Судовi дебати-це наступна частина судового засiдання. В цiй
частинi судового засiдання особами, якi беруть участь у справi, та
єх представниками пiдводиться пiдсумок проведеного дослiджен-
ня обставин справи та доказiв. Судовi дебати складаються з про-
мов осiб, якi беруть участь у справi, у яких вони висловлюють свою
думку про те, як повинна бути вирiшена справа, що розглядауть-
ся, дають оцiнку доказам, що дослiджувались у судовому засiданнi,
роблять висновки про встановлення чи невстановлення фактiв, що
мають значення для правильного розгляду справи.
Черговiсть виступу учасникiв судових дебатiв визначена
ст. 194 ЦПК. Так, у дебатах першому надауться слово позивачевi
та його представниковi, потiм вiдповiдачевi та його представни-
ковi. Третя особа, яка заявила самостiйнi позовнi вимоги на пред-
мет спору, та єє представник виступають пiсля сторiн. Третi осо-"
би без самостiйних вимог виступають у дебатах пiсля особи, на
сторонi якоє вони беруть участь.
Слiд мати на увазi, що коли на захист прав чи iнтересiв, що
охороняються законом, iнших осiб звернувся прокурор, а також
уповноваженi органiв державного управлiння, профспiлок, дер-
жавних пiдприумств, закладiв, органiзацiй, єх обуднань, iнших
громадських органiзацiй чи окремi громадяни, то вони в судових
дебатах виступають першими.
Органи державного управлiння, притягнутi судом до участi
в процесi, а також тi з них, якi вступили до процесу за своую iнiцiа-
тивою, виступають у судових дебатах пiсля сторiн i третiх осiб.
Представники громадських органiзацiй i трудових колективiв,
допущенi до участi в судовому розглядi справи, виступають у су-
дових дебатах останнiми.
Суд не мау права обмежувати тривалiсть судових дебатiв пев-
ним часом. Головуючий може спинити особу, яка виступау, лише
тодi, коли вона виходить за межi справи, що розглядауться судом.
З дозволу суду учасники дебатiв можуть обмiнятись реплiками,
де можуть бути, зокрема, викладенi додатковi мiркування, що не
були наведенi в основнiй доповiдi. Право останньоє реплiки зав-
жди належить вiдповiдачу та його представнику. Якщо пiд час
судових дебатiв суд визнау за необхiдне зясувати новi обстави-
276 Глава XIX
ни, що мають значення для справи, або дослiдити новi докази,
постановляу ухвалу про поновлення розгляду справи по сутi.|
Пiсля закiнчення розгляду справи по сутi судовi дебати прова- i
дяться в загальному порядку (ст. 196 ЦПК). ;
Судовi дебати мають велике практичне значення. Вони допо-
магають суду правильно та всебiчно оцiнити докази у справi i
встановити дiйснi права та взаумовiдносини сторiн i на пiдставi;
цього постановити законне та обгрунтоване судове рiшення.;
Пiсля судових дебатiв суд йде до нарадчоє кiмнати для постанов-
лення судового рiшення.
Постановлення та проголошення судового рiшення - це за-,
ключна частина судового засiдання, де суд у колегiальному складi
чи суддя одноособове iвирiшуу справу по сутi i проголошуу су-
дове рiшення.
При постановленнi судового рiшення по справi нiхто не мау
права бути присутнiм у нарадчiй кiмнатi, крiм складу суду у данiй \
справi (ст. 210 ЦПК). |
В нарадчiй кiмнатi суд у колегiальному складi чи суддя одно-;
особово вирiшуу такi питання фактичного i правового характе-:
ру: чи мали мiсце обставини, на якi вказали сторони та iншi осо- i
би, якi беруть участь у справi, та якими доказами пiдтверджують-
ся цi обставини; чи достовiрнi докази; якi правовiдносини сторiн,;
що витiкають iз встановлених фактiв; яка правова норма пiдля-
гау застосуванню i як на пiдставi цiує норми i згiдно iз встановле-.
ними фактами повинно бути вирiшено справу; чи пiдлягають стяг-!
ненню судовi витрати i як повинно бути розподiлено мiж сторо-
нами єх стягнення; чи пiдлягау рiшення негайному виконанню.
Якщо справа розглядауться колегiальним складом суду, всi
питання вирiшуються суддями бiльшiстю голосiв. При розвя-,
заннi кожного питання нiхто iз суддiв не мау права утримуватись ;|
вiд голосування. Головуючий голосуу останнiм. Суддя, не згод-
ний з рiшенням бiльшостi, може викласти в письмовiй формi свою
окрему думку. Окрему думку цього суддi приуднують до справи,
але в судовому засiданнi вона не оголошууться (ст. 17 ЦПК).
Постановлене рiшення викладауться в письмовiй формi го-
ловуючим чи одним iз суддiв при колегiальному розглядi спра-
ви i засвiдчууться пiдписами всього складу суду.
Якщо при постановленнi судового рiшення буде виявлена не-
обхiднiсть зясувати яку-небудь обставину через повторний до-
пит свiдкiв чи через iншу судову дiю, суд вiдновлюу судовий роз-
>___________Судовий розгляд цивiльних справ________277
Зiяд справи, про що постановляу ухвалу. Судовий розгляд у цьо-
му разi проводиться виключно в межах зясування обставин, що
потребують додатковоє перевiрки. Пiсля закiнчення вiдновлено-
го судового розгляду, залежно вiд його результатiв, суд вiдкривау
судовi дебати з приводу додатково дослiджених обставин i йде до
нарадчоє кiмнати для постановлення рiшення або, якщо зясуван-
ня цих обставин у судовому засiданнi виявилося неможливим,
виносить ухвалу про вiдкладення розгляду справи (ст. 197 ЦПК).
Постановлене в нарадчiй кiмнатi судове рiшення оголошууть-
ся в судовому засiданнi публiчно. Рiшення суду постановляуться
iмям Украєни.
Рiшення повинно бути постановлене негайно пiсля розгляду
[, справи. Проте цивiльне процесуальне законодавство передбачау
можливiсть вiдкладення складання мотивованого рiшення з ци-
вiльноє справи. Так, вiдповiдно до ч. 4 ст. 209 ЦПК у виняткових
випадках по особливо складних справах складання мотивованого
рiшення може бути вiдкладено на строк не бiльше трьох днiв, але
резолютивну частину рiшення суд повинен оголосити в тому ж
засiданнi, в якому закiнчено розгляд справи. Одночасно суд ого-
лошуу день, в який особи, якi брали участь у справi, можуть оз-
найомитись з мотивованим рiшенням. Резолютивна частина
рiшення пiдписууться вiдповiдно всiм складом суду або суддею i
приуднууться до справи.
Проголошуючи судове рiшення, головуючий повинен чiтко
пояснити заiнтересованим особам змiст рiшення, а також поря-
док i строк його оскарження. Пiсля цього судове засiдання ого-
лошууться закритим i вiдповiдно завершууться така стадiя ци-
вiльного процесу, як судовий розгляд.
, 3. Вiдкладення розгляду справи.
Зупинення провадження по справi
Оа загальним правилом цивiльного судочинства судовий
розгляд цивiльних справ повинен закiнчуватися постановленням
судового рiшення, в якому суд повинен дати вiдповiдь на заяв-
ленi вимоги позивача i заперечення вiдповiдача.
Однак у практицi розгляду i вирiшення цивiльних справ ви-
никау чимало випадкiв, коли при розглядi справи по сутi вияв-
ляються такi обставини, якi вiдповiдно до вимог закону не дають
можливостi суду винести по справi своу рiшення, а тягнуть за
278
Глава XIX
собою рiзнi ускладнення процесу. Одним з таких ускладнень
може бути вiдкладення розгляду справи.
Вiдкладення розгляду справи - це перерва судового розгля-
ду на певно визначений строк з метою забезпечення умов для пра-
вильного розгляду i вирiшення справи по сутi. Пiдставами для
вiдкладення розгляду справи можуть служити обставини, що пе-
решкоджають розгляду справи в даному судовому засiданнi, од-
нак вони можуть бути усунутi судом або особами, якi беруть
участь у справi, до наступного судового засiдання. Цi пiдстави
передбаченi статтями 172-176 ЦПК, однак вони не носять вичер-
пного характеру. Суд може вiдкласти розгляд справи i з iнших |
пiдстав, залежно вiд особливостей конкретних цивiльних справ.
Причинами вiдкладення розгляду справи можуть бути: недобро-
якiсна пiдготовка справи до судового розгляду, несвоучасне по-1
вiдомлення осiб, якi беруть участь у справi, або iнших учасникiв |
процесу про явку до суду, необхiднiсть проведення iнших проце-1
суальних дiй тощо.
Треба сказати, що не завжди, навiть при найстараннiшiй
пiдготовцi справи до судового розгляду, вдауться зiбрати всi не-
обхiднi для розгляду справи докази i забезпечити можливiсть єх
дослiдження в судовому засiданнi. Не завжди у можливiсть вия-
вити всiх осiб, якi повиннi брати участь у процесi по данiй справi.
В процесi судового розгляду може виявитися необхiднiсть у
нових доказах, виникнути питання про замiну неналежноє сторо-
ни, про притягнення до справи третiх осiб тощо.
Неявка в судове засiдання сторiн або iнших осiб, якi беруть
участь, у справi, а також свiдкiв, експертiв нерiдко не дозволяу
розглянути справу в першому судовому засiданнi.
Тому, якщо суд прийде до висновку про неможливiсть розг-
ляду справи в даному судовому засiданнi, вiн вiдкладау розгляд
справи на iнший час.
Звичайно, вiдкладення розгляду справи у небажаним явищем
у звязку з тим, що затримуу вирiшення спору мiж сторонами. Од-
нак у необхiдних випадках судовий розгляд треба вiдкласти з ме-
тою вжиття певних заходiв для всебiчного розгляду справи i по-
становлення законного i обгрунтованого рiшення.
Так, вiдповiдно до ст. 172 ЦПК суд зобовязаний вiдкласти
розгляд справи в разi: неявки в судове засiдання однiує з сторiн
або будь-кого з iнших осiб, якi беруть участь у справi, про яких
нема вiдомостей, що єм врученi повiстки; неявки в судове засiдан-
Судовий розгляд цивiльних спрнн
ня однiує з сторiн або будь-кого з iнших осiЬ, якi
справi, оповiщених у становленому порядку про чи>
вого засiдання, з причин, визнаних судом поважними!
Суд вiдкладау розгляд справи також у разi неявки н i
сiдання позивача чи вiдповiдача без поважних причин, яки
ден з них не подав заяви про розгляд справи пiд час його вiдсут-
ностi (ст. 173 ЦПК). Справа повинна бути вiдкладена розглядом
також у разi неявки iнших осiб, якi беруть участь у справi, свiдкiв,
експертiв, якщо Єх явка до суду у необхiдною для встановлення
фактичних обставин справи; у разi, коли суд встановить, що в
процесi беруть участь неналежнi сторони; якщо необхiдно залу-
чити до участi в справi третiх осiб.
Якщо вiдомостей про причини неявки немау або причини не-
явки будуть визнанi неповажними, суд може справу слуханням
вiдкласти або розглянути єє у вiдсутностi особи, яка не зявила-
ся, при наявностi у справi достатнiх матерiалiв про права та взау-
мовiдносини сторiн i коли немау потреби заслухати особистi по-
яснення особи, яка не зявилася.
Необхiдно звернути увагу, що закон не дау вичерпного пере-
лiку пiдстав для вiдкладення розгляду справи. Цi пiдстави визна-
чаються конкретними обставинами справи в кожному конкрет-
ному випадку, виходячи з можливостi розгляду справи в даному
судовому засiданнi.
Про вiдкладення розгляду справи суд постановляу ухвалу, в
якiй вказуються причини вiдкладення розгляду i тi заходи, якi не-
обхiдно вжити для забезпечення розгляду справи в наступному
судовому засiданнi. Вiдкладаючи розгляд справи, суд призначау
день нового судового засiдання, про що оголошуу пiд розписку
учасникам процесу, якi зявилися. Тих учасникiв процесу, якi не
зявилися або яких суд заново притягау до участi в процесi, вик-
ликають в нове судове засiдання повiстками. При вiдкладеннi
розгляду справи суд повинен допитати свiдкiв, якi зявилися, при
умовi, що в судовому засiданнi присутнi всi особи, якi беруть
участь у справi. Новий розгляд справи пiсля єє вiдкладення роз-
починауться заново (ст. 176 ЦПК).
Зупинення провадження в справi - це перерва в судовому
розглядi на невизначений строк у випадках, прямо вказаних в за-
конi. Зупинення провадження в справi викликауться обставинами,
якi перешкоджають розгляду справи по сутi, але не можуть бути
усунутi нi судом, нi сторонами, тобто вони не залежать вiд єх волi.
280 Глава XIX
Зупинення провадження в справi iстотно вiдрiзняуться вiд;
вiдкладення розгляду справи. Розгляд справи вiдкладауться-для!
вчинення судом або сторонами певних процесуальний дiй. З зу-.
пиненням провадження в справi припиняуться вчинення будь-
яких процесуальних дiй по данiй справi, за незначними винятка-
ми (наприклад, дiй по забезпеченню доказiв). Якщо при вiдкла-
деннi розгляду справи суд обовязково вказуу день i час нового
розгляду справи, то при зупиненнi провадження такого строку неi
вказууться. Поновлення провадження можливо лише при настаннi;
умов, якi передбаченi законом. Вiдрiзняються цi iнститути i за своє-
ми наслiдками. Якщо вiдкладення розгляду справи не впливау па
перебiг строкiв позовноє давностi, то з моменту зупинення провад-
ження у справi зупиняуться i перебiг строку позовноє давностi.
Процесуальне законодавство передбачау два види зупинен-
ня провадження в справi: обовязкове - при наявностi однiує з
пiдстав, передбачених законом, i факультативне - на розсуд
суду, але також при наявностi пiдстав, вказаних у законi. ;
Вiдповiдно до ст. 221 ЦПК суд зобовязаний зупинити про-
вадження в справi у таких випадках: 1) смертi громадянина, якщо
спiрнi правовiдносини допускають правонаступництво, або при-
пинення iснування юридичноє особи, якi були стороною в справi;
2) втрати стороною дiуздатностi; 3) перебування вiдповiдача в
дiючiй частинi Збройних Сил Украєни або просьби позивача,
який перебувау в дiючiй частинi Збройних Сил Украєни; 4) немож-
ливостi розгляду даноє справи до вирiшення iншоє справи, .що
розглядауться у цивiльному, кримiнальному чи адмiнiстративно-
му порядку.
Стаття 222 ЦПК передбачау факультативнi пiдстави для зу-
пинення провадження по справi, коли суд вирiшуу це питання за-
лежно вiд конкретних обставин справи. Суд може на просьбу
сторiн та iнших осiб, якi беруть участь у справi, а також з влас-|
ноє iнiцiативи зупинити провадження в справi в таких випадках:",
1) перебування позивача або вiдповiдача в складi Збройних Сил |
Украєни на дiйснiй строковiй службi або притягнення цих осiб до
виконання будь-якого державного обовязку; 2) тяжкого захворю-
вання сторони, пiдтвердженого документами лiкувального закла-
ду; 3) розшуку вiдповiдача; 4) знаходження сторони в тривалому
службовому вiдрядженнi; 5) призначення судом експертизи.
Ухвала суду про зупинення провадження у справi може бути
оскаржена та на неє може бути внесене подання прокурора,
"удовий розгляд цивiльних справ
Перелiк пiдстав для зупинення провадження у справi у вичер-
пним i розширеному тлумаченню не пiдлягау.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80