У даному ж разi Сумський мясокомбiнат не е однiую з
осiб, перелiчених у ст. 5 ЦiЄК. Вiн не е також стороною до-
-210-
говору дарування, цей договiр не створював для нього аая<Е<Йi єi !
прав i не покладав на нього будь-яких обовязки. - к , ЙЙ.
Тому судова колегiя ухвалила: протест заступника И(й| " и
рора УРСР задовольняти. Рiшення народного суду КовдМЙii i :1.-
ського району м. Сум. вiд 4 березня 1975 р. та ухвалу суЖЙЙ ;;
колегiє Сумського обласного суду вiд 26 березня 1975 р. ека~ ; г
сувати, а справу направити на новий розгляд до народного судуi- 1 , ;
в iншому складi суддiв. У;:
Згiдно зi ст. 5 ЩiК вiдповiднi органiзацiє вправi звертатися де
суду за захиситом прав та iнтересiв iнших осiб лише у ви-
падках, коли за законом вони можуть звертатися за таким
захистом
Постанова президiє Варошиловградського обласного суду
вiд 7 квiтня 1971 р.


(в и т яг)


У жовтнi 1979 р. Антрацвгiвсй>
; ство предявило позов до т, про -а
- манно в єздрядку спадкуiвиия. Тажа <вiiзйi
тим, що вiдповiдачка, працюючи в -еааюаО>
пустила недостачу та псування товарiв на суму
вiдшкодування якоє ухиляуться.
Будучи удиною спадкоумницею мйид- що зi
ля смертi чоловiка, вона не бажала одержувати в иотає
конторi правовстановлюючих документiв на будинок. У звязку
з цим позивач просив суд визнати за т. право на домобуд1ялх|
в порядку спадкуваннi. . ;" : :"
Рiшенням народного суду м. Атрацита вiд 3 листопади
1970 р. визнано, що спiрний будинок, якай пiдлягав описовi>
до його продажу з прилюдних торгiв належав на оравi особисте!
власностi т. В прибуток держави а неє стягнуто державне мяп>
в сумi 96 крб. 1. . 1. ..-- -:;й"<


Заступник Голови Верховного Суду УРСР у протестi про-
свть рiшення народного суду скасувати i справу надiсяатя ЦК
новий розгляд. . ,..- 1 . , .;: 1 "єi
Протест пiдлягау задоволенню з такиих пiдстав. ;
чись з позовом, споживче товариство просило суд виз:
будинок належить т. Проте на пiдставi ст. 5 ЩiК i
ступау до розгляду справи за заявою про захист iнтерес
осiб, органiзацiй лите у випадках, коли за законом
жугь звертатися за таким захистом.
Чинне, законодавство не передбачау права сс
перапii предявляти позови в iнтересах громадяя i
- 211 -
за ними права власностi на будь-яке майно. Тому суд не по-
винен був приймати даний позовний матерiал, а прийнявши,
зобовязаний був на пiдставi ст. 105 ЦПК вирiшити питання
про замiну неналежного позивача належним.
Пiд час розгляду справа по сутi народний суд в порушення
статей 15, ЗО ЩiК не перевiрив дiйсних обставин, що мають
iстотне значення для правильного вирiшення справи. .
У справi вiдсутнi правовстановлюючi документи про право
власностi на будинок, i суд не перевiрив, кому вiн належав.
На пiдставi наведеного рiшення суду пiдлягау скасуванню,
а справа надiсланню на новий розгляд в iншому складi суддiв.
Суд не вправi вiдмовити в прийняттi позовноє заяви з мотиву,
що позивач не представив доказiв на ствердження своєх по-
зовних вимог
Постанова президiє Кримського обласного суду
вiд 6 грудня 1965 р. .
(витяг)
В.Г.i А.Г. предявиш в судi позов до 3. про звiльнення вiд
виплати перiодичних платежiв, посилаючись на те, що вони з
грудня 1962 р. сплачують єй по 7 крб. 50 коп. на вiдшкодування
збиткiв у звязку з ушкодженням здоровя. В даний час здоровя
вiдповiдачки вiдновилось, а єх матерiальний став погiршився.
Народний суддя Сiмферопольського мiського суду ухвалою
вiд 1 лютого 1965 р. вiдмовив у прийняттi позовноє заяви.
Ухвалою судовоє колегiє Кримського обласного суду вiд 16 лю-
того 1965 р. ухвалу народного суддi залишено без змiн.
У протестi заступник Голови Верховного Суду УРСР про-
сить постановленi ухвали скасувати i справу надiслати для
розгляду по сутi. Протест пiдлягау задоволенню з таких пiд-
став. Вiдмовляючи у прийняттi позовноє заяви, народний суд
послався на те, що позивачi не представили документiв з при-
воду того, що здоровя 3. вiдновлено, або iнших доказiв, якi
свiдчили б про необхiднiсть змiни розмiру платежiв. На цi
обставини посилалася.! судова колегiя обласного суду, залиша-
ючи ухвалу иародногосуддi без змiв. Проте з цими мотивами
погодитися не можна, оскiльки вiдмова у прийняттi позовноє
заяви може мати мiсце лише за наявностi пiдстав, передбачених
ст. 136 ЦПК. Вiшювiдво до вимог цiує статтi, суд не вправi
вiдмовити позивачевi у прийняттi позовноє заяви з мотиву, що
i вiн не представив доказiв на ствердження своєх позовних вимог.
1---> Якщо позивач ие представив судовi доказiв, то суд у по-
рядку пiдготовки справи до судового розгляду вiдповiдно до
- 212 -
вимог ст. 143 ЦПК повинен запропонувати сторонам та iншим
особам, якi беруть участь у справi, подати додатковi докази,
або за єх клопотанням вжити заходи до забезпечення доказiв.
На пiдставi наведеного президiя Кримського обласного суду
постановила: ухвали народного суду м. Сiмферополя i судовоє
колеги Кримського обласного суду скасувати, а справу на-
дiслати народному судовi Залiзничного району м. Сiмферополя
для розгляду по сутi. -
Залишення позову без розгляду з мотиву, що сторона ие пред-
ставила доказiв на пiдтвердження позовних вимог, не вiдпо-
вiдау законовi
Ухвала судова колеги в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР вiд 8 лютого 1967 р.
(витяг). -
У груднi 1966 р. М. щмшов у суяi позов до Г. про
розiрвання шлюбу. Вiлппаєдачка iiростдасяшдасновнфiшити
питання аро ввЩ.к <пєтiаiiтоiвгiєи>-.;1"11 1! .
Рiшенням народного суду Надйрдтасмгiвi> раiйну Ьншо-
Франхiвськоє областi вiд 12 квiтня 1966 р. позов пi< ровiфинях
шлюбу задоволене, а позов про подiл спiльного майна-подруж-
жя залишено без розгляду. У, ,
Судова колегiя в цивiльних справах iвано-Франкiвського
обласного суду-ухвалою вiд 3 травня 1966 р. рiшення народного
суду щодо залишення без розгляду позову про подiл майна
скасувала, а справу надiслала на новий розгляд.
Розглядаючи справу вдруге, народний суд Надвiрнянського
району iвано-Франкiвськоє областi рiшенням вiд 241 травил
1966 р. частину майна мiх сторонами подiлив, щодо решти.
майна позов залишив без розгляду. Ухвалою судовоє колеги.
iвано-Франкiвського обласного суду вiд 14 червня 1966 р. пс
рiшення народного суду залишено без змiни. .


У протестi заступника Голови Верховного Суду УРСР ста-
виться питання про скасування зазначених судових рiшеи>
щодо залишення позову без розгляду i про повернення сi
на новий розгляд обласному судовi по першiй iнстанцiє. Пр
пiдлягау задоволенню. -
Залишаючи без розгляду позов у зазначенiй i
родний суд послався на те, що сторони не подали
наявнiсть щ<го мавпа, що вони вдруге можуть пi
про подiл спiрного майна, коли зберуть докази.
обласного суду, залишаючи без змiни рiшення в
-2Й-
вважала такi мотиви обгрунтованими. Яiр>>1>ЙЦЫ погодитися
неможна. \ - , "i.}1,i;: ет-!..;-:.i"
Суд залишау позов без розгляду лтйюу i>ид>дках, пере-
дбачених ст. 229 ЩiК УРСР. В даному разi жодноє законноє
пiдстави, передбаченоє цiую-статтею, не було. Тему суд невiрно
залишив частково позов про подiл майна без розгляду.
Керуючись статтями 336, 337 ЦПК, судова колегiя ухва-
лила: iфвтест заступника Голови Верховного Суду УРСР за-
довольнити. Рiшення народного суду Надвiрнянського району
iвано-Франкiвськоє областi в частинi залишення позову без
розгляду i ухвалу судовоє колегiє iвано-Франкiвського облас-
ного суду в цiй же частинi скасувати, а справу у зазначенiй
частинi передати на новий розгляд до iвано-Франкiвського об-
ласного суду. ,
Мiський суд розглянув справу за позовом юридичноє особи до
виконкому мiсцевоє Ради та орендного пiдприумства про
визнання недiйсними реустрацiє пiдприумства i статуту без
врахування, що спори,мiж юридичними особами, державними
та iншими органами, в тому числi спори про визнання не-
дiйсними актiв ненормативного характеру, виданих державни-
ми органами Украєни, обласного та базового рiвнiв, вирiшу-
ються арбiтражними судами
Постанова президiє Закарпатського обласного суду ,-
вiд 12 листопада 1992 р.
(витяг)
~ .
У березнi 1992 р. Райгоспзаготпром Ужгородськоє райспо-
живспiлки предявив позов до виконкому Ужгородськоє мiськоє
Ради народних депутатiв та орендного плодоовочевого перероб-
ного пiдприумства "Бистриця" про визнання рiшення про ре-
устрацiю статуту i орендного пiдприумства та установчих до-
кументiв недiйсними. Позивач зазначав, що рiшенням
мiськвиконкому вiд 29 сiчня 1992 р. зареустровано статут орен-
дного пiдприумства "Бистриця", яке створено без згоди влас-
ника майна. Вiн просив задовольнити його вимоги.
Рiшенням Ужгородського мiськнарсуду вiд 21 травня
1992 р., залишеним без змiн ухвалою судовоє колегiє в ци-
вiльних справах Закарпатського обласного суду вiд ЗО червня
1992 р., позов задоволено.
У протестi заступника Голови Верховного Суду Украєни
- -214 - .
ставиться питання про скасування судових рiшень в справi та
закриття провадженнi в нiй.
Президiя Закарпатського обласного суду знайшла, що про-
тест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав. Вiдповiдно до ст.
24 ЦПК, районним (мiським) судам не пiдвiдомчi цивiльнi
справи, сторонами в яких у пiдприумства, установи, органiзацiє,
якщо законом вони не вiднесеш, до єх компетенцiє.
Судом не встановлено, що сторонами в справi у юридичнi
особи.
Згiдно зi (Сi. 1 Закону Украєни "Про арбiтражний суд" та
ст. 12 АПК, арбiтражний: суд вирiшуу спори мiж юридичними
особами, державними та iншими органами, в тому числi спорв
про визнання недiйсними актiв ненормативного характеру, ви-
даних державними органами Украєни, обласного та базового
рiвнiв.
Уданому випадку позов предявлено юридичною особою
про визнання недiйсним рiшення мiськвиконкому, яке не мау
нормативного характеру, а тому ця справа народному Судовi
не пiдвiдомча. .
Висновки судовоє колегiє обласного суду про те, що пiд-
вiдомчiсть даноє справи народному судовi визначена ч. 2 ст. 34
Закону Украєни "Про пiдприумства в Украєнi", неможна виз-
нати правильними. Названим законом передбачена можливiсть
визнання недiйсним установчих документiв i рiшення про ство-
рення пiдприумства за рiшенням суду. Однак ним не встанов-
лено, якi суди розглядають пi справи. Тому повноваження судiв
(районних (мiських) чи арбiтражних) щодо розвзання таких
спорiв слiд визначати за процесуальним законодавством.
Враховуючи наведене, президiя Закарпатського обласного
суду судовi рiшення скасувала, а справу направила на новий
розгляд."
Ухвалу про вiдмову у визнаннi прилюдних торгiв недiйсними
скасовано, оскiльки вимоги заявника зводяться до оспорювання
свого права на будинок, тому справа повинна розглядатись за
правилами позовного провадження


Постанова президiє Луганського обласного суду
вiд 25 жовтня 1990 р.
(витяг)
А. звернувся до суду iз заявою про визнання
торгiв недiйсними. Вiн вказував, що подарував
належний йому будинок, а згодом єй же
-215-
частини iншого будинку, розташованого на тiй самiй земельнiй
дiлянцi.
Оскiльки на правi особистоє власностi у К., крiм цього бу-
динку, виявилася й частина iншого, на пiдставi рiшення ви-
конкому Жовтневоє районноє Ради народних депутатiв м. Лу-
ганська 47/100 частини будинку були проданi з прилюдних
торгiв Б.
Рiшенням Жовтневого районного народного суду м. Луган-
ська договiр дарування 47/100 частини будинку визнано не-
дiйсним, а згодом рiшенням виконкому Жовтневоє районноє
Ради скасовано його х рiшення про продаж з прилюдних торгiв
цiує частини будинку.
Справа неодноразово розглядалася судами.
Останньою ухвалою Жовтневого районного народного суду
м. Луганська в задоволеннi заяви А. вiдмовлено.
Президiя Луганського Обласного суду задовольнила протест
заступника Голови Верховного Суду УРСР. Скасовуючи ухвалу
Жовтневого районного народного суду, вказала на таке. Вiд-
мовляючи у визнаннi прилюдних торгiв недiйсними, народний
еуд виходив з того, що торги проведено вiдповiдно до вимог
ст. 399 ЩiК, а Б. придбав частину будинку на законних
пiдставах.
Проте з такими висновками погодитися не можна. Дану
справу розглянуто за правилами ст. 343 ЩiК з винесенням
ухвали. Проте прилюднi торги у лише формою укладення уго-
ди, якi дозволяють покупцевi одержати в нотарiальних органах
свiдоцтво про право власностi на будинок.
В цiлому вимоги позивача зводяться до оспорювання права
на будинок та визнання недiйсною угоди про його вiдчуження.
Таким чином, виник цивiльно-правовий спiр, i вимоги по-
зивача мали розглядатися за правилами позовного провадження
з оплатою державного мита та залученням усiх заiнтересованих
осiб до участi у справi. " ~
Не можна погодитись i з висновком суду про законнiсть
прилюдних торгiв та обгрунтованiсть придбання будинку Б.
Рiшенням Жовтневого районного народного суду м. Луган-
ська договiр дарування, який став пiдставою для винесення
рiшення райвиконкому про примусовий продаж 47/100 частини
зазначеного будинку, визнано недiйсним-як такий, що укла-
дений внаслiдок грубого порушення вимог ст. 49 iнструкцiє про
порядок вчинення нотарiальних дiй державними нотарiальними
конторами Украєни. Тому договiр дарування у недiйсним з дня
його укладення. До того х виконком Жовтневоє районноє Ради
скасував своу рiшення про примусовий продаж 47/100 частини
будинку.
Цим обставинам суд не дав належноє оцiнки.
- 216
Спори про виселення громадян з нежилих примiщень пiд-
вiдомчi судам
Ухвала судовоє колеги в цивiльних справах Верховного Суду
УРСР дiд 9 травня 1963 р.
(витяг) / -
Судова колегiя в цивiльних справах Верховного Суду УРСР,
розглянувши в судовому засiданнi протест заступника Голови
Верховного Суду УРСР на ухвалу народного суддi Ленiнського
району м. Львова вiд 6 серпня 1962 р. в справi за позовом
квартирно-експлуатацiйноє частини Львiвського району
м. Львова до П. i фабрика iндпошиву та ремонту одягу про
виселення, встановила.
Квартирно-експлуатапiйна частина Львiвського району мiс-
та в липнi 1962 р. предявила позов до П. i фабрики iндпошиву
та ремонту одягу про виселеная. У своєй заявi позивач зазна-
чав, що згiдно з. договором фабрика iндпошиву одержала в
оренду примiщення пiд взуттуву майстерню.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51