анiзованости буде залежати, чи ми дамо то все тому, кому
схочемо, чи кожному, хто тiльки се у нас забажау взяти. Вiд зор?анiзованости нашоє залежатиме також i переведення в життя вiдповiдаючих нашим потребам полiтичних постулятiв.
11. Ми думаум, що оцi нашi хлiборобськi полiтичнi постуляти зводяться до таких основних засад. Парламентаризм, опертий на однопалатнiй системi з загальним правом виборчим, як форма правлiння чужоє нам по духу i iнтересам буржуазноє демократiє, для хл
iборобського класу нашого i загалом для нашоє хлiборобськоє краєни не пiдходить. Вiн зводиться до того, що нацiую правлять рiжнi дема?о?и, котрi доходять до власти дорогою виборiв, опертих на деморалiзацiє виборцiв при помочi пiдкупленоє преси i таки
х же куплених виборчих а?iтаторiв. Оцей буржуазний парламентарiзм руйнуу навiть висококультурнi нацiє, а у нас вiн напевно довiв би до панування олi?архiв, найнятих чужими капiталами, та чужими державами. Другими словами, ми б повторили вдруге iсторi
ю нашоє козацькоє Руєни, пiд час котроє якийсь час так само Украєною правили рiжнi козацькi дема?о?и, за спиною котрих стояли Московська, або Польська держави. I як тодi народ наш скинув оту республiкансько-дема?о?iчну форму прав-лiння, так само скин
е єє i тепер, коли б навiть вона на якийсь час
у нас появитись змогла. Крiм того необхiдну для дальшого нормального громадського життя нашоє землi нацiональну консолiдацiю не може дати парламент, вибраний на пiдставi загального голосування виборцями, з котрих бiльшiсть активноє i позитивноє нацiо
нальноє свiдомости не мау. Отже крiм партiйноє ми
б мали в такому парламентi ще й дема?о?iчну боротьбу рiжних чужих нацiональних iдеоло?iй внутрi одноє i удиноє етно?рафiчно-однородноє маси. Тому ми думаумо, що для консолiдацiє нашоє здеморалiзованоє бюрократичною Росiую нацiє i для сотворення Держа
ви потрiбна сильна власть, яка б спочивала в руках одноє особи, що репрезентувала би iдею суверенности i незалежности украєнськоє нацiє, стояла би на чолi державноє оборони i через кабiнет мiнiстрiв на чолi державноє адмiнiстрацiє, i власть котроє бу
ла б обмежена двома законодавчими палатами, опертими на принцiпi не полiтичноє дема?о?iє, а на сталiм i незмiннiм прин-цiпi iнтересiв територiє i працi. Iнтереси територiє репрезентувала би палата нища - <Зєзд Рад> поодиноких земель, в котрому брали
б участь представники мiсцевих земельних Рад, по 3-4 од кожноє землi. Сi Ради вибiрались би в кожнiй землi на пiдставi загального, рiвного, безпосереднього, тайного i пропорцiонального виборчого права. А що поодинокi землi мусiли б бути меньшi чим н
ашi давнi ?убернiє, то така децентралiзацiя забезпечувала би од дема?о?iє, яка не може широко розвинутись там, де люди себе знають i де праця вибраних та єє наслiдки тут же на мiстi
у всiх перед очима.
Iнтереси працi репрезентувала б палата вища - <Трудова Рада Державна>, яка б була представництвом ор?анiзацiй пра-цьовникiв, отже перш за все професiональних спiлок - селянсько-хлiборобських, робiтничих, та кооперативних, i представництвом ор?анiзацi
й фахових, отже признаних Державою культiв, науки, штуки, освiти, юстiцiє, гi?iени i народнього здоровя, публiчних робiт, промислу, торговлi i фiнансiв. Тiльки отака форма державна, котра виростау з сучасного свiтового перевороту, може на нашу думку
дати Батькiвщинi нашiй трiвкий спокiй, мiцний державний порядок, а нацiє нашiй уднiсть, консолiдацiю i сильну нацiональну культуру.
12. Не вдаючись одначе в передчаснi подробицi полiтичноє програми, кiнчаумо тим, з чого почали: вiд нашого хлiборобського, економiчно i чисельно найсильнiшого на Украєнi класу, залежить в великiй мiрi наш будучий лад i порядок i залежить у всякому ра
зi, при всякiм державнiм ладу, наша власна доля i будучнiсть. Тому нижче пiдписанi, вважаючи, що настав вже час знищити нашу власну внутрикласову анархiю i перейти до позитивноє творчоє громадськоє працi, звертаються отсим до всiх украєнських хлiборо
бiв i громадян, почуваючих себе звязаними культурою i свiтоглядом з хлiборобським класом, до всiх украєнських хлiборобських, як професiйних, так полiтичних ор?анiзацiй - без огляду на єх дотеперiшнi полiтичнi, чи нацiональнi форми - з про-позiцiую об
уднатися всiм в один <Украєнський Союз Хлiборобiв Державникiв>, в якому кожна партiя, чи органiзацiя мала б повну автономiю при однiм обуднуючiм нас всiх гаслi: лад i порядок
в правовiй, сувереннiй, незалежнiй, нацiональнiй Украєнськiй Державi, збудованiй на пiдставi мiжкласового компромiсу на украєнськiй етно?рафiчнiй територiє.
Дорошенко Дмитро, б. Мiнiстр Закордонних справ Украєнськоє Держави; Липинський Вячеслав, член Головноє Управи Пар-тiє хлiборобiв-демократiв i б. Посол Украєнськоє Держави у Вiд-нi; Скоропис-Йолтуховський Олександер, колишнiй представник Союза Визвол
ення Украєни в Нiмеччинi, б. краувий комiсар i губер-нiяльний староста Холмщини й Пiдляшша; Шемет Сергiй - Голова Головноє Управи партiє хлiборобiв-демократiв.
До украєнських хлiборобiв. Вiдень, 1920




Передмова до третього видання
<Нацiоналiзм>, який вийшов першим виданням: в 1926 роцi, виступив з iдеологiую, яка рвала з цiлим свiтоглядом драгома-нiвського <демократизму> i соцiалiзму Маркса-Ленiна, просякнутого отрутою москвофiльства.я:
Основнi iдеє <Нацiоналiзму> були: передусiм антитези драгоманiвському <малоросiянству>. Трактуванню Украєни як про-вiнцiє Росiє, що претендувала лише на деякi <полегшi> культурного i соцiального характеру, <Нацiоналiзм> противоставляв iдею полiтичноє
нацiє: нацiє,
iдеалом i метою якоє був полiтичний державницький сепаратизм, повний розрив з усякою Росiую, а культурно - повне протиставлення цiлому духовному комплексовi Московщини; пiд оглядом соцiальним - негацiя соцiалiзму. Це була повна антитеза <гермафродитс
ькому> свiтоглядовi тодiшнього демо-соцiалiстичного украєнського провiдництва.
На питання <ЩО?> <Нацiоналiзм> вiд-повiдав: незалежнiсть i повний сепаратизм, пiдкреслення останнього в антиципацiє майбутнiх гасел <федерацiє>, <самостiйностi>, але: в рамках <общего отечества> Росiє. На питання <Як здобувати свою мету?> <Нацiоналiз
м> вiдповiдав: боротьбою, нацiональною революцiую проти Московщини; не шляхом <порозумiння> чи <еволюцiє>.
Цi тези були цiлковитою антитезою драгоманiвства i соцiалiз-му, бо iдеологiя Драгоманова уймалася, ним же самим, в його <гiмнi>: <Гей, украєнець просить не много:> Iдея <Нацiоналiзму> замiсть <немного> - ставляла <все!> Замiсть <просить> - жа-дау i з
добувау. Також дальшу драгоманiвську мудрiсть (з того ж гiмну): постулат <любови> <ко всiм словянам>, а в першу мiру до москалiв, як до <старшого брата>, що мав вести iнших, <Нацiоналiзм> вiдкидав як наєвне i шкiдливе капiтулянство. За питанням <ЩО?>
, <Яка мета нацiє?>, i за питанням <ЯК осягти єє?>, на трету питання - <ХТО мау це довершити?> - <Нацiоналiзм> вiдповiв: людина нового духу. Якого? Духа протилежного западницькому духовi речникiв украєнськоє iнтелiгенцiє ХХ-го вiку
з <рабським мозком> i <рабським серцем> (слова I. Франка): протиставив <Нацiоналiзм> безкомпромiсовий войовничий дух, примат його сили над силою матерiє: Крiм того, в окремiм роздiлi <Нацiоналiзму> протиставлено увнуховському <реалiзмовi> ту мiстику,
без якоє всяка полiтика мертва; мiстику, яка
у джерелом життя нацiє та єє сили.я:
Виносячи свою iдеологiю нацiоналiзму проти банкрутуючих iдей нашоє епохи, проти <модерноє демократiє> (приязноє i до СССР i до комунiзму), проти комунiзму i соцiалiзму, проти надна-цiонального iнтернацiоналiзму, <Нацiоналiзм>, проти єх <розуму без вi
ри основ>, видвигнув вiру; проти єх духа iдеалiзму, вигiдницт-ва i матерiального <щастя> - iдеалiзм, проти духа крутiйства
i <мирноє еволюцiє> - прапор боротьби. Цей прапор мусiв дiстатися до моделей нового духа; не до людей вмираючоє псевдоелiти:; не до рук безiдейних полатайкiв i матерiалiстiв, а до людей новоє елiти, людей з основними прикметами нового лицарства: з му
дрiстю, шляхетнiстю, вiдвагою. Такою була теза <Нацiоналiзму>.я:
ЗАМIСТЬ ПЕРЕДМОВИ
Наш час у часом сумерку божкiв, до яких молився XIX вiк. Катастрофа 1914 р. не даремно перелетiла через нашi голови: всi <незрушимi> засади i <вiчнi> закони суспiльноє еволюцiє розсипалися в порох, отвираючи безконечнi перспективи перед люд-ською вол
ею.
Лише один закон вийшов неткнутим з катастрофи. Це - закон боротьби, яку Гераклiт називав початком усiх речей, закон вiчного суперництва нацiй, який пануу над свiтом тепер так само, як панував у початках iсторiє народiв i держав.я:
В цiй книзi хочу усталити поняття украєнського нацiоналiзму, так як я його розумiю. А розумiю його не як ту чи iншу програму, не як вiдповiдь на завдання нинiшнього дня: - лише як свiто-гляд. Як певний свiтогляд протиставляю своу поняття нацiоналiзму
дотеперешньому нашому нацiоналiзмовi XIX вiку, нацiоналiзмовi упадку або провансальству. До цього типу його провансальства я зараховую: дивну мiшанину з кирило-мефодiєвства
й драгоманiвщини, легалiстичного украєнофiльства й народництва з єх крайнiми течiями, марксизму й комунiзму з одного боку, <есерiвства> i радикалiзму - з iншого, нарештi - з правих iдеологiй, починаючи вiд Кулiша i кiнчаючи неомонархiзмом.я:
Ч. 2. ЧИННИЙ НАЦIОНАЛIЗМ
II
Воля як закон життя.- ЄЄ форми. - Воля влади. - Воля вiдумного моменту. - Двi першi вимоги волевого нацiоналiзму
На цiй волi (не на розумi), на догмi, аксiомi (не на доведенiй правдi), на самостiйнiм, не на деривативнiм постулятi, на бездоказовiм поривi, мусить бути збудована наша нацiональна iдея, коли ми хочемо утриматися на поверхнi жорстокого життя. Бо воля
нацiє до життя як <пождання неясно вiдчутого другого ладу речей> (Фiхте) у пiдставою всякого, опертого на нiй, свiдомого стремлiння, всякоє iдеє. Бо розум:, iдея, лише тодi стау порушаючою силою, коли сама <дiу як афект> (Йодль), <Воля влади> (Нiцше
), <життувий елян> (Бергсона), <жадоба перемоги> (Джека Лондона), чин до чину, <без мети>, щоб <гнатися в безвiсть> (Лесi Украєнки), <фантазiя> (Шевченка), який вiн жертвував видимий свiт, звеличення <залiзноє сили ентузiазму>, елементи <нерозсудного
> (Гоголя), <правда сильного> i <право сили> (Кулiша),- ось як характеризували цю волю чужi i нашi провiдники.
:В жадобi жити, розростатися змагатися й у суть життя, а не в єє наслiдках; в слiпiм дiнамiзмi, що не мау нi iмя, нi постатi
i який ми усвiдомлюумо лише тодi, як вiн вибухау в нас. :Головним методом наших вчинкiв у власне бажання, афекти, пристрастi, за якими в хвостi йдуть мотиви.
:Цi афекти, емоцiє одиницi стають величезною соцiальною силою, динамiчним двигуном суспiльности, що втримуу єє при життi, спричиняу єє зрiст i розвiй.я:
Всяка отже збiрна фiлософiя гуртованоє одиницi (а в першiй мiрi нацiє) повинна бути збудована не на вiдiрваних засадах логi-ки, лише на цiй волi до житти, без санкцiй, без оправдання, без умотивування, яку: треба плекати i розвивати, бо з нею живе
i вмирау нацiя: Не обгижувати цю - виявлювану в дiяннях одиниць волю нацiє до розросту, пориву наперед єй, лише змiцнювати єє. I це змiцнення мау бути першою i головною засадою тiує нацiональноє iдеє, яку я тут ставлю на мiсце кволого iнтелектуалiсти
чного, безвольного, <кастратного> провансальства.
:В ще бiльш чистiм видi (нiж у насолодi риском i в героєзмi) виявляуться воля до влади в нiчим не прикрашенiм, голiм стремлiннi до неє, в жадобi панування.я:
В так зрозумiлiм життi та його сутi у два моменти, тiсно мiж сполученi: в боротьбi за розрiст i перевагу розрiзняумо експансiю як цiль, боротьбу як засiб.я:
Боротьба взагалi, вiйна як єє форма зокрема. :Змiцнювати волю нацiє до життя, до влади, до експансiє - означив я як першу пiдставу нацiоналiзму, який тут протиставляю драгоманiвщинi. Другою такою пiдставою нацiональноє iдеє здоровоє нацiє повинно бут
и те стремлiння до боротьби, та свiдомiсть єє конечностi, без якоє не можливi нi вчинки героєзму, нi iнтенсивне життя, нi вiра в нього, анi трiумф жадноє новоє iдеє, що хоче змiнити обличчя свiту. :Першу з цих пiдстав протиставляю: (тим, хто вiрить)
слiпо в творчу силу iнтелекту. Другу -:пацифiзмовi нашого провансальства.
Роздiл III
Романтизм, догматизм, iлюзiонiзм - третя вимога нацiоналiзму
Волю влади я означив як щось, що стремить <розiрвати закляте колесо iндивiдуалiзацiє>,- щось, що стремить стати понад змисловим, понад свiтом явищ, понад феноменом, <загальне> над <поодиноким>.я:
Для <романтика> важнiшою вiд добробуту - у <нацiональна мiсiя>, вiд миру - боротьба за неє, вiд iнтересiв даноє генерацiє тривалi iнтереми нацiє, вiд щастя одиницi - мiцнiсть спiльноти, держави.я:
Такий характер <романтичноє>, <релiгiйноє>: iдеє <загальноє>, <вiдiрваноє>, що ставляу себе понад усi <партикулярностi>, понад усе <окреме> i <поодиноке>, яка, коли виявляуться в нацiональнiм життi, ставляу велич i потугу загалу понад щастя i добробу
т одиницi, кляси, даноє генерацiє, єє спокою, миру; ставляу нацiю як цiле - над нацiую як механiчну збиранину.я:
Я згадав вгорi двi головнi пiдстави всякоє революцiйноє iдеє, отже i нацiональноє: перша - волюнтаризм (антиiнтелектуалiзм), друга - войовничiсть (антипацифiзм). Тепер, отже, до цього приводить третя - <романтика>. I нi одна велика iдея, що сперечаут
ься з другими за панування, не у жива, коли вона не перейнята цим духом <романтики>.
Я говорив про романтичний характер великих доктрин. Тепер треба пiдкреслити єх другий аспект: догматизм, безсанкцiональнiсть. Тi доктрини завжди зявляються в супроводi категоричного наказу, почуття, що наказуу безоглядний послух.я:
<Романтичнi> iдеє, :сполученi з релiгiйним почуванням (абсолютною вiрою в них), дуже часто зявляються в iсторiє в формi так званих , легенд, мiфiв. :Одна з таких образових iлюзiй, охоплених у <гвалтiвну i ясну> формулу, це легенда <останньог
о бою>, що забезпечить перемогу справi.я:
:Я говорив про <романтичний> характер великих револю-цiйних iдей i про єх <релiгiйний>, догматичний характер. у синтезою обох: вiн протиставляу <змисловому> - iрра-цiональне, надзмислове, конкретному - невидиме i незнане i це <теологiчн
е> в нiм, вiн протиставляу доказам - голу афiрмацiю,
i це <догматичне> в нiм. I первень чуттувий, :- умотивовують його войовничiсть, антипацифiзм. Як такий входить складовою частиною (разом з релiгiйнiстю) до згаданоє третьоє пiдстави всякоє, отже i нацiональноє, революцiйноє
iдеє - романтизму.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181