С. 20-77.
____Участь в цивiльному процесi органiв державного управлiння... 107
задоволення i захисту своєх законних соцiальних, економiчних,
творчих, вiкових, нацiонально-культурних, спортивних та iнших
спiльних iнтересiв.
Вiдповiдно до ст. 21 Закону Украєни вiд 25 червня 1991 р.
<Про охорону навколишнього природного середовища> гро-
мадськi обуднання у галузi навколишнього природного середо-
вища мають право звертатися до суду з позовами про вiдшкоду-
вання шкоди, заподiяноє внаслiдок порушення законодавства про
охорону навколишнього природного середовища, в тому числi
здоровю i майну громадських органiзацiй, громадським приро-
доохоронним обуктам.
Державний комiтет Украєни у справах захисту прав спожи-
вачiв i його органи в Автономнiй Республiцi Крим, областях,
мiстах Киувi та Севастополi вправi порушувати в судах цивiльнi
справи щодо захисту прав споживачiв (п. 10 ч. 1 ст. Закону Ук-
раєни вiд 12 травня 1991 р. <Про захист прав споживачiв>).
Аналогiчне право мають громадськi органiзацiє споживачiв
(обуднання споживачiв). Так, згiдно iз ст. 26 названого Закону
обуднання споживачiв мають право звертатися з позовом до суду
про визнання дiй продавця, виготiвника (пiдприумства, що ви-
конуу єх функцiє), виконавця протиправними щодо невизначено-
го кола споживачiв i припинення цих дiй. Такi справи, як розяс-
нив Пленум Верховного Суду Украєни в п. 4 постанови вiд 12
квiтня 1996 р. № 5 <Про практику розгляду цивiльних справ за
позовами про захист прав споживачiв>, розглядаються у позов-
ному провадженнi.
Закон Украєни вiд 21 травня 1997 р. <Про мiсцеве самовря-
дування в Украєнi> (п. 15 ч. З ст. 42) передбачау, що сiльський, се-
лищний, мiський голова може звертатися до суду iз заявами щодо
визнання незаконними актiв iнших органiв мiсцевого самовряду-
вання, мiсцевих органiв виконавчоє влади, пiдприумств, установ
та органiзацiй, якi обмежують права та iнтереси територiальноє
громади, а також повноваження Ради та єє органiв.
Аналогiчне право мау голова районноє, обласноє, районноє
у мiстах Ради, якщо акти мiсцевих органiв виконавчоє влади,
пiдприумств, установ та органiзацiй обмежують права терито-
рiальних громад у сферах єх спiльних iнтересiв, а також повно-
важення районних, обласних Рад та єх органiв (п. 16 ч. 6 ст. 55 на-
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. 1992. № 34. Ст. 504.
Глава VIII
званого Закону). У даних випадках мова також йде про захист
прав iнших осiб, i пiдставою участi у цивiльному процесi органiв
мiсцевого самоврядування буде ст. 121 ЦПК.
Справа про визнання громадянина обмежено дiуздатним
внаслiдок зловживання спиртними напоями або наркотичними
засобами чи недiуздатним внаслiдок психiчноє хвороби або не-
доумства може бути розпочата за заявою членiв сiмє такого гро-
мадянина, профспiлок та iнших громадських органiзацiй, органiв
опiки i пiклування, психiатричного лiкувального закладу (ст. 256
ЦПК). Цi ж особи i органiзацiє вправi порушити справу i про
поновлення громадянина в дiуздатностi (ст. 260 ЦПК).
Стаття 57 ЦК надау державним або громадським органiза-
цiям право звернутись до суду з позовом про визнання недiйсною
угоди, укладеноє внаслiдок обману, насильства, погрози, зло-
вмисноє угоди представника однiує сторони з другою стороною
або збiгу тяжких обставин.
Таким чином, пiдставами участi в цивiльному процесi органiв
державного управлiння, органiв мiсцевого самоврядування, проф-
спiлок, пiдприумств, установ, органiзацiй та окремих громадян у
вiдповiднi норми права, а також iнiцiатива зазначених органiв.
Формою участi в цивiльному процесi органiв державного уп-
равлiння та iнших органiв, зазначених в ч. 1. ст. 121 ЦПК, обу-
мовлюуться i єх правове становище в процесi.
При зверненнi органiв державного управлiння, органiв мiсце-
вого самоврядування до суду iз заявою на захист прав та охоро-
нюваних законом iнтересiв iнших осiб вони надiляються права-
ми та обовязками сторони, за винятком права закiнчувати спра-
ву мировою угодою. Але оскiльки в подiбних випадках вони
захищають не своє власнi права, а права i охоронюванi законом
iнтереси iнших осiб, це зумовлюу єх особливе становище в ци-
вiльному процесi. При зверненнi органiв державного управлiн-
ня, органiв мiсцевого самоврядування до суду за захистом прав
iнших осiб, вони:
1) не у учасниками правового спору, не мають матерiально-
правовоє заiнтересованостi в результатах справи, на них не
поширюуться законна сила судового рiшення;
2) в подiбних випадках названi органи вправi виступати
тiльки на сторонi позивача чи заявника;
3) виключауться можливiсть предявлення ними зустрiчного
позову або укладення мировоє угоди з вiдповiдачем;;,-,".
Участь в цивiльному процесi органiв державного управлiння... 109
4) у всiх випадках предявлення позову до участi у справi як
позивач виступау та особа, в iнтересах якоє предявлено да-
ний позов. На цю особу i поширюуться законна сила судо-
вого рiшення.
Беручи участь у процесi для дачi висновку в справi, органи
державного управлiння не у iнiцiаторами порушення цiує справи
i, вiдповiдно, мають менший обсяг процесуальних прав.
Мета участi органiв мiсцевого самоврядування в цивiльному
процесi при зверненнi єх до суду на захист прав iнших осiб - за-
хист субуктивних прав i охоронюваних законом iнтересiв грома-
дян та органiзацiй, а також iнтересiв держави та територiальних
громад. Участь органiв державного управлiння в цивiльнiй справi
повязана з тим, що вони мають у справi iнтерес, зумовлений єх
спецiальною компетенцiую.
2. Порядок порушення цивiльноє справи
на захист прав та охоронюваних законом
iнтересiв iнших осiб
1 iраво на порушення цивiльноє справи на захист прав
та охоронюваних законом iнтересiв iнших осiб може бути реалi-
зовано тiльки в порядку, передбаченому цивiльно-процесуаль-
ним законом, тобто шляхом предявлення позову.
Позов зазначених субуктiв може бути подано до суду при на-
явностi певних передумов.
Перш за все, спецiальною передумовою права на звернення до
суду у пряма вказiвка закону про можливiсть предявлення заяви
на захист прав та охоронюваних законом iнтересiв iнших осiб.
Вирiшуючи питання про прийняття позовноє заяви до провад-
ження, суддя повинен перевiрити, яка саме норма права надау орга-
ну державного управлiння, органу мiсцевого самоврядування, проф-
спiлковiй органiзацiє, пiдприумству, установi чи органiзацiє мож-
ливiсть звернутися до суду за захистом прав даноє особи. При
вiдсутностi такоє норми права суддя вiдмовляу в прийняттi заяви.
Право на звернення до суду з заявою на захист прав iнших
осiб мають органи державного управлiння, пiдприумства, орга-
нiзацiє, установи, що користуються правами юридичноє особи.
Реалiзацiя права на предявлення позову зазначеними в ст. 121
ЦПК субуктами залежить також вiд наявностi iнших передумов,
встановлених законом.
]_[0________________Глава VIII___________________
Зокрема, до таких передумов належать:
а) пiдвiдомчiсть справи суду;
б) вiдсутнiсть судового рiшення, що набрало законноє
сили, постановленого по спору мiж тими ж сторонами, про
той же предмет i з тих же пiдстав, чи ухвали суду про прий-
няття вiдмови позивача вiд позову або про затвердження
мировоє угоди сторiн;
в) вiдсутнiсть у провадженнi суду справи по спору мiж
тими ж сторонами, про той же предмет i з тих же пiдстав;
г) вiдсутнiсть рiшення товариського суду, прийнятого в
межах його компетенцiє, по спору мiж тими ж сторонами, про
той же предмет i з тих же пiдстав або укладеного мiж сторо-
нами договору про передачу даного спору на вирiшення тре-
тейського суду.
Крiм того, зазначенi органи та особи зобовязанi додержува-
тися порядку звернення до суду, який передбачау дотримання пра-
вил пiдсудностi, вимог до форми позовноє заяви (ст. 137 ЦПК).
Органи державного управлiння, органи мiсцевого самовря-
дування, пiдприумства, установи i органiзацiє, окремi громадяни
при зверненнi єх до суду за захистом прав iнших осiб надiленi
певними процесуальними правами та обовязками.
Стаття 122 ЦПК передбачау, що зазначенi органи i особи ко-
ристуються процесуальними правами i несуть процесуальнi обовяз-
ки сторони по справi, за винятком права закiнчувати справу миро-
вою угодою. Це означау, що вони мають право знайомитися з ма-
терiалами справи, робити з них витяги, одержувати копiє рiшень,
ухвал, постанов та iнших документiв, що у у справi, брати участь у
судових засiданнях, подавати докази, брати участь в єх дослiдженнi,
заявляти клопотання та вiдводи, давати уснi i письмовi пояснення
судовi, подавати своє доводи, мiркування та заперечення, оскаржу-
вати рiшення i ухвали суду, знайомитися з протоколом судового
засiдання, подавати своє зауваження до нього, а також користува-
тися iншими процесуальними правами, передбаченими процесуаль-
ним законом (статтi 99,200, 213-215, 289, 344 ЦПК).
Згiдно iз ст. 103 ЦПК названi субукти вправi також протя-
гом усього часу розгляду справи по сутi змiнити пiдставу або
предмет позову, збiльшити або зменшити розмiр позовних вимог
або вiдмовитисявiд позову.
Виходячи з обсягу наданих органам державного управлiння
та мiсцевого самоврядування, пiдприумствам, органiзацiям i ус-
____Участь в цивiльному процесi органiв державного управлiння... 111
тановам, громадянам, якi захищають iнтереси iнших осiб, про-
цесуальних прав, вони у активними учасниками процесу i можуть
впливати на його рух. Але, хоча названi особи i предявляють
позов в iнтересах iншоє особи, вони не стають позивачами, ос-
кiльки не мають особистоє матерiально-правовоє заiнтересова-
ностi в результатах справи, не у субуктами спiрних матерiально-
правових вiдносин, на них не поширюуться законна сила судо-
вого рiшення. Частина 2 ст. 122 ЦПК передбачау, що вiдмова
зазначених субуктiв вiд поданоє ними заяви або змiна заявлених
ними вимог не позбавляу особу, на захист прав та охоронюваних
законом iнтересiв якоє подано заяву, права вимагати вiд суду роз-
гляду справи по сутi. В подiбних випадках йдеться не про замiну
позивача, а про вибуття з процесу органу чи органiзацiє, яка,
порушуючи справу, мала процесуальну заiнтересованiсть в єє
розглядi, а згодом втратила з тих чи iнших причин цю заiнтере-
сованiсть. Особа, в iнтересах якоє була порушена справа, тобто
позивач, мау особисту матерiально-правову заiнтересованiсть у
результатах справи, чим i зумовлено єє право вимагати розгляду
справи по сутi, незважаючи на вiдмову вiд позову iнiцiатора по-
рушення цiує справи.
3. Участь органiв державного управлiння
та мiсцевого самоврядування в процесi
для дачi висновку в справi та єх
процесуальне становище
Огiдно з ч. 2 ст. 121 ЦПК органи державного управлiн-
ня i мiсцевого самоврядування в передбачених законом випадках
можуть бути залученi судом до участi в процесi або вступати в
процес за своую iнiцiативою для дачi висновку в справi з метою
здiйснення покладених на них обовязкiв i для захисту прав гро-
мадян та iнтересiв держави.
Названа норма передбачау, що залучення органiв державно-
го управлiння до участi в процесi для дачi висновку в справi мож-
ливо з iнiцiативи державного органу та з iнiцiативи суду. Але в
обох випадках необхiдною у наявнiсть норми права, яка б перед-
бачала участь вiдповiдного державного органу при розглядi кон-
кретноє справи.
Як вже зазначалося, ЦПК не мiстить перелiку справ, при
розглядi яких участь органiв державного управлiння та мiсце-
112 Глава VIII
вого самоврядування для дачi висновку у обовязковою. ЦПК
передбачау таку обовязкову участь зазначених органiв тiльки
у деяких справах окремого провадження. Так, згiдно iз ст. 259
ЦПК справи про визнання громадянина обмежено дiуздатним
чи недiуздатним повиннi розглядатись судом з обовязковою
участю представникiв органiв опiки та пiклування. Наявнiсть
висновку органiв опiки i пiклування i участь цих органiв в справi
вимагауться згiдно iз статтями 2652 i 2653 ЦПК i при розглядi
справи про усиновлення.
Щодо iнших категорiй справ участь органiв державного уп-
равлiння та мiсцевого самоврядування для дачi висновку перед-
бачена нормами матерiального права. Так, статтi 69, 71, 76, 119
КпШС передбачають обовязкову участь органiв опiки i пiклу-
вання при розглядi судом спорiв про дiтей:
по спорах мiж батьками про мiсце проживання дiтей
(ст. 69 КпШС);
про позбавлення батькiвських прав (ст. 71 КпШС);
про поновлення в батькiвських правах (ст. 75 КпШС);
про вiдiбрання дiтей (ст. 76 КпШС);
про визнання усиновлення недiйсним i скасування уси-
новлення (ст. 119 КпШС).
Частина 2 ст. 121 ЦПК передбачау, що органи державного
управлiння можуть бути залученi до участi в процесi судом або
вступити в процес за своую iнiцiативою. Частина 3 цiує статтi пе-
редбачау, що участь зазначених органiв державного управлiння
у процесi у обовязковою, якщо суд визнау це за необхiдне.
Як видно, закон не визначау порядок залучення судом до
участi в процесi зазначених органiв або вступу єх в процес за
своую iнiцiативою.
Питання про притягнення до участi в справi належного орга-
ну державного управлiння та мiсцевого самоврядування, як це пе-
редбачено п. 4 ст. 143 ЦПК, повинно вирiшуватись суддею на
стадiє пiдготовки справи до судового розгляду.
Порядок вступу в процес зазначених органiв за своую iнiцiа-
тивою законом не врегульований.
Правильною у точка зору, вiдповiдно до якоє органи держав-
ного управлiння та мiсцевого самоврядування вправi вступити в
процес для дачi висновку в справi на будь-якiй стадiє до постанов-
лення судом рiшення. Оформляуться вступ названих органiв в
процес або залучення єх до участi ухвалою, i .-.i
Участь в цивiльному процесi органiв державного управлiння... 113
По окремих справах закон визнау наявнiсть висновкiв органiв
державного управлiння i участь у процесi єх представникiв обо-
вязковими.
Так, ст. 69 КпШС передбачау, що при розглядi спорiв про дiтей
у судi наявнiсть письмового висновку органiв опiки i пiклування
про те, з ким iз сторiн повинна бути дитина, а також участь пред-
ставника цього органу в судовому засiданнi у обовязковими.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80