Около десяти миллионов украинцев Польши, Галиции, Прикарпатской Руси, Буковины и Бессарабии ориентируются и будут ориентироваться больше и больше на Советскую Украину. Я не знаю
, насколько это учитывается авторами резолюции.
С тов[арищеским] приветом. Раковский
Гурзуф X.
29/Х-1922.





Хоча тов. Ленiн у своєй доповiдi говорив, що треба перейти вiд розмов, вiд по-лiтики до дiла, але це було, очевидно, його своурiдною полiтикою. Доповiдь тов. Ленi-на була, в основному, вказiвкою - якою була дiяльнiсть ЦК, яка наука для партiє, якi пе
редбачення на майбутну по двох основних питаннях, по двох китах, що на них повинна триматись тактика нашоє пар-
тiє - питанню про взаумовiдносини партiє й кляси та питанню про взаумовiдносини пролетарiяту й селянства у нас на поточний перiод пролетарськоє революцiє. По цих двох питаннях т. Ленiн указував на досвiд минулого року й тому, очевидно, можливо буде й
нам, виступаючи тут, тикатися полiтики. Я дозволю собi говорити про третього кита, що на нiм повинна триматися тактика нашоє партiє в сучасний перiод пролетарськоє революцiє. Я маю на думцi вiдношення розвиненiших краєн до краєн вiдсталих.
На жаль, тов. Ленiн у данiй доповiдi по цьому питанню нiчого не сказав. А сказати треба також, як i треба пiдкреслити, що тепер, як i за попереднього перiоду, партiя тримауться тоє самоє лiнiє, себто партiя залишауться представником звiльнення всiх т
рудящих мас по всiй земнiй кулi, вона у iскрою, що єє кидають
у пороховий льох сходу, всiх колонiяльних краєн. Але, проводячи цю лiнiю поза радянською територiую, ми цю свою роботу можемо виконати лише в тiм випадку, коли ми повнiстю провадитимемо цю полiтику й у нас, на радянськiй територiє. Лише тим, що ми ту
т, у нашiй краєнi розвязуумо цi питання, ми даумо приклад всiм народам, трудящим, пригнiченим масам, що лише радянська влада, влада пролетарiяту й селянства, може розвязувати цi питання. Ось чому для мене мау деяке показове значiння кинута мимохiдь
т. Ленiном заява, що Украєна, мiж iншим, i на щастя,
у самостiйною державою. Товаришi, це мимохiдь кинутий вислiв розвязуу життуве питання. Справа в тiм, що сучасний рух змi-новiхiвцiв i iнтелiгенцiє по даному питанню своєх вiхiв не змi-нюу. <тдина й неподiльна Росiя> - колишну гасло денiкiнцiв
i врангельцiв у зараз гаслом всiх цих змiновiхiвцiв. I той же про- фесор Устрялов у захисником цього гасла. I нам треба визнати, що вони не лише думають i говорять про це, але прагнуть провадити це й на практицi. Ось зараз представник ревiзiйноє комi
сiє т. Но?iн доповiдав про те, як апарат ЦК, складений переважно
з комунiстiв, не може на дiлi упоратися з роботою ЦК. А ми не будемо обманювати себе, затуляти очi, що те ж саме у й у досить багатьох радянських апаратах, з тою лише рiжницею, що там робiтники, на жаль, не комунiсти, а прибiчники змiновiхiвцiв. Ми п
омiчаумо досить багато фактiв i явищ, коли на практицi лiнiя радянських апаратiв у зовсiм iншою, нiж та лiнiя, що єє дау наша партiя.
Я пригадую листопадо-грудневу конференцiю 1919 р., де пар-тiя намiтила свою лiнiю в питаннi про вiдношення до Украєни. Ми першi в усiм свiтi правильно й повнотою розвязали це питання. Ми даумо можливiсть трудящим у нас, на радянськiй територiє, повн
iстю розвинути всi своє здiбности i, незалежно вiд нацiональности, задовольнити єхнi нацiональнi потреби. Це наше рiшення, рiшення нашоє партiє. В дiйсностi ж, на практицi окремi особи провадять декiлька iншу лiнiю, заражаючи iнодi й окремi радянськi
апарати. <тдина неподiльна Росiя> - гасло не наше. Ми нiчого спiльного не можемо мати з цим гаслом. Лише ненависть i презирство може у нас викликати колишня стара царська Росiя. Нова вiльна робiтничо-селянська Росiя, iнше обуднання трудящих - це у
нашим шляхом.
Лозовський: тдина неподiльна РКП.
Скрипник: Дякую за розяснення, але ми маумо перед собою цiлком визначене явище так щодо Украєни, як i щодо iнших радянських республiк. т тенденцiя до лiквiдацiє тоє державности робiтникiв i селян, здобутоє силою робiтникiв i селян цiує краєни. Питан
ня про лiквiдацiю робiтничо-селянськоє державности Украєни також ставлять тут окремi прибiчники змiновiхiвцiв. I треба тому прийняти заяву тов. Ленiна, що мау полiтичне значiння
у розумiннi вiдмежування нашоє партiє вiд цих змiновiхiвських настроєв. Але товариш Ленiн навiв цю заяву як таку, а тов. Лозовський коментував єє iнакше. Тов. Ленiн говорить: <наша партiя удина>, а Лозовський коментуу: <про удину неподiльну РКП>. Тов
. Лозовський не знау iсторiє нашоє партiє. Менi пригадууться постанова ЦК РКП з 18 травня 1918 р., що визнау самостiйнiсть комунiстичноє партiє бiльшовикiв Украєни й самостiйний вхiд у III Iнтернацiонал, оскiльки Украєна у самостiйною державою. Я пов
инен сказати, що нiколи нiякого положення ми не можемо брати назавжди й визначати <серйозно й надовго>, - воно може змiнятись. Але я не знаю, чому можна вважати те чи iнше органiзацiйне вiдношення за обовязкове для нас. Нам потрiбне було дане рiшенн
я в 1918 р. Але вiдкиньмо тепер властиве т. Лозовському й iншим таке схиляння як перед
у данiм питаннi. Ми маумо перед собою органiзацiйнi партiйнi спiввiдносини, й вони у перед нами, - iншого ми не знаумо,
й стоємо на цьому обома ногами. Питання не в цiм. Ми маумо перед собою не змiну взаумних вiдносин в серединi, а маумо зараження вiд змiновiхiвцiв. Ми маумо перед собою дане явище й ЦК треба виразно сказати: Щодо цього ЦК партiє повинен провадити твер
ду, певну лiнiю, що усуне зривання партiйноє лiнiє, прийнятоє партiую, чужими елементами, що свою лiнiю на практицi гадають провадити, працюючи в наших радянських апаратах. Саме про що йде мова? Мова йде про те, чи дати змогу змiняти лiнiю, намiчену
партiую на практицi чужими нам елементами, що працюють
у радянськiм апаратi. т таке чи нема? Я б хотiв почути заяву товаришiв, якi говорять, що цього нема. Це, на жаль, у, i нам треба в данiм випадку сказати, щоб теперiшня резолюцiя ЦК нашоє партiє не була подiбна до тих декретiв, що про них говорив тов.
Ле-нiн, i що єх ми приймали часто для того, щоб показати, чого ми не бажали б. Ми приймали для цього резолюцiє. Це були деклярацiє. Але резолюцiє нашоє партiє, партiйних зєздiв i конференцiй ми приймаумо не як деклярацiє, а як ту директиву, що зобо
вязуу й кожну партiйну органiзацiю й кожного члена партiє i ЦК суворо йти за цiую директивою, серйозно й надовго. Ось чому на заяву т. Пятакова: а ви повiрили чи не повiрили резолюцiє ЦК? - я говорю: резолюцiя ЦК тодi мала значiння й єй треба було
няти вiри, але вона втратила значiння через пiвгодини. Ми повиннi вимагати вiд ЦК, вiд кожного члена нашоє партiє i члена ЦК, щоб директиви виконувались.

Революцiйна законнiсть у обуднання принципiв революцiє
з принципами законностi. В буржуазному суспiльствi законнiсть у одним iз знарядь для пригноблення працюючих мас. Дух законностi, пiдлеглостi буржуазним законам у найбiльш шкiдливим для революцiйного руху; дух легальностi витравлюу революцiйний дух.
I на початку революцiє ми намагалися замiнити законнiсть поняттям революцiйноє доцiльностi; пiсля закiнчення громадянськоє вiйни, пiсля переходу до нових економiчних форм життя ми замiняумо законну революцiйнiсть революцiйною законнiстю; револю-цiйна
законнiсть у пiдпорядкованiсть iснуючим формам революцiйного життя, уведення життя в певнi рамки законiв, утворених революцiую. В першi роки революцiє, роки вiйськового комунiзму ми не рахувалися з формальними моментами, - ми здiйснювали свою диктат
уру, i до формальностi нам тодi дiла не було.
В першi роки революцiє, особливо на селi, нам доводилося мати справу з багатьма ворогами, i тодi власна iнiцiатива була одним з факторiв дiяльностi рад, влади на мiсцях; але зараз така iнiцiатива може перейти у свавiлля.я:
Нашим основним завданням у знищення цього свавiлля, за-провадження революцiйноє законностi на мiсцях, бо вiд цього залежить значною мiрою здiйснення змички селянства i робiтницт-ва. За часiв революцiє багато було стягнуто на мiсцях незаконних податкi
в, добровiльних i напiвдобровiльних збирань i т. д.
Дух революцiйноє законностi у втiлення у свiдомiсть кожного радянського робiтника на мiсцях, що вiн у агент Радянськоє влади, захищау iнтереси робiтничого класу i селянства й повинен пiдлягати законам влади робiтникiв i селян. Отже, революцiйна закон
нiсть у одна з основних пiдвалин радянського будiвництва.
Разом з тим такий агент Радянськоє влади не може тiльки формально, бюрократично пiдходити до роботи; такий урядовець-бюрократ викликау з боку селянства велике обурення й незадоволення i такий бюрократ легко може вiдiйти вiд принципiв революцiйноє зак
онностi.
Особливо нинi, коли ми широко залучаумо робiтничi й селянськi маси до органiв влади, представники Радвлади на мiсцях мусять якнайуважнiше стежити за тим, щоб виконувати волю всього класу, а не тiльки задовольняти окремi груповi або мiсцевi особистi i
нтереси. Тов. Ленiн в той час, коли утворювалась прокуратура, говорив, що немау законностi Тульськоє, Калузькоє й т. п., а у удина революцiйна законнiсть робiтничо-селянськоє влади.
Часто окремi робiтники на мiсцях кажуть, що закони Радвла-
ди - це одне, але й <ми самi з розумом>. I такi робiтники ведуть свою лiнiю, яка часто суперечить законам Радянськоє влади. Ми мусимо розпеченим залiзом випалювати всi випадки свавiлля, хабарництва, злочинств i т. д. на мiсцях. Органи прокуратури, Ро
б.-сел. iнспекцiє, райвиконкоми та всi iншi органи Радянськоє влади на селi повиннi наглядати за тим, як виконууться закон на мiсцях, наскiльки правильно здiйснюються принципи революцiйноє законностi.
Мiсцевi виконкоми повиннi допомогти прокуратурi в єє роботi в справi боротьби з незаконними вчинками або розпорядженнями органiв Радвлади на мiсцях. Протести прокурорiв на цi вчинки й розпорядження повиннi розглядатись не пiзнiше двох тижнiв пiсля од
ержання протесту прокуратури.
В 1923 р. прокуратурою було подано 642 протести на дiяль-нiсть мiсцевих органiв влади, в 1924 р. - по окремих губернiях цифри протестiв змiнювалися вiд 150 до 400, що свiдчить про велику роботу прокуратури в цьому напрямку.
Звязок прокуратури з населенням здiйснювався ранiше шля-хом доповiдей про завдання прокуратури, а потiм - шляхом звiтiв прокурорiв перед робiтниками й селянами. Скарг до прокуратури Республiки подано 882 селянами й 382 робiтниками. Значна кiлькiсть
справ порушена прокуратурою Республiки за дописами робiтничих i селянських кореспондентiв.
Народнi суддi в значнiй своєй кiлькостi - робiтники й селяни. В 1923 р. ми мали 23 % народних суддiв з лав робiтникiв
i селян, нинi ми маумо 73 % нарсуддiв - робiтникiв i селян. Робiтники й селяни повиннi допомагати органам прокуратури
в боротьбi iз злочинствами й незаконними вчинками.
Прокуратурою за рiк розглянуто 36 тис. справ; дописiв робкорiв i сiлькорiв розглянуто мало не 10 тис.; слiд вiдкинути ту думку, що подача заяв на свавiльнi вчинки агентiв Радвлади шкодить авторитетовi влади; навпаки, рiшуча боротьба з цими явищами тi
льки зможе цей авторитет пiднести.
Нам треба здiйснити й змiцнити тiсний звязок органiв прокуратури з широкими масами трудящих, слiд встановити певний контроль над дiяльнiстю керiвникiв мiсцевих органiв влади, треба розвинути дiяльнiсть робiтничих i селянських кореспондентiв, i в так
ий спосiб ми змiцнимо диктатуру робiтникiв i селян.

Вiстi. № 36.
14 лютого 1925 р.

:Область права для широких кругов рабочих и крестьян была мало знакома и даже чужда. Право было средством подавления трудящихся. Октябрьская революция сделала его средством борьбы рабочих и крестьян за свое освобождение, средством защиты интересов тр
удящихся.я:
I. Уголовная политика Советской власти
:Уголовное право Советской республики развивалось, вырабатывалось и оформлялось постепенно.
Вначале: после Октябрьского переворота революционное правотворчество трудящихся масс в области уголовного права находило свое выражение многочисленными путями приговоров и постановлений различных судебных учреждений, постановлений отдельных Советов,
многочисленных отдельных законодательных новел. В этот период советские суды руководствовались революционным правосознанием, не имея письменных кодексов.я:
Уголовные кодексы советских республик, изданные в 1920 и 1921 гг. явились не отрицанием судебной практики и судебной политики, проводимой советскими судами в предшествующий период - гражданской войны, но лишь оформлением, выражением и обобщением всей
предшествовавшей судебной практики.я:
С образованием СССР уголовное право советских республик вступает в новую фазу развития. Советский суд, проводя защиту интересов трудящихся и Советской власти, должен иметь и имеет дело в каждой отдельной стране, у каждого отдельного народа со всем св
оеобразием жизни этого народа, со всей совокупностью наличных бытовых, культурных, национальных и других условий жизни:, создавшихся в результате предшествующей истории. Поэтому, при объединении Советских республик в единый союз, суд и уголовное прав
о естественно должны были остаться органами самостоятельными, организуемыми каждой союзной республикой самостоятельно.я:
III. Задачи советского суда
:Всякая уголовная политика есть совокупность мер и действий, при помощи которых класс, держащий власть в государстве, проводит свою власть, обеспечивает ее сохранность.я:
Уголовное советское право имеет характер общественный, социальный, антииндивидуалистический, в противоположность уголовному праву буржуазному, построенному на свойственных буржуазному обществу началах индивидуализма.я:
VII. Не преступник, а преступление
Советское уголовное право имеет в виду не преступника, но преступление. Не сам по себе преступник наказывается, но преступление, т. е. всякое общественно опасное действие или бездействие, подрывающее власть трудящихся или правопорядок, ею установленн
ый или им угрожающее.
Важно не то, что человек - преступник. Важно то, что им совершено общественно опасное действие или бездействие, которое именно и карается советским судом.я:




Газетний виклад
Революцiйна законнiсть на сторожi робiтничо-селянськоє влади
Справа змiцнення революцiйноє законностi в Республiцi залежить у першу чергу вiд загального змiцнення Радянськоє влади, вiд розвитку продуктивних сил краєни та вiд зростання полiтичного i культурного рiвня трудящих.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181