В останньому випадку йдеться про властивостi цивiльноє
справи. Тому необхiдно визначити поняття пiдсудностi i стосов-
но компетенцiє судових органiв, як сукупностi цивiльних справ,
Див.: Тараненко В. Ф., Шакарян М. С. Некоторьiе новьiе положення граж-
данского процессуального права по ГПК союзних республик. М., 1967. С. 6. Та-
кож див.: Гражданский процесе БССР. Минск, 1980. Ч. 2. С. 3. -i!!
Пiдсуднiсть цивiльних справ
171
що пiдлягають розгляду i вирiшенню по сутi у тiй чи iншiй ланцi
судовоє системи, в тому чи iншому судi. При цьому за допомо-
гою пiдсудностi визначауться компетенцiя кожноє ланки судовоє
системи по розгляду та вирiшенню по сутi цивiльних справ. В звяз-
ку з цим можна визначити два види пiдсудностi: родову та тери-
торiальну. В юридичнiй лiтературi i судовiй практицi не вирiше-
ним у ще одне питання стосовно пiдсудностi, яке виникау у звяз-
ку з останнiми змiнами у цивiльно-процесуальному законодавствi.
Стаття 124 ЦПК, яка розташована в главi 15 <Пiдсуднiсть>, хоча
i називауться <Одноособовий розгляд справ у порядку позовного
провадження>, встановлюу окремi правила i стосовно колегiаль-
ного розгляду цивiльних справ. Правила, що передбачау вказана
стаття, приводять до висновку про наявнiсть ще одного критерiю
класифiкацiє пiдсудностi, тобто до подiлу єє на певнi види. Даний
критерiй мау субуктний характер: хто саме повинен розглядати
справу - суд колегiальний чи суддя одноособове.
Загальнi правила ст. 124 ЦПК зводяться до того, що суддя
одноособове розглядау всi цивiльнi справи, пiдвiдомчi суду. Але
справи по спорах про визначення мiсця проживання i вiдiбрання
дитини, встановлення батькiвства, виселення, у разi скасування в
касацiйному порядку, в порядку судового нагляду або в порядку
перегляду у звязку з нововиявленими обставинами рiшення, по-
становленного суддею одноособове, повиннi розглядатися коле-
гiальним складом суду. Бiльше того, суд касацiйноє чи наглядноє
iнстанцiє в разi скасування одноособове постановленого рiшення
суддi по будь-якiй справi може направити єє на новий розгляд ко-
легiальному суду. Критерiум у данному разi у складнiсть справи.
Цивiльно-процесуальний закон встановлюу перевагу коле-
гiальноє пiдсудностi над одноособовою. Так, ч. 2 ст. 124 ЦПК пе-
редбачау, що в тому разi, якщо в справi обуднанi позовнi вимо-
ги, частина яких пiдлягау колегiальному розгляду, вся справа
повинна розглядатися колегiальним складом суду.
2. Родова пiдсуднiсть
i Призначення родовоє пiдсудностi зводиться до того, щоб
розподiлити цивiльнi справи, пiдвiдомчi суду, мiж окремими лан-
ками судовоє системи. Визначити родову пiдсуднiсть конкретноє
справи - означау встановити, суд якоє з ланок судовоє системи
повинен вирiшити дану цивiльну справу як суд першоє iнстанцiє.
____________________Глава XIV___________________
iснування родовоє пiдсудностi iнколи заперечууться. Голов-
ним аргументом при цьому у твердження про те, що пiдсуднiсть
справи тiй чи iншiй ланцi судовоє системи не залежить вiд роду
(категорiє) справи. Так, наприклад, Т. А. Белова зазначау, що
практично закрiплена родова пiдсуднiсть тiльки в ЦПК Украєни,
стаття 124 якого вказуу, що цивiльнi справи, в яких однiую з
сторiн у народний суд, розглядаються обласним судом.
Це твердження слушне лише частково, оскiльки головним
критерiум родовоє пiдсудностi ранiше був саме рiд (категорiя) ци-
вiльноє справи. За ранiше чинним законодавством обласним су-
дам були пiдсуднi справи про розiрвання шлюбу, спори по залi-
зничних та повiтряних перевезеннях на суму бiльше 1000 крб.
тощо2. Зараз цi правила скасованi, однак родова пiдсуднiсть iснуу,
оскiльки необхiдно розмежовувати компетенцiю рiзних ланок су-
довоє системи по розгляду цивiльних справ по сутi. iнша справа,
що наявнiсть родовоє пiдсудностi в цивiльно-процесуальному за-
конодавствi, як уявляуться, потребуу iншого обгрунтування.
На наш погляд, цивiльне процесуальне законодавство вихо-
дить з того, що критерiями такого розмежування у: 1) рiд (кате-
горiя) цивiльних справ; 2) особливiсть субуктного складу сторiн
у спорi; 3) наявнiсть процесуальноє iнiцiативи вищестоящого
суду; 4) вказiвка вищестоящого суду.
Правило про родову пiдсуднiсть викладене перш за все в
ст. 123 ЦПК. Всi справи, що пiдлягають вирiшенню в порядку
цивiльного судочинства, крiм тих, що вiднесенi до компетенцiє
iнших судiв, розглядаються районними (мiськими) судами. Це
означау, що даним судам пiдсуднi: позовнi справи, що виника-
ють з цивiльних, сiмейних, трудових i кооперативних право-
вiдносин, в яких хоча б однiую з сторiн у громадянин (ст. 24
ЦПК); справи, що виникають з адмiнiстративно-правових вiд-
носин (ст. 236 ЦПК); справи окремого провадження (ст. 254
ЦПК); справи, в яких беруть участь iноземнi громадяни, особи
без громадянства.
Пiдсуднiсть цивiльних справ вищестоящим судам у винятком
з данного правила i передбачена ЦПК та iншим законодавством.
Так, обласному суду як суду першоє iнстанцiє з урахуванням роду
(категорiє) справи пiдсуднi цивiльнi справи по скаргах на рiшен-
Див.: Гражданский процесе БССР. Ч. 2. С. 5-6.
2 Див.: Клейiшаи А. Ф. Советский Гражданский процесе. М., 1954. С. 144;
Юдельсон К. С. Советский гражданский процесе. М., 1956. :;
Пiдсуднiсть цивiльних справ
173
ня, ухваленi мiсцевими державними органами вiдносно релiгiй-
них органiзацiй. Це правило дiу як щодо скарг релiгiйних орга-
нiзацiй, так i щодо скарг громадян, котрi виступають як заснов-
ники релiгiйноє органiзацiє (ст. 24812 ЦПК).
3 урахуванням субуктного складу учасникiв спору обласному
суду i прирiвняним до нього судам (Києвському та Севастопольсь-
кому мiським), Верховному Суду Автономноє Республiки Крим,
Вiйськовому суду регiону, Вiйськово-Морських Сил пiдсуднi ци-
вiльнi справи будь-якоє категорiє, в яких однiую iз сторiн у район-
ний (мiський) суд, вiйськовий суд гарнiзону (ст. 124 ЦПК).
Згiдно з третiм критерiум обласний суд мау право витребу-
вати будь-яку цивiльну справу, що у в провадженнi того чи iншо-
го суду областi, i прийняти єє до свого провадження (ст. 115 ЦПК
РФ). Подiбного правила в ЦПК Украєни немау, але практика
судiв Украєни йде таким шляхом, оскiльки ст. 133 ЦПК передба-
чау право голови обласного суду на клопотання сторiн та iнших
осiб, якi беруть участь у справi, за заявою прокурора або з влас-
ноє iнiцiативи витребувати будь-яку цивiльну справу, що у в про-
вадженнi того чи iншого суду, i передати єє на розгляд до iншого
(а отже, i обласного) суду.
При вирiшеннi даного питання обласнi суди використовують
своу право тодi, коли справа особливо складна, мау великий гро-
мадський iнтерес або у принциповою для формування судовоє
практики.
У листопадi 1980 р. громадянка 3. Ш. предявила позов до
громадянина 3. В. про розiрвання шлюбу i стягнення алiментiв.
Позивачка зазначала, що з 1969 р. перебувау у шлюбi з вiдповi-
дачем, мау вiд нього сина 1971 р. народження. У звязку з пога-
ним ставленням вiдповiдача до неє та дитини, постiйними свар-
ками вони за взаумною згодою у травнi 1980 р. розлучилися.
Оскiльки вiдповiдач не надау матерiальноє допомоги на утриман-
ня дитини, позивачка просила розiрвати шлюб та стягнути з
вiдповiдача алiменти.
Рiшенням судовоє колегiє в цивiльних справах Чернiвецько-
го обласного суду вiд 24 листопада 1980 р. шлюб мiж 3. В. та
3. Ш. розiрвано. Постановлено стягувати з 3. В. алiменти щомi-
сячно у розмiрi 1/4 частини його заробiтку на утримання сина з
1 червня 1980 р. до його повнолiття.
У касацiйнiй скарзi 3. В. посилався на порушення судом пра-
вил пiдсудностi, неправильне видiлення його позову про подiл
174
Глава XIV
майна в окреме провадження та неправильне визначення почат-
кового строку стягнення алiментiв. Тому 3. В. просив рiшення
суду скасувати, а справу направити на новий розгляд. Судова
колегiя Верховного Суду Украєни ухвалила, що касацiйна скар-
га не пiдлягау задоволенню. Посилання 3. В. на порушення пра-
вил пiдсудностi у безпiдставним, оскiльки вiдповiдно до ст. 133
ЦПК голова обласного суду вправi в межах своує компетенцiє
витребувати цивiльну справу, що знаходиться у провадженнi того
чи iншого суду, i передати єє на розгляд iншого суду.
Правила про родову пiдсуднiсть цивiльних справ обласному
суду мiстяться i в ст. 316 ЦПК, згiдно з якою суд касацiйноє
iнстанцiє в разi повторного скасування рiшення суду першоє
iнстанцiє повинен обговорити питання про прийняття справи до
свого розгляду по першiй iнстанцiє, про що зазначау в ухвалi. Уяв-
ляуться, що зазначене правило потребуу змiн з метою уникнен-
ня судовоє тяганини. Тому в ЦПК необхiдно закрiпити обовя-
зок обласного суду в подiбному випадку приймати справу до
свого розгляду по першiй iнстанцiє2.
Згiдно з четвертим критерiум (вказiвки вищестоящого суду)
обласний суд може бути судом першоє iнстанцiє в тому випадку,
коли Верховний Суд Украєни скасуу в порядку нагляду усi вине-
сенi по справi рiшення i направить справу для вирiшення по сутi
в обласний суд (ст. 337 ЦПК).
Пiдсуднiсть справ Верховному Суду Украєни визначауться
двома критерiями: iстотною складнiстю i значенням справи та єє
родом (категорiую).
Згiдно iз ст. 133 ЦПК Голова Верховного Суду Украєни, його
заступники мають право в межах своує компетенцiє на клопотан-
ня сторiн та iнших осiб, якi беруть участь у справi, за заявою про-
курора або з власноє iнiцiативи витребувати будь-яку цивiльну
справу, що у у провадженнi того чи iншого суду, i передати єє на
розгляд Верховного Суду Украєни як суду першоє iнстанцiє.
Верховний Суд Украєни згiдно з чинним законодавством за
другим критерiум (категорiую) розглядау по першiй iнстанцiє такi
справи: по скаргах на рiшення Центральноє виборчоє комiсiє про
вiдмову в реустрацiє участi партiє (виборчого блоку) у виборах
Президента Украєни, на вiдмову цiує комiсiє зареуструвати пре-
Див.: Комаров В. В. Практика застосування судами цивiльного процесуально-
го законодавства. С. 95-96.
2 Див.: Тертьiшiшков В. Й. Гражданский процесе. Изд. 2-е. Харьков, 1995. С.Й.
___________Пiдсуднiсть цивiльних справ____________175
тендента на кандидата у Президенти Украєни як кандидата у Пре-
зиденти Украєни, на вiдмову окружноє виборчоє комiсiє в реустрацiє
iнiцiативноє групи виборцiв, на рiшення Центральноє виборчоє
комiсiє про визнання виборiв недiйсними, по заявах про скасуван-
ня рiшення Центральноє виборчоєкомiсiє про реустрацiю канди-
дата в Президенти Украєни (ст. 2436 ЦПК); по заявах про скасуван-
ня рiшення окружноє виборчоє комiсiє про реустрацiю кандидата
в народнi депутати Украєни (ст. 243" ЦПК); по скаргах на рiшен-
ня державних органiв (крiм рiшень мiсцевих державних органiв),
що ухваленi вiдносно релiгiйних органiзацiй (ст. 24812 ЦПК).
3. Територiальна пiдсуднiсть
Те
1. ериторiальна пiдсуднiсть у цивiльному судочинствi не-
обхiдна для того, щоб розподiлити пiдвiдомчi суду цивiльнi спра-
ви мiж окремими судами у серединi кожноє ланки судовоє систе-
ми залежно вiд територiє, на яку поширюуться юрисдикцiя кож-
ного з цих судiв. Визначити територiальну пiдсуднiсть справи -
означау встановити, в якому конкретно судi повинна розгляда-
тись та вирiшуватись дана цивiльна справа. Ця пiдсуднiсть виз-
начау територiальну компетенцiю по розгляду цивiльних справ
для кожного суду.
Цивiльне процесуальне законодавство дозволяу розрiзняти
кiлька видiв територiальноє пiдсудностi залежно вiд мiсця прожи-
вання сторiн, наявностi звязку мiж кiлькома справами: загаль-
ну, альтернативну, договiрну, виключну пiдсуднiсть, пiдсуднiсть
за звязком справ. Данi види пiдсудностi передбачають в одних
випадках пiльги сторонам при виборi суду, а в других - створен-
ня найбiльш сприятливих умов для вирiшення цивiльноє справи.
Правила загальноє територiальноє пiдсудностi полягають в
тому, що позови предявляються в судi за мiсцем проживання
вiдповiдача (ч. 1 ст. 125 ЦПК). Згiдно iз ст. 17 ЦК мiсцем прожи-
вання вiдповiдача визнауться мiсце, де громадянин постiйно або
переважно проживау. Мiсцем проживання не вважауться мiсце
перебування громадянина. Наприклад, позови до осiб, засудже-
них за вчинення злочину до позбавлення волi, повиннi предяв-
лятися не до суду за мiсцем перебування, а до суду за мiсцем єх
останнього проживання до засудження.
Мiсцем проживання неповнолiтнiх осiб вiком до пятнадця-
ти рокiв, а також громадян, якi перебувають пiд опiкою, вва-
176________________Глава XIV___________________Л
жауться мiсце проживання єх батькiв (усиновителiв) або опiкунiв !
(ч.2ст.17ЦК).
Правила про пiдсуднiсть позовних справ у деяких випадках
поширюються i на непозовнi цивiльнi справи. Так, згiдно з пра-
вилами загальноє пiдсудностi предявляються заяви про визнан-
ня громадянина обмежено дiуздатним чи недiуздатним (ст. 256
ЦПК). Якщо дана особа перебувау на лiкуваннi у психiатрично-
му лiкувальному закладi, то заява подауться до суду за мiсцем
знаходження лiкувального закладу. Справи про вiдновлення
права на втраченi цiннi папери на предявника розглядаються
районним (мiським) судом за мiсцем знаходження установи, що
видала цiнний папiр на предявника (ст. 276 ЦПК).
Згiдно iз ч. 2 ст. 125 ЦПК позови до пiдприумств, установ,
органiзацiй, колгоспiв, iнших кооперативних органiзацiй, єх
обуднань, iнших громадських органiзацiй, що користуються пра-
вами юридичноє особи, подаються до суду за мiсцем знаходжен-
ня єх органу управлiння. Стаття 117 ЦПК РФ передбачау предяв-
лення позову також за мiсцем знаходження майна юридичноє
особи. Це правило вiдстоюуться i в юридичнiй лiтературi Росiє.
Воно у спiрним, оскiльки вiдповiдно до ст. ЗО ЦК РФ мiсцем зна-,
ходження юридичноє особи визнауться мiсце знаходження єє по-1
стiйнодiючого органу. Але майно юридичноє особи може пере-1
бувати в рiзних мiсцях.
Загальна територiальна пiдсуднiсть у гарантiую захисту iнте-
ресiв вiдповiдача, оскiльки само по собi предявлення до нього по-
зову ще не свiдчить про те, що вiдповiдач вчинив цивiльне пра-1
вопорушення.
Правила про альтернативну пiдсуднiсть зводяться до того,
що згiдно iз ст. 126 ЦПК позивач мау право вибирати один з двох
або бiльше судiв, зазначених у законi. Правила, якi визначають
альтернативну територiальну пiдсуднiсть, рiзноманiтнi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80