Застосування теорії А. Маслоу на практиці потребує
менеджера глибокого знання цілого комплексу наук
про людину.

5 I. Радонова
129

Процесуальні мотиваційні теорії розглянемо на прикладі
теорії очікування. Очікування - це оцінка людиною ймо-
вірності певних подій. Скажімо, ви очікуєте, що в разі
успішного закінчення школи вступите до інституту.
У виробничому процесі очікування поділяють на такі
види: а) очікування щодо затрати-результату (робітник
очікує, що, виготовивши продукцію вищої якості, він під-
вищить свій розряд); б) очікування щодо результату-ви-
нагороди (робітник очікує, що вищий розряд забезпечить
йому вищу заробітну плату); в) очікування підвищення
соціального статусу (робітник, якому присвоєно вищий
розряд, сподівається стати бригадиром).
Дослідження показують; якщо очікування людей не
збігаються з реаліями життя, то стимули до праці знижу-
ються. Тому менеджер повинен: а) встановити тверде спів-
відношення між результатами праці і винагородою праців-
ників; б) стимулювати тільки високоефективну працю;
в) забезпечувати просування людей по службі.
Контроль - це перевірка відповідності фактичного
стану речей визначеній меті. Він полягає у встановленні
певних стандартів, вимірюванні фактично досягнутих ре-
зультатів і коригуванні, якщо результати істотно відріз-
няються від встановлених стандартів. Пояснимо це на при-
кладі. Вчитель англійської мови хоче проконтролювати
засвоєння учнями нової теми. Він розробляє тест у вигляді -
запитань, встановлює стандарт: правильні відповіді на всі
запитання - оцінка <5>, дві помилки - оцінка <4>, чотири
помилки - оцінка <З>. За результатами контролю вчитель ;
приймає рішення, як поліпшити результати учнів в ово- |
лодінні мовою. іі
У процесі виробництва необхідність контролю визнача- |
ється постійною загрозою виникнення непередбачених об-і
ставнн, які призводять до помилок, невдач, зривів.
Розрізняють попередній, поточний і завершальний кон-
троль (див. мал. 39). ]
Попередній контроль - це реалізація певних правил,
процедур, ліній поведінки на початку роботи. Поточний
контроль - це регулярна перевірка діяльності підлеглих.
Завершальний контроль - це порівняння досягнутих ре-<
зультатів роботи з вимогами, що ставилися, і
Наприклад, попередній контроль у сфері людських ре-ї
сурсів полягає в якісному доборі кадрів, перевірці їхий
професійних здібностей, визначенні вимог до кожного пра-1
півника. На стадії поточного контролю досліджується прав-1
тична діяльність працівника, виявляються відхилення ЙЯ
130

форми контролю
1
Попередній

Поточний

Зїіерпйльяий

Малюнок 39
запланованого процесу. Під час завершального контролю
результати праці порівнюються із стандартами.
Чотири функції менеджменту (планування, організація,
мотивація, контроль) обєднує те, що всі вони вимагають
прийняття управлінського рішення. Якщо продуктом праці
шахтаря є видобуте вугілля, кондитера - торти й тістечка,
то продуктом діяльності менеджера є управлінське рішення.
Від кваліфікованості та своєчасності прийняття управлін-
ського рішення залежить успіх усієї справи. Ось ситуація
для прийняття управлінського рішення: що краще - про-
давати зібрані яблука по 1000 грошових одиниць за кіло-
грам на місцевому ринку чи відвозити їх на віддалений
ринок і продавати по 2000 грошових одиниць за кілограм?
Звичайно менеджер солідної корпорації приймає наба-
гато складніші рішення. Процес прийняття рішення скла-
дається з чотирьох етапів (див. мал. 40).
Перший етап - це постановка проблеми. Аналізуються
всі внутрішні та зовнішні фактори даної ситуації. З ін-
формації вибирається лише те, що стосується справи.
На другому етапі визначаються критерії та обмеження
у розвязанні проблеми. Критерії - це оцінки рішень,
орієнтири того, що необхідно досягти. Обмеження - це
оцінка можливостей у досягненні прийнятого рішення.
На третьому етапі виявляються всг можливі варіанти
(альтернативи) розвязання проблеми.
Четвертий етап - це порівняння й оцінка всіх варіантів
і вибір найкращого рішення.
Постановка
проблеми


Визначення
критеріїв
та обиехевь

>
Вшвяеввя
алмерветга

Вибір
найкращого
рішення

Малюнок 40. Процес прийняття управлінського рішення

5>
і31

Основні школи управління. Щоб приймати правильні
управлінські рішення, потрібно добре володіти теорією ме-
неджменту. У світі накопичено величезний досвід теорії
та практики управління, існують різні течії, погляди, шко-
ли. Розглянемо основні з них.
1. Школа класичного управління. ЇЇ представни-
ками були талановиті інженери-менеджери Ф. Тейлор,
Ф. Плберт і Л. Гілберт, А. Файоль. Вони розробили і
впровадили в практику методи наукової організації праці
і стимулювання працівників підвищенням заробітної плати.
Менеджери науково обгрунтували положення про те, що
раціональна організація праці здатна значно підвищити її
продуктивність. За допомогою хронометражу робочого дня
і робочих функцій учені визначили, як можна обмежити
дії працівника тільки необхідними, виключивши всі зайві.
Вони висвітлили роль організації робочого місця. А. Файоль
також сформулював і дослідив функції менеджменту.
2. Школа людських взаємин. Гї представниками
є не тільки професійні менеджери, а й лікарі, психологи,
соціологи (М. Фоллєтт, В. Мейо, Д. Мак-Грегор, А. Мас-
лоу). Вони зосередили свою увагу на методах управління
людськими взаєминами і першими дійшли висновку про
те, що виробничі результати залежать від ставлення лю-
дини до своєї праці. Людина краще виконує свої обовязки,
якщо в праці і через працю вона може задовольнити свої
потреби. Загальна ефективність виробництва визначається
також тим, наскільки сприятливим буде соціально-психо-
логічний клімат у колективі, інакше кажучи, наскільки
привабливими для діодитпт будуть її взаємини з колегами,
керівниками, підлеглими.
Представники школи людських взаємин зробили ваго-
мий внесок у теорію і практику менеджменту, розробивши
методи: а) налагодження міжособисгісних взаємин; б) роз-
криття внутрішніх резервів людини, визначення стимулів
до продуктивнішої праці.
3. Школа кількісної теорії управління. Сучас-
ний менеджмент широко застосовує математику і кібер-
нетику в економіці, методи моделювання економічних про-
цесів. Неможливо уявити сьогоднішнього менеджера без
компютера. Компютеризація менеджменту не тільки по-
леппила можливості комунікації, а й відкрила шляхи роз-
рахунку варіантів управлінських рішень. За одного й того
самого кількісного значення виробничих ресурсів можливі
їх різні комбінації. Менеджер оцінює кожний варіант й
обирає найкращий.
132

Сучасний менеджер повинен володіти основними теорі-
ями управління, вміти творчо застосовувати їх на практиці,
створювати можливості для розвитку творчих здібностей
усіх співробітників заради досягнення фірмою своєї мети.
Основними рисами менеджера мають бути:
концептуальність мислення, тобто вміння побачити ді-
яльність фірми в цілому й адаптувати її до змін у діловому
світі;
оперативність і гнучкість мислення, здатність швидко
орієнтуватись у ситуації й обирати найкращий варіант з
можливих;
широкий світогляд, глибокі спеціальні знання, вміння
застосовувати теорію на практиці;
вдача лідера, вміння організувати людей, зацікавити у
виконанні справи;
комунікаційність - уміння передавати свої ідеї, дово-
дити їх до виконавців у доступній для них формі;
комунікабельність - уміння спілкуватися з колегами,
партнерами, конкурентами.
Отже, менеджер - не просто представник престижної
професії, а й цікава людина, здатна зробити своє життя
і життя свого оточення змістовнішим.
ПIДСУМКИ
1. Управління (менеджмент) - це діяльність з коорди-
нації праці інших людей. Функції управління - плану-
вання, організація, мотивація і контроль.
2. Планування - це сукупність методів, засобів, дій, що
забезпечують спрямованість зусиль всього колективу на
досягнення спільної мети.
3. Організація - це процес створення такої структури
підприємства, яка дає можливість людям ефективно спів-
працювати для досягнення спільної мети.
4. Мотивація - це процес спонукання до діяльності за-
ради досягнення спільної мети.
5. Контроль - це перевірка відповідності фактичного
стану речей визначеній меті.
6. Управлінська діяльність грунтується на здатності до при-
йняття рішень. Прийняття управлінського рішення включає
такі моменти: постановка проблеми, визначення критеріїв
та обмежень, виявлення альтернативних варіантів, вибір
найкращого рішення.
133

7. Теорія і практика управління перебувають у постійному
розвитку. Теорія збагатилась узагальненнями і розроб-
ками таких управлінських шкіл: класичної, людських вза-
ємин, кількісної теорії управління та ін.
КОНТРОЛЬНI ЗАПИТАННЯ 1 ЗАВДАННЯ
1. Управління грунтується на вмінні організовувати діяльність людей, тобто
налагоджувати горизонтальні та вертикальні звязки. Визначте, які з на-
званих дій менеджера стосуються звязків горизонтальних, а які - верти-
кальних:
призначено нового керівника підрозділу;
між двома працівниками перерозподілено функції;
для підприємства А в межах фірми призначено нового постачальника
напівфабрикатів - підприємство С;
творчу групу, яка раніше підпорядковувалася керівникові проекту В,
переведено до керівника проекту О.
2. Прийміть управлінське рішення - оберіть один з двох варіантів:
а) Ви є власником 1 т яблук, ціна на які у вашому регіоні - 1 000
грошових
одиниць за 1 кг. Витрати виробництва - 800 тис. грошових одиниць.
б) В іншому регіоні ці яблука можна продати по 2 000 грошових
одиниць
за 1 кг. Витрати на транспортування - 600 тис. грошових одиниць, крім
того, під час перевезення ви втратите щонайменше 10 % товару.
3. Процес прийняття управлінського рішення має 4 етапи.
Визначте ці 4 етапи щодо ситуації, описаної у попередньому завданні. Для
цього дайте відповіді на такі запитання: 1) Як сформулювати проблему?
2) Які прийняти критерії та обмеження? 3) Які можливі варіанти розвязання ;
проблеми? 4) Як вибрати нанхращий варіант?
4. Уявіть себе директором школи. Вам необхідно підвищити успішність учнів.
На підставі яко! управлінської теорії - класичної чи людських взаємин - I
чому саме цієї ви стали б розробляти заходи і приймати рішення?
Тема 6. Маркетинг у підприємницькій
діяльності
Управління процесом просування товарів до споживача <-
зтакуть маркетингом (від англійського тагкеї - ринок) або
ринкознавсгвом. Той, хто займається маркетингом, назива-
ється маркетологом.
Успіх підприємницької діяльності врешті-решт залежить
від споживача, який купує або не купує товар даної фірми.
134

Головна мета підприємницької діяльності - одержання
прибутку - досягається лише за умови схвалення спожи-
вачем конкретного товару чи послуги. Маркетинг є не-
відємною складовою підприємництва, спрямованого на
вивчення попиту й організацію виробництва і збуту товарів.
Мета маркетингу реалізується такими видами діяльно-
сті: визначення потреб споживача, перетворення потреб у
продукцію; визначення ціни продукції для покупця; до-
ставка товару; інформування покупця, стимулювання і
підтримка збуту.
Елементами маркетингової діяльності є: вивчення рин-
ку, вивчення споживача, товарна політика, вивчення кон-
курентів, рекламна політика. Розглянемо їх детальніше.
Вивчення ринку. Щоб товар знайшов споживача, фірма
вивчає ринок. Дослідження ринку починається з його
класифікації: а) за представленими товарами і послугами;
б) за певними групами споживачів (сегментація ринку).
В попередньому розділі подано основну класифікацію
товарів і послуг, за якою визначають товари споживання,
товари виробничого призначення, послуги комерційні та
особисті. Відповідно до цієї класифікації ринок товарів
поділяють на споживчий ринок, на якому пропонують
товари і послуги особистого споживання, і ринок під-
приємств, на якому реалізуються товари виробничого
призначення.
У межах кожного з цих ринків існують ще конкретні
ринки з детальнішою товарною класифікацією. Розглянемо
схему класифікації товарів споживчого ринку (див. мал. 41).
Товари споживчого ринку можна класифікувати за ха-
рактером і терміном споживання. Товарами довгостроко-
вого користування є, наприклад, холодильники, телевізо-
ри, автомобілі, одяг. їх купують на кілька років. Товарами
короткострокового користування є продукти харчування,
мило, газети та ін. їх купують значно частіше. Послуга -
це продукт праці, результатом якої є певний корисний
ефект. Вона має матеріальне втілення (ремонт виробів,
зачіска у перукаря) або є духовним благом (фільм, концерт,
лекція).
Товари споживчого ринку розрізняють за звичками по-
купця. Товари повсякденного попиту (хліб, мило, газети
та ін.) споживач купує часто і з мінімальними зусиллями
на їх пошук та вибір. Товари ретельного вибору купуються
після аналізу їх якостей та відповідно до індивідуальних
запитів. Це одяг, взуття, меблі та ін. Престижні товари
мають унікальні властивості, заради яких покупець погод-
135

(Товари споживчого ришу|


За характером і
строком споживання
Товаре
довгострокового
користування
Товари
короткострокового
користування
Послуги
3
а
споживацьким
і

3
ввчкамн
покуицц
в


Товари



повсякденного



попиту



Товари



ретельного



вибору



Престижні



товари




Малюнок 41. Схема класифікації товарів споживчого ринку
жується на підвищені витрати (особливо модні вироби,
високоякісна фотоапаратура, престижна марка автомобіля).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33