Загальноправовi принципи притаманнi усiм галузям права,
в тому числi цивiльному процесуальному праву. Це демократизм,
гуманiзм, законнiсть.
Мiжгалузевi принципи - це принципи цивiльного процесу-
ального, кримiнально-процесуального та деяких iнших галузей
права. До них належать: здiйснення правосуддя тiльки судом,
рiвнiсть громадян перед законом i судом, колегiальнiсть, неза-
лежнiсть суддiв i пiдкорення єх тiльки законовi, нацiональна мова
судочинства, гласнiсть, обуктивна iстина, участь громадськостi.
Див.: Комаров В. В. Практика застосування судами процесуального зако-
нодавства при розглядi цивiльних справ. К., 1992. С. 8.
2 Див.: Боннер А. Т. Принцип диспозитивности советского гражданского
процессуального права. М., 1987. С. 11.
Принципи цивiльного процесуального права 33
Галузевi принципи - це принципи, якi характернi тiльки для
цивiльно-процесуального права (диспозитивнiсть, змагальнiсть,
процесуальна рiвноправнiсть сторiн).
Принципи окремих правових iнститутiв - це принципи ци-
вiльного процесуального права, якi визначають порядок судово-
го розгляду цивiльних справ (безпосереднiсть, уснiсть).
Система принципiв у обуктивним i удиним цiлим. Кожен єє
елемент взаумоповязаний з iншим, у взаумозвязку вони виявля-
ються i дiють.
3. Загальноправовi принципи
iемократизм цивiльного процесуального права вияв-
ляуться перш за все в тому, що при здiйсненнi правосуддя в цивiль-
них справах суд покликаний охороняти соцiально-економiчнi,
полiтичнi та особистi права i свободи громадян, права та охоро-
нюванi законом iнтереси пiдприумств, установ, органiзацiй.
Дiяльнiсть суду повинна бути спрямована на змiцнення правовоє
держави, соцiальноє справедливостi, забезпечення демократизацiє
та подальшого розвитку самоврядування народу.
Гуманiзм цивiльно-процесуального права полягау в тому, що:
а) участникам процесу забезпечууться рiвне становище незалеж-
но вiд єх освiти, рiвня культури, соцiального стану, вiку, статi i
т. iн.; б) позивачi по ряду категорiй справ (про стягнення алi-
ментiв, поновлення на роботi, вiдшкодування шкоди, заподiяноє
калiцтвом) звiльненi вiд сплати судових витрат; в) цивiльне про-
цесуальне законодавство встановлюу пiльгову пiдсуднiсть по заз-
начених справах.
Законнiсть - це один з важливiших принципiв цивiльного
процесуального права та судовоє дiяльностi. У сферi здiйснення
правосуддя законнiсть передбачау суворе i неухильне додержання
законiв та пiдзаконних актiв усiма судовими органами. Крiм
того, принцип законностi полягау i в обовязку усiх учасникiв
процесуальноє дiяльностi суворо виконувати закон.
Невиконання обовязкiв судами тягне для них несприятливi
процесуальнi або органiзацiйнi та процесуальнi наслiдки (скасу-
вання рiшення вищестоящим судом, окрему ухвалу, дисциплiнар-
не стягнення щодо суддi тощо).
Якщо обовязок додержуватися закону у цивiльному судо-
чинствi не виконууться особами, якi беруть участь у справi, або
2 9-144
iншими субуктами процесу, то вiдносно них застосовуються про-
цесуальнi санкцiє (вiдмова в прийняттi касацiйноє скарги, наприк-
лад, при пропуску строку на подання скарги).
4. Мiжгалузевi принципи
Здiйснення правосуддя тiльки судом. Згiдно iз ст. 6 ЦПК
правосуддя здiйснюуться тiльки судом. Цей принцип належить
до мiжгалузевих, оскiльки в рiвнiй мiрi дiу i в цивiльному, i в кри-
мiнальному судочинствi та в арбiтражному процесi.
Серед органiв, що здiйснюють захист субуктивних цивiльних
справ, суди посiдають окреме мiсце, оскiльки вирiшують основ-
ну кiлькiсть цивiльних справ i закон встановлюу прiоритет судо-
вого захисту, який зводиться до того, що: а) при обуднаннi
кiлькох звязаних мiж собою вимог, з яких однi пiдвiдомчi суду,
а iншi - арбiтражному суду, всi вимоги пiдлягають розглядовi
в судi (ст. 26 ЦПК); б) суд перевiряу рiшення товариського суду
при видачi по них виконавчих листiв; в) акти адмiнiстративних
органiв (наприклад виконавчий напис нотарiальних органiв)
можна заперечувати в судi.
Рiвнiсть громадян перед законом i судом. Згiдно iз ст. 6 ЦПК
правосуддя в цивiльних справах здiйснюуться на засадах рiвностi
перед законом i судом усiх громадян незалежно вiд єх походжен-
ня, соцiального i майнового стану, расовоє i нацiональноє належ-
ностi, статi, освiти, мови, ставлення до релiгiє, роду i характеру
занять, мiсця проживання та iнших обставин. Даний принцип не
тiльки проголошууться, але i реально забезпечууться процесуаль-
ним законодавством та усiую судовою дiяльнiстю.
Колегiальнiсть у розглядi справ. Всi цивiльнi справи згiдно iз
ст. 7 ЦПК у всiх судах розглядаються колегiальне або одноосо-
бове суддями, обраними у встановленому порядку. Ряд процесу-
альних дiй (прийняття заяви, пiдготовка справи до судового роз-
гляду, оголошення розшуку вiдповiдача тощо) суддя здiйснюу вiд
iменi суду завжди одноособове. Розгляд цивiльних справ у всiх
судах першоє iнстанцiє згiдно iз ст. 16 ЦПК провадиться в складi
трьох суддiв або суддею одноособово. Суддя одноособове роз-
глядау всi цивiльнi справи, пiдвiдомчi суду (ст. 124 ЦПК).
Останну правило дозволяу окремим науковим та практичним
працiвникам стверджувати, що принцип колегiальностi тепер не
дiу. Уявляуться, що такi твердження не у переконливими. По-пер-
Принципи цивiльного процесуального права________35
i, згiдно iз ст. 124 ЦПК справи по спорах про визначення мiсця
юживання i вiдiбрання дитини, встановлення батькiвства, висе-
ення в разi скасування рiшення, постановленого одноособове
уддею, розглядаються судом в колегiальному складi. По-друге, у
[звязку iз складнiстю справи суд касацiйноє або наглядноє iнстанцiє
|при скасуваннi рiшення може направити на новий розгляд у колегi-
|альному складi також будь-яку iншу справу. Отже, i в судi першоє
iнстанцiє у досить багато випадкiв колегiального розгляду справи.
Без будь-яких виняткiв принцип колегiальностi дiу у вище-
стоящому судi. Так, розгляд справ у касацiйному порядку здiй-
снюуться у складi трьох суддiв, а в порядку судового нагляду -
у складi не менше трьох суддiв; у президiє обласного. Києвсько-
го та Серастопольського мiських судiв - у складi бiльшостi
членiв президiє; у Пленумi Верховного Суду Украєни - при на-
явностi не меньше двох третин складу Пленуму (ст. 16 ЦПК).
Незалежнiсть суддiв i пiдкорення єх тiльки законовi. Згiдно iз
ст. 8 ЦПК суддi при здiйсненнi правосуддя в цивiльних справах
незалежнi i пiдкоряються тiльки законовi. Додержання даного
принципу забезпечууться: а) недоторканнiстю суддiв; б) правом
суддiв оцiнювати докази за своєм внутрiшнiм переконанням, що
Грунтууться на всебiчному, повному i обуктивному розглядi в су-
довому засiданнi всiх обставин справи в Єх сукупностi, керуючись
законом (ст. 62 ЦПК); в) неприпустимiстю вказiвок з боку каса-
цiйного суду про достовiрнiсть або недостовiрнiсть того чи iншо-
го доказу, про перевагу одних доказiв над iншими, про характер
рiшення тощо (ст. 319 ЦПК) та рядом iнших гарантiй.
Нацiональна мова судочинства. Стаття 9 ЦПК передбачау чо-
тири напрямки дiє цього принципу: 1) судочинство в судах Украє-
ни провадиться украєнською мовою, а в судах, розташованих у
мiсцях проживання бiльшостi громадян iнших нацiональностей,
можуть використовуватися поряд з украєнською мовою i єх на-
цiональнi мови; 2) особам, що беруть участь у справi i не володi-
ють мовою, якою провадиться судочинство, забезпечууться пра-
во робити заяви, давати пояснення i показання, виступати на судi
i заявляти клопотання рiдною мовою; 3) цим же особам забезпе-
чууться право користуватися послугами перекладача; 4) особам,
якi беруть участь у справi, судовi документи вручаються в пере-
кладi єх рiдною мовою або iншою мовою, якою вони володiють.
Гласнiсть судового розгляду. Згiдно iз ст. 10 ЦПК розгляд
справи у всiх судах вiдкритий, за винятком випадкiв, коли це су-

36
перечить iнтересам охорони державноє таумницi. Закритий судо-
вий розгляд допускауться також з метою запобiгання розголо-
шенню вiдомостей про iнтимнi сторони життя осiб, якi беруть
участь у справi, а також забезпечення таумницi усиновлення. У
всiх перелiчених випадках про необхiднiсть закритого судового
розгляду мау постановлятися мотивована ухвала суду.
Винятком з правила гласностi у i те, що до залу судового засi-
дання не допускаються громадяни молодшi шiстнадцяти рокiв,
якщо вони не у особами, якi беруть участь у справi, або свiдками.
На закритий судовий розгляд поширюються усi правила су-
дочинства. Рiшення суду у всiх випадках, тобто незалежно вiд ха-
рактеру судового засiдання, оголошуються прилюдно. Винятка-
ми з цього правила у лише рiшення про усиновлення.
Як засiб поширення гласностi розглядаються виєзнi засiдан-
ня суду, трансляцiя процесiв по радiо i телебаченню. У виєзних
судових засiданнях повиннi розглядатись найбiльш важливi спра-
ви: про поновлення на роботi, стягнення алiментiв, позбавлення
батькiвських прав та iн. Винесенi на розгляд у виєзних засiданнях
справи потребують бiльш детальноє пiдготовки, повiдомлення
громадськостi, трудових колективiв про них тощо. Саме у цьо-
му разi буде досягнута мета виховання учасникiв процесу i при-
сутнiх при розглядi справи.
Обуктивна iстина. Даний принцип тiсно повязаний з прин-
ципом законностi. Вiн передбачау такий характер дiяльностi суду,
який спрямований на зясування дiйсних взаумовiдносин сторiн,
єх прав i обовязкiв, всiх обставин справи, що розглядауться.
Рiшення суду повинно вiдповiдати обставинам справи, тобто
бути законним i обгрунтованим (статтi 15, 202 ЦПК).
Значення даного принципу для цивiльного судочинства полягау
головним чином у тому, що недодержання його тягне за собою ска-
сування судових рiшень з мотиву необгрунтованостi (ст. 312 ЦПК).
Участь громадськостi. Стаття 161 ЦПК допускау участь у
судовому розглядi цивiльних справ представникiв громадських
органiзацiй i трудових колективiв з приводу справи, яка роз-
глядауться судом. Статтi 308, 351 ЦПК допускають єх участь
також у касацiйному та виконавчому провадженнях: в першо-
му випадку - за ухвалою суду, а в другому - залучаються суд-
дею або державним виконавцем.
Питання про можливiсть участi громадськостi при розглядi
справи в порядку судового нагляду та у звязку з нововиявлени-


_________Принципи цивiльного процесуального права________37
ми обставинами процесуальним законодавством не розвязане.
Проте i в таких випадках за ухвалою суддiв представники гро-
мадських органiзацiй i трудових колективiв можуть допускати-
ся до участi в справi.
5. Галузевi принципи
г.
алузевi принципи цивiльного процесуального права
закрiпленi в його нормах, що регулюють суспiльнi вiдносини, якi
виникають при розглядi та розвязаннi цивiльних справ, переглядi
судових рiшень, а також при виконаннi судових та iнших поста-
нов у виконавчому провадженнi.
Перелiк галузевих принципiв, якi наводяться у процесуальнiй
лiтературi у рiзних авторiв, iстотно вiдрiзняуться один вiд одно-
го. На нашу думку, до специфiчних принципiв цивiльного про-
цесуального права належать: диспозитивнiсть, змагальнiсть, про-
цесуальна рiвноправнiсть сторiн.
Принцип диспозитивпостi. Це головний принцип цивiльного
процесуального права, оскiльки вiн визначау механiзм виникнен-
ня, розвитку та закiнчення цивiльноє справи. Тому його i нази-
вають звичайно рушiйною основою цивiльного процесу.
Але в процесуальнiй лiтературi у й iншi думки. Так, деякi ав-
тори стверджують, що рух процесу по кожнiй справi забезпе-
чууться майже усiма принципами процесуального права. Така
позицiя у слушною перш за все тому, що припускауться наявнiсть
i таких принципiв, як принципи процесуальноє активностi суду,
швидкостi процесу. Однак уявляуться, що принцип диспозитив-
ностi визначау рух процесу, а решта процесуальних принципiв
сприяють руховi справи.
Громадяни мають право на судовий захист вiд посягань на
честь i достоєнство, життя i здоровя, на особисту свободу та май-
но. Можливiсть здiйснення цього права залежить перш за все вiд
самого громадянина. Звернутися до суду за захистом порушеного
або оспорюваного права чи охоронюваного законом iнтересу мо-
жуть i пiдприумства, органiзацiє та установи, якi мають права
юридичноє особи.
Можливiсть вiльно розпорядитися своєми субуктивними ма-
терiальними та процесуальними правами i у принципом диспо-
зитивностi. Так традицiйно i визначають даний принцип в юри-
дичнiй лiтературi. Проте у й iншi думки. Наприклад, О. Т. Бон-

38 Глава Пi
нер стверджуу, що термiн <розпорядження> можна застосувати
лише до таких прав, як право вiдмовитися вiд позову, визнати
позов, закiнчити справу, подати касацiйну скаргу i т. п., а вiднос-
но iнших прав бiльш правильно вести мову про здiйснення пра-
ва. На нашу думку, таке твердження не зовсiм вiрне, оскiльки
здiйснення права вiдмовитися вiд позову, визнати позов, уклада-
ти мирову угоду так само, як i здiйснення права порушити спра-
ву, подати касацiйну скаргу, - це розпорядження субуктивни-
ми правами i одночасно здiйснення субуктивних прав. Тобто цi
поняття у не протилежними, а рiзноплановими.
iнколи в юридичнiй лiтературi принцип диспозитивностi виз-
начають як можливiсть розпорядитися лише процесуальними пра-
вами. Уявляуться, що бiльшобгрунтованою у думка А. О. Мель-
никова, який пiд принципом диспозитивностi розумiв розпоряд-
ження не лише матерiальними правами, а й процесуальними
засобами єх захисту2.
Така точка зору видауться найбiльш привабливою, тому що
випливау з природи цивiльних правовiдносин. Принцип диспо-
зитивностi цивiльно-процесуального права у продовженням i на-
слiдком диспозитивноє основи, що притаманне цивiльним пра-
вовiдносинам.
В юридичнiй лiтературi iнколи зустрiчаються спроби пере-
лiчити статтi ЦГЄК, в яких закрiплено принцип диспозитивностi.
Такi спроби здаються марними.
Принцип диспозитивностi виявляуться i одержуу своу норма-
тивне закрiплення щодо всiх стадiй цивiльного процесу i до всiх
видiв проваджень.
Згiдно iз ст. 4 ЦПК всяка заiнтересована особа вправi в по-
рядку, встановленому законом, звернутись до суду за захистом
порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного зако-
ном iнтересу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80