуться господарством безпосередньо роздрiбним торго-
вельним пiдприумствам; б) приймауться заготiвельником безпо-
середньо в господарствi; в) приймауться заготiвельником на своєх
приймальних пунктах. Вивезення, експедирування та розванта-
ження законтрактованоє продукцiє проводяться за рахунок заго-
тiвельних органiзацiй.

Заготiвельник зобовязаний прийняти доставлену на приймаль-
ний пункт продукцiю, не допускаючи простою транспортних
засобiв понад встановленi строки. В товарно-транспортних на-
кладних зазначауться час прибуття транспорту i час закiнчення
навантаження або вивантаження продукцiє. Якщо продукцiю
приймають не безпосередньо в господарствi, то предявленою
до здачi вважауться продукцiя, доставлена господарством на прий-
мальний пункт (пiдприумство) вiдповiдно до договору чи погод-
женого графiка.

Приймання сiльгосппродукцiє за кiлькiстю та якiстю
здiйснюуться в порядку i в строки, встановленi стандартами, ти-
повими договорами контрактацiє, вiдповiдними iнструкцiями.
Якщо в нормативних актах таких умов не передбачено, то сто-
рони можуть визначити єх у договорi.

У разi вiдмови вiд приймання продукцiє заготiвельник пови-
нен заявити господарству про факт вiдмови у письмовiй формi

120

(позначення на товарно-транспортнiй накладнiй), телеграфне
тощо. Якщо заготiвельник ухиляуться вiд письмовоє заяви про
вiдмову вiд приймання продукцiє, то господарство складау про
це акт з участю державного iнспектора по заготiвлях i якостi
продукцiє або iншого представника управлiння сiльського гос-
подарства i продовольства, або представника iншоє незаiнтере-
сованоє органiзацiє. В разi вiдмови заготiвельника вiд приймання
продукцiє, що швидко псууться, предявленоє вiдповiдно до умов
договору i погодженого графiка, господарство може реалiзувати
цю продукцiю державним, кооперативним органiзацiям i на кол-
госпному ринку за договiрними цiнами з включенням зазна-
ченоє продукцiє у виконання зобовязань по контрактацiє. При
цьому заготiвельнi органiзацiє не звiльняються вiд вiдповiдаль-
ностi за необгрунтовану вiдмову вiд приймання продукцiє.

Заготiвельник повинен своучасно i повнiстю розрахуватися за
одержану продукцiю. При укладеннi сiльськогосподарськими то-
варовиробниками договорiв контрактацiє iз заготiвельними
пiдприумствами використовуються орiунтовнi стартовi закупi-
вельнi цiни. При цьому зазначенi закупiвельнi цiни iндексують-
ся у звязку з iнфляцiйними процесами вiдповiдно до встановле-
ного порядку, що обовязково обумовлюуться договорами кон-
трактацiє. Розрахунки за продану сiльгосппродукцiю здiйсню-
ються шляхом попередньоє оплати, якщо iнша форма розрахункiв
не обумовлена угодою сторiн.

В рахунок оплати державного контракту на сiльськогосподарсь-
ку продукцiю виконавцям державного контракту (за єхньою зго-
дою) можуть поставлятись матерiально-технiчнi ресурси через
постачально-збутовi та заготiвельнi органiзацiє. Виконавцi дер-
жавного контракту розраховуються за одержанi в рахунок попе-
редньоє оплати кошти (матерiально-технiчнi ресурси) законтрак-
тованою продукцiую за цiнами, що склалися на момент надход-
ження цих коштiв (ресурсiв).

3. Вiдповiдальнiсть сторiн за порушення договору
контрактацiє

За невиконання або неналежне виконання сторонами своєх
обовязкiв за договором контрактацiє передбачено майнову вiдпо-
вiдальнiсть у формi неустойки i вiдшкодування збиткiв. Зокре-
ма, у разi невиконання договору за кiлькiстю, асортиментом i
строками здачi сiльгосппродукцiє господарства сплачують заготi-
вельним органiзацiям i переробним пiдприумствам неустойку,
розмiр якоє встановлюуться в договорi у процентному вiдношеннi

121

до вартостi недопоставленоє продукцiє за цiнами, обумовленими
в договорi, з урахуванням єх iндексацiє у звязку з iнфляцiйними
процесами, крiм випадкiв недобору продукцiє внаслiдок стихiй-
ного лиха.

У сферi контрактацiє дiу вимога реального виконання зобовя-
зань: кiлькiсть продукцiє, не зданоє господарством у встановленi
договором перiоди (строки), пiдлягау здачi в iншi строки, погод-
женi сторонами, i зарахуванню в перiод єє фактичноє здачi, за
винятком тих видiв продукцiє, виробництво яких мау сезонний
характер i поповнення незданоє кiлькостi єх неможливе. Проте
штраф за нездачу господарством продукцiє вираховууться, вихо-
дячи лише з вартостi продукцiє, не зданоє в попередньому перi-
одi. Господарство вiдповiдау також за неповернення тари, нада-
ноє йому заготiвельником, вiдшкодовуу заготiвельниковi збит-
ки, яких вiн зазнав у звязку з тим, що господарство не пiдготу-
вало продукцiю до здачi на мiсцi i не попередило про це заготi-
вельника тощо.

З господарства, яке уклало договiр контрактацiє, не може бути
стягнуто штраф за неналежну якiсть продукцiє, якщо iнше не
передбачено iнструкцiями, правилами про порядок проведення
закупок або в договорi за згодою обох сторiн встановлено санкцiє
за таке порушення. Заготiвельниковi не надано право стягувати
з господарства вартiсть недоброякiсноє продукцiє у безспiрному
порядку. Як сторона в договорi поставки заготiвельник вiдповi-
дау за неналежну якiсть продукцiє перед споживачем (одержува-
чем). Проте вiн не мау права перекласти на господарство пiд
виглядом збиткiв суми штрафiв, сплачених одержувачам за по-
ставку сiльгосппродукцiє неналежноє якостi, крiм випадкiв, коли
господарство, не предявивши продукцiю заготiвельниковi для
приймання, вiдвантажило єє одержувачевi.

За невиконання договiрних зобовязань по прийманню про-
дукцiє заготiвельник сплачуу товаровиробниковi неустойку як
правило в такому ж розмiрi, в якому товаровиробник вiдповiдау
перед контрактантом за несвоучасну здачу продукцiє. Контрак-
тант, крiм того, вiдшкодовуу виробниковi продукцiє фактичнi
витрати, повязанi з доставкою єє в обидва кiнцi (якщо ця про-
дукцiя завозилася до мiсця приймання транспортними засобами
господарства). В договорi може бути передбачена вiдповiдальнiсть
контрактанта за невиконання в обумовленi строки договiрних
зобовязань по зустрiчному продажу цукру, олiє, меляси тощо.
Вiдповiдальнiсть сторiн за порушення договору контрактацiє бу-
дууться на принципi вини (умислу або необережностi), яка пре-
зюмууться (ст.209 ЦК Украєни). Господарство звiльняуться вiд

122

вiдповiдальностi за невиконання зобовязань за договором, якщо
вони не виконанi внаслiдок стихiйних лих чи iнших несприят-
ливих умов або з вини заготiвельника. Питання про те, чи у
певна обставина стихiйним лихом, вирiшууться згiдно з прави-
лами, якi застосовуються при страхуваннi майна колгоспiв, держ-
госпiв та iнших господарств. До iнших несприятливих умов вiдно-
сять природнi та iншi обуктивнi фактори, якi свiдчать про
вiдсутнiсть вини господарства (наприклад, заборона здавати ху-
добу у звязку з єє масовим захворюванням). Доказами на пiдтвер-
дження цих обставин можуть бути висновки державноє iнспекцiє
по заготiвлях та якостi продукцiє, довiдки ветеринарного нагля-
ду, довiдки метеослужби, акти, складенi за участю представника
страховоє органiзацiє тощо. Вина заготiвельника вбачауться в
ненаданнi допомоги в органiзацiє виробництва i транспортуваннi
продукцiє на приймальний пункт, непогодженнi графiка здачi,
незабезпеченнi тарою i пакувальними матерiалами тощо. Арбiт-
ражнi суди оцiнюють поданi господарством документи, зясову-
ють, на яких площах загинули посiви, чи була можливiсть здати
хоча б частину продукцiє за рахунок знятого врожаю з iнших
площ, чи вживало господарство заходiв, щоб запобiгти негатив-
ним наслiдкам стихiйного лиха або iншим несприятливим умо-
вам. З урахуванням усiх цих обставин i вирiшууться питання про
звiльнення господарства вiд вiдповiдальностi за невиконання зо-
бовязання за договором контрактацiє.

4. iншi договiрнi форми реалiзацiє сiльськогосподарськоє
продукцiє

Крiм договорiв контрактацiє, виробники сiльськогосподарсь-
коє продукцiє реалiзують єє й на основi iнших договорiв. Зокре-
ма, заготiвельнi та переробнi пiдприумства на договiрних заса-
дах можуть приймати вiд виробникiв сiльськогосподарську си-
ровину на зберiгання i переробку незалежно вiд напрямкiв по-
дальшого єє використання. Розрахунки за зберiгання i переробку
сировини i готовоє продукцiє за угодою сторiн можуть здiйсню-
ватись у грошовiй формi, з використанням частини готовоє про-
дукцiє або у змiшанiй формi.

Виробники сiльгосппродукцiє мають право здiйснювати това-
рообмiннi операцiє з власною продукцiую та продуктами єє пе-
реробки на основi бартерних договорiв, що укладаються як на
внутрiшньому ринку, так i в порядку здiйснення зовнiшньо-
економiчноє дiяльностi. За такими договорами вони одержують
необхiднi матерiально-технiчнi ресурси (обладнання, нафто-

123

продукти, засоби захисту рослин i тварин тощо) або товари
широкого вжитку.

Сiльськогосподарськi пiдприумства укладають з колгоспника-
ми, робiтниками держгоспiв, пенсiонерами та iншими громадя-
нами на добровiльнiй основi договори на вирощування худоби i
птицi та на закупiвлю лишкiв молока. Закуплену у громадян за
цими договорами продукцiю господарство продау державi i за-
раховуу собi у виконання зобовязань по контрактацiє. Крiм того,
худобу, птицю, кроликiв, вирощених у пiдсобних господарствах
громадян, можуть закуповувати заготiвельнi органiзацiє спожив-
чоє кооперацiє, органiзацiє громадського харчування та iншi орга-
нiзацiє за договiрними цiнами.

Колгоспи, держгоспи та iншi сiльськогосподарськi пiдприум-
ства також можуть закуповувати у громадян продукти тварин-
ництва за договiрними цiнами.

Господарства можуть реалiзовувати сiльгосппродукцiю на ко-
мiсiйних засадах, укладаючи договори комiсiє з торговельними
органiзацiями. Сiльськогосподарськi пiдприумства, орендарi, се-
лянськi господарства, громадяни, якi ведуть пiдсобне господар-
ство, мають право вiльного продажу вирощеноє ними продукцiє
як заготiвельним та iншим органiзацiям, так i на ринках.

Глава 8
Майновий найм. Оренда. Прокат.
Безоплатне користування майном

У господарському оборотi значне поширення мають вiдноси-
ни майновому найму i такi його рiзновиди, як оренда та прокат.

З економiчноє точки зору майновий найм (оренда, прокат) оз-
начау одержання майна у тимчасове користування за плату. Зда-
ючи майно в найм, власник майна продау споживну вартiсть
його частинами.

До майнового найму (оренди, прокату) органiзацiє чи грома-
дяни вдаються в тих випадках, коли ту чи iншу рiч купляти об-
тяжливо або невигiдно, наприклад, у разi тимчасовоє потреби,
або коли певна рiч взагалi не може бути предметом купiвлi-про-
дажу. Здають майно в найм громадяни i органiзацiє, якi тимча-
сово самi його не використовують. За допомогою майнового най-
му розширюються господарськi можливостi використання май-
на.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85