На чолi Украєнськоє Республiки стоєть Президент, вибраний на 4 роки, якому належить право репрезентац
iє, а також тi правно-державнi функцiє, котрi установлять Украєнськi Законодавчi Збори. Для справ великоє ваги заводиться референдум, допускауться також законодавча iнiцiатива.
Державнi закони Украєнi повиннi забезпечувать загальнi, всiм вiдомi людськi права всiх горожан (незайманiсть особи, волю друку, слова, спiлок, страйкiв i т.д.) i нацiонально-культурнi права нацiональних колективiв. Цi останнi забезпечуються пропорцiо
нальним представництвом у всiх державних установах, широким мiсцевим самоврядуванням i автономiую у справах культурно-нацiональних, на якi украєнська держава видау кошти
з фондiв, призначених взагалi на культурнi потреби, в пропорцiє до числового вiдношення людностi.
Громадянськi права i обовязки мусять бути рiвнi для всiх. Все державне законодавство, суд i вся державна адмiнiстрацiя мусять спиратись на суто демократичних пiдставах i мати на метi добро всiує людностi Украєни, без нiяких привiлеєв для поодиноких
станiв, класiв, полу i вiри.
Зокрема наша партiя буде домагатись:
Утворення сильноє армiє i флоту, збудованих на демократичних пiдставах, во iмя оборони волi i незалежностi украєнського народу i своую органiзацiую наближених, по скiльки позволять мiжнароднi вiдносини, до типу всенародноє мiлiцiє.
Повного забезпечення свободи вiри, причому помiж рiвними по своєх правах всiма вiросповiданнями Украєни перше мiсце мусить належати церквi православнiй, яка повинна мати соборний устрiй i повинна бути автокефальна, незалежна вiд всяких чужестороннiх
полiтичних впливiв i вiд держави в своєм внутрiшнiм ладу. Так само автономнi в межах своєх канонiчних прав мусять бути в Украєнi церков греко-католицька i римо-католицька, причому ця остання повинна бути роздiлена на двi частини: украєн-ську i польсь
ку. На загальну освiту духовенства i пiдвищення його культурного рiвня треба звернути пильну увагу. Матерiальний стан священникiв повинен бути забезпечений державою.
В справах освiти i культури партiя наша як партiя хлiборобська, крiм загальних демократичних домагань, ставить своую метою якомога бiльше поширення освiти та культури на селi i боротьбу
з хулiганством, цiую страшною спадщиною, котру нам оставила росiйська освiта i росiйська власть на Украєнi. Для того ми будем домагатись закладання по селах всяких шкiл, як нижчих, середнiх, сiльськогосподарських, так i - по прикладу скандинавських д
ержав - спецiально призначених для селян унiверситетiв.я:




1. Всi дотеперiшнi спроби завести державний лад i порядок на Украєнi, веденi пiд рiжними прапорами, скiнчилися невдачею.
В Батькiвщинi нашiй пануу повна анархiя: село воюу з селом, брат воюу з братом; взаємна ненависть, деморалiзацiя, насильство
в рiжних формах, повний господарський розвал, пошести i темнота - одно слово - руєна моральна i фiзична - ось загальна картина сучасного украєнського життя.
Наша велика нацiя, посiдаючи найкращу на Сходi твропи, найбiльше родючу землю - показала себе досi нездатною зор?а-нiзувати державне, законно упорядковане, життя на сiй своєй землi. В державнiм будiвництвi ми зостались далеко позаду всiх инших сусiдн
iх нацiй. Великороси створили свою Совiтську
Республiку; Поляки, Чехи, Мадьяри, Литовцi, Латишi, Естонцi, Фiнляндцi, народи кавказькi - всi вже зор?анiзувались в держави нацiональнi, всi вже ступили на шлях дальшого нормального розвитку свого нацiонального життя.
Тiльки ми однi й досi нищимо самих себе та в своєй безпорадности кличемо то одного, то другого сусiда прийти i завести у нас порядок.
2. Складати вину за те, що сталося, на зовнiшнi, мовляв, тяжкi обставини ми не маумо права. Мiжнародну становище всiх су-сiднiх нацiй було так само, а може ще й тяжче, як наше. В руєнi нашiй виннi тiльки ми самi, i причина тiує руєни лежить не поза н
ами, а в нас самих.
Пiзнати тi причини можемо легко на пiдставi подiй послiднiх лiт, котрi принаймнi навчили нас одного, а саме того, як не можна збудувати на Украєнi держави.
3. Сей досвiд вчить нас: 1) що не можна збудувати на Украєнi державного ладу, спираючись тiльки на однiй соцiяльнiй групi;
2) що лад той не може бути заведений при помочi чужинцiв, котрi б тiй чи иншiй соцiяльнiй групi нашоє нацiє допомогли захопити владу i запанувати над иншими класами i групами. Наше економiчне життя, наш рiльничий i промисловий розвиток настiльки вiдм
iнний вiд розвитку, скажiм, Московщини, що збудувати державу у нас так, як там, при помочi дiктатури одного класу чи групи, неможливо. Так само оказались врештi безсилими i всi тi групи нашi, котрi, не вiрячи у власнi сили своує нацiє, шукали собi пi
дмоги у сусiдiв, щоб при єх допомозi винищити своєх iнако-думаючих i iнаковiруючих землякiв, та завести на Украєнi лад, вiдповiдаючий тiй чи иншiй полунацiональнiй iдеє. Почин, даний в тому напрямку Центральною Радою, яка при помочi <удиного росiйськ
ого революцiйного фронту> й дiктатури <свiдомоє>
соцiялiстичноє iнтелi?енцiє хотiла знищити украєнських самостiйникiв i запанувати над иншими украєнськими класами - ска-зався для нашого державного будiвництва дуже нещасливим на руку.
Вiн, пiсля рiжних полiтичних митарств i рiжних, часто дiаметрально собi протилежних орiунтацiй на сусiдiв, привiв до полiтичного краху нашу соцiялiстичну демократiю. Так само, як удиний росiйський реакцiйний фронт, з дiктатурою москвофiльських бюрокр
атичних та промислово-фiнансових груп i такими самими рiжними орiунтацiями на чужу помiч, спричинився до полiтичного розвалу отих москвофiльських кругiв; i так нарештi, як удиний фронт польський погубить заангажованi в польську авантюру на Украєнi на
шi спольщенi та польонофiльствуючi кола.
Все це разом i дау в результатi сучасну велику украєнську руєну.
4. Отже кожний, кому для працi й життя потрiбний лад i порядок i хто не прагне ловити рибу в каламутнiй водi анархiє, той мусить пiсля пережитого нами лиха прийти до таких висновкiв.
Тiльки власна держава, збудована украєнською нацiую на своєй етно?рафiчнiй територiє врятуу нас вiд економiчного розвалу i вiд крiвавоє анархiє, котра неминуче буде продовжуватись навiть тодi, коли б пощастило знову однiй з наших нацiональних груп за
допомогою сусiдiв взяти на час перемогу.
Власну державу дасть тiльки компромiс мiж поодинокими украєнськими класами, заключений в iмя всiм бажаного законного ладу i спокiйноє працi, спiльноє всiм класам нацiонально-державноє культури, спiльноє оборони своує територiє i спiльного всiм права
нашоє нацiє на самовизначення, тобто на той самий суверенiтет на своєй землi, котрим користуються тепер всi иншi увропейськi нацiє.
5. Щоб такий компромiс мiж поодинокими украєнськими класами можна було врештi заключити, сi поодинокi класи мусять перш за все сконсолiдуватись в серединi самих себе i зор?а-нiзуватись.я:
6. Оздоровлювання нашого громадського й полiтичного життя кожен клас повинен почати вiд себе. Не можно нарiкати на иншi украєнськi класи, що вони заводять безладдя, не можно оте чуже безладдя поборювати i не можно нiякого трiвкого компромiсу
з иншими класами заключити, коли не побороти перш за все свого власного внутрiшнього безладдя i своує власноє внутрiкласовоє анархiє. Боротьба з внутрiшнiм безладдям i внутрiшньою анархiую мусить бути першим завданням i нашого хлiборобського класу.
7. Що у нас з цього боку далеко <не все благополучно> - свiд-чить наша безсилiсть супроти державноє анархiє - прямий доказ нашоє незор?анiзованости i нашоє власноє анархiє внутрiшньоє. Наша неор?анiзованiсть та внутрiшня анархiя - се наслiдок нашоє д
отеперiшньоє полiтики. Знов же, аналiзуючи оту нашу дотеперiшню полiтику, як класу, ми бачимо, що нас обуднували досi тiльки завдання не?ативнi. Як цiлий клас, ми не хотiли соцiялiзацiє землi, знищення приватноє власности на землю i тiує страшноє ана
рхiє, яку цi гасла в нашу хлiборобську працю вносили.
I отих не?ативних результатiв ми добились. Дема?о?iчнi гасла соцiя-лiзацiє землi i знесення приватноє власности на землю вже викинутi з полiтичноє бiржи навiть найбiльше завзятими полiтичними спекулянтами. Та що ж далi? Не допустивши до того, чого ми
не хотiли, що ми робимо для осягнення того, чого ми хочемо? I чого ми, власне кажучи, хочемо? Якi нашi позитивнi цiлi? Як думаумо ми далi уладнати наше життя, щоб могти оту свою рiдну землю обробляти
i хлiб на нiй робити? Одно слово - яка наша позитивна творча полiтична лiнiя?
8. Тут мусiмо сконстантувати сумний факт, що однiує позитивноє полiтичноє лiнiє у нашому класу досi не було. Ми, як клас, чиплялись досi рiжних, не нами, як цiлим класом, створених полiтичних комбiнацiй, котрi б давали нам змогу оту нашу не?ативну цi
ль осягнути - всякi спроби соцiялiзацiє землi знищити. Але навiть i ся пасивна, на чужi сили розрахована полiтика, не була
у нас одноцiльна. В нiй можна розрiжнити три напрями, або инакше кажучи - орiунтацiє. Се були орiунтацiє на державнiсть ро-сiйську - стару або большевицьку, на державнiсть польську i на державнiсть украєнську.я:
Нiяких порозумiннiв во iмя удности тiує, чи иньшоє нацiона-лiстичноє секти тепер вже бути не може. На арену iсторiє виступау знов цiла дiйсна сорокамiлiонна украєнська нацiя i не сектанськi, не гуртковi, а загальнонацiональнi стають перед всiма єє чл
енами завдання.
9. Коли ми, хлiбороби, хочемо во iмя тих широких, державних загальнонацiональних завдань знищити анархiю на нашiй землi, то знищiм єє на сам перед у самiх себе. Перестаньмо взаєм-но ненавидiти себе i тiшитись нашою власною руєною во iмя
розуднуючих нас вузько-нацiоналiстичних iнтересiв росiйськоє, польськоє, чи украєнськоє шовiнiстичноє мiщанськоє iнтелi?ен-цiє. Бо руєна одного з нас сьогодня, потягне за собою руєну другого завтра.
Наш клас настiльки численно сильний, наша хлiборобська продукцiя та праця таке поважне мiсце в економiчнiм устрою Украєни займау, що доля нашоє землi в великiй мiрi залежатиме вiд того, в якiй спосiб наш клас зор?анiзууться i самоопредiлиться. Тому в
елика одвiчальнiсть спадау на нас, як за те, що тепер на Украєнi робиться, так i за те, що в нiй в будуччинi робитися буде. I коли ми хочемо нашi iсторичнi завдання супроти Батькiвщини нашоє виконати, i коли хочемо себе в тiй iсторичнiй заверюсi одст
ояти, то мусимо всi обуднатися коло одного, всiм нам зрозумiлого i всiм нам корисного гасла. Таке гасло се державний лад
i порядок на Украєнi, а здiйснити його можемо, коли до будови своує власноє Украєнськоє Держави приступимо громадою з таким самим завзяттям, але без тих помилок, якими предки нашi за Хмельниччини свою козацьку державу будували i коли вложимо тепер в
будову власноє держави таку саму енер?iю, яку нацiя наша в XVIII ст. для справи Росiйськоє Iмперiє, а ще давнiше в XVI ст. для справи Польськоє Рiчи посполитоє поклала. Бо тiльки власна Украєнська Держава на нашiй етно?рафiчнiй територiє дасть нам то
го обуднуючого духа, котрий нас всiх хлiборобiв бiльших i меньших, нас всiх дотеперiшних москвофiлiв, полонофiлiв i украєнофiлiв в один мiцний, твердий украєнський хлiборобський клас мiцно звяже. Бо тiльки во iмя власноє Украєн-ськоє Держави i спiль
ноє нацiонально-державноє культури зможем ми знайти спiльну мову з иншими украєнськими класами
i необхiдний для заведення трiвкого державного ладу компромiс з ними заключити.
10. Тi класи, з котрими до компромiсу прийти мусимо, се
в першiй мiрi украєнське промислове робiтництво, обуднане
в большевицькi, <совiтськi> ор?анiзацiє: се iнтелi?ентська бiльше, або меньше соцiялiстична демократiя, розбита на рiжнi полiтичнi партiє, котрi то тiльки мають спiльне, що всi вони республiкансь-кi; се украєнськi промислово-фiнансовi круги; се врешт
i представники нацiональних меньшостей по городах. Пiдставою до того компромiсу з нашого боку могли б бути на сьогоднiшнiй день такi пункти: незалежна Украєнська Держава, яка б, не передрiшаючи поки що остаточно єє форми правлiння: 1. ?арантувала нез
айманiсть особи; 2. дала нам взамiн за хлiб - товари i хлiборобськi машини; 3. забезпечила б нам право приватноє власности на землю, бо се право у конечна форма нашоє працi i продукцiє
i нiхто з нас анi землi удобряти не буде, анi деревця жадного не посадить, поки не матиме певних ?арантiй, що нова соцiялiзацiя землi i нова анархiя не повторяться; 4. котра б провела а?рарну реформу во iмя державного прiнцiпу i потреб хлiборобськоє
працi, а не во iмя грабiжа одних другими. Пiд цим ми розумiумо збiльшення iснуючого державного земельного фонду примусовим викупом земель по державнiй оцiнцi у всiх, хто здау своє землi дрiбним хлiборобам селянам в оренду i у всiх, хто сим хлiборобст
вом не займауться та конфiска ту землi у всiх, хто злочинно проти Держави Украєнськоє, виступау. Надiленi землею мусять бути малоземельнi, та безземельнi хлiбороби, а особливо тi, що не тiльки землю обробляють, а єє i обороняють, тобто в першiй мiрi
безземельнi i малоземельнi козаки. Що ж до решти земель, то всякi примусовi перемiни права власности i побiльшеня в потрiб-нiй мiрi дрiбного землеволодiння коштом великого, необхiдне для чисельного скрiплення нашого хлiборобського класу, робляться вi
дповiдно до мiсцевих умов по приговорам мiсцевих хлiборобських рад по закону, в основу котрого мау бути покладений прiнцiп, що про справи земельнi мають право рiшати тiльки тi, що самi землею володiють, єє самi обробляють i з працi хлiборобськоє живу
ть.
В полiтицi закордоннiй пiдставою компромiсу мiг би бути прiнцiп обуднання в Украєнськiй Державi всiх украєнських земель i мiлiтарний та економiчний союз з Росiую та Бiлорусiую на пiдставi взаємного забезпечення повноє державноє суверенности
i взаємного невтручання до внутрiшнiх справ.
Коли б сей компромiс рiжними правлячими тепер украєнськими групами був принятий, ми, обороняючи законними, а не революцiйними способами свою полiтичну iдеоло?iю, могли б приступити лояльно до спiльного з иншими украєнськими клясами державного будiвни
цтва. Позаяк на се на жаль мало надiє, то ми мусимо пiдождати, памятаючи, що земля се не золото, яке можна кожному правительству вивозити i не паперцi, котрi вiльно
кожному правительству друкувати. Вона однаково за нами останеться, а що той солiдний уряд, котрий в кiнцi кiнцiв прийде, потребуватиме вiд нас рекрута, податкiв i хлiба, то тiльки вiд нашоє зор?
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181