4. До прямих податків належать: особистий прибутковий
податок, податок на прибуток корпорацій, податок на
капітал (багатство), платежі по соціальному страхуванню.
Непрямі податки - це акцизи, податок на додану вар-
тість, мито.
5. Державний бюджет країни складається з доходів (над-
ходжень) і видатків (витрат). Доходна частина бюджету
формується з податків і частково з неподаткових над-
ходжень. Видатками державного бюджету є витрати на
утримання соціальної сфери, на соціальний захист насе-
лення, на оборону, на державні капіталовкладення тощо.
6. Якщо кидатки перевищують доходи, виникає дефіцит
державного бюджету. Дефіцит бюджету в країнах з
ринковою економікою використовується державою для
стимулювання виходу економіки з кризового стану, роз-
177

ширення обсягів виробництва, стримування безробіття.
Дефіцит державного бюджету в сучасній Україні гальмує
вихід з кризи.
7. Дефіцит державного бюджету породжує державний
борг. Держава може покривати дефіцит за рахунок ви-
пуску та продажу облігацій громадянам країни та іно-
земцям, стаючи при цьому боржником вітчизняних та
іноземних кредиторів.
КОНТРОЛЬНI ЗАПИТАННЯ I ЗАВДАННЯ
1. Розкрийте зміст прогресивного і пропорційного оподаткування, сформу-
люйте можливості (з якою метою застосовується) та обмеження (чого не
може забезпечити) кожного принципу оподаткування.
2. Поясніть, що таке: особистий прибутковий податок, податок на прибуток
корпорацій, податок на капітал (багатство), платежі по соціальному стра-
хуванню, акцизи, податок на додану вартість, мито. Для відповіді складіть
таку таблицю .
Вид податкуХто е платникомЩо оподатковується
3. Які особливості оподаткування в Україні? Як називаються податки? Яка
роль кожного з них у .формуванні бюджету?
4. Податок на прибуток корпорації визначено в обсязі 35 тис. доларів. Опо-
даткований прибуток становив 125 тис. доларів. Якою була ставка оподат-
кування?
5. У 1991 р. надходження у державний бюджет України становили 76,806
млрд крб., а видатки - 97,918 млрд крб. Чи був бюджет дефіцитним? Якщо
так, то яким був розмір цього дефіциту?
6. У 1988 р. державний борг США складав 26600,8 млрд доларів, а по
процентах за кредит держава сплатила 154,2 млрд доларів. Визначте, якою
була ставка сплачуваного державного процента по державному боргу Як
змінився процент, якщо відомо, що у 1940 р. норма процента по державному
боргу становила 2,2 %?
Тема 6. Грошова політика держави
Грошовою називають політику, головна мета якої - здійс-
нювати регулювання кредитів, ставок банківського процента
і грошової маси. Провідна роль у цьому регулюванні нале-
178

жить центральному (національному) банку країни. В схемі
макроекономічного кругообігу ми залишили поза увагою,
звідки держава одержує гроші на покриття державного боргу
і дефіциту платіжного балансу, звідки беруть гроші підпри-
ємства для інвестицій і розширення виробництва, а домашні
господарства - для придбання дорогих речей довгостроко-
вого користування. Тепер нас цікавитимуть саме ці питання.
Ми зосередимо увагу на ринку кредитів і ринку грошей.
Для зясування того, що таке ринок кредитів, знову
скористаємося схемою (див. мал. 56). Функціонування рин-
ку кредитів повязане з такими субєктами господарської
діяльності: домашніми господарствами, підприємцями, дер-
жавним сектором, закордонними кредиторами.
Домашні господарства постачають на ринок кредитів
власні заощадження і формують попит на позички, най-
частіше - на кредити для придбання побутових предметів
довгострокового користування: автомобілів, будинків та ін.
Підприємці на ринку кредитів пропонують тимчасово
вільні кошти, які утворюються, наприклад, після продажу
партій товарів до початку нового виробничого циклу, а
також під час нагромадження амортизаційного фонду. Вони
формують попит на кошти для інвестицій у розширення
виробництва.
Держава постачає на ринок кредитів кошти і може
одержувати з нього позички для покриття державного
боргу.
Iноземці пропонують на ринку кредитів вільні кошти
й одержують кредити. Дефіцит платіжного балансу, який
виникає в результаті зовнішньоекономічної діяльності, фі-
нансується за рахунок іноземного боргу. Активне сальдо
платіжного балансу означає, що надаються кредити за
кордон.
Підпрнсмці
Дерх-
ввй
сектор
-
>
4
-
Рннок
креди
ті>

4
-
-
-
-
>
Зарубіжні
країни


ї ,
.



господарств
Малюнок 56. Ринок кредитів
179

Винагорода, що її одержує власник грошей, який надав
їх користувачеві у вигляді позички, називається позичко/
вим процентом. Винагорода, що її одержує баик, надаючи
кредити своїм клієнтам, називається банківським процен-
том за кредит. Саме банківський процеят виконує на
кредитному ринку стимулюючу або стримуючу роль, за-
охочує або, навпаки, зменшує зацікавленість у кредиті.
Банківський процент як явище ринкової економіки фор-
мується під впливом попиту на гроші та їх препозицій.
Одним із важливих засобів грошової політики є вплив на
норму позичкового процента. Щоб зрозуміти можливі на-
прями такого впливу,потрібно розглянути фактори, які
визначають попит на гроші та їх пропозицію.
Попит на гроші з боку виробників і споживачів за-
лежить від рівня економічної активності, оскільки вона
передбачає збільшення обсягів поточних угод між під-
приємцями і відповідно збільшення обсягів створених те-
варів і послуг.
Попит на гроші з боку підприємців залежить від потреби
в інвестиціях, що зростає в період економічного піднесення
та структурних перебудов економіки.
Попит на гроші з боку держави залежить від балансу
державного бюджету. Зростання бюджетного дефіциту по-
роджує державний борг, а необхідністю його повернення
і сплати процентів по ньому визначається попит на
гроші.
Пропозиція грошей у ринковій економіці формується
банківською системою. Емісійна політика уряду реалізу-
ється через центральний банк.
Від активності комерційних банків та інших фінансо-
во-кредитних посередників залежить бажання клієнтів
вкладати кошти (цим визначається маса грошей, що може
бути запропонована в кредит). Можливості комерційних
банків здійснювати кредитування формуються також цен-
тральним банком країни. Банк визначає розмір кредитних
резервів, тобто тих коштів, які мають бути передані у
центральний банк на зберігання і за рахунок яких не
можуть надаватися кредити.
Центральний банк може збільшити або зменшити кіль-
кість грошей в обігу, викуповуючи в населення або про-
даючи йому цінні папери - облігації державних позик.
На обсяг пропозиції гронової маси впливає рух валюти
за кордон та з-за кордону в країну. Чим вищий позичковий
процент у країні порівняно з іншими країнами, тим ін-
тенсивніше гроші плинуть у цю країну з інших.
180

Регулювання пропозиції грошей відбувається за допо-
могою банківської системи - сукупності фінансово-кре-
дитних установ, між якими існують розподіл функцій і
підпорядкування. Чільне місце в здійсненні грошової по-
літики належить центральному (національному) банку кра-
їни, який є провідником ідей уряду.
Банківська система країни є своєрідним інструментом
проведення грошової політики, тому дуже важливо, яку
концепцію (едею) покладено в її основу. В економічній
науці є дві протилежні теорії щодо змісту грошової політики
держави - кейнсіанська і монетаристська.
Розглянемо основні положення кейнсіанського під-
ходу до грошової політики.
1. Через кредитно-грошову політику держава здатна
впливати на інвестиції і на експортні можливості економіки.
2. Голонвмм засобом впливу є процентна ставка. Змі-
нювати рівень процентної ставки можна через зміну про-
позиції гропвгй.
3. Якщо в країні існують недовикористані ресурси, то
з метою їх стимулювання уряд мусить вдатися до політики
<дешевих> грошей. Засобами цієї політики є: а) викупо-
вування у населення державних цінних паперів; б) змен-
шення норми обовязкових банківських резервів, а отже,
збільшення тих коштів, що можуть бути надані в кредит;
в) зменшенім залікової ставки, під яку центральний банк
надає кредити комерційним байкам. В результаті таких
дій збільшується пропозиція грошей. Подальші наслідки
можна зобрааити схемою (див. мал. 57).
4. Якщо в країні інфляція, то уряд вдається до політики
<дорогих> грошей. Засобами цієї політики є; а) продаж
державних цінних паперів банкам і населенню; б) збіль-
шення норми обов івкових резервів і відповідно - змен-
Похітвка

Збіяишашя

Зменшенн
і
я

Зрос
-
тання

"дсюсввх"

пропозиції

вормн


іявсс
тяцій

грошей

грошей

ООЗИЧК
ОIОГ
л
о








пропсита












Под
од
ання








спад
0"






Е
З
С
Д
(
оиш.
о
>ист
<нв
зя





(
X
сс
д
рсів,
з
рості
в
вх







ВН
НI


Малюнок 57. Політика <дешевих> грошей
181

шення тих коштів, що їх банки можуть надавати в кредит;
в) збільшення залікової ставки процента. За таких умов
кредитні установи змушені скоротити надання позичок.
Пропозиція грошей скорочується. Подальші наслідки можна
зобразити схемою (див. мал. 58).
Політика <дешевих> і <дорогих> грошей здатна впливати
на курс національної валюти, співвідношення експорту й
імпорту. Висока ставка процента і політика <дорогих> гро-
шей приваблюють іноземних інвесторів, стимулюють їх
вкладати кошти в національну економіку. Але інвестування
можливе лише в національній валюті тієї країни, де вкла-
дається капітал. Отже, попит на валюту цієї країни зростає,
відповідно зростає і її курс. Політика <дешевих> грошей
призводить до падіння курсу валюти і робить товари країни
відносно дешевими для закордонних споживачів, що сприяє
розширенню експорту, і, навпаки, підвищення курсу сприяє
скороченню експорту. Наприклад, при курсі 1 долар -
ЗО тис. крб. товар ціною в 3 млн крб. коштуватиме для
американського споживача 100 доларів. Якщо встановлю-
ється нижчий курс карбованця: 1 долар - 100 тис. крб.,
товар коштуватиме ЗО доларів.
Розглянемо основні положення монетаристського
підходу до грошової політики.
1. Грошова пропозиція є найважливішим фактором, що
визначає рівень виробництва, зайнятість, ціни.
2. Основна формула монетаристської теорії: М х V "
5г! Р х 0, де М - пропозиція грошей; V - швидкість
обертання грошей, Р - середня ціна, за якою продається
кожна фізична одиниця національного продукту, 0 - обсяг
(кількість) товарів і послуг. Відповідно, добуток М х V -
загальні витрати покупців, добуток Р х 0 - обсяг реалі-
зованого продукту, або загальна виручка продавців.


Скорочення
пропозиції
грошей


Малюнок 58. Політика <дорогих> грошей
182

3. МонетарнеT стверджують, що швидкість обертання
грошей (V) - величина відносно стабільна. Тому саме
кількість грошей (М) є тим фактором, який здійснює
вирішальний вплив на обсяг реалізованого продукту
(Р х О).
На відміну від кейнсіанців, монетаристи вважають,
що зміни грошової пропозиції впливають на весь сукуп-
ний понит, а не лише на інвестиції. Логіка монетарист-
ської грошової політики простежується на схемі (див.
мал. 59).
Отже, монетаристська грошова політика передбачає такі
умови:
1. Керівні кредитно-грошові установи, які здійснюють
грошову політику держави, регулюють грошову пропози-
цію.
2. Грошова пропозиція щорічно має зростати так само,
як ВНП, тобто приблизно на 3-5 %.
3. Грошова пропозиція визначає сукупний попит, який
має зростати відповідно до зростання ВНП, і тоді не ви-
никатиме інфляція.
Якщо суспільство страждає від інфляції і першість у
державній політиці надано антиінфляційним заходам, то
монетаристська теорія регулювання є найдоцільнішою.
Грошову політику України на початку 90-х років
не можна назвати ні кейнсіанською, ні монетарист-
ською. На-слідками такої невизначеної грошової по-
літики стали: 1) платіжна криза, 2) постійний дефіцит
кредитних ресурсів, 3) неконтрольована грошова емісія.
Платіжна криза проявляється в неспроможності під-
приємств та організацій вчасно розраховуватись одне
з одним. Дефіцит кредитних ресурсів є наслідком не-
досконалості банківської системи. Неконтрольована
грошова емісія сталася через необмежений випуск в
обіг додаткових грошей.
Грошова

Контрольован
а

Зміна

Зміни
політвка

зміна
>
сукупного

обсягу
дерхшв

грошової

пошпу

спореного


пропозиції



продуту

Малюнок 59. Логіка монетарисгськоТ грошової політики
183

ПIДСУМКИ
1. Основним змістом грошової політики держави є ре-
гулювання кредитів і грошової маси.
2. Ринок кредитів являє собою особливу сферу відносин
між домогосподарствами, підприємцями, державою та
іноземними громадянами як постачальниками і спожи-
вачами кредитних ресурсів.
3. Ринок кредитів характеризується двома важливими
факторами: попитом на гроші та пропозицією грошей. У
свою чергу, попит на гроші формується під впливом:
рівня економічної активності, потреб у інвестиціях, балансу
державного бюджету;
4.Пропозиція грошей визначається: емісійною політикою
держави, активністю комерційних банків, купівлею-про-
дажем цінних паперів центральним банком, рухом валюти
з країни в країну.
5. Iнструментом кредитної та грошової політики є бан-
ківська система - сукупність фінансово-кредитних уста-
нов із специфічною підпорядкованістю та розподілом
функцій між ними.
6. Грошова політика може здійснюватись або за кейнсі-
анським, або за монетаристським підходом.
Кейнсіанство обурунтовує політику регулювання через
процентну ставку. Процентна ставка, за кейнсіанською
теорією, змінюється завдяки зростанню (скороченню) про-
позиції грошей.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33