Третя особа посiдау автономне процесуаль-
не становище поряд з позивачем, а тому iнтереси третьоє особи i
первiсних сторiн протилежнi й виключають один одного.
При вступi в справу третьоє особи, яка заявляу самостiйнi ви-
моги на предмет спору, суд розглядау спiльно двi вимоги (пози-
вача та третьоє особи), хоча цi вимоги могли б бути розглянутi i
в окремих провадженнях. Причому обовязковою умовою спiль-
ного розгляду вимог позивача та третьоє особи, як випливау iз
ст. 107 ЦПК, у удиний предмет спору. Цю умову необхiдно вра-
ховувати для правильного вирiшення питання про можливiсть
прийняття заяви у третьоє особи та єє вступ у процес.
На думку Д. М. Чечота, предмет спору - це не тiльки мате-
рiальний обукт, з приводу якого виник спiр мiж позивачем та
вiдповiдачем, але й правовiдносини, з яких виник спiр. Т. Е. Або-
ва вважау, що предметом спору можуть бути й обовязки з приво-
ду володiння, користування, розпорядження майном, особисти-
ми немайновими благами, виконання робiт, надання послуг, дiй,
що виникають з договорiв купiвлi-продажу, дарування тощо2.
Уявляуться, що предметом спору про право цивiльне завж-
ди виступають спiрнi матерiальнi правовiдносини, а не обукти
Див.: ЧечотД. М. Участники гражданского процесса. М., 1960. С. 100.
2 Див.: Курссоветского гражданского процессуального права. М., 1981. Т. 1. С. 264.
88 Глава VI
цивiльних справ. Цей висновок випливау iз ст. 24 ЦПК, вiдповi-
дно до якоє суд розглядау справи по спорах, що виникають з ци-
вiльних, сiмейних, трудових i кооперативних правовiдносин.
Вирiшуючи спори, суд встановлюу наявнiсть чи вiдсутнiсть
вiдповiдних правовiдносин i робить висновки про права та обовяз-
ки сторiн. Оскiльки третя особа заявляу самостiйнi вимоги на пред-
мет спору сторiн, то, природньо, вона, як i самi сторони, заiнтере-
сована при розглядi та вирiшеннi справи в установленнi наявностi
чи вiдсутностi вiдповiдних правовiдносин i вирiшеннi справи по сутi.
Отже, основою участi третiх осiб у справах, якi вже перебу-
вають у провадженнi суду, у наявнiсть у них самостiйних вимог
на предмет спору, а також характер, що виключау єх юридичну
заiнтересованiсть i з позивачем, i з вiдповiдачем. Цей висновок
мау практичне значення для правильного вирiшення судом (суд-
дею) питання про допуск третьоє особи до участi в справi.
Якщо третя особа предявляу вимоги до позивача чи до вiдпо-
вiдача або до обох сторiн, однак цi вимоги не направленi на пред-
метспору мiж сторонами, що знаходиться на розглядi суду, в до-
, пуску до участi в справi третiй особi необхiдно вiдмовити. Неви-
конання цього положення призвело б до вступу в цивiльну справу
особи, яка не мау вiдношення до предмета спору i не мау юридич-
ноє заiнтересованостi в данiй справi.
Наприклад, був би явною помилкою в спорi про виселення
наймача через неможливiсть спiльного проживання в будинку,
що належить на правi особистоє власностi, допуск до участi в
справi як третьоє особи, яка заявляу самостiйнi вимоги на пред-
мет спору, iншого наймача, що просить вiдшкодувати збиток,
нанесений майну вiдповiдачем; чи допуск до участi в справi про
вiдiбрання дитини як третьоє особи, яка заявляу самостiйнi вимо-
ги на предмет спору, особи, що не мау правових пiдстав на єє ви-
ховання, тобто юридичне не заiнтересованоє.
У статтi 107 ЦПК передбачено, що третi особи, якi заявляють
самостiйнi вимоги, можуть вступити в справу, подавши позов до
однiує або до двох сторiн. Вони користуються усiма правами i
несуть усi обовязки позивача. Отже, формою вступу третьоє
особи в справу у звернення до суду з позовною заявою. Тому
норми, якi регулюють порядок подання позовноє заяви та прий-
няття заяв у цивiльних справах (статтi 136-139 ЦПК) повиннi за-
стосовуватися й при вирiшеннi питання про прийняття заяви вiд
третьоє особи, у
Третi особи в цивiльному судочинствi 89
- Так, позовна заява третьоє особи, яка заявляу самостiйнi ви-
моги, повинна за змiстом i формою вiдповiдати закону (ст. 137
ЦПК). Третя особа повинна подати позовну заяву з копiями
вiдповiдно до кiлькостi вiдповiдачiв. Суддя мау право залежно вiд
складностi та характеру справи затребувати вiд третьоє особи
копiє всiх доданих до позовноє заяви документiв вiдповiдно до
кiлькостi вiдповiдачiв (ст. 138 ЦПК). Позовна заява третьоє осо-
би, яка заявляу самостiйнi вимоги на предмет спору, як i заява
позивача у справi, оплачууться державним митом.
Перелiченi вимоги закону у необхiдною умовою дотриман-
ня порядку вступу третьоє особи в справу.
В процесуальнiй лiтературi ставиться рiдко, а вирiшууться
неоднаково питання про процесуальнi наслiдки недотримання
вимог закону про порядок подання позовноє заяви третьоє осо-
би про вступ у справу, хоча це питання мау принципове практич-
не значення, а його правильне вирiшення гарантуу третiй особi
право на судовий захист.
Чинне законодавство це питання прямо не регулюу, однак
вказiвка в ст. 107 ЦПК на форму вступу в справу третьоє особи,
яка заявляу самостiйнi вимоги на предмет спору, дозволяу зро-
бити висновок про те, що при вирiшеннi питання про допуск
третьоє особи в справу повинен застосовуватися або iнститут
залишення заяви без руху (ст. 139 ЦПК), або iнститут вiдмови в
прийняттi заяви (ст. 136 ЦПК).
Однак слiд пiдкреслити, що процесуальне законодавство в цiй
частинi потребуу вдосконалення у звязку з тим, що стосовно
третiх осiб iнститути залишення заяви без руху й вiдмови в прий-
няттi заяви в достатнiй мiрi не узгодженi.
Якщо позовна заява третьоє особи не вiдповiдау вимогам за-
кону чи не оплачена державним митом, то у пiдстави ставити пи-
тання про залишення заяви без руху (ст. 139 ЦПК). Разом з тим
слiд мати на увазi, що третi особи вступають в уже розпочатий
процес iншими особами i розгляд мiж ними спору не можна ста-
вити в повну залежнiсть вiд виправлення недолiкiв позовноє зая-
ви третьоє особи. Тому застосування iнституту залишення заяви
без руху i надання третiй особi строку для виправлення недолiкiв
у заявi чи сплатi державного мита процесуальне виправдано,
якщо цей строк не перебiльшуу строку розгляду цивiльних справ
(ст. 148 ЦПК). Якщо заява третьоє особи про вступ у справу по-
дана в судовому засiданнi, однак не вiдповiдау вимогам закону
:-.-"iЄ.Гi,
90 Глава VI
чи не оплачена державним митом i немау можливостi вiдкласти
розгляд справи на пiдставах, передбачених ст. 176 ЦПК, то роз-
гляд спору мiж первiсними сторонами ставити в залежнiсть вiд
виправлення недолiкiв позовноє заяви третьоє особи, яка заявляу
самостiйнi вимоги, та вiдкладати розгляд справи не можна. В да-
ному випадку необхiдно вiдмовити в прийняттi позовноє заяви
третьоє особи. При всiй унiверсальностi ст. 136 ЦПК, яка перед-
бачау пiдстави до вiдмови в прийняттi заяви, жоден з єє пунктiв
не можна застосувати вiдносно процесуальноє ситуацiє, яка роз-
глянута. Вихiд тут бачиться в доповненнi ст. 136 ЦПК.
Крiм дотримання порядку подання позовноє заяви, умовою
допуску третьоє особи в справу у наявнiсть у неє права на звернення
до суду, яке залежить вiд наявностi передбачених законом пiдстав
(ст. 136 ЦПК). Наприклад, у прийняттi позовноє заяви третьоє осо-
би слiд вiдмовити, якщо у таке, що набрало законноє сили, поста-
новлене по спору мiж тими ж сторонами, про той же предмет i з тих
же пiдстав рiшення суду чи ухвала суду про прийняття вiдмови по-
зивача вiд позову або про затвердження мировоє угоди сторiн; якщо
в провадженнi суду у справи по спору мiж тими ж сторонами, про
той же предмет i з тих же пiдстав, та в деяких iнших випадках.
Таким чином, наявнiсть у третьоє особи самостiйних вимог
на предмет спору та юридичноє заiнтересованостi у вирiшеннi
справи, порушеноє первiсним позивачем, дотримання порядку
звернення в суд i наявнiсть права на предявлення позову в сукуп-
ностi складають умови для прийняття позовноє заяви третьоє
особи й допуску єє в справу. iншого законодавство не мiстить.
В юридичнiй лiтературi зустрiчаються й iншi мiркування. На-
приклад, стверджууться, що при вирiшеннi питання про допуск
цих осiб в процес суд повинен виходити також з доцiльностi
спiльного розгляду основного позову та позову третьоє особи. З
цим погодитися не можна.
Третi особи можуть вступити в справу тiльки за своую iнiцiа-
тивою.
Згiдно з п. З ст. 143 ЦПК при пiдготовцi справи до судового
розгляду суддя вирiшуу питання про притягнення або вступ у
справу спiвучасникiв, третiх осiб. Стосовно третiх осiб, якi заяв-
ляють самостiйнi вимоги, це, зокрема, означау, що суддя може по-
вiдомити третю особу про наявнiсть у провадженнi суду справи,
у вирiшеннi якоє заiнтересована третя особа. Залучати третю осо-
бу в справу суддя не може. ;. соп -
Третi особи в цивiльному судочинствi 91
Вступ третьоє особи, яка заявляу самостiйнi вимоги на пред-
мет спору, а також вiдмова в допуску до участi в справi повиннi
оформлятися ухвалою суду (суддi). За смислом закону (ст. 323
ЦПК) на ухвалу суду (суддi) про допуск третьоє особи не може
бути подана касацiйна скарга, отже цiую ухвалою не перешкод-
жауться подальший рух справи, в яку вступила третя особа.
Щодо можливостi оскарження ухвали про вiдмову в допуску
третьоє особи в процес мiж первiсними сторонами, то в лiтера-
турi з цього приводу даються рiзнi рекомендацiє.
На думку одних вчених, третя особа не може подати каса-
цiйну скаргу на ухвалу суду, якщо єй вiдмовлено в допуску до
участi в процесi мiж первiсними сторонами, оскiльки в цих випад-
ках третя особа не обмежена можливiстю здiйснювати своу пра-
во на захист шляхом предявлення самостiйного позову поза
процесам мiж первiсними сторонами. iснуу i протилежна думка.
Дiйсно, з одного боку, вiдмова в прийняттi позовноє заяви тре-
тьоє особи не заважау можливостi захисту своєх прав, з другого
боку, ст. 136 ЦПК передбачау можливiсть оскарження ували суду
про вiдмову в прийняттi позовноє заяви. За систематичним тлу-
маченням закону треба застосовувати ст. 136 ЦПК.
Вступивши в справу з самостiйними вимогами, третя особа
посiдау становище, наближене до становища позивача. Стаття
107 ЦПК передбачау, що третi особи користуються усiма права-
ми i несуть усi обовязки позивача.
iнколи третiх осiб, якi заявляють самостiйнi вимоги, змiшують
з спiвпозивачами, що вступили в справу пiсля єє порушення. Однак
спiвпозивачi, на вiдмiну вiд третiх осiб, не предявляють нiяких ви-
мог до позивача. iнтереси спiвпозивачiв не виключають один одно-
го, вимоги ж третьоє особи завжди виключають вимоги позивача.
Третя особа, яка заявляу самостiйнi вимоги, вступау в спра-
ву шляхом подання позовноє заяви. Виникау питання про те, хто
iз сторiн у справi у вiдповiдачем за позовом третьоє особи. В ЦПК
говориться, що третя особа може предявити позов до однiує або
до двох сторiн (ст. 107).
В юридичнiй лiтературi заперечууться обгрунтованiсть нор-
ми, яка закрiплена в ст. 107 ЦПК. Однi автори висловлюють дум-
ку, що вiдповiдачами за позовом третьоє особи завжди у двi сто-
рони. iншi вважають, що вiдповiдачами за позовом третьоє осо-
би можуть бути двi сторони разом чи тiльки позивач, айвернення
з позовом тiльки до вiдповiдача неможливе.
Третi особи в цивiльному судочинствi
i2 . _.::..; . "Ллаваi_____________._
Дане питання мау принципове значення. Залежно вiд тоє
хто притягнутий третьою особою як вiдповiдач, повиннi р<
подiлятися судовi витрати й формулюватися рiшення суд;
справi. Суд (суддя) повинен приймати заяву третьоє осе
лише в тому випадку, коли в нiй конкретно вказано вiдпонЦв
ча(ст. 137УПК).
На нашу думку, ст. 107 ЦПК у обгрунтованою та персдГшж
всi можливi випадки визначення вiдповiдачiв за позовом трсТ> - . , по однiує з сторiн оони мил i о ""г" --
особи, яка заявляу самостiйнi вимоги на предмет спору. V а60 обов язки щ " також за клопотанням сторiн, прокурора
Найбiльш частими у випадки, коли третя особа предяiiжУ11 доучвстi в Р
позов до обох сторiн. Так, Ф. звернулась з позовом про виселв60 3 iнiцiативи . заявляють самостiйних вимог на
ня з житла С. та Н. як пiднаймачiв. Вiдповiдачi предявили -iу iнститут третiх пепш за все, необхiднiстю забезпе-
";.,iт,," "/." " """""."- "- --- ----- -- ">,тчот Г-ТiППУ ЧУМОВЛСИИii, iу
3. Третi особи, якi не заявляють
самостiйних вимог на предмет спору
Стаття 108 ЦПК передбачау, що третi особи, якi не за-
>ляють самостiйних вимог на предмет спору, можуть вступити
справу на сторонi позивача або вiдповiдача до постановлення
дом рiшення, якщо рiшення в справi може вплинути на єх пра-
є або обовязки щодо однiує з сторiн. Вони можуть бути притяг-
----""""""" тгi-пiн ппокуоооа
--------------г"----""
ня з житла С. та Н. як пiднаймачiв. Вiдповiдачi предявили iуЯ
рiчний позов про визнання за ними права на кiмнату, яку й
аайiiiєє ТТТЛ Оо iiiєПг/1т->i тч т>< т> i<>>>/>>-. ~.--- - --------- -- ---
--- -- --_---.-..." "".. л..,>,>,.,м. " чу\ лахiлп >ул - " ттргiєтi ча все неоилщпiлi"- _,чу,ч.-
рiчний позов про визнання за ними права на кiмнату, яку воДредмет спору, ле
займали. Раижитловщдш виконкому вступив у справу з саДиT можливiсть здшсне
стшними позовними вимогами до Ф. про виселення, як особи, Десу. Цившьнезаконодавствсттпкпи солiдарному обовязку
втратила право на займану житлову площу, а до С. та Н. - (Добовязання. Згiдно iз ст. i/ди, виконання як вiд усiх бор-
виселення як тимчасових жильцiв. Тут вимоги третьоє особи Воржникiв кредитор Рва18",. причому як по-
вiдношенню до позивача й вiдповiдачiв в первiсному позовi пiсникiв разом, так i вiд кожного з иил к >-
ють самостiйний предмет i самостiйнi пiдстави. ., шiстю, так i в частинi 60РГУ_., повнiстю одним з бор-
Третя особа може предявити позов i тiльки до позивача. Так, Виконання сол1ДаРНОО конання кредиторовi.
П. залишив заповiт, де вказав, що все майно, яке залишитьсникiв звiльняу решту Рязання, мау право
пiсля його смертi, вiн заповiдау дочцi i. Виконавцем заповiту був Боржник, який виконавсота боржникiв у
призначений 3., який вiдмовився видати майно. i. предявила зворотноє вимога регрес законом або договором.
суд позов до 3. про передачу майна покiйного батька, рiвнiй частцi, якщо iнше невстан. , заявляють са-
Друга дочка покiйного Е., вступила в справу як третя осо- Таким чином, суть /Р забез-
ба, яка заявляу самостiйнi вимоги, предявивши позов до i.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80