Таким чином, все висловлене свiдчить про те, що судовi пред-
ставники мають характернi ознаки осiб, якi беруть участь у справi,
i вони обгрунтовано вiднесенi цивiльно-процесуальним законо-
давством Украєни до цiує групи учасникiв процесу.
Отже, судовi представники - це самостiйнi субукти цивiль-
них процесуальних правовiдносин, якi у особами, що беруть
участь у справi.
Здiйснення функцiй судових представникiв у цивiльному су-
дочинствi можливе за умови наявностi вiдповiдних повноважень,
належним чином оформлених.
Згiдно iз ст. 113 ЦПК повноваження договiрних представникiв
стверджуються довiренiстю. Довiренiсть вiд iменi пiдприумств, ус-
танов, органiзацiй видауться за пiдписом власника, керiвника або
126 Глава IX
iншоє уповноваженоє ними службовоє особи i засвiдчууться печат-
кою вiдповiдного пiдприумства, установи, органiзацiє, а вiд iменi |
кооперативних органiзацiй, єх обуднань, iнших громадських |
органiзацiй - за пiдписом посадових осiб, уповноважених ста-|
тутом (положенням), з печаткою вiдповiдноє органiзацiє. Довiре-1
ностi громадян посвiдчуються нотарiально або на пiдприумствi,
в установi, органiзацiє, де вони працюють; в управлiннi будинка-
ми за мiсцем проживання; вiйськовослужбовцiв - у вiдповiднiй
вiйськовiй частинi; осiб, якi мешкають у населених пунктах, де не-;
мау нотарiальних контор, - у виконавчому комiтетi мiськоє, се-
лищноє чи сiльськоє Ради народних депутатiв; осiб, що перебува-;
ють на лiкуваннi, - у вiдповiдному лiкувальному закладi. Довiре-
ностi осiб, якi перебувають у мiсцях позбавлення волi, можуть бути
посвiдченi начальниками мiсць позбавлення волi (ст. 114 ЦПК).
Повноваження членiв колегiальних органiв управлiння кол-
госпами, iншими кооперативними органiзацiями, єх обуднання-
ми, iншими громадськими органiзацiями стверджуються витягом
з протоколу засiдання належного органу управлiння, що уповно-
важив вести справу в судi (п. 1 ст. 113 ЦПК).
В окремих випадках повноваження судового представника
можуть бути ствердженi усною заявою довiрителя iз занесенням
єє до протоколу судового засiдання (п. 5 ст. 113 ЦПК).
Повноваження батькiв та усиновителiв, що здiйснюють пред-
ставництво в iнтересах своєх дiтей, стверджуються свiдоцтвом про
народження дитини або судовим рiшенням про усиновлення. Опi-
куни та попечителi повиннi подати рiшення державноє адмiнiст-
рацiє або вiдповiдного виконкому Ради народних депутатiв про
призначення єх опiкунами чи пiклувальниками.
Оригiнали або копiє документiв, що стверджують повнова-
ження представникiв, приуднуються судом до справи. У прото-
колi судового засiдання повинен бути зроблений запис про те,
який документ пiдтверджуу повноваження представника, ким вiн
виданий i чи правильно оформлений.
Особи, якi не мають довiреностi або iнших документiв, що
стверджують єх повноваження на ведення справи в судi, не можуть
бути допущенi до участi в процесi як представники. Вiдсутнiсть у
представника належно оформлених повноважень позбавляу здiй-
сненi ним процесуальнi дiє юридичноє сили.
При наявностi належним чином оформлених повноважень на
ведення справи в судi представник допускауться до процесу i на-
бувау право на здiйснення всiх процесуальних дiй, якi вправi
здiйснювати сама особа, яку представляють.
Представництво в судi 127
Повноваження представникiв прийнято подшяти на загальнi
та спецiальнi. До загальних вiдносяться тi, якими судовi представ-
ники володiють як особи, що беруть участь у справi. Вiдповiдно
до ст. 99 ЦПК це право знайомитися з матерiалами справи, роби-
ти з них витяги, одержувати копiє рiшень, ухвал, постанов та iнших
документiв, що у у справi, брати участь у судових засiданнях, по-
давати докази, брати участь в Єх дослiдженнi, заявляти клопотан-
ня та вiдводи, давати уснi i письмовi пояснення судовi, подавати
своє доводи, мiркування та заперечення, а також iншi процесуальнi
права. Таким чином, обсяг загальних повноважень представника
закон окреслюу тими процесуальними правами, без використан-
ня яких вiн не може здiйснювати представницькi функцiє. Спе-
цiальнi - це повноваження по виконанню дiй, що спрямованi на
розпорядження предметом спору та розвиток процесу. З урахуван-
ням цього до спецiальних повноважень належать: право передачi
справи до товариського чи третейського суду, повноє або частко-
воє вiдмови вiд позовних вимог, визнання позову, змiна предмета
позову, укладення мировоє угоди, передачi повноважень iншiй особi
(передоручення), оскарження рiшення суду, подачi виконавчого
листа до стягнення, одержання присудженого майна або грошей
(ст. 115 ЦПК). Слiд звернути увагу на те, що право на здiйснення
спецiальних повноважень договiрним представником повинно
бути спецiально обумовлено у виданiй йому довiреностi, а обсяг
цих повноважень цiлком залежить вiд волевиявлення довiрителя.
Ця вимога поширюуться i на громадських представникiв.
Що стосууться законних представникiв, то вони можуть здiйс-
нювати в судi всi тi процесуальнi дiє, якi могли б виконувати самi
особи, яких представляють, при наявностi у них у повному обсязi
цивiльноє процесуальноє дiуздатностi та при умовi безпосередньоє
участi в процесi. Отже, законнi представники вправi здiйснювати
самостiйно, тобто без спецiальних на те повноважень, процесуальнi
дiє, що перелiченi у ст. 115 ЦПК.
Судовi представники у цивiльному процесi зобовязанi сум-
лiнно користуватися належними єм правами i виконувати вiдпо-
вiднi обовязки.
Глава
Х
УЧАСТЬ ПРЕДСТАВНИКiВ
ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНiЗАЦiЙ
i ТРУДОВИХ КОЛЕКТИВiВ
У ЦИВiЛЬНОМУ ПРОЦЕСi
1. Правове становище представникiв
громадських органiзацiй i трудових
колективiв у цивiльному процесi
й статтi 161 ЦПК закрiплено положення про участь
представникiв громадських органiзацiй i трудових колективiв у
судовому розглядi, що характеризуу розвиток його демократич-
них засад. Участь представникiв громадських органiзацiй i тру-
дових колективiв у цивiльному процесi допомагау суду ретель-
нiше зясовувати обставини справи, сприяу змiцненню закон-
ностi, а також вихованню громадян у дусi правослухняностi.
Стаття 98 ЦПК не вiдносить до складу осiб, якi беруть участь
у справi, громадськi органiзацiє i трудовi колективи (громадсь-
кiсть). Цi субукти цивiльних процесуальних правовiдносин на-
лежать до осiб, якi сприяють здiйсненню правосуддя.
Слiд пiдкреслити, що в ст. 161 ЦПК йде мова лише про одну
самостiйну форму участi громадськостi у цивiльному судочинству
- викладення судовi думки органiзацiй або колективiв з приводу
справи, яка розглядауться судом. Що ж стосууться iнших форм
участi громадськостi, таких, наприклад, як порушення справи в
судi громадськими органiзацiями на захист прав та iнтересiв iнших
осiб, громадське представництво, сприяння органу судового ви-
конання, то вони хоча i у виявленням демократичних засад пра-
восуддя, однак не у засобом виразу громадськоє думки в справi.
Представники громадських органiзацiй i трудових колективiв
можуть брати участь у будь-якiй цивiльнiй справi для викладення
думки громадських органiзацiй i трудових колективiв з приводу
Участь представникiв громадських
органiзацiй i трудових колективiв у цивiльному процесi____129
справи. Разом з тим доцiльно залучати громадськiсть для участi в
спiвах, де необхiдна оцiнка поведiнки сторiн згiдно з нормами
мойалi, єх морально-етичних якостей: у справах про визнання гро-
мадян обмежено дiуздатними, про захист прав споживачiв, оскар-
ження рiшень, дiй або бездiяльностi державних органiв, юридич-
них чи службових осiб у сферi управлiнськоє дiяльностi, у спорах
про дiтей i позбавлення батькiвських прав, у трудових, житлових
та iнших справах, що становлять громадський iнтерес.
Мау практичне значення питання про те, якi трудовi колек-
тиви та громадськi органiзацiє можуть направити до суду свого
представника для участi в судовому розглядi, тобто хто може
бути субуктом громадськоє думки в судi.
Трудовий колектив пiдприумства складають усi громадяни,
якi своую працею беруть участь в його дiяльностi на основi тру-
дового договору (контракту, угоди), а також iнших форм, що ре-
гулюють трудовi вiдносини працiвника з пiдприумством (ст. 252
КЗпП, ст. 15 Закону Украєни вiд 27 березня 1991 р. <Про пiдприу-
мства в Украєнi>). В складi удиного трудового колективу вiдпо-
вiдно до структури пiдприумства, установи, органiзацiє дiють
колективи цехiв, вiддiлiв, дiльниць, бригад, бюро, лабораторiй та
iнших пiдроздiлiв. Отже, не тiльки основний трудовий колектив,
але й колективи названих пiдроздiлiв, якi навiть не надiленi пра-
вами юридичноє особи, мають право направляти свого представ-
ника для участi в судовому розглядi цивiльних справ.
Право уповноважити свого представника на участь у цивiльнiй
справi мають i громадськi органiзацiє (обуднання громадян).
Обуднанням громадян у добровiльне громадське формування,
створене в результатi волевиявлення громадян, якi обудналися на
основi спiльностi iнтересiв для реалiзацiє своєх прав i свобод. Гро-
мадськими органiзацiями у обуднання громадян для задоволен-
ня та захисту своєх законних соцiальних, економiчних, творчих,
вiкових, нацiонально-культурних, спортивних та iнших спiльних
iнтересiв (статтi 1, 3 Закону Украєни вiд 16 червня 1992 р. <Про
обуднання громадян>). Ними визнаються конгреси, рухи, асоцi-
ацiє, фонди, жiночi, ветеранськi органiзацiє, органiзацiє iнвалiдiв,
молодiжнi i дитячi органiзацiє, науковi, технiчнi, культурно-освiтнi,
фiзкультурно-спортивнi та iншi добровiльнi спiлки, творчi спiлки,
земляцтва та iншi обуднання громадян. До громадських органi-
зацiй не належать кооперативнi та iншi органiзацiє, якi переслiду-
ють комерцiйнi цiлi або сприяють одержанню прибутку (доходу)
59-14
130 Глава X
iншими пiдприумствами i органiзацiями, релiгiйнi органiзацiє,
органи мiсцевого та регiонального самоврядування (ради i комi-
тети мiкрорайонiв, будинковi, вуличнi, квартальнi, селищнi,
сiльськi комiтети), органи громадськоє самодiяльностi (товариськi
суди тощо).
i Представники громадських органiзацiй i трудових колек-
тивiв допускаються до участi в розглядi не тiльки в судi першоє
iнстанцiє, але i в касацiйнiй iнстанцiє (ст. 308 ЦПК), а також в
стадiє виконання судових рiшень (ст. 351 ЦПК). Участь пред-
ставникiв громадськостi можлива незалежно вiд того, брали
вони участь у судi першоє iнстанцiє, чи нi. При цьому, якщо пред-
ставники громадських органiзацiй чи трудових колективiв бра-
ли участь у судi першоє iнстанцiє, повторних повноважень не ви-
магауться.
У судi касацiйноє iнстанцiє представники громадськостi та-
кож доводять судовi громадську думку органiзацiє або трудо-
вого колективу. В нiй формулюуться позицiя колективу чи
органiзацiє не тiльки по сутi справи щодо взаумовiдносин сторiн,
але i щодо законностi та обгрунтованостi рiшення суду, яке не
набрало законноє сили.
Вiдповiдно до ст. 351 ЦПК представники громадських орга-
нiзацiй i трудових колективiв можуть залучатись суддею та ор-
ганом державноє виконавчоє служби до участi в стадiє виконан-
ня рiшення, якщо це викликауться державним або громадським
iнтересом i може сприяти бiльш швидкому i правильному вико-
нанню судового рiшення.
Представники громадських органiзацiй i трудових колективiв
вправi знайомитися з матерiалами виконавчого провадження i
бути присутнiми при проведеннi державним виконавцем вико-
навчих дiй. Свою дiяльнiсть вони здiйснюють пiд контролем дер-
жавного виконавця. Самостiйно вживати заходiв щодо примусо-
вого виконання вони не правомочнi, i
Форми участi громадськостi у цiй стадiє можуть бути рiзни-
ми: допомога державному виконавцю у виявленнi майна боржни-
ка, перевiрцi актiв про вiдсутнiсть майна у боржника, у здiйсненнi
контролю за правильним i своучасним утриманням перiодичних
платежiв iз зарплати та iнших сум боржникiв i своучасним пере-
рахуванням єх стягувачам тощо. Доцiльно залучати громадсь-
кiсть для участi при виконаннi рiшень про вiдiбрання дитини та
по iнших справах з питань виховання дiтей. ;, / юна ;.-
Участь представникiв громадських
органiзацiй i трудових колективiв у цивiльному процесi____131
2. Процесуальнi права та обовязки
представникiв громадських органiзацiй
i трудових колективiв
ЛЄ/фективнiсть участi представникiв громадських органiзацiй
i трудових колективiв при розглядi цивiльних справ у судi зале-
жить вiд єх процесуальних прав i обовязкiв. Допустивши до
участi у справi представника громадськоє органiзацiє або трудо-
вого колективу, суд повинен розяснити йому процесуальнi пра-
ва, зазначивши це в протоколi судового засiдання.
Представники громадськоє органiзацiє або трудового колек-
тиву мають право знайомитися з матерiалами справи, бути при-
сутнiми на всiх судових засiданнях, подавати докази i брати
участь в єх дослiдженнi, ставити питання особам, якi беруть
участь у справi, свiдкам та експертам, викладати своє доводи та
мiркування в усiх питаннях, що виникають пiд час судового роз-
гляду, брати участь у судових дебатах (ч. 2 ст. 161 ЦПК), заяв-
ляти клопотання (п. 8 ст. 198 ЦПК).
Надiлення представника громадськостi комплексом процесу-
альних прав дозволяу зробити висновок, що вiн у не простим iнфор-
матором, передавачем думки громадськоє органiзацiє i трудового
колективу. Тому, якщо в процесi судового розгляду будуть зясованi
такi обставини, якi ранiше не були вiдомi i наявнiсть яких може
змiнити думку громадськоє органiзацiє чи трудового колективу з
приводу справи, суд на прохання представника мау право вiдклас-
ти розгляд для зясування думки вiдповiдноє органiзацiє або трудо-
вого колективу з врахуванням нових даних. В цьому випадку органi-
зацiя чи трудовий колектив повторно проводить загальнi збори або
засiдання виборного органа i оформляу нову виписку iз протоколу.
Думка громадськоє органiзацiє чи трудового колективу вик-
ладауться у судовому засiданнi пiсля дослiджень обставин спра-
ви i перевiрки доказiв. Суд i особи, якi беруть участь у справi,
можуть ставити представникам громадських органiзацiй чи тру-
дових колективiв запитання з метою зясування думки громадсь-
костi (ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80