2- 4 ст. 5 ЦПК) - тiльки процесуально-правову. ,
Слiд також вiдмiтити, що право звернення до суду за судо-
вим захистом мають не тiльки громадяни, юридичнi та посадовi
особи, певнi органи та органiзацiє. Так, вiдповiдно до п. 5 ст. З
Закону Украєни вiд 27 березня 1991 р. <Про пiдприумства в Ук-
раєнi> вихiд структурних пiдроздiлiв та самостiйних пiдприумств
з обуднань може здiйснюватись за згодою власника майна або
уповноваженого ним органу i за участю трудового колективу з
наданням єм права пiдприумства. Вiдмова власника може бути ос-
каржена трудовим колективом у судi. Таким чином, змiст наве-
деного положення закону дозволяу зробити висновок про те, що
трудовий колектив може бути субуктом звернення до суду за
судовим захистом.
Право на звернення до суду за судовим захистом - це iнсти-
тут цивiльного процесуального права, який регулюу пiдстави та
порядок порушення судовоє дiяльностi по захисту прав та охоро-
нюваних законом iнтересiв. Процесуальнi наслiдки реалiзацiє
права на звернення до суду - виникнення судовоє дiяльностi по
здiйсненню правосуддя з цивiльноє справи i постановлення судо-
вого рiшення як результат цiує дiяльностi. Для цього iнституту не
мау значення питання про характер судового рiшення - про за-
доволення заяви або про вiдмову у ньому. Якщо у ходi розгляду
справи зясууться, що особа, яка звернулася до суду, не мау на це ,
______________Порушення цивiльноє справи
iрава, то справа повинна бути закрита або заява повинна бути
Налишена без розгляду.
Коли особа звернулася до суду з заявою, то суддя повинен ви-
рiшити питання про наявнiсть у даноє особи права на звернення
до суду за судовим захистом, тобто вирiшити питання процесу-
ального характеру, бо передумови права на звернення до суду за
судовим захистом закрiпленi у цивiльному процесуальному зако-
нодавствi. При прийняттi заяви i порушеннi цивiльноє справи
суддя не може вирiшувати питання матерiально-правового ха-
рактеру. Безпiдставна вiдмова у прийняттi заяви являу собою
пiдмову у здiйсненнi правосуддя. Так, наприклад, суддя не може
пiдмовити у прийняттi заяви i порушеннi цивiльноє справи на
пiдставi того, що заiнтересована особа не дотрималася термiну
па звернення до суду. Цей факт повинен урахувати суд при ви-
несеннi рiшення.
Право на звернення до суду за судовим захистом може бути
реалiзовано заiнтересованою особою лише у тому випадку, якщо
нею буде додержано встановленого законом порядку звернення
до суду за судовим захистом.
2. Передумови права на звернення до суду
та порядок його здiйснення
Овернення до суду вiдповiдного субукта, якому законом
надане таке право, на захист прав чи охоронюваних законом iнте-
ресiв у однобiчним процесуальним за змiстом волевиявленням,
метою якого у порушення цивiльноє справи i виникнення проце-
суальноє дiяльностi, яка буде спрямована на розгляд та вирiшення
цивiльноє справи.
Звернення з заявою до органу судовоє влади, яким у суд, -
це важлива процесуальна дiя вiдповiдного субукта. Але саме по
собi звернення до суду шляхом подання заяви не означау, що ци-
вiльна справа буде порушена i виникне процес по розгляду i ви-
рiшенню цiує справи. Цивiльна справа може бути порушена лише
в тому випадку, якщо суддя вирiшить питання про прийняття за-
яви, яка подауться до суду. Суддя, який одноособове вирiшуу
питання про прийняття заяви та порушення цивiльноє справи,
може прийняти заяву та порушити провадження по справi лише
годi, коли для цього у всi необхiднi умови, встановленi законом.
i накще кажучи, особа, яка звернулась до суду з конкретноє ци-
234
Глава XVII
вiльноє справи, повинна мати на це право, а також належним чи-
ном здiйснювати це право, а суддя як носiй судовоє влади пови-
нен перевiрити наявнiсть передумов права на звернення до суду
за судовим захистом.
Можливiсть практичного здiйснення права на звернення до |
суду за судовим захистом залежить вiд певних передумов, якi у
цивiльнiй процесуальнiй лiтературi iменуються передумовами
права на звернення до суду за судовим захистом. Цi передумови
подiляють на субуктивнi, якi вiдносяться до особистостi субуктiв
спору, та на обуктивнi, повязанi з характером предмета, який
пiдлягау внесенню на розгляд суду; на позитивнi та негативнi -:
залежно вiд звязку права на звернення до суду з наявнiстю або
вiдсутнiстю цих передумов. i
До субуктивних передумов належить процесуальна право-
здатнiсть особи, яка звернулася до суду за судовим захистом, а
також субукта, який буде притягнутий судом як вiдповiдач або \
заiнтересована особа. Право на звернення до суду за судовим за-
хистом виникау одночасно з виникненням цивiльноє процесуаль-
ноє правоздатностi. Оскiльки вiдповiдно до ст. 100 ЦПК всi грот;
мадяни набувають процесуальноє правоздатностi з моменту на-
родження i не можуть позбавлятися здатностi звернення до суду,
за захистом, то в судовiй практицi питання щодо процесуальноє
правоздатностi може виникати тiльки щодо органiзацiй. Проце-|
суальна правоздатнiсть органiзацiй залежить вiд того, чи у орган-
iзацiя юридичною особою. |
Субуктивною передумовою права на звернення до суду у та-1
кож процесуальна заiнтересованiсть особи. За загальним прави-1
лом звертатися до суду можна лише для захисту права чи iнтере-1
су, якi, на думку заявника, належать йому. Тому вiдповiдно до
ст. 4 ЦПК за захистом порушеного або оспорюваного права чи
охоронюваного законом iнтересу до суду може звернутися не
будь-яка, а заiнтересована особа. У заявi повинна вказуватись
заiнтересованiсть у справi особи, яка звернулася до суду за захи-
стом свого права чи охоронюваного законом iнтересу.
Обуктивнi передумови права на звернення до суду пiдроздi-
ляються на позитивнi i негативнi.
Передумови, наявнiсть яких необхiдна для реалiзацiє права на
звернення до суду, називаються позитивними. До позитивних пе-
редумов належать:
1) правовий характер спору;
Порушення цивiльноє справи
2) пiдвiдомчiсть. :
, Негативними вважаються передумови, з вiдсутнiстю яких за-
|кон повязуу можливiсть звернення до суду. Це такi передумови:
1) вiдсутнiсть судового рiшення, що набрало законноє сили,
: постановленого по спору мiж тими ж сторонами, про той
. же предмет i з тих же пiдстав;
2) вiдсутнiсть ухвали суду, яка набрала законноє сили, про
прийняття вiдмови позивача вiд позову або про затверд-
ження мировоє угоди сторiн;
3) вiдсутнiсть рiшення товариського суду, прийнятого в ме-
жах його компетенцiє, по спору мiж тими ж сторонами, про
той же предмет i з тих же пiдстав;
4) вiдсутнiсть у провадженнi суду справи по спору мiж тими
ж сторонами, про той же предмет i з тих же пiдстав;
5) вiдсутнiсть укладеного мiж сторонами договору про пере-
дачу даного спору на вирiшення третейського суду.
Право на звернення до суду пiдлягау реалiзацiє в установле-
ному законом порядку. Порядок реалiзацiє права на звернення
до суду передбачау дотримання правил пiдсудностi, наявнiсть
дiуздатностi заявника, наявнiсть належним чином оформлених
повноважень представника, а також вiдповiднiсть змiсту та фор-
ми заяви вимогам закону.
Якщо суддя встановить, що субукт, який звернувся до суду
за судовим захистом, мау на це право, то вiн повинен встанови-
ти, чи пiдсудна ця справа даному суду. При цьому враховують-
ся правила родовоє та територiальноє пiдсудностi.
Далi перевiряуться дiуздатнiсть особи, яка звернулася до суду.
Недiуздатнiсть особи, яка безпосередньо подала заяву до суду, у
перешкодою до порушення цивiльноє справи. Недiуздатнiсть
вiдповiдача не у перешкодою для порушення цивiльноє справи i
позов може бути предявлений до недiуздатного вiдповiдача, ос-
кiльки його iнтереси у судi завжди захищають законнi представ-
ники (ст. 111 ЦПК).
Якщо заяву подано судовим представником, то представ-
ник повинен мати повноваження на ведення справи. Вiдповi-
дно до ст. 113 ЦПК повноваження представникiв сторiн i тре-
тiх осiб на ведення справи в судi повиннi бути ствердженi та-
кими документами:
1) членiв колегiальних органiв управлiння колгоспами, iнши-
ми кооперативними органiзацiями, єх обуднаннями, iнши-
236 Глава XV II
ми громадськими органiзацiями - витягом з протоколу i
засiдання належного органу управлiння, що уповноважив;
вести справу у судi;
2) працiвникiв пiдприумств, установ, органiзацiй - довiре-
нiстю вiд iменi пiдприумства, установи, органiзацiє;
3) уповноважених профспiлок - довiренiстю вiдповiдного
профспiлкового органу; i
4) адвокатiв - ордером, виданим юридичною консультацiую;;
5) iнших осiб - довiренiстю чи усною заявою довiрителя iз
занесенням єє до протоколу судового засiдання.
У випадках, якщо до суду звертауться особа не в своєх iнте-
ресах без належних на це повноважень, суддя зобовязаний вiдмо-
вити в прийняттi заяви (п. 9 ст. 136 ЦПК).
Цивiльна справ порушууться шляхом подання заяви. При
цьому процесуальне законодавство передбачау певнi вимоги до
форми та змiсту заяви як процесуального документа. Вона повин-
на бути подана у письмовiй формi та мiстити вiдповiднi реквiзи-
ти (ст. 137 ЦПК).
Належна реалiзацiя вiдповiдним субуктом права на звернен-
ня до суду за судовим захистом тягне за собою порушення ци-
вiльноє справи, виникнення процесу по розгляду i вирiшенню пра-
вового спору, а також обовязок суду розглянути та вирiшити ци-
вiльну справу по сутi.
3. Позовна заява та єє реквiзити. Порядок
виправлення недолiкiв позовноє заяви
п,
1-раво на судовий захист здiйснюуться шляхом подання
заяви до суду. У справах позовного провадження подаються по-
зовнi заяви, у справах, що виникають з адмiнiстративно-правових
вiдносин, i в справах окремого провадження - скарги i заяви.
З позовною заявою до суду звертаються тодi, коли виникау
спiр про право цивiльне. Таким чином, позовна заява - це уста-
новлена законом форма звернення до суду за судовим захистом
та за вирiшенням спору про право цивiльне.
Цивiльне процесуальне законодавство встановило вимоги
щодо форми та змiсту позовноє заяви, оскiльки тiльки при додер-
жаннi цих вимог позовна заява може виконати роль процесуаль-
ного засобу порушення судовоє дiяльностi, спрямованоє на захист
субуктивних прав та охоронюваних законом iнтересiв громадян
______________Порушення цивiльноє справи____________237
га юридичних осiб. Так, вiдповiдно до ст. 137 ЦПК позовна зая-
ва подауться до суду в письмовiй формi. Позовна заява повинна
мiстити в собi: назву суду, до якого подауться заява; точну назву
позивача i вiдповiдача, єх мiсце проживання або знаходження, а
також назву представника позивача, коли позовна заява подауть-
ся представником; змiст позовних вимог; виклад обставин, яки-
ми позивач обгрунтовуу своє вимоги; зазначення доказiв, що
стверджують позов; зазначення цiни позову; пiдпис позивача або
його представника iз зазначенням часу подання заяви.
Позовна заява про розiрвання шлюбу повинна мiстити в собi,
крiм зазначеного, вiдомостi про рiк народження кожного з по-
дружжя, наявнiсть неповнолiтнiх дiтей, єх прiзвище, iмя та по
батьковi, при кому з батькiв вони знаходяться i пропозицiє щодо
участi подружжя в утриманнi i вихованнi дiтей пiсля розiрвання
шлюбу. В позовну заяву може бути також включено вимогу про
подiл спiльного майна подружжя.
До позовноє заяви додаються письмовi докази, а якщо позов-
на заява подауться представником позивача, - також довiренiсть
чи iнший документ, що стверджуу повноваження представника.
Крiм того, цивiльне процесуальне законодавство зобовязуу
позивача подавати позовну заяву з копiями вiдповiдно до кiлькостi
вiдповiдачiв. Суддя мау право, коли вiн визнау за необхiдне, залеж-
но вiд складностi та характеру справи, затребувати вiд позивача
копiє всiх доданих до позовноє заяви документiв вiдповiдно до
кiлькостi вiдповiдачiв (ст. 138 ЦПК). Однак слiд мати на увазi, що
правила ст. 138 ЦПК не поширюються на позовнi заяви в трудових
справах i в справах про вiдшкодування шкоди, заподiяноє калiцтвом
або iншим ушкодженням здоровя, а також втратою годувальника.
Цивiльне процесуальне законодавство не мiстить вимоги до
позивача посилатися на правовi норми, на яких грунтуються по-
зовнi вимоги, хоча громадяни при зверненнi до суду широко ви-
користовують iнститут представництва i звертаються за право-
вою допомогою до професiональних юристiв - адвокатiв, якi,
складаючи позовну заяву вiд iменi заiнтересованоє особи, поси-
лаються на вiдповiднi правовi норми. На наш погляд, було б до-
цiльно ввести таку вимогу стосовно позовних заяв прокурорiв,
органiв державного управлiння та iнших субуктiв, якi звертають-
ся до суду за судовим захистом прав та охоронюваних iнтересiв
iнших осiб, бо це зручно для суду i сприятиме бiльш швидкому
розгляду i вирiшенню цивiльноє справи.
238______________Глава XVII______________
Справи, що виникають з адмiнiстративно-правових вiдносиЯ,
i справи окремого провадження розглядаються за загальними
правилами судочинства, крiм окремих виняткiв, встановлений
ЦПК (глави 30-32, 34-39) та iншими законами Украєни (ст. 1
ЦПК). Цивiльна процесуальна форма мау унiверсальний харак-
тер. Тому вимоги, встановленi цивiльним процесуальним зако-
нодавством для позовних заяв, поширюються на скарги i заяви
по справах, що виникають з адмiнiстративно-правових вiдносин,!
i по справах окремого провадження, але з деякими винятками i,
доповненнями, встановленими вiдповiдними цивiльними проце-
суальними нормами. Так, наприклад, у заявi по такiй категорiє
справ, що виникають з адмiнiстративно-правових вiдносин, якi
справи про стягнення з громадян недоємки по податках, самоопо-
даткуванню сiльського населення i державному обовязковому
страхуванню, повинно бути зазначено: прiзвище, iмя i по бать-
ковi недоємника та мiсце його проживання; закон, на пiдставi
якого громадянин притягнений до сплати вiдповiдних платежiв,
сума платежiв i строки єх сплати, сума недоємки, що пiдлягау стяг-
ненню, пенi i строк платежу, по якому утворилась недоємка. До
заяви повиннi бути доданi: копiя платiжного повiдомлення, стра-
хового свiдоцтва або виписка з особистого рахунку недоємника
iз зазначенням часу вручення йому платiжного документа, роз-
мiру i строку платежу;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80