44 КЗпП, а згідно зі ст.37 Закону ЫПро державну
службуы.

Працівникові, який звільняється за станом здоров'я,
вихідна допомога на підставі ст.44 КЗпП виплачується в
тому разі, коли трудовий договір із ним розривається з
ініціативи роботодавця за п.2 ст.40 КЗпП. Е

Якщо ж трудовий договір розривається на вимогу пра-
цівника внаслідок порушення роботодавцем законодав-
ства про охорону праці, вихідна допомога стягується на

600

його користь у розмірі тримісячного середнього заробіт-
ку, коли колективним договором не* передбачено більшого
її розміру.

12. Судам слід мати на увазі, що відповідно до статей
21, 22 Закону (108/95-ВР) роботодавець не може в одно-
сторонньому порядку приймати рішення з питань оплати
праці, які погіршують умови, встановлені законодавством,
угодами і колективним договором. Розмір заробітної пла-
ти за працю може бути нижчим за встановлений трудо-
вим договором та мінімальний розмір заробітної плати
тільки в разі невиконання норм виробітку, виготовлення
продукції, що виявилась браком, та з інших передбачених
чинним законодавством причин, які мали місце з вини
працівника.

Оскільки при зміні систем та розмірів оплати праці у
зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці (ч.З
ст.32 КЗпП), введенні нових або зміні діючих умов опла-
ти праці у бік погіршення (ст.103 КЗпП) роботодавець по-
винен повідомити про це працівника не пізніше ніж за два
місяці до їх запровадження, порушення цього строку мо-
же бути підставою для задоволення вимог працівника про
оплату праці згідно з попередніми умовами за період, на
який було скорочено зазначений строк попередження.

Зі змісту ст.103 КЗпП не вбачається, що її правила не
застосовуються у випадках зміни робітникові розряду на
підставі ч.5 ст.96 КЗпП або зменшення службовцю поса-
дового окладу за результатами атестації згідно з ч. 6 цієї
статті.

13. Розглядаючи позови про оплату праці членів вироб-
ничих бригад, суди повинні виходити з того, що заробіток
за колективні результати праці визначається відповідно до
чинних на підприємстві систем її оплати і форм матері-
ального заохочення, а його розподіл між членами бригади
провадиться з урахуванням присвоєних їм кваліфікацій-
них розрядів, годинних тарифних ставок, фактично відпра-
цьованого часу і коефіцієнта трудової участі (якщо він був
установлений). Відповідачем у такому спорі є не бригада,
а підприємство як сторона в трудовому договорі (ст.21
КЗпП).

Якщо відповідно до ст.252-7 КЗпП колективний заро-
біток розподіляється із застосуванням коефіцієнта трудо-
вої участі, затвердженого колективом бригади, спори її
членів, пов'язані з незгодою із цим коефіцієнтом, вирішу-
ються з урахуванням обставин, виходячи з яких він був
установлений, а також його відповідності загальним по-

6&1




ложенням щодо розміру заробітної плати (ч.2 ст.94
КЗпП). '

14. Згідно зі ст. 102-1 КЗпП працівники, які працюють
за сумісництвом (виконують крім основної у вільний від
неї час і іншу роботу на умовах трудового договору в того
самого чи іншого роботодавця), одержують заробітну пла-
ту за фактично виконану роботу без обмеження її певним
розміром. Сумісники мають право на оплату фактично
виконаної роботи й тоді, коли було порушено встановлені
для певної категорії працівників обмеження для роботи за
сумісництвом. Такі порушення за певних умов можуть бути
підставою для припинення трудового договору за сумісниц-
твом.

Визначені Кабінетом Міністрів України відповідно до
ст.102-1 КЗпП умови роботи за сумісництвом, у тому числі
щодо її тривалості, яка протягом місяця не повинна пере-
вищувати половину місячної норми робочого часу, поши-
рюються лише на працівників державних підприємств, ус-
танов і організацій.

Робота за трудовим договором осіб, які поєднують її з
денною формою навчання, не е сумісництвом і оплачується
на загальних підставах.

15. Роз'яснити судам, що в тому разі, коли умови про
розміри доплат за виконання працівником поряд з основ-
ною роботою додаткової, роботи за іншою професією чи по-
садою (суміщення професій, посад) або обов'язків тимча-
сово відсутнього працівника без звільнення від основної ро-
боти не були визначені відповідно до ст.105 КЗпП у
колективному договорі, чи погоджені інакше за відсутності
останнього, розмір доплати за таку роботу, виконану за роз-
порядженням власника або з його відомаы визначається су-
дом з урахуванням її складності, характеру, обсягу, а та-
кож ступеня використання робочого часу та 'тарифної став-
ки працівника.

При цьому слід мати на увазі, що згідно з п.5 постанови
Кабінету Міністрів України і Національного банку Украї-
ни від 31 серпня 1996 р. № 1033 (з "наступними змінами)
на період погашення заборгованості по заробітній платі
працівникам бюджетних установ, умови оплати праці яких
затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29
травня 1996 р. № 565 ЫПро упорядкування умов оплати
праці працівників окремих галузей бюджетної сфериы, доп-
лати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх праців-
ників та суміщення професій (посад) здійснюються в розмірі
до ЗО відсотків посадового окладу (тарифної ставки).

602 -

Зазначені правила не застосовуються, коли йдеться про
виконання робітниками і службовцями робіт різної ква-
ліфікації, оплата за які провадиться згідно зі ст.104 КЗпП.

16. Нри вирішенні спорів про оплату роботи в надуроч-
ний час судам слід мати на увазі, що передбачене ч.4 ст.106
КЗпП ( 322-08 ) положення про заборону компенсації на-
дурочних робіт шляхом надання відгулу поширюється і
на випадки їх виконання у святкові, неробочі та вихідні
дні. В разі проведення таких робіт за розпорядженням або
з відома роботодавця години роботи понад нормальну три-
валість робочого дня, а в разі підсумованого обліку робо-
чого часу понад установлений робочий час в обліковому
періоді оплачуються при погодинній системі оплати праці
у подвійному розмірі годинної ставки, а при відрядній си-
стемі З шляхом доплати 100 відсотків тарифної ставки
працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого
здійснюється за погодинною системою (ст.106 КЗпП), і в
тому разі, коли ці роботи було виконано без додержання
умов і порядку залучення до них.

Робота працівника з неповним робочим днем понад
передбачений трудовим договором час, але в межах ус-
тановленої законодавством тривалості повного робочого
дня не вважається надурочною і оплачується в одинар-
ному розмірі.

Так само не є надурочною робота працівника з ненор-
мованим робочим днем понад установлену норму робочо-
го часу, крім випадків виконання за дорученням робото-
давця роботи, що не входила до кола його обов'язків.

Працівникам, які залучались до роботи у святковий чи
неробочий день, вона оплачується за години, відпрацьовані
в ці дні: відрядникам за подвійними відрядними розцін-
ками; тим, чия праця оплачується за годинними або ден- Е
ними ставками, у розмірі подвійної такої ставки, а тим, хто
одержує місячний оклад, у розмірі одинарної годинної або
денної ставки понад оклад, якщо ця робота провадилась у
межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної
такої ставки, якщо цю норму було перевищено.

На бажання працівника, який працював у святковий або
неробочий день, йому може бути надано інший день відпо-
чинку за умови, що робота в цей день виконувалась понад
установлену місячну норму робочого часу.

Робота у вихідний день може компенсуватися, за зго-
дою сторін, наданням іншого дня відпочинку або.в грошовій
формі у подвійному розмірі.

603

17. У справах за позовами про оплату простою необхі-
дно виходити як із правил ст.113 КЗпП, так і з відповід-
них норм інших актів законодавства, маючи на увазі, зок-
рема, таке:

1) оплата часу простою не з вини працівника у розмірі
не нижче двох третин тарифної ставки встановленого йо-
му розряду ставиться у залежність від повідомлення ним
про початок простою власника або уповноважений ним ор-
ган (бригадира, майстра, інших службових осіб) у тому разі,
коли не йдеться про простій певного структурного підроз-
ділу чи всього підприємства;

2) за час простою, коли виникла виробнича ситуація, не-
безпечна для здоров'я чи життя працівника або для лю-
дей, які його оточують, і навколишнього природного сере-,
довигца не з вини працівника, за ним зберігається середній
заробіток;

3) відповідно до ч.З ст.84 КЗпП у разі простою підприє-
мства (установи, організації) з не залежних від працівників
причин власник або уповноважений ним орган (роботода-
вець) може у визначеному колективним договором порядку
надавати відпустки без збереження або з частковим збе-
реженням заробітної плати. За цих умов надання відпус-
тки не ставиться у залежність від подання працівником
Заяви і термін перебування в ній не входить до часу опла-
чуваного простою, якщо це передбачено колективним до-
говором;

4) простій з вини працівника в будь-якому разі оплаті
не підлягає.

18. Необхідно мати на увазі, що положення ст.114
КЗпП проЗбереження середнього заробітку за працівником,
переведеним на нижчеоплачувану роботу, "протягом двох
тижнів з дня переведення застосовується, якщо інше не пе-
редбачено законодавством, і в тому разі, коли переведення
мало місце з ініціативи самого працівника.

За потерпілими, тимчасово переведеними згідно з виснов-
ком лікарсько-консультативної комісії на легшу нижчео-
плачувану роботу, середньомісячний заробіток ізберігається
на термін, визначений цією комісією, або до встановлення ме-
дико-соціальною експертною комісією стійкої повної (част-
кової) втрати професійної працездатності не на підставі
ст.114 КЗпП, а відповідно до ст.170 цього Кодексу і Пра-
вил відшкодування власником підприємства, установи і
організації або уповноваженим ним органом шкоди, запо-
діяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з

604

виконанням ним трудових обов'язків, затверджених по-
становою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р.
.№ 472 (з наступними змінами).

За змістом ст.114 КЗпП при переміщенні працівника
(ч.2 ст.32 КЗпП) йому провадиться доплата до поперед-
нього середнього заробітку протягом двох місяців з дня
переміщення, якщо на новому робочому місці він належно
виконує свої трудові обов'язки, але його заробіток зменшив-
ся з не залежних від нього причин.

19. При вирішенні спорів про доплату за роботу в нічний
час судам належить виходити з положень статей 54, 108
КЗпП і враховувати, що нічним вважається час із 10-ї го-
дини вечора до 6-ї години ранку і робота в такий час має
оплачуватись роботодавцем у підвищеному розмірі, вста-
новленому генеральною, галузевою, регіональною угодами
або колективним договором, але в будь-якому разі не нижче
від 20 відсотків тарифної ставки (окладу) працівника за
кожну годину. Оплата в зазначеному розмірі провадиться
незалежно від того, скільки годин робочого часу припадає
на нічний час.

20. Установивши при розгляді справи про стягнення
заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при
звільненні, що працівникові не були виплачені належні йо-
му від підприємства, установи, організації суми в день
звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступ-
ного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про
розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь
працівника середній заробіток за весь період затримки роз-
рахунку, а при непроведенні його до розгляду справи З по
день постановлення рішення, якщо роботодавець не дове-
де відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність
коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникнен-
ням спору про розмір належних до виплати сум вимоги
про відповідальність за затримку розрахунку підлягають
задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на ко-
ристь позивача або такого висновку Дійде суд, що розгля-
дає справу. При частковому задоволенні позову працівни-
ка суд визначає розмір відшкодування за час затримки роз-
рахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право,
частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності
цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших кон-
кретних обставин справи.

Не можна вважати спором про розмір сум, належних до
виплати при звільненні, спір про відрахування із заробіт-

605

ної плати (на відшкодування матеріальної шкоди, на по-
вернення авансу тощо), оскільки він вирішується в іншо-
му, встановленому для нього порядку.

21. При визначенні середньої заробітної плати слід ви-
ходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним зако-
нодавством вона зберігається за працівниками підприємств,
установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку
обчислення середньої заробітної плати, затвердженого по-
становою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р.
№ 100 (з наступними змінами і доповненнями). Цей нор-
мативний акт не застосовується лише тоді, коли середня
заробітна плата визначається для відшкодування шкоди,
заподіяної ушкодженням здоров'я, та призначення пенсії.

22. У справах, пов'язаних із вирішенням спорів про
індексацію заробітної плати або компенсацію працівникам
втрати її частини у зв'язку із затримкою її виплати, суди
мають враховувати, що:

1) індексація заробітної плати провадиться згідно зі
. ст.ЗЗ Закону в період між переглядами Верховною Радою
\ У країни розміру мінімальної заробітної плати і здійснюєть-
ся відповідно до Закону ЫПро індексацію грошових доходів
населенняы і тих положень Порядку проведення індексації
грошових доходів громадян, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88