Провадження у
справi вiдновлюуться на прохання сторiн, з iнiцiативи суду, а та-
кож за заявою прокурора пiсля усунення обставин, якi виклика-
ли його зупинення. Вiдновлюючи провадження в справi, суд вик-
ликау сторони та iнших осiб, якi беруть участь у справi, на загаль-
них пiдставах.
4. Закiнчення справи без винесення
судового рiшення
1. iри розглядi цивiльних справ можуть виникнути i такi
обставини, якi створюють неможливiсть або недоцiльнiсть по-
дальшого розгляду справи по сутi i винесення у справi судового
рiшення. В таких випадках справа закiнчууться в судi без вине-
сення судового рiшення шляхом єє закриття або залишення без
розгляду.
Закриття провадження по справi - це форма закiнчення ци-
вiльноє справи без винесення судового рiшення, наслiдком якоє у
неможливiсть повторного звернення до суду з тим же позовом. Ця
форма закiнчення цивiльних справ застосовууться у випадках, коли
суд незаконно прийняв справу до свого провадження або коли про-
довження процесу стау явно неможливим або недоцiльним.
Процес у справi вважауться таким, що виник незаконно,
якщо, вiдповiдно до ст. 136 ЦПК суддя при прийняттi позовноє
заяви помилково не вiдмовив в єє прийняттi. Цi пiдстави для зак-
риття провадження у справi мають, як правило, допроцесуаль-
ний характер. Вони повязанi з вiдсутнiстю у заiнтересованоє осо-
би права на звернення до суду i з помилкою суддi, який непра-
вильно прийняв позовну заяву.
Незаконнiсть виникнення процесу може виявитися в тому, що
до провадження суду прийнята справа, яка не пiдлягау розглядовi
в судi (п. 1 ст. 227 ЦПК). Вказана пiдстава включау в себе, перш
за все, непiдвiдомчiсть справи суду, а також випадки звернення
до суду з вимогою, яка не пiдлягау правовому захисту. Крiм того,
справа не пiдлягау розглядовi в судi у випадку вiдсутностi у по-
зивача або вiдповiдача процесуальноє правоздатностi.
Вiдповiдно до п. 2 ст. 227 ЦПК суд закривау провадження в
справi, якщо заiнтересованою особою, яка звернулася до суду, не
додержано встановленого для даноє категорiє справ порядку попе-
282 Глава XIX
реднього позасудового вирiшення спору i можливiсть застосуван-
ня цього порядку втрачено. Приблизний перелiк випадкiв, коли
суддя повинен вiдмовити в прийняттi позовноє заяви внаслiдок не-
дотримання позивачем вказаного порядку, мiстить ст. 136 ЦПК. До
них, зокрема, належить: вирiшення бiльшостi трудових спорiв, коли
заiнтересована особа зобовязана звертатися до КТС i профспiлко-
вого комiтету; спори, якi виникають iз заподiяння шкоди здоровю;
спори, якi виникають з договорiв перевозки, з органами звязку, де
встановлений претензiйний порядок єх вирiшення тощо.
Як вже зазначалося, встановлення обовязкового позасудо-
вого порядку вирiшення спорiв не вiдповiдау ст. 124 Конституцiє
Украєни. Тому п. 2 ст. 227 ЦПК не повинен застосовуватися.
Цивiльний процес виникау незаконно i пiдлягау закриттю,
якщо у рiшення, що набрало законноє сили, постановлене по спо-
ру мiж тими ж сторонами, про той же предмет i з тих же пiдстав,
чи ухвала суду про прийняття вiдмови позивача вiд позову або
затвердження мировоє угоди сторiн (п. З ст.227 ЦПК). Закриття
. провадження у справi на цiй пiдставi можливе лише при наявностi
всiх трьох елементiв, а саме, якщо спiвпадають сторони, предмет
i пiдстави позовiв. Змiна хоча б одного з них не дау тотожностi
позовiв i не перешкоджау заiнтересованим особам звертатися до
суду з позовом.
Провадження в справi повинно бути закрито, якщо вiдбулося
рiшення товариського суду, прийняте в межах його компетенцiє,
по спору мiж тими ж сторонами, про той же предмет i з тих же
пiдстав (п. 6 ст. 227 ЦПК). Ця пiдстава введена в наше законодав-
ство в звязку з розширенням ролi громадськостi у вирiшеннi ци-
вiльних справ. Заiнтересованi особи можуть обирати рiзнi форми
захисту своєх субуктивних прав. Однак вибiр однiує з форм захис-
ту позбавляу заiнтересовану особу можливостi повторно зверта-
тися до суду. i якщо суддя помилково прийняв таку заяву, то спра-
ва пiдлягау закриттю провадженням в будь-якiй стадiє процесу.
Провадження у справi виникау незаконно i пiдлягау закрит-
тю, якщо мiж сторонами укладено договiр про передачу даного
спору на вирiшення третейського суду (п. 7 ст. 227 ЦПК). Укла-
дення мiж сторонами договору означау вибiр форми захисту своєх
прав. Тим бiльше, що рiшення третейського суду за своєми влас-
тивостями прирiвнюуться до рiшення народного суду i може бути
виконаним у примусовому порядку на пiдставi виконавчого ли-
ста, виданого народним судом. :Пi:
iЙЖi"-"-1 -
Судовий розгляд цивiльних справ
До пiдстав для закриття провадження у справi
смерть громадянина, який був однiую з сторiн у справi, при умовi,
що спiрнi правовiдносини не допускають правонаступництва (п.
8 ст. 227 ЦПК). В цьому випадку процес у справi виник правиль-
но, у суддi не було пiдстав вiдмовляти в прийняттi позовноє зая-
ви, однак внаслiдок смертi однiує з сторiн, з особою якоє повя-
занi права i обовязки в спiрних правовiдносинах, дальше продов-
ження процесу стау неможливим.
Окрему групу пiдстав складають обставини, якi тягнуть за со-
бою закриття провадження у справi в звязку з тим, що дальше
продовження процесу стау недоцiльним. Цi обставини повязанi
з розпорядчими дiями сторiн: вiдмовою позивача вiд позову i ук-
ладенням сторонами мировоє угоди (пп. 4, 5 ст. 227 ЦПК). Пра-
во закрити провадження у справi на цих пiдставах наступау лише
пiсля того, як суд прийме вiдмову позивача вiд позову або за-
твердить мирову угоду сторiн.
Закриття провадження у справi оформляуться мотивованою
ухвалою, яка постановляуться судом в нарадчiй кiмнатi. Ухвала
суду може бути оскаржена або на неє може бути внесене подан-
ня прокурора. В разi закриття провадження в справi повторне
звернення до суду по спору мiж тими ж сторонами, про той же
предмет i з тих же пiдстав не допускауться.
Залишення заяви без розгляду - це форма закiнчення ци-
вiльних справ без винесення судового рiшення, наслiдком якоє у
можливiсть повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Всi пiдстави для залишення заяви без розгляду, якi встанов-
ленi ст. 229 ЦПК, можна роздiлити на двi групи: пiдстави, якi
тягнуть обовязкове залишення заяви без розгляду, i факульта-
тивнi. При цьому слiд зазначити, що п. 1 ст. 229 ЦПК не пови-
нен застосовуватися в разi обставин, що склалися, вказаних у
п. 2 ст. 136 та п. 2 ст. 227 ЦПК.
Обовязкове залишення заяви без розгляду мау мiсце в тих ви-
падках, якщо суд зобовязаний це зробити незалежно вiд волi
заiнтересованих осiб. Цi пiдстави носять допроцесуальний харак-
тер, оскiльки суддя повинен був вiдмовити в прийняттi заяви до
судового провадження i розяснити заiнтересованiй особi поря-
док усунення перешкод для можливого розгляду справи в судi.
Обовязкове залишення заяви без розгляду мау мiсце, якщо
заява подана недiуздатною особою (п. 2 ст. 229 ЦПК). За загаль-
ним правилом цивiльного судочинства до суду за захистом сво-
>
284
Тлддя ЛГ7ДГ
. -------------------------------.-" __ -: -.._, -ц
го права чи охоронюваного законом iнтересу можуть звертати-1
ся тiльки особи, якi надiленi цивiльною процесуальною дiуздат-
нiстю, тобто здатнiстю особисто здiйснювати своє процесуальнi
права i нести обовязки. Особисте звернення до суду процесуаль-1
но недiуздатноє особи у не дiйсним з юридичноє точки зору i не
породжуу для такоє особи нiяких процесуальних наслiдкiв. Од-
нак необхiдно пiдкреслити, що таке звернення не стосууться са-
мого права на предявлення позову, яке зберiгауться за позива-
чем i може бути реалiзоване його законним представником.
Залишення заяви без розгляду внаслiдок того, що позивач
у недiуздатною особою, необхiдно вiдрiзняти вiд обовязково-
го зупинення провадження у справi. Залишення заяви без роз-
гляду на цiй пiдставi може мати мiсце лише в тих випадках, коли
дiуздатнiсть позивача втрачена ще до порушення ним процесу i
справа порушена в судi помилково, тому що суддя повинен був
у цьому випадку вiдмовити в прийняттi позовноє заяви. В тих
випадках, коли дiуздатнiсть втрачена стороною вже пiд час про-
вадження справи в судi, а справа була порушена правомiрно, суд
зобовязаний зупинити провадження у справi до вступу у справу
законного представника недiуздатноє особи (п. 2 ст. 221 ЦПК).
Суд зобовязаний залишити заяву без розгляду, якщо заява
вiд iменi заiнтересованоє особи подана особою, яка не мау по-
вноважень на ведення справи (п. З ст. 229 ЦПК). Вiдповiдно до
ст. 110 ЦПК звертатися до суду за захистом може як заiнтере-
сована особа особисто, так i через свого представника. Для ре-
алiзацiє цього права представником вiн повинен мати вiдповiднi
повноваження, якi передбаченi законом. Тому, якщо в судово-
му засiданнi виявиться, що представник, який представляу iнте-
реси позивача, не мау вiд заiнтересованоє особи повноважень на
порушення i ведення справи вiд його iменi в судi, така заява
залишауться без розгляду.
Заява також повинна бути залишена без розгляду, якщо спiр
мiж тими ж сторонами, про той же предмет i з тих же пiдстав зна-
ходиться на розглядi в iншому судi (п. 5 ст. 229 ЦПК). Практично
такi випадки можуть зустрiчатися тодi, коли законом передбаче-
на альтернативна територiальна пiдсуднiсть, яка дау позивачу пра-
во вибору мiсця розгляду справи. Тому може виникнути мож-
ливiсть одночасного звернення позивача iз заявою до рiзних судiв.
В юридичнiй лiтературi висловлена досить обгрунтована дум-
ка про те, що при наявностi такоє пiдстави бiльш доцiльно було
б закривати провадження у справi. Адже якщо заява знаходить-
ся в провадженнi одного суду i буде ним розглянута, це виклю-
чить можливiсть єє розгляду в iншому судi.
Процесуальне законодавство передбачау i випадки, коли суд
залежно вiд конкретних обставин справи може (але не зобовя-
заний) залишити заяву без розгляду. Йдеться про випад, коли
процес виник на законних пiдставах, у суддi не було пiдстав для
вiдмови в прийняттi заяви, однак у ходi розгляду справи в судо-
вому засiданнi виникли такi обставини, якi перешкоджають роз-
гляду справи по сутi i винесенню судового рiшення.
До таких обставин закон вiдносить повторну неявку в судо-
ве засiдання позивача чи обох сторiн або неповiдомлення ними
про причини неявки на другий виклик (п. 4 ст. 229 ЦПК). Вiдне- :
сення цього випадку до факультативних пiдстав залишення за-
яви без розгляду пояснюуться тим, що при наявностi певних
умов неявка в судове засiдання позивача або обох сторiн не зав-
жди у перешкодою для розгляду справи по сутi. Умови, якi да-
ють право суду залишати заяву без розгляду на цiй пiдставi,
передбаченi статтями 172,173 ЦПК. Вiдповiдно до ст. 172 ЦПК
в разi повторноє неявки позивача без поважних причин або не;
повiдомлення ним про причини неявки на другий виклик iз заз-
наченням необхiдностi дати особистi пояснення, а по справi про
розiрвання шлюбу - також в разi повторноє неявки позивача
в судове засiдання без поважних причин або неповiдомлення
ним про причини неявки на другий виклик, якщо вiд нього не
надiйшло заяви про розгляд справи за його вiдсутнiстю, суд
залишау заяву без розгляду. Згiдно iз ст. 173 ЦПК суд може за-
лишити заяву без розгляду при повторнiй неявцi обох сторiн без
поважних причин або неповiдомлення ними про причини неяв-
ки на другий виклик, якщо не вважау за можливе вирiшити спра-
ву на пiдставi наявних матерiалiв.
Залишення заяви без розгляду процесуальне оформляуться
мотивованою ухвалою суду, яка виноситься в нарадчiй кiмнатi
у виглядi окремого процесуального документа. Ухвала про зали-
шення заяви без розгляду може бути оскаржена та на неє може
бути винесено подання прокурора.
Пiсля усунення умов, що були пiдставою для залишення зая-
ви без розгляду, заiнтересована особа мау право знову звернутися
до суду iз заявою в загальному порядку (ст. 230 ЦПК).
286 Глава XIX
5. Протокол судового засiдання
п,
1-ротокол судового засiдання у одним з важливiших
процесуальних документiв, в якому повинен бути вiдображений
весь хiд судового розгляду справи. Протокол складауться про
кожне судове засiдання i про кожну окрему судову дiю, проведе-
ну поза судовим засiданням. Недоброякiсний протокол судово-
го засiдання утруднюу перевiрку законностi i обгрунтованостi
судового рiшення по справi вищестоящим судом.
Змiст протоколу судового засiданнi визначауться ст. 198
ЦПК. Зокрема, в протоколi судового засiдання зазначауться: рiк,
мiсяць, число i мiсце, а також час початку судового засiдання;
найменування i склад суду; прiзвища секретаря, прокурора,]
сторiн та iнших осiб, якi беруть участь у справi, представника 1
громадськоє органiзацiє або трудового колективу, свiдкiв, експер-
та i перекладача; розглядувана справа; вiдомостi про вручення
повiсток i причини неявки викликаних до суду сторiн та iнших |
осiб, якi беруть участь у справi, свiдкiв, експертiв, перекладачiв;!
всi розпорядження головуючого; розяснення судом сторонам та |
iншим особам, якi беруть участь у справi, єх процесуальних прав Є
i обовязкiв, зокрема права заявляти вiдводи, а також розяснен-
ня представниковi громадськоє органiзацiє або трудового колек-
тиву його процесуальних прав; заяви i клопотання сторiн та
iнших осiб, якi беруть участь у справi, а також представника гро-
мадськоє органiзацiє або трудового колективу; основний змiст
пояснень сторiн та iнших осiб, якi беруть участь у справi, думка
громадськоє органiзацiє або трудового колективу, викладена єх
представником, а також показання свiдкiв, усне розяснення екс-
пертом свого висновку i вiдповiдi на поставленi йому додатково
запитання; поданi в судовому засiданнi письмовiє речовi докази,
про єх огляд, а якщо цi докази не додаються до справи, - номер,
дата, змiст письмових доказiв, а також ознаки i властивостi речо-
вих доказiв; ухвали суду, постановленi пiд час розгляду справи без
виходу до нарадчоє кiмнати; змiст судових дебатiв; про проголо-
шення рiшення i час закiнчення судового засiдання в данiй справi.
Протоколи судового засiдання веде секретар судового засi-
дання.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80