В судове засiдання повиннi
викликатися сторони та iншi особи, якi беруть участь у справi,
проте єх неявка не перешкоджау вирiшенню поставленого питан-
ня про поновлення пропущеного строку. За поданою заявою суд
постановляу ухвалу про поновлення пропущеного строку або про
вiдмову його поновити.
Поновлення пропущеного строку зводиться до того, що суд
дозволяу (при наявностi поважних причин пропуску строку) особi
Див.: В. В. Комаров. Практика застосування судами процесуального зако-
нодавства при розглядi цивiльних справ. С. 52-53. - .ЛФ--1.;
__________________Процесуальнi строки______139
вчинити ту дiю, на вчинення якоє нею пропущено встановлений
законом строк. Ухвала суду про поновлення пропущеного про-
цесуального строку оскарженню та опротестуванню не пiдлягау.
Згiдно iзст. 89 ЦПК може бути оскаржена у касацiйному поряд-
ку лише ухвала суду про вiдмову поновити пропущений строк.
4. Службовi строки
Утроки пiдготовки справи та розгляду цивiльних справ,
якi зобовязують суд чинити процесуальнi дiє у визначений промi-
жок часу, за характером у службовими, а не процесуальними. Вiд-
мiннiсть цих строкiв вiд процесуальних зводиться до наступного.
По-перше, правила про цi строки мiстяться в главi 18 ЦПК,
яка регулюу пiдготовку цивiльноє справи до судового розгляду,
а не процесуальнi строки. По-друге, вони встановленi для суду.
По-трету, вони вiдрiзняються вiд процесуальних строкiв за на-
слiдками єх пропуску. Пропуск без поважних причин процесуаль-
ного строку позбавляу особу, яка бере участь у справi, можли-
востi вчиняти процесуальну дiю, а пропуск службового строку,
навпаки, не знiмау з суду обовязку вчинити процесуальну дiю або
комплекс процесуальних дiй. По-четверте, на вiдмiну вiд проце-
суальних строкiв, встановлених законом, службовi строки мо-
жуть бути продовженi (ст. 146 ЦПК).
Строки пiдготовки справи встановленi тривалiстю сiм днiв,
а у виняткових випадках по складних справах цей строк може
бути до 20 днiв з дня прийняття заяви.
Строк розгляду цивiльноє справи встановлюуться законом
залежно вiд категорiє справ. Загальний строк розгляду справи за
законодавством Украєни дорiвнюу 15 дням. Для окремих категорiй
позовних справ встановлено скорочений строк розгляду: семиден-
ний строк-для справ, що виникають з трудових правовiдносин;
десятиденний строк - для справ про стягнення алiментiв i про
вiдшкодування шкоди, заподiяноє калiцтвом або iншим ушкоджен-
ням здоровя, а також втратою годувальника (ст. 148 ЦПК).
Скороченi строки розгляду встановленi i для окремих справ,
що виникають з адмiнiстративно-правових вiдносин. Так, спра-
ви по скаргах на неправильностi в списках виборцiв чи в списках
громадян, якi мають право брати участь у референдумi, повиннi
розглядатися не пiзнiше трьох днiв, включаючи i день надходження
скарги, якщо вона подана не пiзнiше дванадцятоє години цього
140 Глава XI
дня (ст. 241 ЦПК). Скарги на рiшення територiальноє, окружноi|
(територiальноє) виборчоє комiсiє i заяви про скасування рiшен-Ц
ня виборчоє комiсiє про реустрацiю кандидата розглядаютьсяя
судом у пятиденний строк (ст. 2433 ЦПК). Скарги на вiдмову
Центрвиборчкому зареуструвати претендента як кандидата у
Президенти Украєни Верховний Суд Украєни розглядау у триден-
ний строк, а iншi скарги i заяви - у семиденний строк (ст. 2438
ЦПК). У семиденний строк розглядають суди заяви про скасуван-
ня рiшення про реустрацiю кандитата в народнi депутати Украє-
ни (ст. 24313 ЦПК), скарги на рiшення i дiє Центрвиборчкому
(ст. 24318 ЦПК). Не пiзнiше як у десятиденний строк з дня надход-
ження суд повинен розглянути скаргу на дiє адмiнiстративних
органiв (ст. 246 ЦПК) та скаргу на рiшення, дiє або бездiяльнiсть
державних органiв, юридичних або посадових осiб у сферi управ-
лiнськоє дiяльностi (ст. 2486 ЦПК), скаргу на рiшення, що прий-
нятi вiдносно релiгiйних органiзацiй (ст. 24813 ЦПК), заяву про-
курора про визнання незаконними правового акта органу, рiшен-
ня чи дiє службовоє особи (ст. 24818 ЦПК).
iнколи службовi строки встановлюються i для органiв та осiб,
якi взагалi не брали участi в процесi. Так, згiдно iз ст. 235 ЦПК
пiдприумства, установи, службовi особи, трудовi колективи зо-
бовязанi в мiсячний строк повiдомити суд про вжитi ними захо-
ди щодо усунення порушень законностi, недолiкiв у роботi, якi
суд виявив при розглядi цивiльноє справи i постановив по них
окрему ухвалу.
Значення службових строкiв важко переоцiнити, оскiльки
вони сприяють оперативному захисту субуктивних прав у ци-
вiльному судочинствi.
Глава
XII
СУДОВi ВИТРАТИ.
СУДОВi ШТРАФИ
1. Поняття i види судових витрат
Оакон покладау на сторiн та третiх осiб, що заявляють са-
мостiйнi вимоги на предмет спору, обовязок нести судовi витра-
ти по справi, якi складаються з державного мита i витрат, повя-
заних з розглядом справи. Державне мито призначене для вiдшко-
дування державi витрат, понесених нею при розглядi справи,
заохочення самостiйного врегулювання правових спорiв мiж сто-
ронами, а також для запобiгання поданню необгрунтованих по-
зовiв. Вiдшкодування судових витрат спрямоване на оплату пев-
них витрат державi, а також на сплату свiдкам, експертам понесе-
них ними витрат, повязаних iз сприянням здiйсненню правосуддя.
Державне мито - це передбаченi законом грошовi суми, що
повиннi сплатити сторони та третi особи iз самостiйними вимо-
гами на предмет спору за вчинення в єхнiх iнтересах дiй та вида-
чу документiв, що мають юридичне значення, уповноваженими
на те органами, серед яких суд, арбiтражний суд, нотарiат та iн.
Державне мито справляуться у пропорцiйнiй формi: або до цiни
позову, або до неоподатковуваного мiнiмуму доходiв громадян.
Цiна позову визначауться: у позовах про стягнення грошей
- стягуваною сумою; у позовах про витребування майна - вар-
тiстю вiдшукуваного майна; у позовах про стягнення алiментiв
- сукупнiстю всiх виплат, але не бiльше як за один рiк; у позо-
вах про строковi платежi i видачi - сукупнiстю всiх платежiв або
видач, але не бiльше як за три роки; у позовах про безстроковi
або довiчнi платежi i видачi - сукупнiстю платежiв або видач за
три роки; у позовах про зменшення або збiльшення платежiв або
видач - сумою, на яку зменшуються або збiльшуються платежi
чи видачi, але не бiльше як за один рiк; у позовах про припинен-
ня платежiв або видач - сукупнiстю платежiв або видач, що за-


_________________ГлаваXII______ .
лишилися, але не бiльше як за один рiк; у позовах про достроко-
ве розiрвання договору майнового найму - сукупнiстю платежiв
за користування майном протягом строку, що залишауться до
кiнця дiє договору, але не бiльше як за три роки; у позовах про
право власностi на будинки, що належать громадянам на правi
приватноє власностi, - дiйсною вартiстю будинку, а для бу-
динкiв, що належать державним, кооперативним та iншим гро-
мадським органiзацiям, - не нижче єх балансовоє вартостi; у
позовах, якi складаються з кiлькох самостiйних вимог, - загаль-
ною сумою всiх вимог, за винятком вимог про вiдшкодування
моральноє (немайновоє) шкоди (ст. 65 ЦПК).
Цiну позову вказуу позивач. Якщо зазначена цiна явно не
вiдповiдау дiйснiй вартостi стягуваного, цiну позову встановлюу
суддя, про що вiн постановляу ухвалу. У тому разi, якщо в момент
подання позову встановити точно його цiну неможливо, розмiр
мита попередньо визначау суддя з наступним стягненням недопла-
ченого або з поверненням переплаченого мита вiдповiдно до цiни
позову, встановленоє судом при вирiшеннi справи (ст. 66 ЦПК).
Ставки державного мита, що пiдлягау сплатi, встановлюють-
ся згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 21 сiчня 1993 р.
<Про державне мито>. Вiдповiдно до зазначеного Декрету при по-
даннi позовноє заяви до суду пiдлягають сплатi такi суми: за по-
дання позовноє заяви - 5 вiдсоткiв цiни позову; iз скарг на непра-
вомiрнi дiє органiв державного управлiння i службових осiб, що
ущемлюють права громадян, - 0,05 неоподатковуваного мiнiму-
му доходiв громадян; iз позовних заяв про розiрвання шлюбу -
0,15 неоподатковуваного мiнiмуму доходiв громадян; iз позовних
заяв про розiрвання повторного шлюбу - 0,25 неоподатковува-
ного мiнiмуму доходiв громадян; iз позовних заяв про розiрвання
шлюбу з особами, визнаними в установленому порядку безвiсно
вiдсутнiми або недiуздатними внаслiдок душевноє хвороби чи не-
доумства, або з особами, засудженими до позбавлення волi на
строк не менше трьох рокiв, - 0,03 неоподатковуваного мiнiму-
му доходiв громадян; iз позовних заяв про змiну або розiрвання
договору найму житлових примiщень, про продовження строку
прийняття спадщини, про скасування арешту на майно та з iнших
позовних заяв немайнового характеру (або таких, що не пiдляга-
ють оцiнцi) - 0,05 неоподатковуваного мiнiмуму доходiв грома-
дян; iз заяв (скарг) у справах окремого провадження - 0,05 нео-
податковуваного мiнiмуму доходiв громадян; з позовних заяв з
Судовi витрати. Судовi штрафи 143
переддоговiрних спорiв - 0,15 неоподатковуваного мiнiмуму до-
ходiв громадян; з позовних заяв про розгляд питань захисту честi
i гiдностi - 1 неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.
З касацiйних скарг на рiшення судiв i скарг на рiшення. Що на-
брали законноє сили, сплачууться 50 вiдсоткiв ставки, що пiдлягау
сплатi у разi подання позовноє заяви, iншоє заяви й скарги, а з май-
нових спорiв - ставки, обчисленоє, виходячи з оспорюваноє суми.
Державне мито може бути повернуто, якщо було внесено у
бiльщому розмiрi, нiж потрiбно за чинним законодавством; у ви-
падку вiдмови у прийняттi заяви; якщо позовна заява повернута
позивачевi з пiдстав, передбачених ст. 139 ЦПК; у разi закриття
провадження в справi з пiдстав, передбачених пп. 1 i 2ст. 227
ЦПК; у разi залишення заяви без розгляду з пiдстав, передбаче-
них пп. 1 i 2 ст. 229 ЦПК.
Державне мито повертауться вiдповiдними фiнансовими орга-
нами згiдно з ухвалою суддi про повернення державного мита, але
при умовi, якщо заяву про повернення було подано суду до закiн-
чення рiчного строку з дня зарахування суми в бюджет (ст. 69 ЦПК).
В разi зменшення позовних вимог, вiдмови вiд позову, закрит-
тя справи за мировою угодою або залишення заяви без розгляду з
пiдстав, передбачених пп. 3-5 ст. 229 ЦПК, сплачене мито не повер-
тауться. В разi збiльшення позову недоплачену суму мита належить
внести одночасно iз заявою про збiльшення вимог (ст. 67 ЦПК).
До витрат, повязаних з розглядом справи, належать суми, що
пiдлягають виплатi свiдкам, експертам; витрати, повязанi з про-
веденням огляду на мiсцi; витрати на розшук вiдповiдача; витра-
ти, повязанi з виконанням рiшення вiдповiдно до ст. 372 ЦПК
(ст. 63 ЦПК).
За викликаними до суду свiдками, експертами та переклада-
чами зберiгауться середнiй заробiток за мiсцем роботи. Цим осо-
бам, якщо вони не у працiвниками пiдприумств, установ i органi-
зацiй, виплачууться винагорода за явку до суду або виконану
роботу. Якщо виконання свiдками, експертами i перекладачами
процесуальних обовязкiв повязано з єх перебуванням за межа-
ми постiйного мiсця проживання, єм вiдшкодовуються витрати,
понесенi у звязку з переєздом до мiсця виклику i назад, наймом
житла та добовi. Перекладачам, а також експертам, яких призна-
чено пiд час пiдготовки справи або судового розгляду не в поряд-
ку службового доручення, за виконану роботу виплачууться ви-
агдрода (ст. 71 ЦПК).
- i ; .
-
144
Глава XII
Згiдно з iнструкцiую, що затверджена постановою Кабiнету
Мiнiстрiв Украєни вiд 1 липня 1996 р. № 710, про порядок i роз-
мiри вiдшкодування витрат та виплати винагороди особам, що
викликаються до органiв дiзнання, попереднього слiдства, про-
куратури, суду або до органiв, у провадженнi яких перебувають
справи про адмiнiстративнi правопорушення, та виплати держав-
ним науково-дослiдним установам судовоє експертизи за вико-
нання єх працiвниками функцiй експертiв i спецiалiстiв за свiдка-
ми, експертами, перекладачами зберiгауться середня заробiтна
плата за весь час, затрачений ними у звязку з явкою та викликом
до суду; якщо виконання єх процесуальних функцiй повязане з
перебуванням за межами населеного пункту постiйного проживан-
ня, єм вiдшкодовуються вартiсть проєзду до мiсця виклику i назад,
витрати, повязанi з наймом жилого примiщення, добовi.
Особам, якi не у працiвниками пiдприумств, установ чи орга-
нiзацiй, виплачууться винагорода за вiдрив вiд звичайних занять.
Перекладачам, а також особам, якi виконують функцiє екс-
пертiв не в порядку службового завдання, за проведену роботу
також виплачууться винагорода,
Сума винагороди за вiдрив вiд звичайних занять визначауть-
ся з урахуванням єх характеру у межах вiд 20 до ЗО вiдсоткiв нео-
податковуваного мiнiмуму доходiв громадян за день.
Витрати, повязанi з явкою, вiдшкодовуються у розмiрах, пе-
редбачених законодавством для вiдряджених працiвникiв.
Розмiр винагороди експерта, який виконуу своє функцiє не в
порядку службового завдання, визначауться залежно вiд його ква-
лiфiкацiє та складностi завдання у межах вiд 3 до 5 вiдсоткiв нео-
податковуваного мiнiмуму доходiв громадян за годину роботи.
У разi проведення судовоє експертизи особливоє складностi
розмiр винагороди збiльшууться на 25 вiдсоткiв.
Вiдповiдно до ст. 15 Закону Украєни вiд 25 лютого 1994 р.
<Про судову експертизу> науково-дослiднi установи судовоє ек-
спертизи проводять судову експертизу за рахунок замовника.
Вартiрть проведеноє експертизи визначауться за домовленiстю
мiж установою i замовником i складауться iз собiвартостi прове-
деноє роботи (заробiтна плата, оплата вiдрядження, вартiсть
матерiалiв, накладнi витрати), а також рентабельностi у межах
25 вiдсоткiв собiвартостi.
Перекладачам залежно вiд єх квалiфiкацiє та складностi ро-
боти встановлюються такi розмiри винагороди: за письмовi-ле-
Судовi витрати. Судовi штрафи 145
реклади - вiд 10 до 15 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв гро-
мадян за один авторський аркуш (40 тис. друкованих (рукопис-
них) знакiв); за уснi переклади - вiд 3 до 5 вiдсоткiв неоподат-
ковуваного мiнiмуму доходiв громадян за годину роботи.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80