1i:;:й"ЄЙIи№єз 11.
справi, якщо позивач вiдмовився вiд позову i вiдмова прийнята
судом. Виходячи З вимог ч. 5 ст. 103 ЦПК, суд при вирiшеннi
/пыхга> пижаияя п0>ввев зяеув>"вiє:чж не суперечать щ дйза-
ковбвi. i чинт гефушуiо/яий-небудь права i охоронюванi
законом iнтереси. .. / М;11 ".\11,1 \-:.. ,-... .; 1 "-- .:.
Всупереч зазначеним вимогам, суд, приймаючи заяву С.
пре вiдмову вiд позову, не перевiривпричини вiдмови вiд позову
про вiдшкодування шкоди, завданоє калiцтвом,
У скарзi, в порядку -нагляду т. посилауться ва те, щ суд "
вiдмовив єй у задоволеннi вимог, хоча вона е iнвалiдом 2-i
групи, втратила працездатнiсть i не i мау можливостi вiдшко-
дувати шкоду, заподiяну злочином.
Оскiльки судом при закриттi провадження в справi не зясо-
вано, чи не ущемлюу вiдмова вiд позову охоронюванi законом
iнтереси позивачки, президiя Хмельницького обласного суду
визнала, що ухвала суду пiдлягау скасуванню з направленням
справи на новий розгляд.
У звязку зi смертю сторони суд закрив провадження у справi
про розiрвання договору довiчного утримання без врахування,
що вiдповiдно до п. 8 ст. .227 ЦПК смерть громадянина, який
був однiую iз сторiн-у справi, може бути пiдставою для за-
криття провадження у справi, якщо спiрнi правовiдносини не
допускають правонаступництва
Ухвала судовоє колеги в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни вiд 22 червня 1994 р.
(в и т я г), .
У серпнi 1991 р. Г. звернулась до суду з позовом до Ч.
про розiрвання договору довiчного утримання вiд 17 квiтня
1990 р., посилаючись на те, що вiдповiдачка не виконуу умов
договору. .
Справа розглядалась судами неодноразово. Оскiльки Г. в
перiод розгляду справи померла, Куйбишевський районний суд
м. Донецька рiшенням вiд 28 сiчня 1994 Р- закрив провадження
у-еправi. ., .,. .. ,. . _ . . -: . .
У протестi заступника Голови Верховного Суду Украєни
поставлено питання про скасування рiшення i направлення
справи на-ноюiй-iрзiiиєд.,;-1.1 ., .,.:11;;1- . - ; 1 . ...:," ;:
1 <:iа5а
єидляiад-заНВйеi.:з:Зi% ,,-. :1,""V:1Є: "
спiрнi- правовiдносиннн .<е допустит т.ПЩИ
, .:,;П1>еяме№м,...вдм<й-Т.;.бу>. гюкржа.Ш
звязку з невиконанням вiдiювiдачкюєiйН
правовiдносинах може бути правонаступнвййО. Крiм т~
порушення вимог ст. 2211-;.ЭД11К .єуд-;ааIдЙIсправi рiшенням, а не ухвааою. . ;.а:, 1,-.."..1
" Виходячи з: наведеного, судова колегiяв нивiльнЯх с
Верховного Суду УкраiЙЙйувала рiшення, АправуЗ.
вида наиовийрозiяiяд.кЗДi 1/;\;: :; -/. . -:,,- .А"11. ;"1ii1 iуУ;>--
Вiдкладаючи розгляд справи, суд поигаен пi
нового судового засiдання, про що оголосити пiд;
учасникам процесу, якi зявилися
Постанова президiє Тернопiльського обласного, суду
вiд 13 липня 1966 р-
(в и т я г)
Ш. звернулася до суду iз заявою про стягненйг з К. алi-
ментiв на утримання двох дiтей.
Рiшенням народного суду позов задоволена.
На рiшення народного суду заступник Голови Верховного
Суду УРСР принiс протест, який пiдлягау задоволенню з таккх
пiдстав. Дану справу розглянуто у вiдсутностi вiдповiдача. У"
валою вiд 23 листопада 1965 р. суд вiдклав розгляд справа Жв.
З грудня 1965 р. для витребування додаткових доказiц. Є"1"
дня К. у судове засiдання не зявився. -Причину його а
визнано неповажною, але суд вiдклав, розгляд спра-.
грудня 1965 р. Оскiльки К. i в пей день в судове зай1"
прийшов, справу було розглянуто у його вiдсутностi.,
[ В скарзi в порядку нагляду вiдповiдач зазначау, ~
ний суд, вiдкладаючи 23 листопада 1965 р. справу> г


часу єє нового розгляду. Про те, що слухання справи перенесено
на 3, а потiм на 7 грудня 1965 р., вiн не знав.
Вiрогiднiсть цих тверджень стверджууться матерiалами спра-
ви. Вiдповiдно до п. 2 ст. 176 ЦПК, суд, вiдкладаючи розгляд
справи, повинен призначити день нового судового засiдання i
оголосити про це пiд розписку всiм учасникам процесу, якi
зявилася. Проте тахоє розписки вiд К. не взято. В справi
вiдсутнi також данi про те, що суд надсилав вiдповiдачевi по-
вiстки про виклик в судове засiдання ви 3 i 7 грудня 1965 р.,
що йому було вiдомо про призначенняiслухання справи на пi
ДВi. -!,,,: ... : -, " ".У1 --. 1-. 11;-1 \i
Розгдяиувпш справу у вiдсутностi вiдповiдача, суд иедостат-
ньо зясував фактичнi обставини та дiйснi взаумовiдносини сто-
рiн, там йорупйш вимоги стате> 15, ЗО i 62 ЦПК УСР.
Тону рiшення нарйдвото суду Щдяягай скасуванню з на-
дiсланням справи наионий розгляд, при якому суд мау враху-
вати наведене, бiльшi повно перевiрити фактичнi обставини та
дiйснi взаумовiдносини сторiн i залежно вiдкггааоваеаого в>-
1- рiшити сцраву. , ,; ,1,,, л;1:,,, / .....; :1;;1.:,.,;;
ЦЯ пiдставi наведеного пiiезидiiiЕаостаяввяяа протестi за-
ступника Голови Верховного Суду УРСР задовольнити, рiшен-
ня Зборiвського районного народного суду сжасуватв, а сйраву
направити на новий розгляд до того ж суду в iншому складi
суддiв. - . . -- : , .
Судовий вирок в кримiнальнiй справi у обовязковим для суду,
що розглядау справу про цивiльно-правовi наслiдки з питань,
чи мали мiсце дiє та чи вчиненi вони даною особою
. . - ,
Постанова президiє Ровенського обласного суду
, вiд 5 березня 1969 -р.
У серпнi 1967 р. прокурор Володимирепького району в єите-
ресах Каноницького сiльського споживчого товариства
предявив позов до О. про стягнення 1700 крб. .
Прокурор зазначив,, що вiдповiдач, працюючи завiдуючим
магазином Каноницького ССТ, вступив у злочинний звязок з
колишнiм заготовлювачем цього товариства Ш. Останнiй ЗО
червня 1966 р. виписав вiдповiдачевi безтоварну накладну на
1700 крб., а О. 6 липня 1966 р. виписав на Пi. додатковий
касовий ордер на цю суму.
Вироком народного суду Володимирепького району вiд 24
березня 1967 р.,, яким засуджено Ш., сума 1700 крб. вiднесена
на О. Прокурор просив стягнути з нього вказану суму.
Рiшенням народного суду Зарiчнянеького району вiд 20 лю-
того 1968 р. позовну суму з Ш, стягнуто.
У протестi заступника Голови Верховного Суду УРСР ста-
виться питання про скасування рiшення i надiслання справи
на новий розгляд.
. Протест пiдлягау задоволенвю- з такиих пiдстав. Стягуючи
Є700 крб. з Ш., народний суд виходив з того, що ведостача
на цю суму фактично була не у О., а саме у Ш., який за
допомогою безкоштовноє накладноє передав єє вiдповiдачевi. З
цим погодитися не можна, оскiльки вироком народного суду
Володимирепького району вiд 24 березня 1967 р., яким засуд-
жено Ш., встановлено, пювказаау суму слiд iйдвести на О.,
оскiльки вє-маввiд-цьогеєаєрЙЙi у.-",.
Залишення судам позову без розгляду з мотиву вiдсутностi
вiдповiдних доказiв суперечить вимогам ст. 229 ЦПК
Постанова президiє Запорiзького обласного суду.
вiд 23 квiтня 1970 р.
У сiчнi 1969 р. К.Р, предявила позвв да Л.Р. iа О, про
визнання права власностi на третину будинку та подiл його в
натурi. Позивачка зазначала, -що у червнi 195Т р.за-
реуструвала з О.Р. шлюб i вони разом почали споруджувати
будинок на земельнiй дiлянцi, вiдведенiй його матерi - Л.Р.
для будiвництва жилого будинку. Спорудження цього будинку
було закiнчейо у груднi 1958 р. В листапаЙ8 ii О.Р.
залишив єє з-дитиною.-, 1 \11 -- ~-1 \-;1.,"й;!;>>й:;;є:є,\
-Посилаючись на те> що в даинй:ч>с м)<Й>е сп
господарства з вiдповiдачамя < <спя< Не вгюаютъ за нею
"ЙйЗйЙ
нати за невд прмiвдвСиОся нв iжiвну оуджику та видiлити
єй в натурi двi кiмнати розмiром 11,33 1 9,13 хв. м, коридор
площею 8,42 кв. м та половину сарая,
Рiшенням народного суду м. Мелiтополя вiд 21 лютого
1969 р. за позивачкою визнано право власностi на 1У6 будин-
ку. Позов про подiл будинку залишено, без розгляду. В рештi
позову вiдмовлено. Ухвалою судовоє колегiє Запорiзького об-
ласного суду вiд 21 березня 1969 р. рiшення народного суду
залишено без змiни.
,У протестi заступник Голови Верховного Суду УРСР про-
сить рiшення народного суду та ухвалу обласного суду щодо
залишення позову без розгляду скасувати та справу в цiй ча-
стинi надiслати на новий розгляд. : ,
Протест пiдлатау задоволенню з таких пiдстав. Залишаючи
позов про подiл будинку без розгляду, народний суд послався
на вiдсутнiсть висновку бюро технiчноє iнвентаризацiє про мож-
ливiсть видiлення позивачцi в. натурi частини будинку вiдро--..
вiдно до належноє єй iдеальноє частка. З цього виходила i судова
колегiя обласного суду, залишаючи рiшення народного суду
без ,змiав..Прояв, залишення позову без розгляду може мати
мiсце з иiдсi>в, Зiзначевавос у ст. 229 ЦГiК. Залишення возову
ВВЙiiЙiiiСiВiЙ1 ;ДУiВ)т>(ат!:1>ввоiнч-9-зд>>воду
ЄвЯа,|(Ев(й<-дйi|ii частину будинку
вiдповiдно до належноє єйiдеальноє частки, заковом не пере-
дбачено. Яклкксуд при вирiшеннi позову про визнання права
власностi ва частину будинку не мавможливостi вирiшити од-
ночасно 1 позовнi вимоги про подiл будинку, оскiльки сумiсний
розгляд утруднюу .вирiшення справи, вiн вправi був вiдповiдно
до вимог, ст. 145 ЩiК постановити ухвалу про розуднання
цих позовiв та видiлити позов про подiл будинку в самостiйне
провадження, а не залишати його без розгляду.
Вiдповiдно до ст. 211 ЩiК поправки в рiшеннi суду повиннi
бути застереженi перед пiдписом суддiв
. - .-.< .
Ухвала судове> колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд Є9 травня 1971 р.
(ви т я г) ~ " , . ,.- " . , , / ; - /. , ,
В липнi 1970 р. Б. предявив у судi позов до Ч. про виз-
нання самостiйного права на жилу площу i вселення. Позивач
вказував, що з 1963 р. перебувау у зареустрованому шлюбi з:
вiдповiдачкою, вiд якого в 1965 р. народився син. У 1969 р.
за мiсцем роботи Ч. єх сiмє надано двокiмнатну квартиру. З
8 березня 1970 р. вiдповiдачка перешкоджау йому проживати
в нiй. ,
Рiшенням народного суду Залiзничного району Киува вiд
11 сiчня 1971 р. позов задоволене. Судова колегiя Києвського
обласного суду ухвалою вiд 4 лютого 1971 р. залишила рiшення
без змiни.
Голова Верховного Суду УРСРу протестi просить скасувати
зазначенi рiшення та надiслати справу на новий розгляд.
Протест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав. Як видно з
приуднаноє до скарги в порядку нагляду фотокопiє судового
рiшення, на пiдтвердження права позивача на спiрну жилу
площу суд послався ва .показання свiдкiв С., Б., К.. i Пi. В
рiшеннi суду у також посилання на свiдка Л. Проте нi Пi., нi
. - 248 -
Л. як свiдки судом не допитувались, i посилання в рiшеннi на
єх показання не вiдповiдають фактичним обставинам справи.
Пiсля одержаних вiд Ч. касацiйноє скарги; де зверталася
увага на допущену народним судом помилку, прiзвища Щ. i
Л. у текстi рiшення витерто. - -
Таким чином, виправлення в рiшеннi зроблено вже" пiсля
його оголошення iз порушенням ст. 211 ЦПК, вiдповiдно до
якоє виправлення в рiшеннi повиннi бути застережеш перед
ПiДПИСОМ СУДДiВ> .-.:,,V;.,-, . -. : ! - .1: :-
, -ДстаийєзвфвЯйййiiйi1>
пiннiй iвеєЄЙiЙЯИєЙЙЙвi
--
можна визнати юутвiiiН;,
На пiдставi наведеного судова
лови Верховного Суду УРСР зада
суду- Заначйого району .м.- .1-..."яу-в.
надаслата,иа,вi(-розгюiд.до,нарояноєiая
суддiв. ,, . . : ..\,:;;.,;:,:,.,,,..;: .R|й|
- , . ; : ...,1. . ;11Ч"є;i!;"й
Згiдно зi ст. 215 ЩiК суд вправi розяснити своу рiшення, не
змiнюючи при цьому його змiсту, у разi, коли воно у неясним
або резунгiияя його викликау труднощi , Т" Є
Ухвала судовоє колегiє Верховного Суду У краєни
--а 25 вересня Є991 у. "
Рiшенням судовоє колеги я
обласного суду подiлено хвлвя;
жям Т. i видiлено в "
зазначенням конкре
ииiT>> мяущкєикяяашшяаi
iуно виаiрМЯ
ашереєая|||||>а ,3в7i00
имнеммагiiмаiдгiчаiЛiч iг"iiiгiрс прiшiщвнь з покладенням
також iз
на нього i
"-."-,--__,"-,.",-ИiЄййеiврт.жкояу.-Церцпення
судова колегiя в цивiльних справах Верховного. Суду Украєни
при розглядi справи у касацiйному порядку залишила без
змiни.
У жовтнi 1990р. В.Т. звернулася до суду, який постановив
рiшення, iз заявою про розяснення, кому iз сторiн за рiшенням
належить залiзобетонна плита, укладена мiж першим та другим
поверхами, як вони мають користуватися нею i горищем, а
також хто мау обладнати перегородку. -
Ухвалою судовоє колегiє в цивiльних справах Луганеькойо
обласного суду в порядку ст: 215 ЦПК розяснено рiшення i
зазначено, що залiзобетонна плита у належнiстю вхiдного ган-
ку сiней котельнi, яка видiлена Н.Т. Уревпiзаява В.Т. зали-
шена без задоволення. -. .
Судова колегiя в цивiльних справах Верховного Суду Ук-
раєни задовольнила протест Голови Верховного Суду Украєни
i в ухвалi про направлення заявя В.Г. про розснення рiшення
на новий раавдад. iйЕагкаяаг ивц тата. Згiдне "зi ег. 215 ЦПК суд
><(<хвд-р(!вi|виi,iН;,дiИевєде,узi його
змЬет,.;зг..|йЙ->iЙНi або возумiаяя .його вiпс-
ликаутрудибц. Судова колегiя обласного суду дри розглядi
с.:1еi№\ЙйеЙ;iп№IЖ)етзази залiзобетонноє
плити нiчого не вказала. Питання про вiднесення єє як кодет-
руктивного елемента до тiує чи iншоє частини будинку вияви-
лося технiчно складним i згiдне зi єт.-5У ЦИКмогло буiя
вирiшене на пiдставi вясновку експертизи.
Однак судова колегiя обласного суду дiйшла висновку про
те, що плита у належнiстю вхiдного ганку сiней котельнi. За
таких обставин i при вiдсутностi вiдповiдних даних ухвала су-
довоє колегiє вiдлягау скасуванню з направленням заяви про
розяснення рiшення на новий розгляд.
Згiдно 3 ч. 1 ст. 32 i ст. 231 ЦПК факти, встановленi судовим
рiшенням, що набрало законноє сили по однiй цивiльнiй справi,
не доводяться знову при розглядi iнших цивiльних справ, у
яких беруть участь тi самi особи, i не можуть цими особами
оспорюватися
Ухвала судовая колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни.. вiд 6 сiчня 1993 р. ..
. . > "-;-.
(в й т я г)
У листопадi 1991 р. виконком Ленiнськоє районноє Ради
народних депутатiв м. Чернiвцiв предявив позов до С. про
виселення. Позивач зазначав, що наймачем спiрноє трикiм-
натноє квартири була С., яка 17 серпня 1991 р. померла. Вiд-
повiдач проживав у квартирi як тимчасовий мешканець i права
на жиле примiщення не Набув, тому прозивач просив виселити
його з членами сiмє з квартири без надання iншого жилого
примiщення.
В зустрiчному позовi С. просив визнати за ним право ко-
ристування хилим примiщенням, посилаючись на те, що про-
живав у спiрнiй квартирi як член сiмє наймача i набув права
на нього. Посилаючись на те, що в порушення вимог ст. 58
--250-
ЖК вiдповiдач видав ордер на зайняте жиле примiщення, про-
сив також визнати ордер недiйсним.
Рiшенням Ленiнського районного народного суду
м. Чернiвцiв вiд 9 квiтня 1992 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51