https://wodolei.ru/catalog/mebel/zerkalo-shkaf/navesnoj/
Виконавчий напис вчиняуться на оригiналi боргового доку-
iента i повинен мiстити: посаду та iнiцiали нотарiуса> який вчи-
яу виконавчий напис; найменування i адресу стягувача є боржни-
а; зазначення строку, за який провадиться стягнення; зазначен-
я сум, якi пiдлягають стягненню, або предметiв) якi пiддягають
итребуванню; зазначення сум державного мита, сплаченого стя-
увачем, або мита, яке пiдлягау стягненню з боржника; дату вчи-
нення виконавчого напису; номер, пiд яким виконавчий напис
ареустрований у реустрi> зiшшвшга статгi iiаiiоиу та пункту
iерелiку документiв, ка пiдставi яких видано виконавчий напис;
[iдпнс нотарiуса, скрiаяений печаткою, -....є :1.<:-1:,,..1.;1.1.,i;
В державнiй нотаравяьнiй конторi (у приватного нотарiус
алишаутьсякопiядокзингга, яким встановлю
або виписка з особистого рахунку боржника i копiя виконавче
iонадису.111;-111:11:№iєє:є1й111 .: .-".i.,.1 1;,1. ..,;. ~-..,:.№Л
Певну специфiку мау вчинення виконавчих написiв на чеках,
|Виконавчi написи вчиняються нотарiусом за мiсцем знаходження
платника лише за наявностi напису платника про те, здо чек бу>
предявлений до оплати, з зазначенням дня предявлення, але не був
оплачений. Виконавчi написи про несплату чека вчиняються нота-
рiусами в строки, визначенi чинним законодавством Украєни про
i чеки. Виконавчий напис вчиняуться за бажанням чекодержателя як
проти чекодавця, так i проти осiб, якi вiдповiдають за чеком.
Про вчинення виконавчого напису на чеках нотарiус робить
вiдмiтку в реустрi, надсилау повiдомлення чекодавцю про неспла-
ту чека i видачу виконавчого напису.
Окрiм вчинення виконавчих написiв нотарiус посвiдчуу не-
сплаченi чеки i вчиняу протести векселiв у порядку примусового
виконання безспiрних зобовязань.
Чек - це грошовий документ встановленоє законом форми
який включау наказ власника рахунку в кредитнiй установi (че-
кодавця) про виплату держателю чека при предявленнi зазначе-
ноє в ньому суми грошей. ;! . ; - !- ..йздйєи
Нотарiальний процес
Платником за Чеком, як правило, у банк. Його обовязок
оплачувати чек труйгууться на чековому договорi мiж банком
i клiунтом (чекодiййид). Чеки можуть бути iменними (виписа-
ними на певну о<ЙЙ, одержаними на користь якоє-небудь осо-
би або з єє накаЗЙi предявницькими. Чеки виписуються на
бяайку за встанiй%Йюю формою. До єх основних реквiзитiв
вiдносяться: ДєрАьАсце видачi, назва платника, рахунок, з якого
провадитьсяiЦiiтк. Чек оплачууться тiльки при наявностi на
сум або вiдкритого на його ко-
1|;1](!i<|щезнаходженням платника приймав для
хiвiтежу чеки, поданi пiсля закiнчення десяти
Ч;- пiсля шести МiСiЕЦiВ з дня видачi чека, але
!|йЕ(,ступнрго госля цього строку дня. Нотарi-
iiявляу банку чек до оплати, Уразiйеопдати
"к неошу чека шляхом напису на чв|iсу за
оi.бв;ярожтейив-ре.1 i
>м на янотарааєс є>адс|(лавповздсй
Еєплат р:ii(111|й|й||И
нйй<ВВеку. На прохання чекодержателя нотарiус у разi иео-
гiЄйти-вчєрйiЙiii ii гєЩг,
" ВК-видiйєЙ
з||мйх> вiiiiдеие.пмо формi. Абстрактний характер зо-
бовязань за векселем полягау в тому, що вексель зберiгау с>ою
(Жвйй№Жно вiд причин, якi послужили пiдставою для лого
видачi. (ВйЙрєрЙве
грошмi11ii||| не можуть поставити
огоiатузавЙвЙЙЙ -
Розрiзняють два види векселя: простий i переказний. Простий
вексель - це просте, нiчим не зумовлене зобовязання особи, яка
видала вексель (векселедавця), про оплату вказаноє в ньому суми
конкретно вказанiй у векселi особi.;3а переказним векселем плат-
ником, як правило, у не векселедавець, а третя особа - акцеп-
тант, який шляхом акцепта приймау на себе безумовне зобовя-
зання виконати оплату векселя.
Протест векселiв про несплату вчиняуться нотарiусами за
мiсцезнаходженням платника або за мiсцем платежу (домiцiльо-
ванi векселi, тобто векселi, якi пiдлягають оплатi у третьоє осо-
би), д протествекоешв про неакцепт i недатування акцептуi- за
мiсцезнаходженням платника.
, ,.."._ ,___". _____ЖЄЄiЗ"КРiТ _ . _
ЙiрiНiiiєЙ
.; ..А Я---ЄЙi;;Ж<"ЄЛТi\i-.ii ЄЙi""", " ! . <Тi""-""Т" "> Т--.т-Т-i т.у-i.,>,1;-"-,"-. Ч.---,-:-,-ТЄР."---- . .єє..-є. .гд. .-)- , ---;--- .---
р<адИiтеєНж
<здНйН%ЮЖ>i
РЗДєТОЖЧВДДОдаЗДЗДде Ийч>,нєед-,1
За дргоджiявiєфьр
яяiдеда кзд"
1--""-----------------"------------------------------- -------- -- --.-- --. ---- - -С..-- .-. тчж-.тИ
дрНєИййдаєрйєвйвдр
ДЙЗДВДййi>Е>й
дрИiЄаВ
"иi111"
-єйєєiужууiєi;);
-<йiадгi11
ами сторiн, що ними буйгi: виеуйутє,л помийнi рува-йєея чин
;им законбДавством. КоЙЙсуДйєадауться з трьох або бiльод
iЛБКОСТi суддiв;рiшеннi Йриймєься за бiльшiстю голосi
| Рiшення третейськог iвуду викладауться у письмовцУ
i пiдписуутьсяусйй склаДйЙЬуду; Йньому повиннi бути
Ауть спору, обставини сййвй iiрєивй, якi стали пiаа
рiшення, строк i йоряддкйбгб виконання, мiсце ""<
дата винесення рiшення, склад третейського су
йя органiзацiй; що брали участь у справi, прiз""""
єтавникiв сторiн. У рiшеннi такожзазначаЦ
сторонами витрат, що сталися у звязк
Якщо при розглядi спору третейськ"" "
серйознi недолiки в роботi ббедн"
установ, про це вказууться в рiшє
ухвала, яка надсилауться керiйє
пiдприумств, органiзацiй, установ
Рiшення третейського суду огi
надсилауться сторонам. Воно е оста- _
ню в строк, що зазначенййєу рiшеннi. Ii
4. Постiйно дiючi третейськ-,
по розгляду спорiв мiж субє
рiзних краєн 3
1 т> ! - ;,.\ ..\:"1"
й Украєнi дiють при Торговельно-промисло
; (ТПП) два постiйно дiючих третейських суди по розгладу сйє
" субуктами господарськоє дiяльностi рiзних краєн: Мiйснарi
комерцiйний арбiтражний судтєЙорська арбiтражна комiсiя.;
Загальнi правила єх органiзйЕiЕрє, ковдетенцiя, процеСуальн--
порядок провадження та прийняття рщЙнь по справах, що за уго-
дою сторiн передаються на єх розгляд, виєййiчаються Законом Украє-
ни вiд 24 лютого 1994 р. <Про мародй|Йi;iйєйерц арбiєЙс>1.
1 До Закону дбдаються два Пол6жйiЙ№3
указууться, що Мiжнародний комерiЙйаййi. арбiтраЖнiЙ-iуд, i
| Морська арбiтражна комiсiя у постiйно1 дєючйтМи арбiтражними
в 1 -є.-Р.iу:1i . -; i. .и;1- >:;;ii.i.иiii{а .ii! 1/5
а нiсть згiдно iз Законом Украєни <Про мiжнародний комерцiйний
.дйи,. .-.i.гТ-.,:-1:."! .iiТ/-1>, iiу.i.л 01 IНЙ/!1,иi<и:../iй
юiтраж>. Положення окреслюють єсоло справ, якi пiдвiдомчi цим
:.11 .ч, .iСi .и;1.. i,.i1; к,/ i,4.. iО-iєОЬМШi.ф.i НЙйЦii,,-/ ,1
1; дявяИдой .
572
суду такого, що вже виник, або такого, що може виникнути, спо-
ру, незалежно вiд того, мау вiн договiрний характер, чи не мау
такого Характеру.
,! Сторони-можуть вести справу в Арбiтражному судi або в
Арбiтражнiй комiсiє-безнеоередньо або через належно уповно-
важеного представника.
Кожна справа в Арбiтражному судi або в Комiсiє розглядауть-
ся складом Арбiтражного суду або Морськоє арбiтражноє комiсiє
у кiлькостi трьох арбiтрiв або рднорсобово арбiтром. Арбiтри у
незалежнi i безстороннi при виконаннi своєх обовязкiв.
Арбiтражний розгляд iсправй зiаверцзiуутьоя остаточким ар-
бiтражним рiшенням або постановою про припинення арбiтраж-
ного розгляду. ; : ! : ! 111:1..11 :- 1-1- - , 11;;111
Рiшення приймауться, якщо сторони ие домовились про iнше,
бiльшiстю-арбiтрiв<(РцжнаяАiiє|
таточним. Ва.адеБйiЙВЙ>
гановлений судом або кошсiiЙ|в|Яу
не вказаний, то во
/_i""
; П i i: /Ж гiТ i ХОЄ/iУК)
11.00 iг:1 М ()Л ! I (Ч /-К iсi i" iii "й\ |
-гг~>г-> л пi лглє \\ .iiє!НН.акт"Мi.i.> ошн>;.Є|
:1.иоiПiiЬмг;,\.умоиж,єЯiгiо а .ь:ай(єтiз i;i-!.)\i)/) i
гУПЬi ; iVєiк:{(уюнжщюєм<л 1..;1 ; )|
.::i "жсi1.- 1 ." : ИКЯГУО-МАО о-ьпiдугбсi.i; уоа1г,iо-11i. -: сi
,1,ii.1ЙЖIV;1.i;; .ч; .. :ЄЧ-ii.-:0/"1;" Ч:;; iгiЧООГЗО.iйде1:!,) .11||
..cсною -cргтанiзвцiєєiздiяльностi ижед-арцА [
-"; " чтайиевiх-еудiг3-111""- -"--"г.й-1: - ;
.i. ..1--111 НКадiєєЦЄ111
,.>||||| здiййвИИйЬся 1 [
iтоварксйвiєдуi
(далi-iiЯИЬii1 покреслено, що товариськi су ди||6|дй- [
1 1111111" " i11..;;:1н;йгi1.1;
ВИМ 1
Р/ПЮаХХХi ___________
мiiаiенi мєсii"загал8й<яр0! користування, перебудови .ойалюваяь- ;
нихприлаяiяi еаєєтехиiчного устаткування- тощо. №(;:! -1" 1
Тоааржькнйiеудродглядаехяєравй про парушюння дравил
внутрiшнього розпорядкуR квартирах! гуртожитках, иро спори
мешкшй|аздоиiС0рИ(Ямюздiдеобнижєцжмодень,будинiсових
слуи(б|1зiмєаяуекомунRiє>нихi послугоадлату витрат на ремонт
мiсii(каагаяюноражористування(п iдiiот.;7 Доложеiйя). :
можутввиєюєiапрйюавязкуєвтаЕоржлаюєШйзаiєльнтажухнi
стайлекняiетояiв, шафиолицБiгоп(о)i!ваннИi жcридору балкону,
комори, алгакожєузвЗiку. з оплатою комуналвнихздослуг, ремон-
тумiсзагажюгожористуваєздя.ii Товариськi суди розглядають єсиори про розиоди мiакжеш
канцями квартири витрат ио оплатi комунальних послуг, ане про
стягнення плати за комунадьш послуги на користь вiдповiдних
|(|%1йiiiжи|йй1"
"
"; тай"є
1 -
прийняття. Якщо заява.не приймауться (неаiдвiдомчiсть,спра>а;;
вже розглянута азенваа.одитьсаєєйафоаслядi суду абоiаiНщосоа
оргаяу)(иаiюй тМо(я
ПiсдIяпорушда<жравмвиникау необхiднiсть у проаеденнi.
єє-пiдеотовки-iiiiiiiЗД
ження не визнаiiшрЬпiдiтовки справи товарис
однаквоно мйправйяо, що тожарисью сул
глядати сн]i<||| йiiб: з iдоменту єх надходження.1 -..:є
-. Днем нiУiДйiаiятаєрида товариського суду вважауться ,
ДьяЙЖiйЯЮ аi!йяи)1
iафеяйодайою-доiййвiа-1
578
мiсце i час розгляду справи. Час; i мiсце розгляду справи визна-
чауться головою тавариськогоiууду i(сж.i 11 Положення),- иоои.
: :ii: .Положенням не регламентууться порядок виклику заiнтере-
сованих осiб у засаданнятовариського суду. На практицi про час
i мiсце засiдання товариського i суду: учасники процесу сповiща-
ютьсяповiстками, якi .вручаються; особисто i пiд розписку, а iнодi
й. iншими засобами, .наприклад; телефоном; ;У повiстцi про вик-
лику засiдання товариського суду повиннi бути вказанi: назва
суду; день, мiсце i час явки до .суду> по якiй справi i як хто дана
особа викликауться- Явка громадянина за викликом товарисько-
го суду у обовязковою. Якщо учасник процесу не зявиться до
суду, то суд повинен зясувати причини неявки i залежно вiд об-
ставин призначити справу до слухання вдруге.
Головуючим у засiданнi може бути будь-який член товарись-
кого суду, а не тiльки голова або його заступник. Всi члени суду
мають рiвнi права. Однак на головуючому лежать обовязки по
керiвництву засiданням товариського суду. Вiн веде засiдання,
розяснюу учасникам процесу єх права, оголошуу документи,
надау слово учасникам цивiльно-правового спору, свiдкам, а
також усiм, хто бажау виступити..Головуючий стежить за поряд-
ком у судовому засiданнi. Якщо учасники цивiльно-правового
спору, свiдки заперечують проти дiй головуючого, єх заперечен-
ня зазначаються у протоколi судового засiдання.
У призначений для розгляду справи час головуючий вiдкри-
вау засiдання товариського суду i оголошуу, яка справа розгля-
датиметься, а також зясовуу, хто з викликаних осiб зявився в
судове засiдання. При неявцi кого-небудь з викликаних осiб суд
зобовязаний згiдно iз ст. 14 Положення зясувати причини не-
явки i залежно вiд обставин призначити справу до слухання
вдруге. ;-..- :. ; - ,, .. ; ;;,,- ..- :..
В разi неявки > судове засiдання свiдка питання про. вiдкла-
дення справи вирiшууться залежно вiд можливостi, всебiчного,
повного i обуктивного розгляду справи,/.; ;ь;о i" ; ч;-.-:i!
Пiсля перевiрки явки в судове засiдання викликаних осiбi при
вiдсутностi переиiкод до розгляду шрави;го>дояуюздiй розяснюу
особам, якi беруть участь у справi,; єх i права.! В настинiА ст. 13
Положення закрiплено важливе правило./щоiпри> розглядi -спра-
ви в товариському-судi учасники цивiльнойПравовогОiапруiКО-
ристуються рiвними правами.Вони мають-право брати iучасть у
засiданнi товариського суду.,>; ii.йшшк{.i ос|п ; ; .ад.зп
_____________ Товариськi суди_______________579
Право брати участь у засiданнi означау, що заiнтересованi
особи можуть знайомитися з матерiалами справи, заявляти вiдво-
ди головуючому i членам суду, давати пояснення по сутi справи,
подавати докази i брати участь в єх дослiдженнi, ставити запитан-
ня iншим особам, заявляти клопотання тощо. 1
Пiсля розяснення прав заiнтересованим особам головуючий
зясовуу у учасникiв цивiльно-правового спору, чи у у них вiдво-
ди головуючому, членам суду або всьому складу суду (ст. 13
Положення). Нiхто з iнших осiб (свiдки, представники громадсь-
костi, присутнi громадяни) такого права не мають.
Головуючий i члени товариського суду не можуть брати участi
у розглядi справи, якщо вони у родичами сторiн, а також при на-
явностi обставин, якi викликають сумнiв у єх безсторонностi.
Якщо заявлено вiдвiд головуючому або членам товарисько-
го суду, суд у повному складi бiльшiстю голосiв вирiшуу питан-
ня щодо його задоволення. При задоволеннi вiдводу на мiсце
вiдведених членiв суду голова товариського суду або його заступ-
ник призначау iнших членiв суду. Коли немау можливостi швид-
ко здiйснити замiну, слухання справи вiдкладауться.
Розгляд справи починауться з оголошення заяви, яка стала
приводом для розгляду справи в товариському судi. Оголошуу
цей документ головуючий або iнший член товариського суду,
пiсля чого матерiали доповiдаються. Доповiдачу можуть бути
поставленi запитання особами, якi заiнтересованi в результатах
справи, а також присутнiми в залi засiдання громадянами. Ста-
вити запитання пропонуу головуючий. Запитання повиннi сто-
суватися сутi справи. Запитання, повязанi з оцiнкою доказiв, по-
виннi знiматися головуючим, вони розглядаються пiсля дослiд-
ження всiх доказiв.
Згiдно з ч. 5 ст. 13 Положення товариський суд розглядау
матерiали справи, заслуховуу пояснення учасникiв цивiльно-пра-
вового спору. .
Пiсля дачi пояснень головуючий, iншi члени товариського
суду, а також здоаволу головуючого будь-яка особа, присутня в
.- залi судового засiдання, може ставити запитання.
Г! ; Заслухавши пояснення учасникiв справи, товариський суд
переходить додопиту свiдкiв. Порядок допиту свiдкiв у засiданнi
товариського суду вiдрiзняуться вiд порядку, який передбачений
цивiльним судочинством. При допитi свiдкiв у судах свiдки по-
переджаються про кримiнальну вiдповiдальнiсть за вiдмову дати
пiiказйняiiзаiдачуйадiдоминетiраадиєєйхомєаоайь.Крй
всiвдаiрдоii№чатну-рр№лядухтравившєаяi(iо<т
войЙйЙМЙЙВiвЙрєi
свдйєвiяаереимєййоєзшряститiеуне-1
ториоьасудавртдйсапетомсв
давати правдивi показання -iгроiйдйййiйееайi
й iiЮсвiдоiафвщЕаЬєтовєфиевки
жевдая;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80