Ось чому Й. Ц. В. не мау жадноє пiдстави вiдбирати Украєнi єє вольностi та привiлеє.
Отже з цього зовсiм законно й природно виходить, що Карловицького трактату нi в чому не порушиться, коли оголоситься
Украєну вiльною, якою вона була колись, з тими границями й межами, якi мала вона перед тим, як була пiдступом поневолена. :
Отже з повною рацiую можна вивести з усього цього, що Московський Двiр належить уважати за узурпатора Украєни i що
у причина покладатися на зрозумiння права природного й людського тими, що читатимуть це писання, що вони переконаються
в безперечнiм правi Станiв Украєни обрати п. Пилипа Орлика за свого гетьмана i що цей гетьман може допоминатися посiдання цеє краєни i сподiватися привернення цього посiдання вiд справедливости европейських держав, якi у в силi наказати, щоб єє йому
звернено назад.
Це ж бо iнтерес усiх европейських держав так зробити, щоб Украєну звернено гетьмановi Орликовi, котрого вiльно обрали
й проголосили Стани Украєни. Єх бо власний iнтерес - кажу я - обовязуу єх не санкцiонувати i не давати спричиняти небезпечних для себе ж самих наслiдкiв вiд узурпацiє, що єє якась сильнiша держава могла би вчинити над слабшою пiд удиною прикривкою в
игоди. Мiжнародне право вимагау допомагати в крайнiх випадках пригнiченим громадянам; тим слушнiше, справедливiше i в бiльшiй згодi з обовязком християнства й навiть гуманности причинитися до вiдбудування держав, пригнiчених тому лише, що повiрили в
союз. :
Тi, що дбають про iнтерес цiлоє твропи i кожноє єє держави зокрема, легко зрозумiють небезпеку для свободноє твропи вiд такоє агресивноє державия2. Вони можуть судити про це краще за мене не тiльки з прикладiв iсторiє, але також завдяки глибокому дос
вiдовi й досконалiй мудростi, котру мають про все, що вiдноситься до добра єх держав та iнтересiв твропи.
Треба сподiватися, що вони переконаються, що все сказане тут, основане на доказах i досвiдi минулого i що забезпечення та тривалiсть миру залежить у деякiй мiрi вiд реституцiє Украєни.

ПАКТИ Й КОНСТИТУЦIЄ ЗАКОНIВ
ТА ВОЛЬНОСТЕЙ ВIЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО (1710)я1
мiж ясновельможним паном Пилипом Орликом,
новообраним Гетьманом Вiйська Запорозького, та мiж старшиною, полковниками, а також названим вiйськом Запорозьким, прийнятi публiчною ухвалою обох сторiн i пiдтвердженi на вiльних виборах встановленою присягою названим ясновельможним гетьманом,
року Божого 1710, квiтня 5, при Бендерах
I
Оскiльки серед трьох богословських чеснот перше мiсце посiдау вiра, то й перший пункт нехай буде про Вiру Православного Схiдного Обряду, якою колись вiдважний Козацький народ був просвiтлений через хозарських князiв вiд Константинопольского Апостольс
кого престолу. :Тому теперiшнiй новообраний Ясновельможний Гетьман: буде зобовязаний i примушений у законному порядку особливо дбати про те, щоб жодна чужинська релiгiя не запроваджувалася на нашiй Руськiй батькiвщинi. :
II
Подiбно до того, як будь-яка держава iснуу i мiцнiу завдяки недоторканiй цiлiсностi кордонiв, так i наша батькiвщина, Мала Русь, нехай лишауться у своєх кордонах, затверджених угодами Польськоє Речi Посполитоє, славетноє Порти Оттоманськоє i Московсь
кого Царства, зокрема тих, що по рiчцi Случ, якi визнанi за правлiння Богдана Хмельницького як володiння Гетьмана
i вiйська Запорозького вищезгаданою Польською Рiччю Посполитою i навiчно встановленi та пiдтвердженi силою договорiв. :
III
Оскiльки :тiсний звязок любовi уднау :Козацький народ
з Кримським Ханством, з яким не раз Вiйсько Запорозьке вступало у збройний союз i обуднаними силами виступало на захист своує батькiвщини i своєх вольностей, то нехай Ясновельможний Гетьман, наскiльки це можливо за теперiшнiх умов, дбау через послiв
перед Найяснiшим Ханом про вiдновлення давнього братерства
з Кримським Ханством для збройного обуднання i скрiплення вiчноє дружби, щоб надалi сусiднi землi, зауваживши це, не пробували зухвалим нападом у спину пiдкорити собi Украєну, а навпаки - самi побоювалися нападу. :
IV
:Пiсля щасливого завершення вiйни: Ясновельможний Гетьман муситиме пiд час мирних переговорiв Його Священноє Королiвськоє Величностi короля Швецiє з Московським Царством, подбати про такi сприятливi умови миру, за якими б Днiпро i землi Вiйська Запор
озького були звiльненi вiд московських укрiплень i фортець i повернутi у попередню власнiсть згаданого Вiйська, i щоб надалi там не споруджували жодних фортець, не осаджували нiяких мiст та сiл iз оговорених строком слобiд i нiяким iншим чином пiд бу
дь-яким протектом не спустошували володiнь Вiйська Запорозького. :
V
:Мiсто Терехтемирiв: частину течiє Днiпра:, а також Козацьку фортецю з усiма прилеглими (землями):, рiчки в Дикому Полi, притоки i всi вiдомi мiсця аж до Очакова повиннi перебувати у користуваннi i володiннi нiкого iншого, окрiм Вiйська Запорозького.
VI
:Ми, старшина, Кошовий Отаман i Все Вiйсько Запорозьке, укладаумо договiр з Ясновельможним Гетьманом i постановляумо
в актi обрання Його Ясновельможностi, навiчно зберiгати у Вiйську Запорозькому такий закон, щоб у нашiй батькiвщинi першiсть належала Генеральнiй старшинi як з огляду на єє високi служби, так i у звязку з постiйним перебуванням при Гетьманах. Пiсля
неє
у звичному порядку мають бути вшанованi цивiльнi Полковники, подiбнi за характером обовязкiв до цивiльних радникiв. Окрiм того, вiд кожного полку мають бути обранi за згодою Гетьмана декiлька знатних ветеранiв, досвiдчених i вельми заслужених мужiв,
для входження до публiчноє ради. Цiй Генеральнiй Старшинi, Полковникам i Генеральним радникам належить давати поради теперiшньому Ясновельможному Гетьману та його наступникам про цiлiснiсть батькiвщини, про єє загальне благо i про всi публiчнi справ
и. Без єхнього попереднього рiшення i згоди, на власний розсуд (гетьмана) нiчого не повинне нi починатися, нi вирiшуватися, нi здiйснюватися. Через це вже тепер, при обраннi Гетьмана, за одностайною ухвалою встановлюються три Генеральнi Ради, якi щор
оку збиратимуться у Гетьманськiй Резиденцiє. Перша - на свято Рiздва Христового, друга - на свято Великодня, третя - на Покрову Найблагословеннiшоє Богорiвноє.
На цi ради мають зявлятися вiдповiдно до наказу згаданого Гетьмана i згiдно з законним обовязком не лише полковники зi своєми урядниками i сотниками, не тiльки Генеральнi Радники вiд усiх полкiв, але й посли вiд Низового Вiйська Запорозького для сл
ухання й обговорення справ, щоб взяти активну участь, пiд жодним приводом не ухилятися вiд призначеного часу. I коли Ясновельможний Гетьман запропонуу публiчнiй радi щось на обмiркування, тодi усi без винятку муситимуть з чистим сумлiнням, вiдкинувши
своє й чужi приватнi iнтереси, без нечестивоє заздростi i жадоби помсти, прийняти правильне рiшення, виконання якого жодною мiрою не зашкодить Гетьманськiй честi, не стану публiчним тягарем для батькiвщини, єє розоренням - чого хай не станеться - чи
бiдою. Якщо ж, однак, поза цими вищеназваними Генеральними радами з наперед визначеним термiном проведення виникне потреба у вирiшеннi, змiнi чи виконаннi якихось невiдкладних справ, тодi Ясновельможний Гетьман надiляуться певною свободою влади i вп
ливу, щоб вирiшувати такi справи за порадою Генеральноє Старшини. Таким же чином, якщо надходитимуть якiсь листи iз iноземних краєн чи областей, адресованi Ясновельможному Гетьмановi, тодi належить його Ясновельможностi повiдомляти (про них) генераль
ну Старшину, а також розкривати вiдповiдi, i щоб не було таумноє писемноє кореспонденцiє, особливо чужоземноє i такоє, яка могла б завдати шкоди цiлiсностi батькiвщини i загальному благу. А для того, щоб виникла бiльша довiра мiж Гетьманом i Генераль
ною Старшиною, Полковниками i Генеральними Радниками у веденнi секретних i вiдкритих справ, кожен з них, заступаючи свiй уряд, повинен скласти за публiчно ухваленою формою тiлесну присягу на вiрнiсть батькiвщинi, чесну вiдданiсть Гетьману й виконання
обовязкiв своує служби. I якщо буде помiчене щодо Ясновельможного Гетьмана щось супротивне справедливостi й таке, що вiдхиляуться вiд законiв або завдау шкоди вольностям i небезпечне для батькiвщини, тодi Старшина, Полковники i Радники можуть скори
статися повною свободою голосу, щоб, чи приватним чином, чи, коли (цього) вимагатиме надзвичайна й безвихiдна необхiднiсть, публiчно на радi висловити докiр Його Ясновельможностi, вимагаючи звiту щодо порушення законiв i вольностей батькiвщини, однак
без лихослiвя i без найменшоє шкоди високiй Гетьманськiй честi. За цi докори Ясновельможному Гетьману не належить ображатися чи мститися, а навпаки - вiн мусить подбати про виправлення порушень. Особливо кожен iз Генеральних Радникiв у своуму полку
, вiд якого вiн буде висунутий i обраний на загальних виборах до Старшинськоє Ради, повинен, як i цивiльнi Полковники, твердо стежити за порядком, керуючись приписами цiує спiльноє ради, i рiшуче виступати проти спроб скривдити чи утискати тягарями п
ростий люд. I подiбно до того, як Старшини, Полковники i Генеральнi Радники зобовязанi дотримуватися вiдповiдного права, й виявляти вселяку шанобливiсть до Ясновельможного Гетьмана, вiддавати йому належнi почестi й вiрно служити, так
i Ясновельможному Гетьману належить взаумно єх поважати, мати за бойових соратникiв, а не за рабiв i рахувати своєми помiчниками, не примушуючи єх умисне до особистоє залежностi й безглуздоє та недостойноє при собi присутностi, окрiм тих випадкiв, ко
ли цього вимагатиме необхiднiсть.
VII
Якщо хтось iз Старшин, Полковникiв, Генеральних Радникiв, знатних козакiв та всiх iнших урядникiв, а також iз рядових козакiв учинить злочин, що шкодить Гетьманськiй честi, виявившись винним через нечестивий умисел або випадково, у такому разi подiбн
их винуватцiв (злочину) не повинен карати сам Ясновельможний Гетьман iз власноє iнiцiативи i помсти, але таке правопорушення - i умисне, й випадкове - мау пiдлягати розгляду Генерального Суду, який повинен винести рiшення не поблажливе й не лицемiрне
, а таке, якому кожен мусить пiдкорятися, як переможений законом.
VIII
Згадана Генеральна Старшина, яка постiйно перебувау при Гетьманi, повинна доповiдати Ясновельможному Гетьману про всi публiчнi справи, що перебувають у єє вiданнi. I (подiбнi) донесення не повиннi прийматися через посередництво наближених особистих с
луг Гетьмана, котрих не слiд залучати до участi в будь-яких законодавчих, управлiнських i вiйськових справах, вiдсторонивши єх вiд посольств, а ще бiльше - вiд (громадських) доручень.
IX
:Нинi за загальною згодою встановлюуться такий порядок
i ухвалюуться закон, що не пiдлягатиме змiнам, що на випадок, якби наша Батькiвщина звiльнилася вiд Московського ярма, належить на розсуд Гетьмана при публiчнiй згодi обрати Генерального скарбника, мужа видатного, заслуженого, багатого i прямодушного
, який взяв би пiд свою опiку державну скарбницю, вiдав би млинами i всiма прибутками i дбав би про них не для власноє, а для загальноє потреби, враховуючи думку Гетьмана. А сам Ясновельможний Гетьман не повинен нiяким чином поширювати своу право обе
ртати (єх) на власну користь, обмежуючись своую часткою прибуткiв: При цьому повинен бути обраний не тiльки Скарбник, який перебувау при Гетьманi й постiйно знаходиться
у Гетьманськiй столицi, але також одночасно (слiд обрати) у кожному Полку двох присяжних Скарбникiв, значних i заможних (представникiв), затверджених спiльною ухвалою обох станiв: козакiв i простого люду. :А панам Полковникам жодним способом не слiд
втручатися (в справи) полковоє скарбницi, оскiльки єм належить задовольнятися прибутками i пiльгами свого уряду.
X
Подiбно до того, як Ясновельможному Гетьману з обовязку його уряду належить керувати й наглядати за порядком щодо всього Вiйська Запорозького, так само вiн повинен пильно дбати про те, щоб на рядовий i простий народ не покладали надмiрних тягарiв, у
тискiв i надмiрних вимог, бо пiдштовхнутi ними (люди), залишивши своє домiвки, вiдходять, як правило, до чужих краєв за межi рiдноє землi: Тому найсерйознiшим чином постановляумо, що Ясновельможний Гетьман не надаватиме нiкому нiяких урядiв анi почес
тей, керуючись якоюсь попередньою оцiнкою вартостi Полковницьких вiдзнак чи iнших козацьких та простих посад, i не навязуватиме на них нiкого силомiць. Але завжди як козацькi, так i простi урядники, а особливо полковники, повиннi обиратися вiльним в
олевиявленням i голосуванням, i пiсля виборiв затверджуватися гетьманською владою, хоча вибори цих виборних (осiб) не повиннi оголошуватися i здiйснюватися без гетьманськоє згоди. Цей же закон належить виконувати i Полковникам, не призначаючи сотникi
в та iнших урядникiв на основi дружнiх стосункiв i особистоє прихильностi без вiльного голосування всього повiту, але обираючи i не усуваючи вiд урядiв через приватнi сутички.
XI
Встановлюуться i оголошууться непорушним, що вдови козакiв, єхнi дружини та дiти-сироти, козацькi господарства i (господарства) жiнок, чоловiки яких перебувають на вiйнi або на якихось службах, не притягатимуться до жодних обовязкових для простого л
юду загальних повинностей i не будуть обтяженi сплатою податкiв.
XII
:Пiсля того, як наша власна батькiвщина буде втихомирена вiд збурення вiйнами й звiльнена вiд московського рабства, нехай буде призначена i через спецiально встановлених комiсарiв здiйснена Ревiзiя усiх видiв публiчних i приватних володiнь i за висок
им рiшенням генеральноє Ради у присутностi Гетьмана нехай буде ухвалено урочисто й непорушно: кому належить згiдно з законом, а кому не належить користуватися правом володiння публiчними маутками, i якi саме належить виконувати повинностi пiдданим. :
Ясновельможний Гетьман своєми Унiверсалами повинен буде подбати як про повернення селян, прихованих (у володiннях) царя, так i про заборону звiльняти купцiв вiд несення публiчних повинностей, не протигуючи єм
у цьому надалi.
XIII
Силою цього Виборчого Акту ухвалюуться, щоб столичне мiсто Русi Києв та iншi мiста Украєни зберiгали недоторканими
й непорушними всi своє справедливо отриманi закони та привiлеє i це мусить у вiдповiдний час обовязково пiдтверджуватися гетьманською владою.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181