Донецького обласного суду
вiд 27 серпня 1970 р.
(в и тяг)
У листопадi 1968 р. Ф. предявив у судi позов до Ж. про
розiрвання шлюбу та подiл двокiмнатноє кооперативноє Квар-
тири. Своє позовнi вимоги вiв огрунтував тим> що мiж ним i
вiдповiдачкою виникали сварки, у звязку з чих воих у червнi
1968 р. припинили сумiсне проживание. Ще я 1966 р. вiн
вступив до жнтлово-будiвельного кооперативу. В даних час
йому надана двокiмнатна квартира, в яку мау вселитися й
вiдповiдачка.
Рiшенням народного суду Калiшнського району Донецька
вiд 25 листопада 1968 р. позов задоволене. Постановою президiє
Донецького обласного суду вiд ЗО жовтня 1969 р. рiшення
народного суду в частинi подiлу паю у житлово-будiвельному
кооперативi скасовано, а справу надiслано на новий розгляд.
Ухвалою народного суду Куйбишевського району Донецька вiд
12 грудня 1969 р. провадження в справi закрито. Ухвалою
судовоє колегiє Донецького обласного суду вiд 29 грудня 1969р.
ухвалу народного суду залишено без змiн. -


-229-
У протестi заступник Голова Верховного Суду УРСР про-
сить ухвали народного й обласного судiв скасувати i справу
надiслати ва новий розгляд.
Протест пiдлягау задоволенню. Залишаючи ухвалу народ-
ного суду без змiни, судова колегiя обласного суду послалась
на те, що вiдповiдно до ст. 179 ЦПК позивач вправi був вiд-
мовитись вiд позову, тому суд вiдповiдно до п. 4 ст, 227 ЦПК
закрив провадження у справi. Крiм того, судова колегiя зазна-
чила, що таке закриття провадження в справi не позбавляу
вiдповiдачку права звернутися з самостiйним позовом до Ф.
про подiл паю.
Проте з такими висновками погодитись не можна. Згiдно зi
ст. 103 ЦПК вiдмова позивача вiд позову приймауться судом
тодi, коли цi дiє не суперечать Законовi i не порушують будь-
чиєх прав i охоронюваних законом iнтересiв. Суд хе в даному
разi не зясував, чи не порушуу вiдмова Ф. вiд позову прав i
законних iнтересiв вiдповiдачки.
В скарзi порядком нагляду вiдповiдачка зазначау, що <вiд-
мова .позивача вiд позову порушуу Й законнi права на пай у
житлово-будiвельному кооперативi i на жилу площу в коопе-
ративному будинку.
На щдставi наведеного президiя обласного суду постанови-
ла: протест заступника Голови, Верховного Суду УРСР задо-
вольнитИє.єУхвалу народного суду Куйбишевського району До-
нецька кого обласного суду вiд 29 грудня 1969 р. скасувати Гсправу
надiслати на новий розгляд до народного суду Києвського рай-
ону Донецька.
Суд може закрити провадження в справi за вiдмовою вiд позову
в тому разi, коли вiдмова стосууться всiх заявлених вимог i
прийнята судом з додержанням умов, передбачених частиною
пятою ст. 103 ЦПК, i порядку, встановленого ст. 179 цього
кодексу
Ухвала судова колега в цивiльних справах Верховного Суду
Укртни вiд 22 грудня 1993 р.
(витяг)
\
В серпнi 1986р. Ж-, звернувся до суду з позовом до ко-
лишньоє його дружини про подiл майна. Позивач посилався на
- 230 - .
те, що з 1971 до 1979 р. перебував з вiдповiдачкою в за-
реустрованому шлюбi, а до 1986 р. - у фактичних шлюбних
вiдносинах. За цей час разом з вiдповiдачкою побудували жи-
лий будинок, придбали iнше майно, що у спiльним та пiдлягау
подiлу. Просив подiлити майно, видiливши йому 1/2 частину
жилого будинку та iншого майна.
Справа розглядалась неодноразово. -
Ухвалою судовоє колегiє в цивiльних справах Житомирсь-
кого обласного, суду. вiд 19 квiтня 1993 р. за заявою позивача
про вiдмову вiд позову провадження в справi закрию на пiд-
ставi п. 4 ст. 227 ЦПК;
В касацiйному порядку справа не розглядалась.
У протестi заступника Голови Верховного Суду Украєни
ставиться питання про скасування згаданоє ухвали в звязку з
тим, що вона постановлена з порушенням- умов i порядку прий-
няття вiдмови вiд позову.
Протест пiдлягау задоволенню за таких пiдстав. Згiдно з
п. 4 ст. 227 ЦПК суд закривау провадження в справi, якщо
позивач вiдмовився вiд позову i вiдмова-приинята судам. Вiд-
повiдно до ч. 5 ст. 103 ЦПК суд не приймау вiдмови вiд позову,
якщо така дiя суперечить закону чи порушуу будь-якi права
та охоррнюванi законом iнтереси.
Приймаючи вiдмову позивача вiд позову, суд виходив з
того, що позивач за договором дарування вiд 1 квiтня 1993 р.
належну йому частину жилого будинку подарував своуму не-
повнолiтньому синовi.
Проте зi змiсту договору дарування вбачауться, що на-
лежнiсть дарителевi частини будинку, яка пiдлягала даруванню,
визначена на пiдставi рiшення Новоград-Волинського районно-
го народного суду вiд 25 квiтня 1988 р. в справi за позовом
про подiл майна. Це рiшення, як i всi наступнi судовi рiшення
в цiй справi, скасованi до укладення згаданого вище договору
дарування. Цi обставини судом не зясохуахвоь.
Крiм того, позивачем заявлено позов про попiл й iншого,
крiм хилого будинку, спiльного майца. За змiстом заяви вiд
19 квiтня 1993 р. позивач вiдмов-ся дiд лоэову лише щодо
подiлу будинку, а не вiд подiлу всього майна, що судом також
не взято до уваги. . .
За таких обставин судова колегiя в цивiльних справах Вер-
ховного Суду Украєни визнала, що ухвала судовоє колегiє в
цивiльних справах Житомирського обласного суду пiдлягау ска-
суванню, а справа поверненню на новий розгляд.
231 -
Вiдповiдно до ст. 149 ЩiК заходи до забезпечення позову
можуть бути вжитi у всякiй справi, в тому числi i при вирiшеннi
спору мiж громадянами - засновниками господарського това-
риства, про правильнiсть виключення з числа засновникiв, якщо
невжиття заходiв забезпечення може утруднити чи зробити
неможливим виконання рiшення суду i,
Ухвала судове>, колеги в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни аiд 23 липня 1994 р.
е . -
(витяг)
У лютому 1994 р. В., С... К., Д., Ф. звернулась з позовом
до Б., К., Ц,, товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю "Авiа-
компанiя екопатруль" Бориспiльськоє районноє державноє адмi-
нiстрацiє про визнання виключення з членiв товариства, уста-
новчого договору i статуту незаконними, посилаючись на те,:
що вони i вiдповiдачi у спiвзасновниками зазначеного товари-
ства. За час його дiяльностi придбанi значнi кошти. Пiсля цього
вони були незаконно виключенi з числа засновникiв товариства.
При розглядi справи позивачi заявили клопотання про за-
борону товариству проводити дiє по вiдчуженню майна, поси-
лаючись на те, що воно у спiльним майном товариства 1 єх
права до вирiшення даного спору можуть бути порушенi такими
ДiЯМИ.
Ухвалою суддi Києвського мiського суду вiд 9 червня
1994 р. заборонено товариству проводити дiє по вiдчуженню
основних фондiв.
У скарзi Ц. просить скасувати зазначену ухвалу, посила-
ючись на те, що вона винесена без <рахування того, що даний
спiр не у майновим.
Судова колегiя в цивiльних справах Верховного Суду Ук-
раєни знайшла, що скарга задоволенню, непiдлягау з таких
пiдстав. ,
Як вбачауться з матерiалiв справи, позивачi в обгрунтування
своєх позовних вимог посилались на те, що Єх всупереч чинному
законодавству виключили з членiв товариства, яким з єх участю
пiд час його. дiяльностi було придбане майно. Посилаючись на
можливiсть вiдчуження майна вiдповiдачами до вирiшення да-
ного спору, позивачi заявили дане клопотання.
За таких обставин суддя вiдповiдно до ст. 149 ЩiК вправi
був задовольнити це клопотання, щоб не допустити утруднень
з .виконанням рiшення.
Керуючись ст. 326 ЦПК, судова колегiя залишила ухвалу
без змiни. -
аi
Мотивувальна частина рiшення повинна мiстити встанови
судом обставини, якi мають значення для справи, єх юридич
оцiнку, а також оцiнку всiх доказiв, посилання на закон
iншi нормативнi акти, на пiдставi яких визначено права1 й Г
обовязки сторiн у спiрних правовiдносинах, а в резолютивнiй
частиш мають бути зазначенi висновки суду щодо всiх заяв-
лених вимог
Ухвала судовоє колега в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР ви) 2 лютого 1983 р.
Громадянка Л. предявила позов до Г. про усунення пере-
шкод в користуваннi будинком i вселення. Позивачка зазна-
чала, що за судовим рiшенням єй належить частина будинку,
але вiдповiдачка перешкоджау, користуватися нею.
Рiшенням Тростянепького районного народного суду яа вiд-
повiдачку покладено обовязок усунути перешкоди i користу-
ваннi Л. будинком. Ухвалою судовоє колегiє г <|уы>г> справах
Вiнницького обласного суду рппешiя залвшево беа. зiйяв, а
постановою президiє цього ж облагсвого суду вiдхшено протест
прокурора областi про перегляд судових рiшень.
У протестi заступника Прокурора УгСР ставиться, питання
про скасування судових рiшень 1 направлення справи на новий
розгляд. Протест пiдлягау задоволенню з таких пiдстая-
Вiдповiдно до ст. 203 ЦПК УРСР та розяснень, даних у
п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду УРСР вiд 29 грудня
1976 р. "Про судове рiшення", мотивувальна частина рiшення
повинна, мiстити встановленi судом обставини, якi мають зна-
чення для справи, єх юридичну оцiнку, а також ощнку всiх
доказiв, посилання на закон та iншi нормативнi акти, на пiд-
ставi яких визнано право й обовязки сторiн у спiрних пра-
вовiдносинах. В силу а. 7 названоє постанови Пленуму Вер-
ховного Суду УРСР в резолютивнiй частинi рiшення мау бути
зазначено, повнiстю чи частково задоволене позовнi вимоги або;
що в позовi вiдмовлено. .
У порушення цих вимог судом постановлено рiшеяня, яке:
не мiстить мотивувальноє частини i не мау посилання на закон.
Зокрема, не вказано, "на пiдставi яких даних суд дiйшов вис-
новку про задоволення позову в частиш усунення перешкод в
користуваннi будинком. Поряд з тим суд не вирiшив заявленжИi-
позивачкою позов про вселення єє у спiрний будинок, -.г.
Судова колегiя та президiя обласного. суду не звернуляй
уваги на допущенi судом першоє iнстанцiє порушення зажОНу,
1 всупереч вимогам п. 4 ст. 312 ЦПК погодилися з незакввВ|!|1
необгрунтованим рiшенням. , 1. :iЙЄIiЛ
Керуючись ст. 336, ЗЗТ-ЦПК, судова колегiям iєЯ>0||Йi|
- iМ
справах Верховного Суду УРСР ухвалила: протест заступника
Прокурора УРСР задовольнити. Рiшення Тростянецького рай-
онного народного суду, ухвалу судовоє колегiє в цивiльних спра-
вах Вiнницького обласного суду та постанову президiє цього ж
обласного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд,
При вирiшеннi позову про подiл хилого будинку в натурi суд
зобовязаний мотивувати у рiшеннi, чому вiн обрав даний ва-
рiант його подiлу i вiдхилив iншi та не погодився з вiдмовою
виконкому мiсцевоє Ради народних депутатiв дати згоду на
переобладнання i перепланування будинку за цим варiантом,
а розмiр грошовоє компенсацiє за видiлену частину будинку
понад належну сторонi частку визначити виходячи з вартостi,
встановленоє сторонами, або яка вiдповiдау грошовiй сумi, за
яку вiн може бути проданий в даному населеному пунктi чи
мiсцевостi
Постанова президiє Миколаєвського обласного суду
вiд 7 жовтня 1994 р.
(в и т я- г)
У червнi 1991 р. В.П. звернувся з позовом до О.П. про
подiл хилого будинку та визначення порядку користування
присадибною земельною дiлянкою. Позивач посилався на те,
що вiн з вiдповiдачкою, своую матiрю О.П., у спiввласниками
жилого будинку в м. Миколаувi, в якому йому належать 3/10,
а вiдповiдачцi 7/10 частини. Оскiльки згоди в користуваннi
будинком та земельною дiлянкою вони не досягла, просив за-
ДОВОЛЬНИТИ ПОЗОВНi ВИМОГИ. , i
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рiшенням Ленiнського районного суду м. Миколаува вiд ЗО
березня 1992 р. позов задоволене. Постановлено видiлити на
правi власностi позивачевi кiмнати 1-5 та 1-б, а також ча-
стину огорожi та вбиральню на загальну суму 1957 крб., що
становить 21/100 частину будинку. Вiдповiдачцi видiлено на
правi власностi примiщення 1-2, 1-3, 1-4, сiни, а також
лiтню кухню-сарай, ворота, частину огорожi, водопровiдний
кран, всього на суму 7468 крб., що становить 79/100 частини
будинку. У вiдособлене користування позивача видiлено час-
тину земельноє дiлянки в 281 кв. м, а в користування вiд-
повiдачки - 667 кв. м земельноє дiлянки.
З вiдповiдачки на користь позивача постановлено стягнути
848 крб. грошовоє компенсацiє за рiзницю мiж належною йому
iдеальною та видiленою в натурi частиною будинку. Вирiшено
ЧЧА
також питання технiчного переобладнання будинку з метою
iзоляцiє квартир.
Ухвалою судовоє колегiє в цивiльних справах Миколаєвсь-
кого обласного суду вiд б травня 1992 р. рiшення суду зали-
шено без змiн.
У протестi заступника Голови Верховного Суду Украєни
поставлено питання про скасування рiшення суду першоє iн-
станцiє та ухвали суду касацiйноє iнстанцiє.
Президiя Миколаєвського обласного суду знайшла, що про-
тест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав. Судом встановлено,
що позивачевi в спiльнiй частковiй власностi на будинок на-
лежить 3/10, а вiдповiдачцi-7/iвчасiина.
Вiдповiдно до ст. 115 Цивiльного кодексу, кожний з учас-
никiв спiльноє частковоє власностi мау право вимагати видi-
лення своує частки iз спiльного майна. Якщо угоди про спосiб
видiлення не досягнуто, то за позовом- будь-кого з учасаикiв
майно дiлиться в натурi, коли це можливо без шкоди для його
господарського призначення.
Судом призначалися двi, будiвельно-технiчнi експертизи,
якими запропоновано сiм варiантiв подiлу будинку. Обраний
судом сьомий варiант - один з тих, що -найбiльш вiдходять
вiд iдеальних часток в правi власностi сторiн на спiрний буди-
нок. При цьому висновки суду про неможливiсть застосувати
iншi експертнi варiанти мотивованi або вiдсутнiстю дозволу
виконкому мiсцевоє Ради народних депутатiв, на переобладнан-
ня будинку, або ущемленням iнтересiв вiдповiдачки.
Проте судова колегiя в цивiльних справах Миколаєвського
обласного суду, скасовуючи, попередну рiшення в цiй_справi, в
своєй ухвалi вiд 8 сiчня 1992 р. вказала на необхiднiсть пе-
ревiрки мотивованостi та законностi незгоди Ленiнського, рай-.
виконкому м. Миколаува на переобладнання та перепланування
при Подiлi спiрного будинку за iншими, крiм згаданих у листi
райвиконкому, варiантами.
При новому розглядi справи суд в порушення ст. 319 ЦПК
цих обовязкових вказiвок суду касацiйноє iнстанцiє не виконав.
Не врахував суд i розяснень.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51