Якщо заяву надiслано до
суду поштою або якщо єє непiдсуднiсть даному судовi виявлена
не при прийняттi єє, суддя повинен негайно повiдомити про це
позивача та переслати заяву разом з своую мотивованою ухва-
лою до належного суду пiсля закiнчення строку на оскарження,
внесення подання прокурора на цю ухвалу, а в разi подачi скар-
ги, подання - пiсля постановлення ухвали про залишення скар-
ги, подання без задоволення.
Пункт 8 ст. 136 ЦПК передбачау, що суддя вiдмовляу в прийняттi
заяви, якщо заява подана недiуздатною особою. Вiдповiдно до чин-
ного законодавства звернутися до суду за судовим захистом може
тiльки дiуздатна особа. Стаття 101 ЦПК закрiпила положення,
вiдповiдно до якого права та охоронюванi законом iнтереси непов-
нолiтнiх, якi не досягли пятнадцяти рокiв, а також громадян, виз-
наних у судовому порядку недiуздатними внаслiдок зловживання
спиртними напоями чи наркотичними засобами, захищають в судi
єх законнi представники - батьки, усиновителi, опiкуни чи пiклу-
вальники. В тому випадку, коли суддя помилково прийняв заяву вiд
недiуздатноє особи, справа може бути розглянута судом тiльки при
тiй умовi, що законний представник недiуздатноє особи погодився
з вимогами недiуздатного. В iншому випадку суд зобовязаний за-
лишити заяву без розгляду (п. 2 ст. 229 ЦПК).
Але слiд мати на увазi, що в передбачених законом випадках
неповнолiтнi вiком вiд пятнадцяти до вiсiмнадцяти рокiв, .якi е
Порушення цивiльноє справи 245
недiуздатними, можуть самостiйно захищати у судi своє права i
охоронюванi законом iнтереси в справах, що виникають з угод,
якi вони вправi згiдно iз законом укладати самостiйно (ст. 101
ЦПК). Крiм того, громадяни, визнанi у судовому порядку обме-
жено дiуздатними, можуть звернутися до суду iз заявою про ска-
сування обмеження дiуздатностi (ст. 260 ЦПК).
Пiдставою вiдмови в прийняттi заяви у випадок, якщо заяву
вiд iменi заiнтересованоє особи подано особою, яка не мау повно-
важень на ведення справи. Наведена норма передбачау, що пред-
ставництво повинно бути належним чином оформлене. У випад-
ках, коли заяви подаються представниками заiнтересованих осiб,
до заяв обовязково повинна бути додана належним чином офор-
млена довiренiсть чи iнший документ, який пiдтверджуу повно-
важення представника.
Перелiк пiдстав вiдмови в прийняттi заяви, закрiплений у
ст. 136 ЦПК, у вичерпним i поширеному тлумаченню не пiдля-
гау. Вiдмова в прийняттi заяви з iнших пiдстав, не передбачених
законом, недопустима i повинна розцiнюватись як вiдмова в
здiйсненнi правосуддя.
Суддя, вiдмовляючи в прийняттi заяви, постановляу про це
мотивовану ухвалу. Ухвала суддi про вiдмову в прийняттi зая-
ви може бути оскаржена та на неє може бути внесено подання
прокурора.
Слiд мати на увазi, що вiдмова суддi в прийняттi заяви з
пiдстав, передбачених пп. 7, 8,9 ст. 136 ЦПК, не перешкоджау по-
вторному зверненню до суду iз заявою в тiй же справi, якщо бу-
дуть усунутi певнi перешкоди.
5. Правовi наслiдки порушення
цивiльноє справи
i- i-орушення цивiльноє справи в судi тягне за собою певнi
правовi наслiдки. Вони можуть мати як процесуальний, так i ма-
терiально-правовий характер.
Основним процесуально-правовим наслiдком звернення до
суду з позовом i прийняття його судом у виникнення цивiльного
судочинства по данiй справi. Звернення до суду з позовною зая-
вою i вiдповiднi дiє суду, повязанi з прийняттям чи вiдмовою в
прийняттi цiує заяви, породжуу виникнення мiж заявником (по-
зивачем) i судом цивiльних процесуальних правовiдносин. Цi
246 Глава XVII
правовiдносини у пiдставою для виникнення i розвитку iнших |
правовiдносин мiж судом i всiма учасниками процесу. |
Звернення до суду з заявою i прийняття єє судом тягне за со-|
бою виникнення цивiльного процесу з конкретним складом його i
учасникiв. Кожний учасник процесу посiдау своу, визначене йому|
законом процесуальне становище i може користуватися надани-
ми йому правами i нести процесуальнi обовязки. З прийняттям |
судом справи до свого провадження особа, яка звернулася до суду
за захистом своєх прав чи iнтересiв, стау позивачем, а особа, яка,
на думку позивача, порушила його право, - вiдповiдачем. Якщо
до порушення справи в судi кредитора i боржника, обуднували ;
матерiальнi спiрнi правовiдносини, якi регулювалися нормами |
матерiального (цивiльного) права, то з моменту порушення спра- \
ви в судi вони стають сторонами процесу i на них поширюуться \
дiя норм цивiльного процесуального права.
Процесуально-правовим наслiдком прийняття судом справи
до свого провадження у також неможливiсть повторного звернен-
ня до суду з тiую ж вимогою i з тих же пiдстав. i
Крiм процесуально-правових наслiдкiв порушення справи в i
судi приводить до деяких матерiально-правових наслiдкiв, якi ма-)
ють важливе значення для заiнтересованих осiб.
Основним матерiально-правовим наслiдком порушення спра-
ви в судi у перерив перебiгу строку позовноє давностi. Стаття 79
ЦК вказуу, що перебiг строку позовноє давностi переривауться
предявленням позову в установленому порядку. Це означау, що
не будь-яке звернення до суду iз заявою переривау перебiг стро-
ку позовноє давностi, а лише таке, яке вiдповiдау вимогам зако-
ну. Крiм звернення до суду iз заявою необхiднi також дiє суддi, якi
виражаються в позитивному вирiшеннi питання про прийняття
заяви до провадження суду. Перебiг строку позовноє давностi
переривауться тiльки при зверненнi до суду iз заявою, в якiй у все
необхiдне для порушення процесу i ведення справи.
Важливий матерiально-правовий наслiдок порушення ци-
вiльноє справи в судi наступау по справах про стягнення засобiв
на утримання (алiменти) в тих випадках, коли цi засоби не нада-
ються зобовязаною особою в добровiльному порядку. Особа,
яка мау право на одержання засобiв на утримання вiд iншоє осо-
би, може звертатися до суду з вимогою до вiдповiдача про при-
мусове стягнення цих засобiв на пiдставi рiшення суду. Причо-
му звернутися до суду iз заявою можна незалежно вiд строку,
Порушення цивiльноє справи
247
|який пройшов з моменту виникнення права на одержання алi-
(ментiв. Алiменти присуджуються на майбутнiй час, починаючи
ч дня предявлення позову до суду (ст. 88 КпШС).
Матерiально-правовi наслiдки настають також при зверненнi
до суду i порушеннi справи за заявою власника про витребуван-
ня майна з чужого незаконного володiння. Звертаючись до суду
з такою вимогою, власник переслiдуу мету вiдiбрати майно з не-
законного володiння i повернути собi. Задоволення цiує вимоги
залежить в першу чергу вiд добросовiсностi чи недобросовiсностi
придбання цього майна. Якщо вiд недобросовiсного набувача
власник може витребувати своу майно в усiх випадках, то вiд
добросовiсного - лише у випадках, передбачених законом (вик-
раденого, загубленого майна тощо).
Крiм права на витребування майна з чужого незаконного во-
лодiння власник мау право вимагати також повернення всiх до-
ходiв, якi незаконний володiлець здобув або повинен був здобу-
ти з цього майна. Щодо недобросовiсного володiльця, то вiн зо-
бовязаний повернути всi доходи, якi вiн добув чи повинен був
добути з майна за весь перiод володiння ним. По-iншому оцiнюу
закон становище добросовiсного володiльця, який помилково
вважау своу володiння правомiрним. Володiлець вважауться доб-
росовiсним до моменту, коли вiн дiзнався або повинен був Дiзна-
тися про свою помилку. З цього моменту вiн стау на позицiє не-
добросовiсного володiльця i на нього поширюуться вищевказа-
на вiдповiдальнiсть, тобто вiн повинен повернути власнику всi
доходи, одержанi ним вiд незаконного володiння майном. Таким
моментом у звернення власника до суду з позовною заявою i
прийняття єє судом до свого провадження.
Звернення до суду мау наслiдком певнi витрати заiнтересова-
ноє особи, якi виражаються в оплатi державного мита, в оплатi
за видачу копiй необхiдних документiв тощо. Цi витрати несе
особа, яка звертауться до суду за захистом порушеного чи оспо-
рюваного права чи охоронюваного законом iнтересу. У разi за-
доволення єє вимог суд присуджуу другiй сторонi вiдшкодуван-
ня всiх цих витрат. Однак iнколи вiдпадау необхiднiсть розгляду
справи по сутi i постановлення по нiй судового рiшення у звяз-
ку з тим, що вiдповiдач у добровiльному порядку задовольнив
вимоги заiнтересованоє особи в день звернення до суду або пiсля
звернення, але до судового розгляду цiує справи. Очевидно, що
заiнтересована особа в такому разi не буде наполягати на розг-
248
Глава XVII
лядi справи по сутi. Однак виникау питання про вiдшкодування
судових витрат, якi понiс позивач в звязку iз зверненням до суду
Стаття 78 ЦПК прямо вказуу, що якщо позивач не пiдтриму<
своєх вимог внаслiдок добровiльного задоволення єх вiдповiда
чем пiсля предявлення позову, то суд на прохання позивача при-
суджуу з вiдповiдача всi понесенi позивачем по справi судовi вит-
рати.
В практицi iнколи виникають сумнiви з питання про те, чи
пiдлягають присудженню з вiдповiдача понесенi позивачем вит-
рати, якщо вiдповiдач задовольнив вимоги позивача в день звер-
нення його до суду. Справа в тому, що вiдповiдач може задоволь-:
нити вимоги позивача шляхом переводу спiрноє суми поштою
або через банк. У таких випадках позивач ще не знау про задо-
волення своєх вимог, а вiдповiдач не знау, що позивач вже звер-
нувся до суду iз заявою. Здауться, що в такiй ситуацiє необхiдно
виходити з наступного положення: якщо позивач не знав i не мiг
знати про задоволення своєх вимог вiдповiдачем i в звязку з цим
звернувся до суду, вiн мау право вимагати вiдшкодування всiх
понесених ним витрат, повязаних iз зверненням до суду.
Глава
XVIII
ПiДГОТОВКА ЦИВiЛЬНИХ СПРАВ
, ДО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ
1. Мета i значення пiдготовки справи
до судового розгляду
Законнiсть i обгрунтованiсть судового рiшення, швид-
кiсть розгляду цивiльноє справи значною мiрою залежать вiд
повноти єє пiдготовки до судового розгляду. Тут закладауться
основа успiшного вирiшення судом спору про право чи iншоє
правовоє вимоги. В постановi Пленуму Верховного Суду Украє-
ни вiд 5 березня 1977 р. № 1 iз змiнами на 25 травня 1998 р. <Про
пiдготовку цивiльних справ до судового розгляду> пiдкреслено,
що пiдготовка справ до судового розгляду - важлива самостiйна
стадiя цивiльного процесу, метою якоє у забезпечення правиль-
ного i своучасного вирiшення цивiльних справ. Пiдготовка кож-
ноє цивiльноє справи до розгляду в судовому засiданнi, незалеж-
но вiд єє складностi, у обовязковою i повинна бути проведена в
строки, передбаченi ст. 146 ЦПК. Пiдготовка справи до судового
розгляду у обовязковою i при новому розглядi справи пiсля ска-
сування ранiше постановленого рiшення2.
Належно проведена пiдготовка справи до судового розгля-
ду мау значення для якiсного вирiшення цивiльних справ. Недо-
оцiнка значення цiує стадiє процесу, формальне ставлення до неє
призводить до вiдкладення розгляду справи, тяганини, а нерiдко
i до постановлення необгрунтованих рiшень.
Пiдготовка справи до судового розгляду починауться пiсля
прийняття заяви суддею i продовжууться до призначення справи
до розгляду (статтi 143,147 ЦПК). Не можна визнати правильним
Див.: Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних та
цивiльних справах//Бюлетень законодавства i юридичноє практики Украєни. 1995.
№1.С.393.
г Див.: Там же. С. 404.
_________________Глава XVIII____________________
здiйснення пiдготовчих дiй (збирання доказiв, призначення експер-
тизи тощо) до порушення справи, оскiльки це суперечить закону.
Пiдготовка цивiльноє справи до судового розгляду повинна
бути процесуальне оформлена, хоча прямоє вказiвки про це в !
ЦПК немау. Однак пiдготовчi дiє в окремих випадках можна на-
мiчати i пiд час прийняття заяви до провадження суду, на що звер-
нув увагу Пленум Верховного Суду Украєни. У постановi <Про
практику застосування судами процесуального законодавства
при розглядi цивiльних справ по першiй iнстанцiє> вiд 21 грудня
1990 р. № 9 iз змiнами на 25 травня 1998 р. Верховний Суд розяс-
нив, що при постановленнi ухвали про прийняття заяви i пору-
шення справи суддя крiм статей 5, 136 ЦПК керууться ст. 143 i
цього Кодексу, якщо в ухвалi зазначауться про процесуальнi дiє,
якi слiд провести при пiдготовцi справи до судового розгляду.
Разом з тим про процесуальнi дiє, що пiдлягають здiйсненню в
порядку пiдготовки справи до судового розгляду, правильнiше
було б зазначати суддею в самостiйнiй ухвалi про пiдготовку
справи до судового розгляду без повiдомлення осiб, якi беруть
участь у справi. Постановляючи ухвалу про пiдготовку справи,
суддя повинен керуватися ст. 232 ЦПК,.в якiй закрiплено, що пи-
тання, звязанi з рухом справи в судi першоє iнстанцiє, вирiшують-
ся мотивованими ухвалами.
2. Змiст i порядок провадження пiдготовки
цивiльних справ до судового розгляду
1 iiдготовка цивiльноє справи до судового розгляду про-
вадиться одноособове суддею.
Змiст процесуальних дiй по пiдготовцi справи до судового роз-
гляду визначауться ст. 143 ЦПК. Єх перелiк не у вичерпним, ос-
кiльки пiдготовка справи до судового розгляду повинна провади-
тись з урахуванням особливостей тiує чи iншоє категорiє справ (тру-
дових, житлових, кооперативних та iн.). В той же час здiйснення
ряду процесуальних дiй обовязкове по будь-якiй справi.
Незалежно вiд категорiє справи всi дiє суддi по пiдготовцi
справи можна подiлити на такi групи: 1) визначення характеру
спiрних правовiдносин i змiсту правовоє вимоги, матерiального
i Див.: Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних та
цивiльних справах // Бюлетень законодавства i юридичноє практики Украєна. 1995.
№1.С.403.
_______Пiдготовка цивiльних справ до судового розгляду
закону, який єх регулюу, фактiв, що пiдлягають встановленню i
лежать в основi вимог i заперечень; 2) зясування доказiв, необ-
хiдних для пiдтвердження зазначених фактiв i вжиття заходiв до
своучасноє єх подачi; 3) визначення кола осiб, якi мають брати
участь у процесi; 4) заходи до забезпечення своучасноє явки в
судове засiдання учасникiв процесу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80