Форма таких документiв до-
вiльна i визначауться єх субуктами.
Велику групу складають документи квалiфiкованоє форми.
Головна єх ознака полягау у тому, що для них встановлена виз-
начена форма з наявнiстю необхiдних реквiзитiв.
Письмовi докази можуть бути квалiфiкованi також за засо-
бом i характером формування. За цiую ознакою єх можна подiли-
ти на оригiнали i копiє. Оригiналами у першi примiрники. Такий
документ мау бiльшу вiрогiднiсть, тому що вiдомостi про факт
закрiпленi у ньому безпосередньо особою, яка склала даний до-
кумент. При вирiшеннi справи повиннi бути використанi в пер-
шу чергу письмовi докази в оригiналi. Якщо представлено копiю,
суд може витребувати оригiнал.
Письмовi докази або протоколи єх огляду, складенi в поряд-
ку, передбаченому статтями 33, 36 i 189 ЦПК, оголошуються в
судовому засiданнi й предявляються для ознайомлення особам,
якi беруть участь у справi, а в необхiдних випадках - експертам
i свiдкам. Особи, якi беруть участь у справi, можуть дати своє по-
яснення з приводу цих доказiв або протоколу.
З метою охорони таумницi листування i телеграфних по-
вiдомлень особисте листування та особистi телеграфнi повiдом-
лення громадян можуть бути оголошенi у вiдкритому судовому
засiданнi тiльки за згодою осiб, мiж якими це листування i теле-
графнi повiдомлення вiдбувалися. В противному разi таке листу-
вання i телеграфнi повiдомлення оголошуються й дослiджують-
ояi у.закритому судовому засiданнi (ст. 187 ЦПК).
8_________________Глава XV__________________
Особа, яка порушуу клопотання перед судом про витребуван-
ня вiд iнших осiб письмових доказiв, повинна докладно зазначи-
ти, який письмовий доказ вимагауться, пiдстави, з яких вона вва-
жау, що письмовий доказ мау iнша особа, i обставини, якi може
пiдтвердити цей доказ. Письмовi докази, якщо єх вимагау суд або
суддя вiд державних пiдприумств, установ, органiзацiй, кол-
госпiв, iнших кооперативних органiзацiй, єх обуднань, iнших
громадських органiзацiй, а також вiд окремих громадян, надси-
лаються безпосередньо до суду. Суд або суддя можуть також
уповноважити заiнтересовану сторону або iншу особу, яка бере
участь у справi, одержати письмовий доказ для представлення
його суду (ст. 47 ЦПК).
Стаття 48 ЦПК передбачау, що державнi пiдприумства, ус-
танови, органiзацiє, колгоспи, iншi кооперативнi органiзацiє, єх
обуднання, iншi громадськi органiзацiє, а також громадяни, якi
не можуть подати письмових доказiв, якщо єх вимагау суд або
суддя, зобовязанi повiдомити про це суд, зазначивши причину.
В разi неповiдомлення у встановлений для подачi строк, а також
в разi неповажностi причин вiдмовлення вiд подачi письмового
доказу суд або суддя можуть накласти на винних службових осiб
державних пiдприумств, установ, органiзацiй, колгоспiв, iнших
кооперативних органiзацiй, єх обуднань, iнших громадських
органiзацiй, а також на громадян штраф у розмiрi до одного нео-
податковуваного мiнiмуму доходiв громадян.
Накладення штрафу не звiльняу вiдповiдних службових осiб
i громадян вiд обовязку подати письмовий доказ, що вимагауть-
ся судом.
Якщо подання письмових доказiв до суду утруднено, на-
приклад, через єх численнiсть або внаслiдок того, що тiльки
частина з них мау значення для справи, суд може вимагати по-
дання належно засвiдчених витягiв з них або оглянути єх на
мiсцi.
Письмовi докази, як правило, подаються в оригiналi.
Якщо подано копiю письмового доказу, суд за клопотанням
осiб, якi беруть участь у справi, або з власноє iнiцiативи мау пра-
во, в разi потреби, вимагати подання оригiналу.
Оригiнали письмових доказiв, якi у в справi, на прохання осiб,
що подали єх, можна повернути пiсля того, як рiшення суду на-
бере законноє сили. Проте в справi залишауться засвiдчена суд-
дею копiя письмового доказу. е .-
Доказування та докази в цивiльному судочинствi 209
9. Речовi докази
Ре
ечовими доказами у предмети, якi своєми властивостя-
ми свiдчать про обставини, що мають значення для справи (ст. 52
ЦПК).
Речовi докази можуть пiдтверджувати обставини невиконання
договiрних зобовязань (виготовлення або продаж речi неналежноє
якостi), порушення права власностi (знаходження речi у особи без
правових пiдстав), заподiяння шкоди (ушкодження майна).
Витребування речових доказiв i вирiшення питань про вiдпо-
вiдальнiсть за єх неподання провадиться в порядку, встановлено-
му статтями 47 i 48 ЦПК.
Зберiгання речових доказiв здiйснюуться рiзними засобами.
Речовi докази до набрання рiшенням законноє сили зберiгаються
в справi або за окремим описом здаються до камери схову речо-
вих доказiв суду. Речi, що не можуть бути доставленi до суду, збе-
рiгаються в мiсцi єх знаходження; вони повиннi бути докладно опи-
санi й опечатанi, а в разi потреби - сфотографованi. Суд вживау
заходiв до зберiгання речей у незмiнному станi (ст. 54 ЦПК).
Продукти та iншi речi, що швидко псуються, негайно огля-
даються судом з повiдомленням про призначення огляду осiб, якi
беруть участь у справi. Пiсля огляду цi речi повертаються особам,
вiд яких вони були одержанi, або передаються пiдприумствам, ус-
тановам чи органiзацiям, якi можуть єх використати за призна-
ченням. Цi пiдприумства, установи або органiзацiє згодом повер-
тають власнику предмети того ж роду i якостi або єх вартiсть за
державними цiнами на час повернення (ст. 55 ЦПК).
Речовi докази пiсля набрання рiшенням суду законноє сили по-
вертаються особам, вiд яких були одержанi, або передаються осо-
бам, за якими суд визнав право на цi речi. Предмети, що за зако-
ном не можуть бути у володiннi громадян, передаються вiдповiд-
ним державним пiдприумствам, установам або органiзацiям.
В окремих випадках речовi докази пiсля огляду й дослiд-
ження єх судом можуть бути до закiнчення справи повернутi
особам, вiд яких вони були одержанi, якщо останнi про те про-
сять i якщо задоволення такого клопотання не зашкодить роз-
гляду справи.
Речовi докази дослiджуються шляхом єх огляду. При цьому
можуть бути використанi рiзноманiтнi технiчнi засоби.
210____ тя-л--єу-iч. Глава XV__________________
.: Речовi докази оглядаються судом i предявляються для озна
омлення особам, якi беруть участь у справi, а в необхiдних виш
ках -експертам i свiдкам. Особи, яким предявленi для озна,
омлення речовi докази, можуть звернути увагу суду на тi чи iиi
обставини, повязанi з оглядом. Цi заяви заносяться до протокаi
.-судового засiдання. !
Речовi докази, якi не можна доставити до суду, оглядають<
за мiсцем єх знаходження. Про проведення огляду на мiсцi суд п<
етановляу ухвалу. Огляд на мiсцi провадить весь склад суду з п<|
вiдомленням про це осiб, якi беруть участь у справi,а в необхц]
них випадках - з викликом експертiв i свiдкiв. ;;
Про огляд на мiсцi i проведенi при оглядi дiє складауться про
токол, що пiдписууться всiма особами, якi беруть участь в оглядi
До протоколу додаються разом з описом усi складенi або звiре>
пiд час огляду плани, креслення, знiмки тощо. i
Особи, якi беруть участь в оглядi на мiсцi, мають право по|
давати своє зауваження на протокол огляду.
..:,.;
10. Висновок експерта
-Висновок експерта - результат експертизи, тобто до>
лiдження представлених судом обуктiв, яке провадиться експеє:
том з метою встановлення обставин, що мають значення дл
справи. Таким чином, засобом доказування у цивiльному проце<
у висновок експерта, ч
Згiдно iз ст. 57 ЦПК для зясування обставин, що мають зна-i
чення для справи i потребують спецiальних знань у галузi науки,
мистецтва, технiки або ремесла, суддя в порядку забезпечення до-
казiв та пiд час пiдготовки справи або суд пiд час розгляду спра-
; ви можуть призначити експертизу. Експертизу провадять на судi
або поза судом, коли це потрiбно за характером дослiдження або
коли обукт дослiдження неможливо доставити до суду.
Призначаючи експертизу i встановлюючи коло питань, якi
слiд поставити перед експертами, суддя або суд повиннi з цьо-
: го приводу врахувати пропозицiє сторiн та iнших осiб, якi бе-
руть участь у справi. Вiдхилення питань, запропонованих осо-
бами, якi беруть участь у справi, суд зобовязаний мотивувати.
В ухвалi про призначення експертизи належить зазначити, з
яких питань потрiбнi висновки експертiв i кому доручауться
провести експертизу, iяз
Доказування та докази в цивiльному судочинствi 211
Експертиза провадиться експертами вiдповiдних установ або
iншими спецiалiстами, призначеними судом. Експертом може
бути призначена будь-яка особа, що володiу необхiдними знан-
нями для дачi висновку.
У цивiльному процесi застосовуються рiзнi експертизи: судо-
во-медична, судово-психiатрична, почеркознавча, товарознавча,
бiологiчна та iн. Предметом експертизи не можуть бути питан-
ня права.
iнодi в судовiй практицi виникау необхiднiсть проведення до-
датковоє або повторноє експертизи. Цивiльне процесуальне зако-
нодавство передбачау, що в разi необхiдностi провести додатковi
дослiдження; а також в разi суперечливостi висновкiв кiлькох екс-
пертiв суд може зажадати додаткового висновку або призначи-
ти iнших експертiв (ет. 61 ЦПК).
У законодавствi безпосередньо не передбачауться можли-
востi призначення комплексноє експертизи за участю кiлькох
спецiалiстiв з рiзних галузей знання. Однак призначення комплек-
сноє експертизи не суперечить законодавству. Бiльше того, в рядi
випадкiв така експертиза необхiдна, якщо без застосування знань
рiзних спецiалiстiв не можна встановити обставини, що входять
до предмета доказування.
Достовiрнiсть висновку експерта залежить вiд вибору особи,
яку залучають як експерта. Експерт повинен мати спецiальнi
пiзнання, бути компетентним. Крiм того, достовiрнiсть виснов-
ку експерта забезпечууться тим, що експерт не може брати участi
у розглядi справи i пiдлягау вiдводу, якщо вiн: особисто прямо
чи побiчно заiнтересований у результатах справи; у родичем
сторiн або iнших осiб, якi беруть участь у справi; перебувау в
особливих стосунках з особами, якi беруть участь у справi; зна-
ходиться або знаходився у службовiй або iншiй залежностi вiд
сторiн, iнших осiб, якi беруть участь у справi; провадив ревiзiю,
матерiали якоє послужили пiдставою до порушення цивiльноє
справи; виявився некомпетентним (ст. 19 ЦПК).
Пiдставою для провадження експертизи у ухвала суду (суддi).
В ухвалi про призначення експертизи вказууться: дата й мiсце
складення ухвали про призначення експертизи; назва суду, який
призначив експертизу; номер справи, по якiй призначена експер-
тиза; пiдстава для призначення експертизи; назва установи, в якiй
повинна бути проведена експертиза; питання, поставленi перед
експертом; матерiали, представленi в розпорядження експерта
2П__________________Глава XV____________________
(обукти експертного дослiдження, предмети, документи, зразки
для порiвняльного дослiдження i документи, що стосуються пред-
мета експертизи, а також iншi матерiали, якi мають значення для
проведення експертизи).
Експерт як учасник цивiльних процесуальних правовiднос:
мау певнi права та обовязки. Вiн мау право знайомитися з має
рiалами справи, брати участь у-розглядi справи судом, проси
суд про надання йому додаткових матерiалiв, вiдмовитись Ьi,
дачi висновку, якщо наданих йому матерiалiв недостатньо абиi
якщо вiн не мау необхiдних знань для виконання покладеного на
нього обовязку (ст. 59 ЦПК).
Особа, яка призначена експертом, повинна зявитись на вик-
лик суду i дати правдивий висновок щодо поставлених єй питань|
(ст. 58 ЦПК). Якщо експерт злiсно ухиляуться вiд явки до судуi
вiдмовляуться без поважних причин вiд виконання покладених;!
на нього обовязкiв або дау завiдомо неправдивий висновок, до
нього застосовуються заходи, передбаченi статтями 178 i 179 КК.
Висновок експерта повинен мiстити в собi докладний опис
проведених дослiджень, зробленi в результатi єх висновки i об-
грунтованi вiдповiдi на поставленi судом питання.
Якщо експерт пiд час проведення експертизи встановить об-
ставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не
були поставленi питання, своє мiркування про цi обставини вiнi
мау право внести до свого висновку. Експерт дау у письмовiй!
формi свiй мотивований висновок, який приуднууться до спра-1
ви. Суд мау право запропонувати експерту дати усне пояснення
свого висновку, яке заноситься до протоколу судового засiдан-
ня, прочитууться експертовi й пiдписууться ним.
Коли призначено кiлькох експертiв, вони мають право ради-
тись мiж собою. Якщо експерти прийдуть до одного висновку,
вони всi пiдписують його. Експерт, не згодний з iншими експер-
тами, складау окремий висновок.
Висновок експерта для суду не у обовязковим i оцiнюуться су-
дом за правилами, встановленими ст. 62 ЦПК. Незгода суду з вис-
новком експерта повинна бути мотивована в рiшеннi або ухвалi.
Висновок експерта дослiджууться в судовому засiданнi шля-
хом оголошення. Для розяснення i доповнення висновку експер-
та йому можуть бути поставленi запитання. Першим ставить за-
питання експертовi особа, за заявою якоє призначено експертизу,
а потiм - iншi особи, якi беруть участь у справi. Якщо експертизу
_______Доказування та докази в цивiльному судочинствi______213
призначено за iнiцiативою суду, першим ставить запитання екс-
пертовi позивач. Головуючий може ставити запитання експертовi
в будь-який час його допиту (ст. 190 ЦПК).
Висновок експерта оцiнюуться поряд з iншими доказами i не
мау переваг перед ними. Разом з тим в оцiнцi висновку експерта
е певна специфiка.
Оцiнка висновку експерта мiстить аналiз дотримання проце-
суального порядку пiдготовки, призначення i проведення експер-
тизи, вiдповiдностi i повноти висновку експерта завданню, сту-
пеню науковоє обгрунтованостi висновку, фактичних даних з
точки зору єх належностi й мiсця в системi iнших доказiв.
В результатi оцiнки висновку експерта суд може визнати його
обгрунтованим i достатнiм i покласти в основу рiшення. Якщо
висновок експерта у неповним, суд (суддя) може призначити до-
даткову експертизу. Нарештi, якщо у суду виникають сумнiви у
достовiрностi висновку експерта, вiн може призначити повтор-
ну експертизу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80