Так, в арбiтражних судах Автономноє Ресйублiє
Крим, областей, мiст Киува i Севастополя субуктами перевiрi
рiшень е голови або заступник гояояiи судУє Вони передйряi6тiй|
поряяiiййуiййНi
Арбiтражний процес 513
тадщя>вирiщуутьсдтак; судоваколегiяВищогоарбiтражногоеуду
перевiряу в порядку нагдойу рiшення i ухвали Вищого арбiтраж-
ного суду; рiшення i ухраЛЕЙ,iарййнятi головою арбiтражного суду
АцтономноєРесєогблiка iвйiє, арбiтражних судiв областей та мiст
Киува i Се>а<щ>поiа;. постанови, прийнятi головою або заступ-
ником голови дрбiiiаiiiНб.суду Автономноє Республiки Крим,
арбiтражних судiв"ЙЙГ ЄСйеЙє Севастополя; Президiя Вищого
арбiтражгного суii Вищого арбi-
тражного : суду,!! або мого зас-;
,тупииюв-у:,пйй| прийнятi судовою кояе-
гiую-ВииIй:|i||№i сторiн єiо сєiравi-
иеревфя||Й|й| щобути тфий-
i.мткйiяоЙєii> засiданнi пiдлого
гойЙйЙвєЙiє1 i1111111; -;;\1 .єiiiiЙ 11-11"" :..
. ;ЯЙЄ|;IВищого:арб йО-;;
рядкуй{№єаду: згR|>етом,Голi|
Укеаєйя1,i прокурй|Й;Щ|д
1 "i

.ЗаяИ;ИроєесЯйi|
<ЙЙгИйййар
, ухййiiiЖййiв
йрийнЖiшейняухвЙя
дОi|>ЙвйНЙЗДника, д.таiсєидставй.Аюiхєпоє
тййййРвЙР113 в порiядкудайзд-
дуi Пiосипайзаяй наi законодавство i матерiали справи; iєавйгiя
додаються документи, якi пiдтверджують сплату державного
мита у встановленому порядку та розмiрi.
Заява про перевiрку рiшення, ухвали, постанови арбiтражно-
гр;еуду в порядкунагляду пiдписууться керiвником.або заступ-
ниєсом iкерiвника пiдприумства, органiзацiє i направляуться до
арбiтражного суду, який розглянув господарський стр. Протест
юда.исуетьуЯi вiдповiдним прокурором або його заступником.
Заявник зуiбоязiаиийi направити копiю заяви сторонам.
й <р н9>iЙ<еявржа(юя
айИмєНєУ1! ухваяй.постановй в
iiвЙiйЙЙйЙi
.
________________Глава XXVIII
г"Дляєперегляду Судових актiв за нововиявленими обставинами
Характерно те, що тут, як правило, немау судовоє помилки. Непра-
восуднiсть судового акта у даному випадку у наслiдком вiдкриття
нових обставин, якi не мiг урахувати суд на час винесення цього
акта, оскiльки вони не були i не могли бути вiдомi i про них стало
вiдомо лише пiсля винесення судового акта. Тому при переглядi
актiв арбiтражного суду за нововиявленими обставинами немау
потреби перевiряти за матерiалами справи, чи правильно застосо-
ваний судом закон, правомiрнiсть тих чи iнших процесуальних дiй,
_ дослiдження i оцiнку доказiв, що мау мiсце при перевiрцi рiшень у
| рорядку нагляду. В даному випадку головне завдання суду - вия-
вити наявнiсть або вiдсутнiсть нововиявлених обставин та встано-
вити, чи мали вони вплив на правильнiсть винесеного судового акта.
Обставини, що у пiдставою до перегляду судового акта за
нововиявленими обставинами, повиннi бути доказанi, оскiльки
суд, який здiйснюу перегляд, повинен бути переконаний унаяв-
ностi пiдстав для перегляду.
Обуктом перегляду за нововиявленими обставинами можуть
бути рiшення, ухвали, постанови арбiтражних судiв, тобто судовi
акти, якi вступили в законну силу. У звязку з цим за нововияв-
леними обставинами можуть бути переглянутi не тiльки рiшен-
ня, але й додаткове рiшення (ст. 88 АПК), а також ухвали суду
першоє iнстанцiє, якi вступили в законну силу i пiдлягають пе-
ревiрцi в порядку нагляду. Тому ухвали, винесенi вiдповiдно до
статей 20, 24-27, 31,41, 58таiнших, перегляду за нововиявлени-
ми обставинами не пiдлягають. Що стосууться постанов арбiт-
ражного суду, то обуктом перегляду за нововиявленими обста-
винами можуть бути постанови наглядноє iнстанцiє, якими було
змiнене або прийнято нове судове рiшення, а також припинено
провадження по справi або залишено позов без розгляду.
Порядок перегляду рiшення, ухвали, постанови арбiтражно-
го суду за нововиявленими обставинами урегульований роздiлом
XIII АПК.
Стаття 113 АПК встановлюу коло осiб, за iнiцiативою яких
можуть переглядатися рiшення, ухвали чи постанови за новови-
явленими обставинами. Це сторони, прокурор, арбiтражний суд.
Сторони з приводу цього подають заяву, а прокурор- по-
дання. -
Статтею 25 АПК передбачена можливiсть процесуального! пра-
вонаступництва внаслiдок реорганiзацiє пiдприумства чи органiзацiє.


йяч.ЙГєфЙЙй".
517
Арбiтражний процес
Оскiльки правонаступництво можливе на будь-якiй стадiє процесу,
правонаступник також вправi звернутися до арбiтражного суду з
заявою про перегляд рiшення за нововиявленими обставинами.
Статтями 26 i 27 АПК третiм особам наданi рiвнi iз сторона-
ми процесуальнi права (за винятками, передбаченими ч. 5 ст. 27
АПК). Тому iз заявою про перегляд рiшення за нововиявленими
обставинами можуть звернутися також i третi особи.
Що стосууться права прокурора порушити перегляд за ново-
виявленими обставинами, то слiд мати на увазi вимоги ст. 121
Конституцiє У краєни та ст. 2 АПК. Аналiз цих статей свiдчить, що
прокурор може внести подання про перегляд судових актiв за
нововиявленими обставинами лише у справах, в яких стороною
у держава в особi державного органу, установи чи органiзацiє,
уповноваженоє здiйснювати вiдповiднi функцiє у спiрних вiдно-
синах. Крiм того, ст. 113 АПК не ставить це право прокурора у
залежнiсть вiд його попередньоє участi в арбiтражному процесi.
Вiдповiдно до ч. 2 ст. 113 АПК заява чи подання прокурора
подаються до арбiтражного суду, який прийняв рiшення, не
пiзнiше двох мiсяцiв з дня встановлення обставин, що стали
пiдставою для перегляду рiшення, ухвали, постанови. Якщо зая-
ву чи подання прокурора надiслано пiсля закiнчення зазначено-
го строку, вони до розгляду не приймаються.
Пропущений з поважноє причини строк може бути поновле-
ний у загальному порядку.
Законодавство передбачау обовязок заявника надiслати
iншим сторонам копiю заяви та доданi до неє документи. До за-
яви додаються документи, що пiдтверджують надiслання копiє
заяви iншим сторонам, та документ про сплату державного мита.
Заява чи подання прокурора подаються до арбiтражного суду,
який прийняв рiшення. Заява чи подання прокурора про перегляд
за нововиявленими обставинами рiшень, ухвал, постанов, якi були
скасованi чи змiненi в порядку нагляду, а також ухвал i постанов
наглядноє iнстанцiє, яка прийняла нове рiшення, подаються в той
суд, який скасував, змiнив або прийняв нове рiшення.
Вiдповiдно до ст. 114 АПК за результатами перегляду рiшен-
ня, ухвали, постанови приймауться:
1) рiшення - при змiнi або скасуваннi рiшення, ухвали;
2) постанова - при змiнi або скасуваннi постанови;
3) ухвали -при залишеннi рiшення, ухвали, постанови без
-"Ймiни.


___________ Арбiтражний процес ЯiИИИИД|И|И 519
стягнення сум у доходбюджету-мiсцевим органам податковоє
служби i виконуються у встановленому порядку через установи
банку/Решта наказiв виконууться державними виконавцями. У
разi повного або часткового задоволення первiсного i зустрiчно-
го позовiв накази про стягнення грошових сум видаються окре-
мо по кожному позову.
Законодавство передбачау вимоги щодо змiсту наказу арбi-
тражного суду.- ; ": . -:- . "
/ У наказi арбiтражного суду мау бути зазначено:
1) найменування арбiтражного суду, номер справи, дата
прнвддаєiцващення, дата видачi наказу та строк його дiє;
2):рiйi(iЙiiйа;н рiшення.. -. - -..; -..- . . .,,, -. -.;. . -
Яа| суду встановлюуться вiдстроч-
конання, в.иаказiзазначаутьея, з якого часу
.сЕррку-йргiдiє.,-,- .,.у:,.,....,..; ,, ,/
гау.аИонйнi.держаєєв
iiрдайЗДiф
аЙйййЯЙйєй
~"1"-



520 Глава ХЄП
звiльнення примiщень, здiйснення iнших Дiй, не! повязаних Чз
стягуванням грошових сум, виконуються за правилами ДГЖ
державним виконавцем. ; ;> ;<;;. ;;;i
Державний виконавець здiйснюу примусове виконання суДо1
вих актiв i у випадках, якщо у боржника вiдсутнi грошовi суми
для повного погашення заборгованостi. . ;; ,:.
Арбiтражне процесуальне законодавство передбачау єiдпо5-
вiдальнiсть за ухилення вiд виконання актiв арбiтражйогоуду;
За ухилення вiд виконання рiшення, ухвали, Постанови арбiтраж-
ного суду пiдприумством, установою чи органiзацiую, якимух-
валу або наказ предявлено до виконання,, арбiтражний суДможе
стягнути в доход державного бюджету штраф в розмiрi 50 iєро-
центiв вiд суми виконання або до 1000 неогюдатковуванйх мiнi-
мальних доходiв грошЙяН, якiцо виконання не повязане iзйе1
рерахуванням чи спйєййня грошових сум.
-ЄЄрО стягiейiiiiiувинбс Та1
обiрунтоiiаймугiє бйфейiйаяi
мс,уе<НЙiрйц зяiсйiєєгйiнутйЙф
гйайсййiаегесяустан 1
Р8cодержавноiвикоiй
, -Вйкойавєiе iовадженiм.зiяауег випадаахвйКоЙння
актабєтражногосуаЬуi
навчоЄ давностi.:"11 ;"IIi;"111111;;11-i 11 .,.:-)1"1-11 11"11 1 "".:i-1
Законодавство закрiплюу в арбiтражному процесi iнститут
й0ворсєу1ййiойайнярй
коєтняЯiМИяУ iбжii.
11;"""11


Арбiтражний процес 521
вачаза" змiненими Чи скасованими у вiдповiднiй частинi рi-
шенням, постановою,
Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, май-
на або його вартостi провадиться арбiтражним судом за заявою
боржника, до якоє додауться довiдка, пiдписана керiвником чи
заступником керiвника i годовним (старшим) бухгалтером, про
те, що суму> стягнуту за ранiше прийнятим рiшенням, списано
установою байку або майно вилучено державним виконавцем.
Якщо невиконанi рiшення або постанови змiненi чи скасованi
i дриєєнятряо.вii рiшення про повну або часткову вiдмову в по-
.зє,,аб9 ii|адження у справi припинено, або заяву залишено
еруєурбпраж суд виноситьухвалу про повие або
чфiЕЙипиненєiястягнення за змiненими Чи скасованими у
здiаадцiнiздi



526 Глава XXIX
i документiв забезпечууться надiленням нотарiуса державно-г
владними повноваженнями шляхом затвердження його на посадi
представниками державноє влади. -
Створення сучасних нотарiальних органiв - це результат
вiддiлення спiрноє юрисдикцiє вiд безспiрноє та вiднесення остан-
ньоє до компетенцiє нотарiату, який сьогоднi являу собою скла-
дову частину системи юстицiє.
Сучаснi форми органiзацiє нотарiату досить рiзноманiтнi,
однак все ж цiлком можливо видiлити три основнi нотарiальнi
системи.
До першоє належить нотарiат так званоє латинськоє школи,
який поширився практично в усiх захiдноувропейських краєнах.
Суть латинськоє моделi нотарiату полягау в тому, що нотарiус у
особою вiльноє юридичноє професiє, не входить до державного
апарату i не у державним службовцем. Разом з тим повноважен-
ня своє вiн отримуу вiд державноє влади, тобто держава делегуу
йому право засвiдчувати документи з метою надання єм публiч-
ноє сили i доказовостi.
Другу групу складають нотарiальнi органи англосаксонських
краєн, у компетенцiю яких входить лише засвiдчення документiв
та пiдписiв. Так, в англiйських судах засвiдчений нотарiусом до-
кумент не мау повноє юридичноє сили доказовостi, а факти, якi
мiстить угода, потребують перевiрки.
Третя система нотарiату поширена у краєнах, де нотарiуси
у державними службовцями (наприклад, у Португалiє). Певною
мiрою до них належить i Украєна. Проте прийняття нових за-
конодавчих актiв про нотарiат в Украєнi створюу умови до пе-
реходу на латинську модель нотарiату i стандарти Мiжнарод-
ного союзу Латинського нотарiату - найбiльш авторитетноє у
свiтi асоцiацiє нотарiусiв.
2. Поняття нотарiату
н<
1-отарiат за чинним законодавством - це система ор-
ганiв та посадових осiб, на якi покладено обовязок посвiдчува-
ти права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчи-
няти iншi нотарiальнi дiє з метою надання єм юридичноє вiрогiд-
ностi (ст. 1 Закону).
Нотарiат - складова частина системи юстицiє, що здiйснюу
правозастосовчу дiяльнiсть, у результатi якоє захищаються субук-

Нотарiальний процес 527
тивнi права та iнтереси фiзичних i юридичних осiб. При цьому
нотарiальнi дiє забезпечують охорону i захист безспiрних прав та
iнтересiв у тому випадку, коли вони здiйснюються вiдповiдно до
встановлених законом правил; порушення правил призводить до
недiйсностi нотарiального акта. Нотарiус повинен, установивши
фактичнi обставини з конкретноє справи за допомогою доказiв,
застосувати вiдповiдну правову норму. Таким чином, дiяльнiсть
нотарiату необхiдно розглядати як правову форму дiяльностi, що
характеризууться особливим предметом, змiстом i функцiями.
Сутнiсть нотарiальноє дiяльностi полягау в тому, що вона
спрямована на закрiплення субуктивних цивiльних прав, забез-
печення єх реалiзацiє, на посвiдчення тих фактiв, якi повязанi з
виникненням цивiльних правовiдносин. Тим самим завдання
нотарiату мають деяку спiльнiсть iз завданнями iнших органiв
цивiльноє юрисдикцiє.
Разом з тим предмет нотарiальноє форми охорони складають
безспiрнi справи на вiдмiну вiд судовоє дiяльностi, предметом якоє
у спори про право цивiльне. Нотарiус посвiдчуу безспiрнi права
та факти, у наявностi яких можна переконатися безпосередньо
або на пiдставi вiдповiдних документiв, чим запобiгау виникнен-
ню спорiв про право, вирiшення яких вiднесено до компетенцiє
суду. Якщо вiдсутнi документи, що пiдтверджують той чи iнший
факт, останнiй може бути встановлений судом у порядку окре-
мого провадження, бо не у безспiрним. Нотарiат як гiлка юстицiє
за своєми завданнями наближений до суду i врештi-решт сприяу
досягненню завдань правосуддя.
Органи нотарiату здiйснюють тiльки єм належнi функцiє, се-
ред яких можна видiлити найбiльш суттувi.
1. Функцiя забезпечення безспiрностi i доказовоє сили доку-
ментiв. Нотарiально посвiдчений договiр у випадку спору
в судi полегшуу сторонi можливiсть доказати своє права, бо
змiст прав i обовязкiв сторiн за договором, справжнiсть єх
пiдписiв, а також час здiйснення договору офiцiйно пiд-
твердженi нотарiальним органом i тому у вiрогiдними i
безспiрними (ст. 1 Закону, ст. 29 ЦПК).
2. Функцiя забезпечення законностi угод та iнших юридичних
актiв (контрольна функцiя). Сталiсть договору, iншоє уго-
ди або юридичного акта повязууться з єх правомiрнiстю,
тому нотарiус перевiряу наявнiсть необхiдного складу юри-
дичних фактiв, у тому числi правоздатнiсть i дiуздатнiсть



530 Глава XXIX
розяснень з питань вчинення нотарiальних дiй i консультацiй)
правового характеру), а також викладацькоє i науковоє у вiльний
вiд роботи час.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80