Зєднавши ці точки, дістанемо криву виробничих можли-
востей. Вона визначає певну межу виробництва засобів
виробництва і предметів споживання за наявних ресурсів.
Рухаючись по кривій, спостерігаємо різні варіанти у
комбінації ресурсів. Так, у точці В ресурси розподіляються
так, що з них буде вироблено 55 тис. умовних одиниць
засобів виробництва і 10 тис. умовних одиниць предметів
споживання. Варіант у точці В передбачає поділ ресурсів
між обома групами в пропорції, яка забезпечить вироб-
ництво ЗО тис. умовних одиниць, як засобів виробництва,
так і предметів споживання.
Будь-яка точка, що лежить ліворуч від кривої вироб-
ничих можливостей (наприклад, точка К), означає неповне
використання ресурсів, що є небажаним для суспільства.
Вихід із цього становища - перебудова галузевої чи те-
6
П
А












5
0-

<
\
С
р
/--



і
\


4
0-



\
п

З
О
2
0-


к
7







\

1
0




г
-\
\
--


..
,





О 10 20 ЗО 40
Предмети споживання,
тис. умов. од.
Малюнок II. Крива виробничих можливостей
ЗО

риторіальної структури виробництва, застосування інших
організаційних форм і систем управління виробництвом.
Досягнення повної зайнятості і повного обсягу виробництва
означатиме рух від точки К до точок С, О, Ог відповідно.
Точка Р, як і будь-яка інша точка справа від кривої,
знаходиться пова межею виробничих можливостей, тобто
наявних виробничих ресурсів за даної технології їх вико-
ристання недостатньо для забевпечення цього рівня вироб-
ництва.
У пошуках альтернативного варіанта насамперед вико-
ристовуються ті ресурси, які найбільше підходять для цього.
Далі черев обмеженість ресурсів суспільству доводиться
включати в обіг і менш придатні ресурси, тому кількість
їх на одиницю продукції зростатиме, а загальна ефектив-
ність (віддача) використання знижуватиметься, що викли-
кає потребу в пошуках нових, альтернативних варіантів.
Вибір альтернативних варіантів використання ресурсів
передбачає раціональну поведінку людей. Йдеться про те,
щоб людина, підприємство, держава приймали економічні
рішення з урахуванням факту обмеженості ресурсів і не-
обхідності їх раціонального використання, зіставляли ви-
трати ресурсів і створеного продукту, витрати виробництва
й одержані доходи тощо. Раціональна поведінка людей
формується комплексом умов, серед яких визначальними
є розвиток ринкових відносин і всебічна інформація пре
стан та перспективи використання ресурсів.
У нашому прикладі крива виробничих можливостей
відобразила рівень використання наявних ресурсів за умови
повної зайнятості і повного обсягу виробництва. Прете
розміщення кривої може змінюватися за умови неповної
зайнятості і неповного обсягу виробництва (див. табл. З
графік на мал. 12), а також за умови піднесення економіки
(див. табл. 4 і графік на мал. 12).
Таблиця З
Альтернативні варіанти використання ресурсів на виробництво
засобів виробництва та предметів спожм-ння за умови
неповної зайнятості і неповного обсягу виробництва
(лівобічне зміщення кривої)
Напрями використання ресурсів
Ва
рішити
вибор
у
РЄС.У
ЕК
СIВ

Аі
Ві
Сі
0)
Еі
Засоби виробництва, тис. умов. од.
50
40
25
0
-
Премрти споживання, тис. умов. од.
0
10
20
ЗО
-

31


О 10 20 ЗО 40 50 60
Предмети споживання,
Малюнок 12 Зміщення кривої виробничих можливостей
Таблиця 4
Альтернативні варіанти використання ресурсів на виробництво
засобів виробництва та предметів споживання
за умови піднесення економіки
(правобічне зміщення кривої)
Напрями використання ресурсів
В.
аріанти
вибору
ресурс
в

А?
В2
С?
02
Е?
Засоби виробництва, тис. умов. од.
80
70
55
35
0
Поеамети споживання, тис- умов. од.
0
15
ЗО
45
60

Отже, лівобічне зміщення кривої виробничих можли-
востей (лінія АіВіСіОі) свідчить про те, що ресурси ви-
користовуються неповно, неповним став і обсяг виробницт-
ва. У цьому разі крайні варіанти комбінації використання
ресурсів (варіанти Аі і Оі) забезпечують лише 50 тис.
умовних одиниць засобів виробництва і ЗО тис. умовних
одиниць предметів споживання. Таке явище спостерігається
в період економічних криз, спадів виробництва, структур-
них криз.
Правобічне зміщення кривої (лінія Аб-Сгг) свідчить
про піднесення економіки, що досягається на основі збіль-
шення кількості і якості ресурсів, прогресивних змін у
техніці і технології виробництва. Варіант Аг може забез-
печити 80 тис. умовних одиниць засобів виробництва, ва-
ріант Еї - 60 тис. умовних одиниць предметів споживання.
32

Зміщення кривої в майбутньому забезпечується теперіш-
ньою комбінацією ресурс>, тим, <ж проводить суспільство
діяльність, спрямовану на нагромадження коштів, підго-
товку технологічних змін.
ПIДСУМКИ
1 Виробничі ресурси (земля, праця, капітал, здатність до
підприємництва) поділяються на відтворювані, тобто такі,
що створюються та відновлюються природою або сус-
пільством, та невідтворювані, тобто такі, що їх не можна
відтворити.
2. Виробничі ресурси обмежені відносно й абсолютно.
(х відносна обмеженість залежить від постійно зростаючих
потреб, абсолютна - від природи.
3. Обмеженість ресурсів виїначає певний напрям еко-
номічної поведінки приватної особи, виробничої одиниці
чи держави, а саме: пошук раціональних способв вико-
ристання наявних ресурсів та залучення нових, аналіз
альтернативних варіантів їх використання.
4. Головним критерієм у виборі варіанта використання
ресурсів є досягнення повного їх використання і повного
обсягу виробництва.
5. Наявність варіантів у використанні оесурсіз, якими во-
лодіє суспільство при певному рівні техніки та техног-огії,
зображують кривою виробничих можливостей. Якщо ви-
робничі можливості використовуються неповно, то крива
виробничих можливостей зміщується ліворуч. Якщо, нав-
паки, суспільство досягає нової мажі у використанні на-
явних ресурсів або залучає нові, то крива зміщується
праворуч.
КОНТРОЛЬНI ЗАПИТАННЯ 1 ЗАВДАННЯ
!. Відомо, що виробничі ресурси обмежені. Запропонуйте шляхи, які, на
ваш погляд, можуть зменшити, иослабити цю обмеженість щодо кожного з
ресурсів: землі, праці, капіталу, здатності до підвриємимітва.
2. Відомо, що виробничі можливості залежать від стану виробюічих ресурсів.
В Україні основні фонди промисловості, транспорту і будівнюітра зноігені
на 50-60 %, обсяг зайнятих трудових ресурсів зменшився з 25,6 млн чоловік
У 1985 р. до 23,9 млн чоловік у 1993 р. Який прогноз щодо виробничих
можливостей можна зробити на підставі цих показників? Що, на ваш погляд,
може сприяти збільшенню виробничих можливостей України?
2 1. Радіонова
33

3. Крива виробничих можливостей змістилася праворуч. Що могло спри-
чинити такі зміщення? Виберіть правильну відповідь:
а) Суспільство зменшило виробниче споживання засобів виробництва.
б) Розпочато й успішно здійснено раціоналізацію виробництва (засто-
совано нові технології) у провідних галузях економіки.
в) Суспільство постійно нагромаджувало кошти, в результаті чого ство-
рено нові виробничі потужності.
г) Виробничі ресурси з галузей, що виробляють засоби виробництва,
спрямовано в галузі, які створюють предмети споживання.
4. Скористаймося графіком (мал. 11). Нехай суспільство перейшло від ва-
ріанта С у розподілі ресурсів до варіанта Т). Які причини могли б, на ваш
погляд, спричинити такий перехід? Виберіть відповідь:
а) Завершився процес індустріалізації, нагромаджено необхідний по-
тенціал засобів виробництва.
б) Держава скорочує військово-промисловий комплекс.
в) У галузях, що створюють предмети споживання, зросла продук-
тивність праці.
г) Держава прийняла програму зростання добробуту народу.
Тема 5. Економічні системи:
ринкова та планова
(командна) економіки
Економічні системи, або відносини виробництва, обміну та
розподілу, що складаються у різних країнах і в різний час,
можна диференціювати за кількома ознаками. Та найголов-
нішою з них є та, що показує, як координується діяльність
субєктів економічних відносин: через ринок чи через план.
За цією ознакою і розрізняють ринкову і планову (командну)
економіки.
Ми розглядатимемо головним чином організацію рин-
кової економіки, хоча там, де це необхідно, посилатимемося
на досвід країн з плановою економікою.
Українська економіка переходить від командних до
ринкових відносин. Тому для нас важливо зрозуміти
фундаментальні засади обох економічних систем.
Те, що нам уже відомо з попередніх тем про економічне
життя суспільства, можна коротко узагальнити так:
1) головна мета виробництва - задоволення різнома-
нітних потреб - досягається створенням споживчих благ
(продуктів);
34

2) створення споживчих благ забезпечується викори-
станням ресурсів і розвязанням проблеми раціонального
розподілу;
3) ресурси мають своїх власників, і власники ресурсів
одержують доходи.
Спираючись на знання цих положень, можна зробити
наступний крок у вивченні основ економіки.
Функціонування будь-якої економіки грунтується на
взаємозвязаному русі ресурсів, споживчих благ і доходів.
Такий рух називається економічним кругообігом. Він є не
менш складним, ніж кругообіг речовин в організмі людини
чи в природі. Його порушення в будь-якій ланці означає
хворобу економіки.
Розглянемо особливості кругообігу ринкової економіки
за допомогою схеми (див. мал. 13).
На малюнку зображено схему кругообігу, що здійсню-
ється між двома субєктами: домашніми господарствами і
підприємцями, звязки яких опосередковані ринком ресур-
сів і ринком продуктів. На схемі серед субєктів еконо-
мічного кругообігу немає держави, хоча ринкова економіка
передбачає її участь у кругообігу. Але зрозуміти найваж-
ливіші засади ринкової економіки можна і без включення
у схему кругообігу держави, бо вона в основному лише
опосередковує відносини між підприємцями і домашніми
господарствами (про це йтиметься далі).
Особливим явищем ринкової економіки є домашнє гос-
подарство. Поняття <домашнє господарство> близьке до
поняття сімейного господарства у звичному для нас розу-
мінні: люди, повязані родинними звязками, мають спільні
доходи і спільно їх використовують. Але в ринковій еко-
номіці домогосподарства є особливим утворенням: вони не
лише отримують і витрачають доходи, а і є власниками
та постачальниками всіх ресурсів: землі, праці, капіталу,
здатності до підприємництва.
Кругообіг ринкової економіки починається з домашніх
господарств як власників ресурсів, що постачають на ринок
ресурсів працю, землю, капітал і підприємницькі здібності.
Ресурси потрапляють до підприємств, які, розподіливши
та поєднавши їх певним чином, створюють товари та по-
слуги. Останні, опинившись на ринку товарів і послуг,
стають обєктом попиту і подальшого споживання домо-
господарств. Цим завершується перше (на нашій схемі -
внутрішнє) коло кругообігу ринкової економіки.
Друге коло кругообігу починається з підприємств. Під-
приємства, здійснюючи витрати, виступають на ринку ре-

2>
35


Малюнок 13. Кругообіг ресурсів, продуктів, доходів у ринковій економіці
сурсів як покупці. Купуючи ці ресурси у домогосподарств,
воии сплачують їм доходи: заробітну плату, ревту, процент
і прибуток. Домогосподарства, отримавши доходя, здійс-
нюють споживчі витрати і на ринку продуктів купують
товаре та послуги. Підприємства, які ці товари та послуги
реалізують, привласнюють виручку від реалізації.
Які особливості має ринкова економіка?
По-перше; домогосподарства і підприємства беруть
участь у кругообігу як самостійні і незалежні субєкти
господарювання, що мають власні інтереси. Ніхто спеці-
ально не займається координацією їхньої діяльності. По-
друге, домогосподарства і підприємства одночасно діють
як покупці і як продавщ. На ринку ресурсів домогоспо-
дарстаа пропонують працю, землю, капітал і здатність до
щдприємюіцтва, а підприємства визначають свій попит на
них. На ринку продуктів вони міняються місцями: підпри-
ємства пропонують товари та послуги, а домогосподарства
визначають свій попит на них. По-третє, подвійним звязок
домогосподарств та підприємців і через ринок ресурсів, і
через ринок продуктів за6е<печує узгодженість їхніх дій.
Домогосподарства-споживачі не можуть придбати на ринку
продуктів товарів і послуг більше, ніж на суму доходів,
отриманих від продажу ресурсів. Підприємці не можуть
придбати ресурсів більше, ніж на суму виручки, отриманої
від реалізації товарів і послуг.
Здійснення економічного кругообігу за такою схе-
мою передбачає дотримання певних вимог (принципів)
у стосунках дійових осіб. Це - принципи ринкової
економіки.
36

Принцип перший - економічна свобода. Вона три-
мається на приватній власності і вільній підприємницькій
діяльності.
Приватна власність надає приватним особам право ко-
ристуватись і розпоряджатися ресурсами.
Свобода підприємництва полягає у можливості здійс-
нювати будь-які угоди, використовувати будь-які придбані
ресурси і реалізовувати створені товари та послуги, вихо-
дячи з власмх інтересів.
Зворотним боком економічної свободи, своєрідною пла-
тою за неї є економізда відповідальність і ризик. Кожний,
хто користується економічною свободою, розплачується за
негативні ївслідки прийнятих рішень і дій своїм майном,
коштами, втраченими можливостями отримати доходи і
збагатитись, марно в-раченим часом.
Принцип другий - конкуренція. Економічна свобода
є передумовою конкуренції, або, іншими словами, змагання
за можливість повніше реалізувати власний інтерес.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33