У касацiйнiй скарзi позивач просить скасувати рiшеная 1
направити справу на новий розгляд, посилаючись на те, що
рiшення постановлено без урахування йол> права як батька
брати особисту участь у вихованнi дочки- в мехах запаленого
позову.1 - .. " " - 11 -"; . 1 ;_1 ,
Касацiйна скарга не пiдляпк задоволенню з таких пiдстав.
Сг. 65 Кодексу про шлюб та сiмю УРСР передбачено, що
питання виховання дiтей вирiшууться батьками спiльно. Геи 9
батькiв, який проживау окремо вiд дитини, мау право бачитися
з нею, брати участь у ц _ вихованнi, тон, з яким проживав
дитина, не вправi перешкоджати другому батьковi зустрiчатися
з вею i брата участь у 5 вихованнi. За вiдсутностi згоди того
з батькiв, з яким проживау дитина, на побачення з нею другим
батьком спiр вирiшууться органами опiки i пiклування. Якщо
один з батькiв не виконуу вказiвок цих органiв, то другий
вправi звернутися за вирiшенням спору да суду, "
З матерiалiв справи видно, що пiсля розiрвання шлюбу мiж
сторонами дочка залишалася з вiдповiдачкою. Оскiльки з бе-
резня 1975 р. мiж ними почали виникати непорозумiння щодо
участi позивача у вихованнi дитини, цок питанням займалися
органи опiки та пiклування. Рiшенням виконкому Залiзничноє
районноє Ради депутати> трудящих м. Киува вiдповiдачку зо-
бовязавi забезпечити зустрiчi дочки з батьком кожноє суботи
а 9 годин ЗО хвилин да 14 години, а також дозволено батьку
забирати дочку з дитсадка щотижня у пятницю о 17 годинi i
приводити П до матерi о 19 годинi. В звязку з тим, що вiд-
повiдачка не виконувала рiшення райвиконкому, М. звернувся
з заявою до суду. , ,: , ;1\1.,.... . 1 -,.; . - ,.,
При розглядi справи Києвський мiський суд вiдповiдно до
ст. 61 Кодексу про шлюб та сiмм> УРСР правильно входив з
того, що питання про участi позивача у вихованнi дитини слiд
вирiшити так, щоб те вiдповiдало iє iнтересам. Судом встанов-
лено, що М. останнiм часом рiдко бачив, дачку i вона вiд нього
почала вiдвикати. Свiдок 3., працiвник дитячого садка, пока-
зувала, що дитина не завжди охоче йшла до батька. .
За свiдченням свiдка Ю. позивач ненадежно ставився до
вiдповiдачки у присутностi дочки, тому дитина його лякауться.
Свiдок Ф., дитячий лiкар, показала, що тривалi зустрiчi пози- ,
вача з дочкою негативно впливають на здоровя дитини. При-
уднаною да справи довiдкою вiд 10 травня 1976 р. дитячоє
лiкарнi оввяцжууться, що дiвчинка перебувау на вблiку з
.: " " . -i2в- . .: . " .
приводу психогенних реакцiй i що iснуу необхiднiсть усунути
психотравмуючi моменти сiмейного характеру.
Беручи до уваги цi обставини i вiк дитини, мiський суд
дiйшов обгрунтованого висновку, що зустрiчi позивача з ди-
тиною мають бути нетривалими i вiдбуватися у присутностi
матерi.
На пiдставi наведеного судова колегiя ухвалила: касацiйну
скаргу залишити без задовлення, а рiшення судовоє колегiє в
цивiльних справах Києвського мiського суду - без змiн,
Вирiшуючи спiр мiх батикам> тю мiсце проживання єх непов-
нолiтнiх дiтей, суд мау врахувати не лише можливiсть батька
чи матерi забезпечити дитину житлом, а й iншi єє законнi
iнтереси, зокрема, прихильнiсть дитини до того чи iншого з
батькiв - ;
Постанова президiє. Полтавського обласного суду
(витяг)
В сiчиi 1992 р. ГЛ. предявила позов до Г.В. та iнших про
вiдiбрання дитини i визначення 5 мiсця проживання з нею.
Позивачка зазначила, що з вiдповiдачем Г.В. перебувала в
шлюбi з 1983 року по березень 1990 року, вiд якого народила
Сива Тараса, 1986 року народження. Пiсля розлучення син
залишився з нею. Вiдповiдачу вона не перешкоджала брати
участь у вихованнi дитини.
.Однак у листопадi 1991 року вiдповiдач забрав сина з дит-
садка i залишив його у себе i своєх батькiв, вiдповiдачiв в
справi. Повернути сива вiдповiдачi, не бажають. Посилаючись
на цi обставини, позивачка просила задовольнити єє вимоги.


В зустрiчному позовi вiдповiдачi просили визнати мiсце про-
живання сива з батьком, звiльнити Г.В, вiд сплати алiментiв,
стягнути з позивачки незаконно отриманi алiменти та витре-
бувати дитяче майно через неналежне виконання позивачкою
своєх обовязкiв по вихованню дитини, i що для вихованая сина
у них кращi побутовi умови,
Рiшенням Шишацькоге-районного народного суду, а
ним без змiни ухвалою судовоє -колегiє в цивiльних, i
Полтавського обласного суду, позов Г.Л. задоволене.
В зустрiчному позовi вiдмовлено. _
У протестi Голови Верховного Суду Украєни
танвя про скасування судових рiшень.
Протест иедяягае задоволенню з таких лздстау.та
Постановляючи дане~рппення, суд, з яжэдв а|й( 1
дова колегiя обласного суду, виходив з дого,;i
5 Бюл. законодавства, № 395
-12>
належно виконувала своє батькiвськi обовязки, мау кращi ма-
терiально-побутовi умови для проживання сина i току, за вис-
новком органу опiки i пiклування, доцiльно залишити дитину
на вихованнi у матерi.
Проте такi висновки зробленi судом без повного 1 всебiчного
зясування всiх обставин справи.
Виходячи з вимог ст. 69 Кодексу про шлюб та сiмю Ук-
раєна, при вирiшеннi спорiв мiх батьками про мiсце проживан-
ня дiтей суд мау виходити з iнтересiв дiтей 4 умов це нормаль-
ного розвитку та виховання. Перевага в матерiально-побутово-
му становищi одного з батькiв не може бути визначальною
умовою для передачi йому дитини.
Як встановлено судом, кожен з батькiв мау належнi ма-
терiально-побутовi умови для виховання сина Тараса, позитив-
но характеризуються за мiсцем роботи, придiляють значну ува-
гу вихованню сина. ;
Посилаючись на те, що позивачка мау двi жилi кiмнати i
що це Забезпечить кращi умови для виховання дитини, суд в
порушення вимог названого закону не перевiрив, чи вiдпо-
вiдатиме передача позивачцi дитини, iнтересам останньоє.-При
цьому суд не зясував прихильнiсть дитини до одного iз батькiв,
хоча це мау значення для правильного вирiшення справи.
Погоджуючись з висновком органу опiки та пiклування про
доцiльнiсть передачi дитини на виховання матерi, суд не звер-
нув уваги на те, що у висновках цього органу, як i в. актах
обстеження матерiально-побутових умов сторiн, не зазначено
про прихильнiсть дитини до кожного iз батькiв i не дав належ-
ноє єм оцiнки. - -
До скарги в порядку нагляду вiдповiдачi приуднали акти
судового виконавця про неможливiсть виконання рiшення суду
у звязку з вiдмовою дитини перейти на проживання до матерi.
Оскiльки зазначенi обставини мають значення для вирi-
шення справи i пiдлягають перевiрцi, президiя Полтавського
обласного суду скасувала судовi рiшення i направила справу
на новий розгляд. .
Вiдповiдно до ст. 68 Кодексу про шлюб та сiмю УРСР батьки
мають право вимагати повернення дiтей вiд будь-якоє особи,
яка єх у себе затримуу не на пiдставi закону чи судового
рiшенiй .
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни вiд 18 липня 1973 р.
(бит яг)
К. предявив позов до О. та О. про вiдiбрання дитиня.
Позивачка зазначала, що Е дочка М. в кiнцi 1970 р. всту-
пила в шлюбнi вiдносини з О. i в серпнi1971 р. народила
-130 -
дитину -дочку Олену. О. погано ставився до М., внаслiдок
чого вона захворiла. В той же перiйц захворiла i дитина, в
звязку з чим вона, позивачка, тривалий , час перебувала з
дитиною у лiкарнi. У лютому 1972 р. М. поперла, пiсля чого
вiдповiдачi забрали дитину та тримають 5 у себе. Посилаючись
на те, що вiдповiдачi неспроможнi належно виховувати дитину,
що не повертають єє з корисливою метою, щоб заволодiти на-
лежною М. однокiмнатною квартирою у кооперативному бу-
динку, позивачка просила передати онуку єй на виховання.
Проживаючи в селi разом з чоловiком, вони мають власний
будинок, домашну господарство i всi необхiднi для нормального
виховання дитини умови.
Рiшенням народного суду Миколаєвського району Ми-
колаєвськоє областi постановлено задовольнити прохання пози-
вачки.
Судова колегiя Миколаєвського обласного суду ухвалою це
рiшення залишила без змiн. В протестi заступника Голови, Вер-
ховного Суду УРСР ставиться питання про скасування зфзна-.
чених судових рiшень i направлення справи на новий г
Протест пiдлягау задоволенню з таких пiдстав. Псiйй
рiшення про вiдiбрання дитини, суд -ввгхор>1,|| ПИЙ>
дитини О. та його мати неспроможшсєвйдi>а,Дв
цiкавиться. , . _ ... -::,:".,,,1 11 .ii.р1.-.:1-11111.,,1. 11111 1
Проте зазначенi доводи не можна визнаєги.доспМЙО
грунтованими. О. у батьком Олени, а вiдповiдно до ст. (%; Ко-
дексу про шлюб та Сiмю УРСР батьки мають право вимагати
повернення дiтей вiд будь-якоє особи, яка єх затримуу у сЙЙй
не на пiдставi закону чи судового рiшення. Отже, батьки мають
i переважне перед iншими особами право на виховання своєх
дiтей i вимоги iнших осiб про вiдiбрання єх вiд батькiв можуть
бути задоволенi лише в разi, коли перебування дiтей у них
потягне значне погiршення умов єх життя i виховання; - ,
У справi вiдсутнi докази, що вiдповiдачi неправильно вихо-
вують дитину. З матерiалiв справи видно, що пiсля народження
дитина дiйсно тривалий час хворiла, перебувала в лiкарнi. Про-
те, як видно з довiдки дитячоє полiклiнiки, вона, перебуваючiє
з лютого 1972 р. у вiдповiдачiв, росте i розвивауться нормалi
мау хороший стан здоровя. З висновку Ленiнськоє раноє
санiтарно-епiдемiологiчноє станцiє видно, що двокiмнє
iзольована квартира з усiма вигодами, в якiй проживають 1
дитиною, вiдповiдау санiтарним вимогам. Вiдповiдач О.i
водолазом на Чорноморському суднобудiвному заводi є
теризуеться позитивно. , " i(


Його мати, вiдповiдачка О., яка працюу в об
терапевтичнiй лiкарнi, також характеризуутьсх.i
таких обставин судовi рiшення не можуть ;
При новому розглядi справи суд мау
- 131 -
обгрунтованiсть як вимог позивачки, так i заперечень вiдпо-
вiдачiв та перевiрити, чи не призведе до негативних наслiдкiв
вiдiбрання дитини вiд батька пiсля майже пiвторарiчного про-
живання єє в його сiм є, i залежно вiд цього постановити вiдпо-
вiдне рiшення.
Враховуючи наведене, судова колегiя ухвалила: протест за-
ступника Голови Верховного Суду УРСР задовольнити. Рiшен-
ня народного суду Миколаєвського району Миколаєвськоє об-
ластi та ухвалу судовоє колегiє Миколаєвського обласного суду
скасувати, а справу надiслати до народного суду на новий
розгляд в iншому складi суддiв.
При вирiшеннi спору, при якому з батькiв, що не проживають
разом, мау бути дитина, суд виходить з iнтересiв дiтей 1 умов
єх нормального розвитку та виховання. При цьому суд врахо-
вуу можливiсть кожного з батькiв забезпечити належне вихо-
вання дитини, характер взаумовiдносин єх з дитиною, при-
хильнiсть єє до батька й iншi конкретнi обставини
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного Суду
Украєни вiд червня 1994 р.
(в и т я г) .
У вереснi 1990 р. С. предявила позов до С, про розiрвання
шлюбу та визначення мiсця проживання з нею сина Романа,
1986 року народження. -
Позивачка зазначала, що в 1985 р. вона зареуструвала
шлюб з вiдповiдачем, вiд якого мау сина. Посилаючись на те,
що вiдповiдач порушував подружню вiрнiсть i що з сере-
дини 1990 року вони спiльно не проживають, позивачка
просила розiрвати шлюб i визначити мiсце проживання
сина з нею.
С. предявив зустрiчний позов про розiрвання шлюбу та
визначення мiсця проживання сина з ним, посилаючись на те,
що сiмя єх розпалась з вини позивачки, яка не бажау з ним
хати, а дитина з дня народження проживау з ним та його
батьками.
Рiшенням судовоє колегiє в цивiльних справах Житомир-
ського обласного судушлюб мiж сторонами розiрваний.
Спiр в частинi визначення мiсця проживання дитини розг-
лядався судами неодноразово. Останнiм рiшенням судовоєко-
легiє в цивiльних справах Житомирського обласного суду вiд
20 квiтня 1994 р. мiсце проживання сина Романа визначеноз.
вiдповiдачем.
В касацiйнiй скарзi позивачка просить рiшення суду ска-
- 132 -
сувати, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на
те, що вирiшуючи "спiр, суд не врахував, що вiдповiдач iз своєми
батьками перешкоджають єй займатись вихованням сина та що
висновки суду, викладеш в рiшеннi, не вiдповiдають фактичним
обставинам справи. - ".
Судова колегiя в цивiльних справах Верховного Суду Ук-
раєни визнала, що -касацiйна скарга задоволенню не пiдлягау
з таких пiдстав. _
Вiдповiдно до вимог ст. 69 КпШС Украєни при розглядi
спорiв про дiтейу випадках, передбачених статтями 67 i 68
КпШС Украйш, суя-<вИiй> .-аiитереiв.дiтей та умов Ех
нормалыюго розвитку та вихомти. iаиатерiада справи вба-
чауться. то сторони манугь нормаяшi-яаiгiДию-Яобутогi умовя,.
в яких можепроживати i .вихоi|iуЙiЙ|И% iiЙiр"1....;--
Разом з тим, судом встановлено, Щб дяггств iМвЮЯии
час проживау в сiмє С, батьки.якого допокагвiОгК Жiiiу <
вихованнi, що сприяу и нормальному розвитку та вихомйню;
вона мау все необхiдне для життя, навчання i дозвимж, з 1
вересня 1993 року син сторiн навчауться у нерщем iоиєЙ
Попiльнянськоє середньоє школи, де С. працюу вчителем, iЕбт
рий, як педагог, характеризууться виключно позитивно1 i ДООВ-
магау синовi у навчаннi. Син виявляу бiльшу прихильнiсть до
батька i сама позивачка фактично не оспорювала всудовому
засiданнi тiує обставини, що в даний час син хоче проживати
з батьком. -
За таких обставин, виходячи з iнтересiв дитини i умов 5
нормального розвитку та виховання,, суд обгрунтовано визначив
мiсце проживання сина Романа з батьком.
Суд давно та всебiчно зясував дiйснi обставини справи, дав
належну оцiнку доказам i постановив рiшення, яке вiдповiдав
вимогам ст. 69 КпШС Украєни.
Виходячи з наведеного, судова колегiя в цивiльних справах
Верховного Суду Украєни залишила рiшення без змiн.
Якщо батьки не проживають, разом, то вiд єх згоди залежите "
при кому з них мають проживати неповнолiтнi дiти. При в-д
сутностi згоди мiж батьками спiр/вирiшууться судом ,1"
Ухвала судовоє колегiє в цивiльних справах Верховного
Украєни вiд 23 лютого 1994 р. й
(витяг) , -,
В серпнi 1988 р. К. звернувся з позовом до.)
чення мiсця проживання дiтей. Вiн зазначив,
дачною перебував в зареустрованому шлюбi, є
: -1-а.-. .:
1980 роцi. Вiд шлюбу мають двох синiв. Посилаючись на те,
що вiдповiдачка зловживау спиртними напоями, веде амораль
ний спосiб життя, чим негативно впливау на розвиток i вихо-
вання дiтей, позивач просив визначити мiсце проживання обох
синiв з ним.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51