Пiд єх впливам
и украєнське громадянство теж уважало своєм завданням якнайскорше вивести свiй край з стадiє революцiє в стадiю конституцiйноє, парламентарноє еволюцiє та в єє рамцях вести соцiалiстичне будiвництво. Тому брало готовi шаблони захiдноувропейськоє демо
кратiє та старалось, нашвидку прочистивши єх вiд пережиткiв централiзованого полiцейсько-бюрократичного режиму, зробити тим способом досить мiцною посудиною для нового соцiалiстичного змiсту. Така посередня форма була пiдхожа i для буржуазноє демокра
тiє (неукраєнськоє переважно), котру украєнськi соцiалiстичнi партiє не рiшались дражнити, рахуючись з малою, як єм тодi здавалось, приготованiстю до полiтичноє акцiє украєнського селянства та малою чисельнiстю й вiдiрванiстю вiд грунту робiтництва У
краєни. Сей посереднiй характер мiж захiдними буржуазно-республiканськими взiрцями i тою соцiалiстичною радянською республiкою, котру виковуу нам життя, мала наша конституцiя
28 квiтня, прийнята Центральною Радою в останнi години свого iснування.
Та революцiя не давала себе зацитькати, зачарувати нiякими компромiсами i не хотiла спинятись серед дороги. Опинившись мiж двома непримиренно-ворожими контрастами староє царськоє Росiє й Росiє комунiстичноє, наш край не мiг iзолюватись
i зiстатись нейтральним.
Уже в повстаннi 1918 р., хоч як було воно вiдразу засмiчене нацiоналiстичними й контрреволюцiйними елементами, все-таки пробивауться, хоч несмiливо й невиразно, новий провiдний мотив: розриву з буржуазiую, з буржуазною демократiую та єє державними ша
блонами. Дальший процес революцiє поглиблював усе бiль-ше отсе вiдречення вiд староє псевдодемократiє, що в дiйсностi була наругою з принципу властi народу, держучи трудовi маси
в твердiй властi нетрудовоє меншостi: всегда нинi i присно i во вiки амiнь!
На мiсце єє все з бiльшим переконанням i зрозумiнням стала прийматись як чергова органiзацiйна форма республiка рад - ро-бiтничих i селянських, з виключенням вiд полiтичних прав
i властi елементiв нетрудових i допущенням до користання по-лiтичними правами трудовоє iнтелiгенцiє. Диктатура трудового народу в формi <радянськоє соцiалiстичноє республiки>, яка
в силу даних умов в найближчiм часi мусить бути федерацiую сiльських громадських рад з включеними мiж ними (<вкрапленнями>, я сказав би по-росiйськи) радами робiтничими, а, може, також i трудово-iнтелiгентськими1.
Безстороння оцiнка реальних умов украєнського життя приводить до переконання, що ся форма органiзацiє мусить бути прийнята. Тi, хто не вiрять, що демократичнi форми можуть бути зданi до архiву вже тепер, все-таки, рахуючись з сими обставинами, мусять
щиро i чесно прийняти радянську форму для сього переходового моменту та постаратись якнайповнiше використати єє для дiла економiчного i культурного, для будiвництва соцiалiстичного, поки ся форма переживеться. Для даного моменту, повторюю, iншоє фор
ми нема, i хто хоче служити своуму народовi, мусить використати сю форму.
Коли буржуазна демократiя не пережилась, єє прихильники можуть бути певнi, що вона пробереться, протече в сю форму. Але, може, вона, буржуазна демократiя, таки дiйсно вiдмирау разом
з буржуазними формами економiчного життя, з класовими протилежностями, з класовою державою i витвореним ним правом?
Той, хто вдумливо i обуктивно придивляуться до величезного перевороту, який твориться й росте в життi, в усiх сферах його, хто не закривау собi навмисно очей i вух, той, хоч як би цiнив дореволюцiйнi (властиво - передвоуннi) форми життя, не може зад
авити в собi сумнiву, що се таки можливе: що сi старi форми - для короткостi вжиумо сього iменi - <буржуазного життя>, вони дiйс-но вiдмирають, зникають, гинуть. Тому замiсть конвульсiйно чiпатись єх, замiсть безнадiйно латати старi мiхи, нездатнi ви
тримати нового вина, розум наказуу братись до нових форм, даних життям, до нових мiхiв - може, й грубо вироблених та несовершенних, але мiцних i витривалих - та старатись можливо використати та удосконалити на потребу життя.
Це буде легше i природнiше для тих, хто не буде невiльничо
й безтямно триматися взiрцiв захiдноувропейськоє буржуазноє демократiє, а попробуу на хвилю вiдчепившись вiд них, стати на грунт наших iсторичних прецедентiв i традицiй нашого народництва. Для них вiдступлення вiд букви буржуазноє демократiє не буде
нi страшне, нi трагiчне.
Прошу собi пригадати конституцiю нашоє староє республiки XVII в. Кому в нiй належала власть, хто мав в нiй полiтичнi права? Тiльки революцiйний озброуний украєнський народ - козацтво.
Буржуазнi верстви та шляхта, яка приймала козацьку зверх-нiсть, духовенство й мiщанство - вони стояли пiд протекторатом <вiйськового рейменту>, користувались самоврядуванням, яке забезпечував єм сей реймент, але не брали участi в правлiннi, не мали г
олоса нi в вiйськовiй радi, нi в радi генеральноє старшини, тiльки мiсцеве врядування вiдбувалося при фактичнiй участi єх представникiв, особливо в справах мiшаних.
:Ми не пiдходимо до сього революцiйного утвору з прийнятими нормами демократичного устрою. Але чи не знайдеться тут дуже близькоє аналогiє з сим сучасним революцiйним утво-
ром - радянською республiкою, котра надiляу правами тiльки тi верстви, на яких опирауться єє будова, в яких вона бачить охоронцiв своєх iнтересiв i самого свого iснування?
А зрештою! Не кажучи вже, що в переважнiй бiльшостi демократiй цiла половина людностi була позбавлена полiтичних прав (жiноцтво!) i не можна сказати, щоб се занадто бурило совiсть сих демократичних громадянств,- чи не позбавлялись полiтичних прав цiл
i категорiє людяностi, як активне вiйсько, урядовцi (в декотрих конституцiях), i се вважалось навiть архiдемократичним тому що сi люди не вважалися вповнi вiльними в своєм полi-тичнiм самоозначеннi, свобiдними членами громадянства. Чи не знайдеться й
тут аналогiє для виключення вiд полiтичних впли-вiв тоє буржуазноє верстви, власть i впливи котроє революцiя ставить першим своєм завданням зломити, щоб закрiпити власть трудового народу?
Х
В подробицi устрою сеє украєнськоє радянськоє республiки, як вона може зложитись в процесi революцiє, не вважаю, розумiуться, можливим входити. Для сього треба було б ближче приглянутись теперiшньому становi речей на грунтi, щоб змiркувати, як будуть
укладатись вiдносини в найближчiй, переходовiй добi
в результатi всiх тих глибоких змiн, якi пережила Украєна й єє трудовi маси. Треба мати докладнiшi вiдомостi про те, що я назвав комунальним правом,- те, що реально витворилось на мiс-цях i повинно в процесi революцiє лягти в основу новоє органiзацiє
. Тiльки на деяких загальних питаннях я вважаю потрiбним спинитись, щоб єх пiдчеркнути.
Перше питання: що в тiй радянськiй органiзацiє мусило
б висуватись на перший план: чи принцип мiсцевостi, себто ко-операцiє рiзних трудових елементiв: селянства, робiтництва, трудовоє iнтелiгенцiє, обуднаних разом, починаючи вiд найперших сту-пенiв органiзацiє так, щоб уже в комунi сiльськiй чи городсь
кiй спiльно засiдали представники робiтникiв, селян i трудовоє iнтелi-генцiє, по певному ключу, даному мiсцевими обставинами. Чи повинен заховуватись принцип курiальний так, щоб селяни, робiтники i трудова iнтелiгенцiя мали своє окремi, паралельнi ра
ди першоє, а, може, й другоє iнстанцiє, i тiльки десь в вищiй iнстанцiє вони обуднувались в спiльнiм органi?
Очевидно, з становища безкласового соцiального устрою, в iн-тересах нейтралiзацiє рiзниць iнтересiв, витворених буржуазно-капiталiстичним устроум, i витворення, можливо, одностайноє трудовоє людностi було б бажано курiальнiсть, можливо, оминути, або
принаймнi ослабити. Тому, на мою гадку, партiя УПСР повинна пiдтримувати принцип удиноє комунальноє ради.
Друге питання: порядок iнстанцiй повинен бути можливо простий чи многостепенний? Мiж комунальною радою i всеукра-єнським конгресом рад мау бути одна, двi, три iнстанцiє.
Громади сiльськi i громади районнi (городськi), на котрi
в iнтересах органiзацiє мусять, очевидно, подiлитись бiльшi мiста (мабуть, будуть обуднуватись в мiсцевих обуднаннях, якi приблизно вiдповiдатимуть великiй волостi).
Слiдуючою формою обуднання мiг би бути такий округ, як <земля>, проектована законом Центр. Ради, проведеним фракцiую УПСР. Приблизний подiл територiє Украєни на такi землi на основi географiчних, комунiкацiйних та економiчних даних, приблизно з одни
м мiльйоном людностi в землi, був тодi вироблений i прийнятий, i сi землi мали заступити повiти з одного боку, губернiє з другого.
Таким чином, найпростiша схема радянськоє органiзацiє була б така: робiтничо-селянська рада громади (комуни), мiсцеве
обуднання (волость, мiсто), земля, всеукраєнський конгрес рад або Центр. Рада.
Зауважу, що в iнтересах витворення удиноє трудовоє людностi Украєни витворювання великих мiських iндустрiальних та iнтелектуальних центрiв представляуться небажаним. З економiчного, культурного i органiзацiйного погляду теж краще, щоб елемент промисл
овий, ремiсничий, iнтелiгентський не скупчувався
в небагатьох центрах, а бiльш рiвномiрно розселювався по краю. Тепер iде стихiйне розселення, розпорошення мiськоє людностi, особливо з великих центрiв, по селах, по краю.
При вiдбудовуваннi економiчного життя замiсть того, щоб наново концентрувати промисел i культурне життя в кiлькох великих мiстах, як Києв, Харкiв, Одеса, було б краще пильнувати розселення його по можностi в менших осадах, де не раз у на те й кращi ф
iзичнi та комунiкацiйнi умови.
Тепер щодо обуднань. При широкiй автономiє рад громадських (комунальних) компетенцiє рад мiсцевих (волостних, мiських чи кантональних) не мають причин бути широкими, се ясно. Не так ясно, чи бажано надавати ширшi компетенцiє радам земель? Не кажу, р
озумiуться, про якусь власть єх в сферi самоврядування громад: в сю сферу рада землi повинна мiшатись якнайменше, тiльки регулюючи, а нiяк не адмiнiструючи, не декретуючи того, що входить
в сферу компетенцiє громади. Але там, де кiнчаться ресурси i можливостi громадськоє чи волостноє ради - в органiзацiє всякого рода технiчноє, культурноє й органiзацiйноє помочi, де мау лежати центр ваги: в руках всеукраєнського конгресу чи в руках ра
ди землi?
Се питання мау своу значення, бо вiд такого чи iншого розвязання його залежить питання, чи украєнська радянська республiка мау бути унiтарна, чи федеративна.
Коли загальна органiзацiйна робота буде скуплена в органах земель, а всеукраєнський конгрес обмежиться тiльки тим, що доконче мусить бути скуплене в центральнiм органi, як справи мiжнародноє полiтики, оборона, адмiнiстрацiя вiйськова i морська
i т. iн., все ж iнше буде вiддано в компетенцiю землi, то украєнська республiка в останнiм рахунку буде федерацiую земель - сполученими штатами Украєни. Тодi тим самим вiдпаде питання про спецiальне становище краєв, котрим iсторичнi умови надали вiдм
iнну етнографiчну, економiчну чи культурну фiзiономiю, як, скажiм, Крим, Бесарабiя, Галиччина чи якi iншi.
Коли ж у центральних органах Укр. Республiки будуть сконцентрованi великi, широкi й рiзностороннi компетенцiє, а ради земель гратимуть роль бiльш обмежену i тiсну, тодi питання про становище таких краєв з окремою фiзiономiую та єх право на ширшу авто
номiю i федеральний звязок з iншими украєнськими землями виступить неминуче. Тодi, по аналогiє з ними, можливо, що й iншi бiльшi територiє захотiли б користати з федерального права, як стара Слобiдська Украєна, Гетьманщина, Новоросiя (Степова Украєн
а чи Запорiзька) i Украєна Правобiчна.
УПСР завсiди вважала своєм обовязком притримуватись старих федералiстичних принципiв, висунених кирило-мефодiєвцями (i ще ранiше <Обществом Соединенных Славян>, не кажучи про старшi прецеденти). Вона вважала право на федеральний звязок не тiльки пр
авом Украєни в вiдносинах до iнших нацiональних територiй, але також i за окремими частинами украєнськоє територiє признавала право домагатись федеральноє украєн-ськоє республiки. Я думаю, що тепер вона менше, нiж коли-небудь мау причини вiдступати в
iд сього свого принципу, особливо тому, що сей принцип мау легке розвязання питанням про землi спiрнi, не чисто украєнськi, або поставленi в окремi, спецiальнi умови. Питання тiльки що кориснiше: чи загальне переведення принципа широкоє децентралiза
цiє земель усiх загалом, значить перетворення Украєнськоє Республiки в бiльш-менш одностайну, рiвномiрну федерацiю невеликих земель (мiж котрими знайдуть своу мiсце i тi землi, так би сказати, спецiального характера), чи допускати принцип федерацiє н
а спецiальне домагання, як свого роду територiє, з котрою в федеративнiм звязку стоять деякi окраєннi землi бiльш вiдокремленого характеру?
Теоретично, здауться, краще перше. Але бути доктринером
в таких питаннях непринципiальних не вважаю потрiбним, хочу пiдчеркнути з усею силою, що слiдуу.
Чи буде Украєнська Республiка формально зватись федеративною чи нi, фактично вона однаково повинна органiзуватись як федерацiя своєх фактичних республiк-громад. Всяке накидування громадам механiчноє унiтарностi, примусових звязкiв буде величезною по
милкою, яка викличе тiльки вiдпiр, реакцiю, центробiжнiсть, або й дасть грунт для нових усобиць. Як я вище сказав, обуднання мусить вирости само собою в процесi життя, воно не може бути штучно форсованим, тим менше насильно, примусом накидуване.
Як вiдомо, натуральний процес в кожнiй добре налаженiй, вiдповiдно органiзованiй федерацiє йде в напрямi обуднання, в на-прямi розвитку компетенцiй центральних органiв i добровiльного самообмеження членiв федерацiє в iнтересах єє одноцiльностi
й одностайностi. Чи буде украєнська республiка зватись федеративною чи нi, вона повинна йти сею дорогою добровiльного розвитку тенденцiй одностi в процесi дружнього пожиття, а не дорогою <запросiв> одностайностi i уступок, <скидок> пiд натиском змага
нь до децентралiзацiє.
XI
Ся фактично чи юридично федеративна Украєнська радянська республiка мау бути самостiйна - чи входитиме в склад iншоє соцiалiстичноє федерацiє? Так ставлю я се питання - по iнерцiє того, як воно ставилось давнiше. Але в процесi революцiє се питання та
к обтерлось i обточилось, що тратить майже всяку рацiю в такiй постановцi, коли мислити собi будучi вiдносини в площинi соцiалiстичних радянських республiк.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181