Економічна наука сприяє демократизації суспільного
життя. Відомо, що найнеобхідвйшим проявом демократичної
органіаації суспільства є виборність органів влади. Важли-
вою умовою проведення дійсно демократичних виборів є еко-
номічна інформованість не лише тих, хто претендує на вла-
ду, а й тих, хто обирає. Урядовці, політичні діячі змушеиі
давати відповіді на важливі економічні питання: чи можливе
здійснення соціальних програм, що спричинило падіння кур-
су грошей, як доцільно змінити систему оподаткування? Як-
що найширші верстви населення не матимуть хоча б загаль-
9

Значевня екояомічної
наука дяя суспільства
в цілому
Розробка пришиті>, що
стають основою
економічної політики
Сприяння демократизації
суспільства



Малюнок 2
них уявлень про економічні явища, вони не зможуть діяти
свідомо у ході виборних компаній, референдумів, інших за-
гальнонаціональних або місцевих акцій.
Економічна інформованість потрібна розвинутому сус-
пільству, яке будує своє життя на демократичних заса-
дах. Вона є зайвою у відсталих, недемократичних суспіль-
ствах, що тримаються на економічній неосвіченості своїх
громадян.
Значеяня економічної науки в житті окремої людини
дуже велике. Знання економічних законів сприяють ра-
ціональній поведінці у сфері споживання, доцільному ви-
користанню індивідуальних заощаджень. Економічні знан--
ня дають змогу людині орієнтуватись у сфері бізнесу,
допомагають прийняти правильне рішення при виборі ро-
боти. \
Економічна обізнаність формує певні уявлення про те,
чим слід керуватися, обираючи спосіб використання своїх
доходів. Наприклад, людина, яка розуміється на природі
інфляції, знає функції різних ринкових установ (банків,
акціонерних товариств, страхових компаній), має шанс
Раціовшва поведівхл
у епох--вві і -сориставві
івфпіяуа>-х зяофххеяі


Зваче-я економічної
науки жжтгі
окремої людинк
Вмівия оріввіумлкь
у сфері бізяссу



10
Пряйнят доціпнжх
рішень щодо <вбору
сфера з-шпосгі
Малюнок З

краще використати свої гроші і вберегтися від знецінення
своїх заощаджень. Той, хто займається власною справою,
бізнесом, здійснює власну господарську політику. Підпри-
ємець, який розуміє причини та наслідки <ковомічжих
явищ, прийме краще рішення, ніж той, хто не зиае цьог>.
Обираючи свій життєвий шлях, свою майбутні> профе-
сію, потрібно не лише враховувати власні уподоваимя, а
й знати, які професії і чому найближчим часом квристу-
ватимуться попитом, а які, навпаки, можуть стати непо-
трібними, які існують форми організації та оплати праці,
які, крім заробітної плати, бувають ще законні джерела
отримання доходів.
ПIДСУМКИ
1. Економічна наука вивчає, як організувати виробництво,
обмін та розподіл товарів і послуг з метою якнайповнішого
задоволення потреб людини при обмежених виробничих
ресурсах.
2. Субєктами економічних відносин є домашні господар-
ства, держава, підприємства, покупці та продавці про-
дукції, установи, що забезпечують функціонування ринку,
різні власники майна і виробничих ресурсів (одноосібні і
партнерські, акціонерні, приватні і державні), одержувачі
різних доходів (зарплати, прибутку, дивідендів, податків
та ін.).
3. Економічна наука вивчає економічну дійсність для того,
щоб пояснити її, тобто розробити теорії, які стануть прин-
ципами економічної політики урядів.
4. Значення економічної науки для суспільства в цілому
полягає: а) в розробці принципів, що становлять основу
економічної політики, б) у сприянні демократизації сус-
пільства.
Значення економічної науки в житті окремої людини
виявляється в тому, що економічні знання допомагають:
а) раціонально споживати і використовувати власні за-
ощадження, б) орієнтуватись у сфері бізнесу, в) приймати
доцільні рішення при виборі роботи.
КОНТРОЛЬНI ЗАПИТАННЯ 1 ЗАВДАННЯ
і Доповніть наведені визначення економічної науки:
а) Економічна наука вивчає, як створюються і розподіляються продукти
в суспільстві.
11

б) Економічна наука вивчає виробничі ресурси суспільства.
в) Економічна наука досліджує, як краще задовольняти потреби людей.
2. Пригадавши один день із життя вашої родини, визначте, у яких випадках
П члени ставали субєктами економічних відносин.
3. Англійський економіст Адам Сміт ще у XVIII ст. висловив таку думку:
<На підставі аналізу дійсності економічна наука повинна пропонувати таку
економічну політику, оса б давала людям щедрий доход або засоби до іс-
нування, а точніше, забезпечувала б ім можливість самостійно добувати їх>.
Чи відповідає таке визначення завдання економічної науки сучасним уяв-
ленням про мету економічного дослідження?
Тема 2. Потреби та споживчі блага
У попередній темі зазначалося, що економічна наука вивчає,
як використовуються наявні у суспільстві ресурси для як-
найпввніїаого задоволення потреб людини. Що таке потреби
з погляду економіки?
Потреба - це необхідність у певних речах, бажання
володіти ними, відчуття нестачі, що виникає тоді, коли
це бажання залишається незадоволеним.
Ми постійно відчуваємо, навіть не завжди замислю-
ючись над цим, потребу в сонячному світлі, повітрі, воді,
їжі для підтримання нашого життя як біологічних істот.
Ми потребуємо певного одягу та захисту від природної
стихії. Кожна людина хоче мати своє житло, тобто певну
територію під дахом. Такі потреби називають базовими.
Крім них, є потреби породжені розвитком цивілі-
зації. Наприклад, ми бажаємо не просто захисту від дощу
чи вітру, а комфортабельного житла з усіма можливими
зручностями. Ми хочемо розваг і спілкування у вільний
час. Нам необхідні певний освітній рівень, сучасне медичне
обслуговування, транспортні послуги.
Поділ потреб на базові і породжені розвитком цивілізації
не єдино можливий. Iнколи потреби ділять на першо-
чергові (їжа, одяг, житло) і непершочергові, тобто
такі, що задовольняються предметами розкоші (коштовні
прикраси, власні транспортні засоби, екзотичні розваги).
Звичайно, такий поділ є досить умовним. Адже те, що
колись вважалося розкішшю, з часом перетворюється для
більшості людей у предмет першої необхідності. Наприклад,
телевізор півстоліття тому був винятком у побуті (отже,
розкішшю), а нині є майже в кожному домі. З другого
12

боку, те, що є предметом розкоші для людини з низьким
і середнім рівнем доходів, може бути предметем першої
необхідності для того, хто має високий рівень доходів. Це
саме стосується й різних країн. Автомобіль, власний бу-
динок, відеотехніка, персональний компютер - предмети
першої необхідності в розвинутих країнах. Для більшої ж
частини населення України вони є зараз недосяжною роз-
кішшю.
Потреби бувають матеріальні, які задовольняються
речами, що мають матеріальне втілення, і нематеріаль-
ні, які задовольняються послугами освіти, культури, ми-
стецтва.
Свої потреби ми задовольняємо через товари та послуги.
Здатність товару або послуги задовольняти потребу нази-
вається споживчим благом. Розрізняють товари особистого
споживання і виробничого призначення, послуги особисті
і комерційні (див. мал. 4).
Товари особистого споживання безпосередньо задоволь-
няють базові потреби (у їжі, одязі, житлі, меблях) або ж
роблять наше життя зручнішим і багатшим (власний транс-
порт, побутова техніка та ін.). Товари виробничого при-
значення не беруть безпосередньої участі в задоволенні
потреб споживачів, але роблять це опосередковано, стаючи
частиною виробничих ресурсів. Це запаси сировини і ма-
теріалів, машини, устаткування, будівлі підприємств та
установ, обладнання залізниць та електростанцій тещо.
Особисті послуги задовольняють потреби споживача без-
посередньо. Такі послуги ми дістаємо від лікаря, вчителя,
адвоката, перукаря та ін. Послуги комерційного призна-
чення, які є невідємною частиною сучасного виробницт-
ва,- це інформаційне забезпечення і послуги банків,
транспорту, торгівлі, страхування та ін.
Засобом задоволення потреб є розвиток виробництва.
Метою виробництва у широкому розумінні (як сукупності
окремих виробництв) є створення усієї різаоманітяойЕI. то-
варів і послуг, що задовольняють потреби.
Споживчі благ


-"Х

I \ ";


Товаре

Товаре

Особисті

Комр<Йаі
особистого

-робшічого

послуги

послуга
спохявашія

првзнпешя





Малюнок 4

Потреби людей безмежні. По-перше, цю безмежність
породжує людська фантазія, що випереджає час і можли-
вості. По-друге, на потреби в ринковій економіці впливає
конкуренція виробників, які постійно пропонують нові спо-
живчі блага. По-третє, стимулює нові потреби або нові
способи задоволення старих потреб інформація, що над-
ходить з різних джерел.
Чим керується людина, задовольняючи свої потреби?
Якщо виходити лише з власного досвіду, то кожний скаже,
що люди у своєму виборі товарів і послуг керуються сумою
наявних грошей, цінами і власними вподобаннями. 1 це
буде правильна відповідь. Про ціни і доходи ми вестимемо
мову пісніше, тому поки що не станемо визначати їх вплив
на вибір споживача. А от щодо вподобань, або, як кажуть
економісти, <оцінок споживача>, то розглянемо чотири
положення, розроблені представниками маржиналізму -
одного з найвпливовіпшх напрямів економічної теорії. (Сло-
во <маржиналізм> походить від англійського тагеіпаї -
<граничний>. Прихильники маржиналізму, як ми побачимо
далі, користуються граничним аналізом.)
1. Якщо йдеться про нормального споживача і нормальну
економіку, то цілком природним є припущення, що людина
поводиться раціонально, тобто намагається максимізувати свій
добробут (хоча кожна, людина розуміє добробут по-своєму).
2. Споживач керується своєю (тобто субєктивною) оцін-
кою нагальності для нього тієї чи іншої потреби. Якщо
людина, отримавши нове житло, не має стільця, то вона
оцінюватиме його для себе набагато вище, ніж черевики,
в разі, якщо вона їх уже має.
3. Оцінка споживчого блага залежить від запасу, або
кількості товару, призначеного для споживання. Якщо за-
паси благ зростатимуть, то споживач оцінюватиме спожив-
че благо кожної додаткової одиниці такого запасу дедалі
нижче. Цілком ймовірно, що, маючи дві пари черевиків,
людина оцінюватиме третю пару нижче, ніж другу.
4. Споживач схильний до того, щоб постійно змінювати
структуру споживання, переключаючи свою увагу з одних
товарів на інші, і прямувати до оптимальної моделі, яка
передбачає якнайкраще і найповніше задоволення потреб
за наявних ресурсів споживання.
Третє положення називають законом або правилом
зменшення граничного споживчого блага. Про-
ілюструємо цей закон конкретним прикладом.
Споживач вийшов на ринок купувати яблука. Природно,
що він має обмежений доход. Кожне наступне яблуко
14

даватиме йому менше задоволення, ніж попереднє, тобто
оціиюватиметься ним нижче і буде для нього меншим
споживчим благом. Якщо перше яблуко споживач оцінив
у 10 одиниць, то друге і наступні він оцінюватиме нижче.
Зобразимо це таблицею (див. табл. 1).
Таблиця 1
Звязок між запасами споживчих благ, їх граничною
та сукупною оцінками
Кількість яблук,
Граничне споживче благо
Загальне споживче благе
штук
(споживче благо додатко-

(сума граничних спожив-


вого яблука)
чих благ)
1
10
10
2
8
18
3
6
24
4
4
28
5
2
ЗО

Отже, граничне споживче благо - це оцінка спожива-
чем кожного наступного яблука (друга колонка). Загальне
споживче благо - це оцінка споживачем певної кількості
яблук (третя колонка). Наприклад, якщо перше яблуко
споживач оцінив 10 одиницями, а друге - 8, то йогв
оцінка двох яблук становитиме 10 + 8 = 18 одиниць.
Для більшого унаочнення за цифровими даними таблиці
побудуємо два графіки. Будь-який графік ілюструє залеж-
ність між двома величинами. Згідно з даними таблиці, ми
маємо залежність Оцінки споживачем кожного додаткового
яблука (друга колонка) від кількості яблук (перша колонка)
та залежність оцінки споживачем певної суми яблук (третя
колонка) від кількості яблук (перша колонка). Першу
залежність зображено графіком на малюнку 5, другу -
графіком на малюнку 6.
Оскільки визначальним фактором є кількість яблук, а
оцінка споживача залежить від кількості, то кількість яблук
відкладаємо на горизонтальній осі, а оцінку споживача -
на вертикальній. Щоб визначити кожну точку графіка,
треба провести перпендикуляри від відповідних точок на
горизонтальній та вертикальній осях. Наприклад, як виз-
начено точку В на малюнку 5. За даними таблиці, споживач
оцінює друге яблуко 8 одиницями. Шукаємо на горизон-
тальній осі точку 2 і будуємо від неї перпендикуляр, потім
шукаємо точку 8 на вертикальній осі і також будуємо від
15

неї перпендикуляр. Там, де
перпендикуляри перетина-
ються, і знаходиться точка
В. Так само будуємо й інші
точки і зєднуємо їх лінією.
Ця лінія ілюструє характер
залежності між двома яви-
щами.

Залежність може бути або
прямою, або зворотною. Пря-
мою залежність буде тоді, ко-
ли збільшення (зменшення)
кількісного значення одного
явища супроводжується
збільшенням (зменшен-
ням) - іншого, тобто обидва
явища змінюються в одному
напрямі.
012 345
Кількіть яблук
Зворотна залежність існує
тоді, коли збільшення (змен-
шення) кількісного значення одиого явища супроводжу-
ється змеишввням (збільшенням) - іншого, тобто обидва
явища змінюються в різних напрямах. У нашому випадку
графік на малюнку 5 показує зворотну залежність, а графік
Малюнок 5
на малюяку 6 - ряму-
Графік на мвлюику 5 відображає споживчу оцінку кож-
яого наступного яблука. Пряма лінія графіка спускається
віфаво вииз.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33