Розриваючи трудовий договiр з позивачкою, вiдповiдач не
взяв до уваги зазначених обставин i не врахував, що застосу-
вання до працiвника такого дисциплiнарного стягнення, як
звiльнення, у крайнiм заходом. Вiдповiдачем не виконано вимог
. ст. 149 КЗпП, згiдно з якими Вид дисциплiнарного стягнення
мау обиратись з врахуванням ступеня тяжкостi вчиненого про-
ступку, заподiяноє ним шкоди, обставин, за яких вчинено про-
ступок, i попередньоє роботи працiвника.
Беручи до уваги, що рiшення суду вiдповiдау встановленим
обставинам, вимогам п. З ст. 40, статтям 149, ,235 КЗпП, розяс-
ненням Пленуму Верховного Суду Украєни, даним у п. 22 його
постанови № 9 вiд 6 листопада 1992 р. "Про практику розгляду
судами трудових спорiв", судова колегiя Верховного Суду за-
лишила рiшення без змiни.
Оскiльки звiльнення з роботи проведено з порушенням чинного
законодавства, а в ходi судового розгляду виявлено iстотнi
недолiки в дiяльностi вiдповiдача, суд обгрунтовано постановив
окрему ухвалу про необхiднiсть усунути виявленi порушення
закону
Ухвала судовоє колега в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни вiд 23сiчня 1991 р.
(витяг).
Судова колегiя в цивiльних справах Сумського обласного
суду, розглянувши справу за позовом Г. до Сумського облас-
-62 - . " -
ного товариства мисливцiв i рибалок, постановила рiшення про
задоволення його позову щодо поновлення на роботi та стяг-
нення заробiтноє плати за час вимушеного прогулу.
У ходi судового розгляду встановлено, що позивача за су-
довими рiшеннями вже тричi поновлювали на роботi. Основною
причиною трудових спорiв, якi протягом кiлькох рокiв тривають
у Кролiвецькiй районнiй радi Товариства мисливцiв i рибалок,
у неналежний облiк та контроль за роботою угерiв. Незважаючи
на те, що Украєнська рада товариства мисливцiв i рибалок ще
в 1985 р. затвердила i надiслала обласним радам Правила внут-
рiшнього трудового розпорадку, Сумська обласна рада не ви-
конала вимог п. З цього документа i не розробила власних
правил внутрiшнього трудового розпорядку. Немау таких пра-
вил i в районних радах..
Адмiнiстрацiя обласноє ради товариства, постановляючи
рiшення про звiльнення, а профспiлковий комiтет - про дачу
згодг на нього, порушили встановленi ст. 148 КЗпП Украєни
строки, передбаченi для притягнення до- дисциплiнарноє
вiдповiдальностi та розiрвання трудового договору. Так, за
вiдстрiл дикого кабана, який мав мiсце 9 грудня 1989 р. i про
який адмiнiстрацiє стало вiдом> наступного дня, дисциплiнарне
стягнення на позивача було накладено лише ЗОсiчня 1990 р.,
тобто з пропуском встановленого мiсячного строку. З пропуском
цього строку накладалися й iншi дисциплiнарнi стягнення.
Крiм того, саме звiльнення з роботи проведено з порушен-
ням вимог закону, оскiльки у наказi про це не зазначено, який
же саме дисциплiнарний -проступок став пiдставою для розiр-
вання трудового договору. До того позивач не дав пояснень
з приводу проступкiв, що ставляться йому в вину, як того
вимагау ст. 149 КЗвП. ,
Встановлено також, що адмiнiстрацiя товариства при офор-
мленнi прийняття на роботу, звiльнення, накладення дисцип-
лiнарних стягнень видау розпорядження; тодi як згiдно з пп. 6
та 9 затверджених Украєнською радою товариства Правил внут-
рiшнього трудового розпорядку такi дiє мають оформлятися
наказами.
Виявивши зазначенi .порушення законодавства про працю
та недолiки в дiяльностi адмiнiстрацiє обласного товариства мис-
ливцiв i рибалок, судова колегiя обласного суду вiдповiдно до
ст. 235 ЦПК, Украєни постановила окрему ухвалу, якою довела
про це-до вiдома президiє Украєнськоє республiканськоє рад>
товариства мисливцiв i рибалок. "iдтЙ


Судова колегiя Верховного Суду, розглянувши справу ДiЕiС> ""
сацiйному порядку, залишила скаргу на ухвалу без задовояв
ня, а окрему ухвалу без змiни. , й|
. - 63- :
Вiдповiдно до ст. 239 Кодексу законiв про працю i ст. 422
Цивiльного процесуального кодексу Украєни -у разi скасування
виконаного рiшення про стягнення заробiтноє плати чи iнших
виплат, що випливають з трудових правовiдносин, поворот ви-
конання допускауться лише тодi, коли скасоване рiшення грун-
тувалось на повiдомлених позивачем неправдивих вiдомостях
або поданих ним пiдроблених документах
Ухвала судовоє колеги в цивiльних, справах Верховного Суду
Укрфни вiд 12 лютого 1992 р.
(витяг).
У сiчнi 1991 р. К., предявив позов до тернопiльського ви-
робничого обуднання "Текстерно" про стягнення 690 крб., по-
силаючись на те, що вiн був безпiдставно позбавлений премiє
на вказану суму нiбито за крадiжку тканини.
Справа розглядалася неодноразово.
Рiшенням судовоє колегiє Тернопiльського обласного оуду
вiд 25 грудня 1991 р, в позовi вiдмовлено.
У порядку повороту виконання скасованого рiшення з К.
стягнуто на користь обуднання 690 крб.
У касацiйнiй скарзi К. зазначау, що крадiжка тканини вiн
не вчиняв i що суд не дав належноє оцiнки показанням свiдкiв,
якi спростували факт єє вчинення ним, а тому просить рiшення
скасувати, а справу передати на новий розгляд;
Судова колегiя Верховного Буду Украєни вважау, що
касацiйна скарга пiдлягау частковому задоволенню з таких
пiдстав.
Вiдповiдно до положень про премiювання, що дiють в обуд-
наннi, працiвникам, якi вчинили замах на крадiжку або кра-
дiжку майна, премiє та винагороди за пiдсумками роботи за рiк
не виплачуються. Судом встановлено, .що 17 липня Г990 р.
позивач вчинив крадiжку 26 м тканини в одному з цехiв
обуднання. -
Це пiдтвердили свiдки Г. та К.Л., якi показали, що 17 липня
1990 р. вони затримали К. з викраденою тканиною. .
Свiдки О. i Т. пiдтвердили, що з викраденою тканиною був
затриманий саме К.
Показання свiдкiв Д. та С., якi, на думку позивача, спро-
стовують висновки суду про вчинення ним крадiжки, супере-
чать наведеним доказам, а свiдок Б. не змiг пояснити, хто був
затриманий з викраденою тканиною. За них обставин суд дав
правильну оцiнку цим- показанням.
Повно й всебiчно дослiдивши всi обставини Справи, вiн
обгрунтовано вiдмовив у позовi. . , -
Разом з тим суд допустив неправильний поворот виконання
скасованого рiшення, -
Вiдповiдно до вимог ст. 239 КЗпП i ст. 422 ЦПК поворот
,. - 64 --
виконання рiшень у справах .про стягнення -заройтйЙЦЩИр
та iнших грошових сум по вимогах, що випливають зйЙвйЦ
правовiдносин, не допускауться. - ,:. ;.йАэд%|
У даному разi суд розглядав саме такi вимоги позамйЩ"
Тому судова колегiя Верховного Суду рiшення суду в чжаявй
вирiшення питання про поворот його виконання скасувала я
Рiшення про лоаввлення деiбоiаамє> <асаєйi
станцiуюл частиш еягаюи|>>1вв||<Ивпдвга за час дамуию-
нога прогулу п|№йМб6в|1%4ЕЙ<::<<<Я: вяавачив розмiр й<и-в
середньою завб--!!!!!)>)! них штйвк
поста>єв>абii i4в ЧПа> Явйiховi заходи у звязку з iидiоденяям; за-
робив яйiаєи i лирйиив ще питаинубез притягнейня до учае-И
; у справi посадовоє особи, за розiкфядхенням якоє здйсвено
.незаконне.звiльнення / л-1...-- :\ 1--:; :.-
Ухвала судовоє, колегiє в цивiлiЛих справах Верховного Суду
Украєни вiд II листопада 1992 р.
- Г. працював головним зоотехнiком радгоспу "Артемiвськийi".
Наказом генерального .директора.агропромислового комбi-
нату "Чугуєвський, до складу-,яхего аходая> радгосп; вiд 26
грудня 1990 р. мн звiльнений а. роботи за п, 3 сi, 40 КЗiЙi
Украєни.- / -.. ,-. . .А /1:. "1. .у1.
Не догодхуючнсь з пнм 25 сiчня 1991р, Р.. яакЗДявив-до
радгоспу та комбiнату пивав Щопонввввх.яа, йвбогi та стяг-
.иеиня .йробiтвоС.iОдаадiЙЙ-1>
:чзвс..аI;i;єй>iЙф :,
.ЄЬiюявii ыд
17 каiтвя 1992 р.Г. тюйанй1в1оиа -роботi. На його корветь
постановлене йярвути зафобiтву шиту за тас вимушеного про-
гулу всумi 12062 крб. ;
У касацiйнiй скарзi представник позивача просить скасу
вати рiшечвя судовоє ковегєє в частин> стяйаеиня заробиш>
плати за час вкмушенотй пригулу, восилаючйсь яа те, яэд Я
розмiрг визначiеииє судiiпєоез врахуваняя яваоге законоййй
Судова колегiя Верховиого -Суду Украєни вважау, -щ >
сацiйна скарга пiдлягау задовояеняю з таких вiдстав. -.<">>-
Вiдiвовзднодоп.З ст<4вКЗпПарйн)айВихможеуЯв
нений зроботилнхдйзаiяiестуаок ~~~~
З Бюл. мконодапсгаа, № 395
застосування до нього заходiв дисциплiнарного стягненняабо
громадського впливу за невиконання -без поважних причин
обовязкiв, покладених на нього трудовим договором або пра-
вилами внутрiпппiого трудового розпорядку.
Як встановлено судам;, цих вимог закону при звiльненнi Г.
вiдповiдачем не було додержано.
Нi в наказi про .звiльнення, нi в документах, на .пiдставi
яких вiн був-виданий, не йдеться про те, за якi х конкретнi
порушення трудовоє дисциплiни або за невиконання яких-
функцiональних обовязкiв звiльнений позивач.
Враховуючи цi обставини, суд дiйшов обгрунтованого вис-
новi, що у адмiнiсграєвєхк радгоспу, та
достатнiх пiдстав для звiльнення Г. за п. 3. ст. 40 КЗпП.
Рiшення про поновлення його на робот! у правильним.
Разом з тим не можна погодитись з рiшенням в частинi
стягйення заробiтноє плата за час в<(цуєiiей6го-прогулу, оскiль-
ки воно не вiдповiдау вимогам ст. 203 ЦПК Украєни та СТ. 235
.КЗпП1.-,1-,": ; 11 " ;1,1\ / ; " .;: . :- . ",
За загальним правилом розмiр виплати за час вимушеного
прогулу визначауться виходячи iз заробiтку за два останнi
календарнi мiсяцi (з першого до першого числа), що переду-
вали мiсяцю, в -якому сталося незаконне звiльнення. Для пра-
цiвникiв, якi пропрацювали на даному пiдприумствi (в установi,
органiзацiє) менше двох мiсяцiв, обчислення проводитьсяз роз-
рахунку середнього заробiтку за фактично вiдпрацьованийчас.
При цьому враховуються також положення щодо визначення
середнього заробiтку, передбаченi постановою Кабiнету Мiнiс-
трiв Украєни вiд 2Є -березня 1992 р.№ 140 "Про додатковi
заходи у звязку з пiдвищенням заробiтноє плати";
У даному разi -суд не витребував вiд вiдповiдача довiдки,
яка свiдчила б про заробiток позивача за жовтень i листопад
199й р., а виходив лише єуснихпоясвенб сторiн про його
розмiр. Не навiв суд у ;рййенш i всiх розрадiункiвi необхiдних
для обчислення розмiру виплати з урахуванням нового зако-
нодавства про пiдвищення заробiтноє плати, яке дiяло пiд час
перебування позивача у вимушеному прогулi, а також не за-
значив, за який конкретно час i а звязку з якими обставинами
вiн вважау за необхiдне стягнути заробiтну плату,
Прийшовши до висновку, що Г. звiльнено з роботи фактич-
но як небажаного працiвника, суд не обговорив питання про
вiдшкодування шкоди, заподiяноє радгоспу оплатою позивачевi
часу вимушеного прогулу, третьою особою вiдповiдно до зако-
ну, що дiяв на/чаузюльнедвя...,;.,..-, ." ..л11.;
.Єуразi.уєауi судсаа колегiя ерхввноро "Суду
скасувала рiшення судовоє колегiє обласного суду в пiиг частинi.
/; - , , - -<- . -. . ., .
Припинення роботи як засiб вирiшення колективного трудо-
вого спору ва пiдприумствах залiзничного транспорту не
допускауться .;.- >---.:.--i-- -
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Вер:ковного Суду
Украєни вiд 29 вересня 1993 р.
(в и т я г) .,.,-,.. /1 . \, 1 \. ,.-, - ,..1 .
У вереснi 1992 р.Жовятивсыеий вiддiлок Пiвденно-захiдноє
залiзницi предявив позоь до профспiлкового та страйкового
комiтетiв локомотивного депо ст. Козятин про визнання страйку
незаконним, посилаючись на те, що 2 вересня 1992 р. ма-
шинiсти фото депо розпочали страйк, пiд час якого його ло-
комотивнi бригаде залишили поєзди i блокували рух на лiнiях,
чим, порушили вимоги ст. 12 Закону СРСТ"Яре порядок ви-
рiшення колективних трудових спорiв (конфлiктiв)".
Рiшенням судовоє колегiє Вiнницького Обласного суду вiд
21 черяваЄ993р. позов задоволено.
У касацiйнiй скарзi профспiлковий комiтет Козятинського
локомотивного депо просить рiшення скасувати, а справу за-
крити, посилаючись на те, в> суд неповно Уясуваи,обставини
справи, не дав належноє оцiнки доказам 1 не врахував, пю
машинiсти локомотивного депо 2 вересня 1992 р. не страйку-
вали. Не працювали х вони тому, що страйкували машинiсти
локомотивних депо стандiй Дарниця, Жмеринка, Киа, якi за-
блокували лiнiє. Профспiлковий комiтет органiзатором страйку
не був. . <. ," , . \ . , , , . \. . , -
Судова колегiя Верховного Суду Украєни, вважау, до <а-
сацiйна скарга не вiдлягау задоволенню з таких пiдстав.
Згiдно з ст.: 12 Закону СРСР "Про порядок вирiшення
.колективних трудових спорiв (конфлiктiв)" припинення роботи
як засiб вирiшення трудового спору на пiдприумствах та >


\ . Судом встановлено, що всупереч вимогам зазначеного За-
кону машинiсти локомотивного депо ст. Козятин 2 вересня
1992 рє о 8-йi год. розпочали страйк, внаслiдок.якого локомо-
тивнi бригади залишили поєзди, вiдмовившись отримувати мар-
шрутнi листи. - , ,/ . .; .. " -" 1 V
Викладенi в касацiйнiй скарзi доведи про те.що вони СТВЕФ-
ку не оголошували, а де нрацювали тому, iцб страикуваак
локомогяхш дено станцiй Дарниця, Жмеринка,Кий; якi |Й>-
блокували рух на лiнiях, неперекойяив] i спростовуються яиь-
тамн начальника локомотивного .депо йт; Козятив та iЙЙЙi
його профкому, маршрутними листами, показаннями свiдкiв, ;>,
в7 -
яких вбачауться, що за iнiцiативою профспiлкового та страй-
кового комiтетiв цього депо 2 вересня 1992 р. було оголошено
страйк, внаслiдок якого машинiсти вiдмовилися отримувати
маршрутнi листи i працювати як 2, так i 3 вересня.
Адмiнiстрацiя депо,. вимушена буйа залучити до роботи
iнструкторiв-машинiстiв, якiпiд час страйку водили поєзди, що
Спростовуу твердження вiдповiдачiв про те, що залiзничнi лiнiє
були заблокованi. ""
-Судом -дано належну оцiнку показанням свiдкi> Л, та К.
> Оскiльки рiшення суду вiдповiдау матерiалам справи i ви-
могам ст, 12 Закону СРСР "Про порядок вирiшення колектив-
них трудових спорiв: <онфяiктiвє" судова колегiя Верховного
.Суду залишила його без змiни. ! , -
. Вирiшуючи позов про визнання страйку недiйсним, судвиходив
з того, що вiдповiдно до постанови Верховноi Ради Украєни
вiд 12 вересня 1991 р. "Про порядок тимчасовоє дiє на територiє
- Украєни окремих актiв законодавства С<мозу РСР" в Украєнi
до прийняття вiдповiдного законодавчого акта дiу Закон Союзу
РСР вiд 9 жовтня 1989 Р. (в редакцiє Закону вiд 20 травня.
1991 р.) "Про порядок вирiшення колективних трудових спорiв
(конфлiктiв)" i що страйки, оголошенi або проведен!
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51