1 Сов. юстиция. {99{. № 20. С. 19-20.
3. Стандарти независимости юридической
профессии Международной ассоциации юристов
Прпцятьi на конференции МАЮ в сентябре 1990 г. в городе
Нью-Иорке
\
Извлечение
i
9. Ни суд, нн административньєй орган не должен отказьiвать
в признаний права юриста, имеющего необходимьiй доступ к прак-
тике в данном регионе, представлять в зтом суде или органе инте-
ресьi своего клиента.
10. Юрист должен иметь право на обоснованньєе возражения
против участия или продолжения участия судьи в конкретном
деле, либо против ведення судебного процесса или любого раз-
бирательства.
11. Для надлежащего обеспечения зтих принципов юрист дол-
жен обпадать гражданским й уголовньєм иммунитетом от пресле-
дованпй за соответствующие заявления, сделанньєе им в письмен-
ной или устной формо при добровольном исполнении своего долга
н осуществлении им профессиональньєх обязанностей в суде, три-
бунале или другом юридическом либо административном органе.
18. Задачи Ассоциации юристов й адвокатов по обеспечению
независимости юридической профессии должньє состоять помимо
прочего, в следующем:
а) развивать й поддерживать правосудне, в котором не будет
мсста для страха или покровительства;
б) обеспечивать честь, достоинство, компетентностi>, профес-
сиональньєе стандартьi й зтические нормьi в поведений й дисцип-
лине; а также защищать интеллектуальную й зкономическую не-
зависимость адвоката от его клиента;
в) защищать роль й значение юристов в обществе, а также
их профессиональную независимость;
г) защищать достоинство й независимость суда;
д) способствовать свободному й равному доступу населення к
системо юстиции, включая предоставление юридической помощи;
с) способствовать обеспечению права каждого гражданина на
бьiстрос, справедливое й гласное слушание в компетентном, неза-
виснмом й беспристрастном судебном органе в соответствии с надле-
жащсй и справедливой процедурой по любьiм делам;
19. В случае, сели лицо, участвующее в судебном процессе,
жсласт пригласить юриста из другой страньє, чтобьi он действовал
нмсстс с местньєм юристом, соответствующая Ассоциация должна
сотрудпичать й помогать иностранному юристу в получении необ-
ходимого права на участне в судебном процессе, при условии, что
он имеет квалификацию и вьiполняет условия, требуемьiе для по-
лучения такого права.
1 Сов. юстиция. 1991. № 23-24. С. 19-20.
(О
4. Деонтологiчний кодекс
(кодекс правил здiйснення адвокатськоє дiяльностi)
адвокатiв твропейського спiвтовариства
Прийнятий делегацiую дванадцятiє краєн-учасникiв
на пленарному засiданнi в Страсбурзi в жовтнi 1988 р.
Витяг
1.ВВЕДЕННЯ
1.1. Функцiє адвоката
В суспiльствi, заснованому на правосуддi, адвокат виконуу
важливу роль. Його функцiє не обмежуються тiльки точним вико-
нанням доручень в рамках закону. В правовiй державi адвокат у
необхiдним ланцюгом в системi юстицiє, значить, вiн зобовязаний
захищати права i свободи громадян:, вiн може також, являючись
представником сторони, захищати iнтереси свого клiунта.
Цi функцiє обкладають його чисельними, iнколи зовнiшньо
суперечливими обовязками i зобовязаннями по вiдношенню до:
- клiунта;
- суду i iнших влад, яким адвокат сприяу, чи перед якими
представляу клiунта;
- своує професiє в цiлому i кожного колеги окремо;
- суспiльства, для якого представники лiберальноє i неза-
лежноє професiє, надiленi рядом повноважень, у додатковим за-
собом захисту прав людини перед державою i iншими владами.
2. ЗАГАЛЬНi ПОЛОЖЕННЯ
2.1. Незалежнiсть
2.1.1. Численнiсть обовязкiв, покладених на адвоката, нада-
ють йому повну незалежнiсть, що виключау будь-який тиск, як
внаслiдок його особистих iнтересiв, так i зовнiшнiх впливiв. Ця
незалежнiсть у такою ж необхiдною для забезпечення довiри з
боку суддiв, що у невiдумною властивiстю суду. Адвокат повинен,
отже, вiдхилятися вiд будь-яких замахiв на свою незалежнiсть i
турбуватися про те, щоб не зневажати професiйною етикою, з
метою догодити своуму клiунту, суду чи третiй особi.
2.1.2. Ця незалежнiсть у необхiдною як для консультативноє
дiяльностi, так i для судовоє, постiльки порада, яку дав адвокат
своуму клiунту, не мау нiякоє реальноє цiнностi, коли вона була
дана тiльки, щоб догодити клiунту або з особистого iнтересу, або
пiд дiую зовнiшнього тиску.
2.2. Довiра i моральна недоторканiсть
Вiдношення довiри не можуть iснувати, коли у сумнiви в чес-
ностi, порядностi, справедливостi чи щиростi адвоката. Для цього
названi звичайнi властивостi у професiйно обовязковими.
2.3. Професiйна таумниця
2.3.1. Професiйна таумниця у природним атрибутом для про-
фесiйноє дiяльностi адвоката як у випадку, коли вiн у охоронцем
таумницi свого клiунта, так i в випадку, коли вiн отримуу конфi-
денцiальне повiдомлення.
Без гарантiй конфiденцiальностi адвокат не може користувати-
ся довiрою. Професiйна таумниця, отже, вважауться основним i
первiсним правом i обовязком адвоката.
Юридична деонтологiя. X., 1993. С. 109-122.
11
2.3.2. Адвокат зобовязаний поважати табмйицю будь-якоє кой-
фiденцiальноє iнформацiє, отриманоє ним вiд свого клiунта з при-
воду свого клiунта чи з приводу третьоє особи в рамках справ
свого клiунта. .
2.3.3. Цей обовязок не обмежууться часом.
2.3.4. Адвокат вимагау поваги до професiйноє таумницi вiд
всiх членiв свого персоналу i будь-якоє особи, яка спiвробiтничау
з ним в його професiйнiй дiяльностi.
2.5. Службова несумiснiсть
2.5.1. З метою забезпечення незалежностi адвоката при вико-
наннi ним професiйних функцiй способом, вiдповiдним його обовяз-
кам, визнауться несумiсним з професiую адвоката, коли вiн займау
адмiнiстративну посаду в органах юстицiє, здiйснюу певнi посадовi
обовязки чи функцiє.
2.7. iнтерес клiунта
У вiдповiдностi з деонтологiчними нормами адвокат зобовяза-
ний захищати не скiльки можливо iнтереси свого клiунта також,
як своє особистi iнтереси, iнтереси колеги чи професiє в цiлому.
3. ВiДНОШЕННЯ 3 КЛiтНТАМИ
3.1. Початок i кiнець вiдносин з клiунтом.
3.1.1. Адвокат може не дiяти iнакше, як представником свого
клiунта, коли тiльки вiн не замiнений iншим адвокатом чи компе-
тентним органом.
3.1.2. Адвокат консультуу i захищау свого клiунта швидко,
доброякiсно i старанно. Вiн бере на себе вiдповiдальнiсть за ви-
конання функцiй, якi йому доручили. Вiн iнформуу клiунтiв про
хiд справи, яку йому доручили.
3.1.3. Адвокат не погоджууться брати на себе ведення справи,
коли вiн знав чи повинен був знати, що не мау необхiдноє ком-
петентностi, щоб вести єє; в меншiй мiрi вiн повинен скооперува-
тися з адвокатом, який мау таку компетентнiсть. Адвокат може не
приймати справу, коли вiн не мау можливостi вести єє швидко,
приймаючи до уваги iншi зобовязання.
3.1.4. Реалiзуючи своу право вiдмовитися вiд ведення справи,
адвокат зобовязаний впевнитися, що клiунт в установлений час
зможе використати послуги його колеги i не понесе таким чином
нiяких витрат.
3.2. Конфлiкт iнтересiв
3.2.1. Адвокат не повинен консультувати, нi тим бiльше бути
представником чи захисником декiлькох клiунтiв в однiй i тiй же
справi, коли iснуу конфлiкт iнтересiв цих клiунтiв чи серйозний
риск такого конфлiкту.
3.2.2. Адвокат повинен утримуватися вiд ведення справ всiх,
хто звертауться до нього з клiунтiв, коли виникау конфлiкт iнте-
ресiв, коли може бути порушена професiйна таумниця, чи коли
його незалежнiсть може бути неповною.
3.2.3. Адвокат не може братися за нову справу клiунта, коли
таумниця iнформацiє, наданоє попереднiм клiунтом, може бути по-
рушеною чи коли знання адвокатом справ попереднього клiунта
сприяу необгрунтованим дiям.
3.3. Пакт про цiну позову
3.3.1. Адвокат не може встановлювати своє гонорари на основi
пакта про цiну позову.
3.3.2. Пакт про цiну позову - це угода, яка заключена мiж
12
адвокатом i його клiунтой, перед кiнцевим завершенням справи,
що цiкавить цього клiунта, за якою клiунт зобовязууться внески
адвокату частину результату вiд справи, котра являу собою гро-
шову суму чи iнше майно, цiнностi.
3.3.3. Такий пакт не у основою для угоди, яка передбачау
розмiр гонорару в залежностi вiд вартостi спору, в якому бере
участь адвокат, коли цей розмiр не виходить за рамки офiцiйного
тарифу або коли такий розмiр затверджений компетентним орга-
ном, що контролюу даного адвоката.
3.4. Визначення розмiрiв гонорару
3.4.1. Адвокат зобовязаний надати своуму клiунту всю необ-
хiдну iнформацiю з приводу розмiрiв гонорару, а його пiдвищення
повинно бути обгрунтованим i справедливим.
3.7, Правова допомога
Коли клiунт мау можливiсть отримати користь, завдяки право-
вiй допомозi, адвокат зобовязаний довести до вiдома його про це.
3.9. Страхування професiйноє цивiльноє вiдповiдальностi
3.9.1. Адвокат повинен постiйно страхувати свою професiйну
цивiльну вiдповiдальнiсть в розумних рамках, приймаючи до уваги
характер i обум риску, який вiн бере на себе, виконуючи свою
дiяльнiсть.
3.9.2.4. У випадку, коли адвокат не може отримати страховку,
яка вiдповiдау поперднiм нормам, вiн повинен буде прийняти необ-
хiднi заходи, щоб повiдомити про це своєм клiунтам, якi ризи-
кують понести збитки з-за вiдсутностi страховки.
4. ВiДНОШЕННЯ 3 МАГiСТРАТАМИ
4.1. Деонтологiчнi норми, якi застосовують в судовiй дiяль-
ностi
Адвокат, який представляу себе судовому органу краєни-учас-
ницi чи бере участь в судовiй процедурi в такому органi повинен
дотримуватися деонтологiчних норм, якi застосовують до цього
судового органу.
4.2. Принципи змагальностi процесу
Адвокат повинен при будь-яких обставинах дотримуватися
принципу змагальностi.
Вiн не може вступати в контакт з судом по сутi справи, не
iнформувавши про це попереднього адвоката протилежноє сторони.
Вiн не може передавати папери, замiтки чи iншi документи суддi,
не повiдомивши в зазначений час адвокату протилежноє сторони.
Вищеназванi положення однак не застосовуються, коли норми
процедури у винятком iз принципу змагальностi.
4.3. Повага до суду
Уся дiяльнiсть адвоката доводить повагу i лояльнiсть по вiд-
ношенню до судовоє влади. Адвокат добросовiсно захищау свого
клiунта, виконуючи все, що вiд нього залежить для захисту iнтере-
сiв клiунта в рамках закону.
4.4. Неправдива iнформацiя чи iнформацiя, яка веде до не-
правильних висновкiв
Нi в якому випадку адвокат не повинен навмисне давати суду
неправдиву iнформацiю чи iнформацiю, яка веде до неправильних
висновкiв.
4.5. Застосування по вiдношенню до арбiтрiв i посадових осiб
однакових правил
Норми, якi регулюють вiдношення мiж адвокатом i судом,
13
поширюються в рiвному ступенi на єх вiдношення з арбiтром,
експертом чи iншою особою, зобовязаною у випадку необхiдностi
допомагати суду або арбiтровi.
Глава 3.
Загальнi положення цивiльного процесу
1. Про судоустрiй
Закон Украєни вiд 5 червня 1981 р. з змiнами i
доповненнями вiд 17 червня 1992 р. та 24 лютого 1994 р.1
Витяг
Стаття 1. Здiйснення правосуддя судом
Вiдповiдно до Конституцiє Украєни правосуддя в Украєнi
здiйснюуться тiльки судом.
Стаття 4. Здiйснення правосуддя шляхом разгляду судом
цивiльних i кримiнальних справ
Правосуддя в Украєнi здiйснюуться шляхом:
1) розгляду i вирiшення в судових засiданнях цивiльних справ
по спорах, що стосуються прав та iнтересiв громадян, державних
пiдприумств, установ, органiзацiй, колгоспiв, iнших кооперативних
органiзацiй, єх обуднань, iнших громадських органiзацiй;
2) розгляду в судових засiданнях кримiнальних справ i за-
стосування встановлених законом мiр покарання до осiб, винних у
вчиненнi злочину, або виправдання невинних.
С а т т я 5. Рiвнiсть громадян перед законом i судом
Правосуддя у Украєнi здiйснюуться на засадах рiвностi гро-
мадян перед законом i судом незалежно вiд походження, соцiально-
о i майнового стану, расовоє i нацiональноє незалежностi, статi,
освiти, мови, ставлення до релiгiє, роду i характеру занять, мiсця
проживання та iнших обставин.
Стаття 6. Право громадян на судовий захист
Громадяни Украєни мають право на судовий захист вiд пося-
гань на честь i гiднiсть, життя i здоровя, на особисту свободу i
майно.
Стаття 7. Здiйснення правосуддя
Правосуддя в Украєнi здiйснюуться у точнiй вiдповiдностi з
законодавством Украєни. У випадках, передбачених мiжнародними
угодами, суди Украєни застосовують законодавство вiдповiдно до
порядку, встановленого цими угодами.
Вiдомостi Верхов. Ради УРСР. 1981. Додаток до № 24. Ст. 357;
Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1992. № Зо. Ст. 508; 1994.
№ 26. Ст. 204.
14
Стаття 10. Колегiальний i одноособовий розгляд судових
справ
В судi першоє iнстанцiє кримiнальнi .i цивiльнi справи розгля-
даються судом у складi трьох суддiв, двох суддiв i трьох народ-
них засiдателiв або суддею одноособове у випадках, передбачених
Кримiнально-процесуальним i Цивiльним процесуальним кодексами
Украєни.
Розгляд справ у судових колегiях обласних судiв, Києвського
мiського суду в касацiйному порядку, а в судових колегiях Вер-
ховного Суду Украєни у касацiйному порядку i порядку нагляду
здiйснюуться у складi трьох суддiв.
Президiя обласного, Києвського мiського суду розглядау спра-
ви при наявностi бiльшостi членiв президiє.
Пленум Верховного Суду Украєни розглядау справи при наяв-
ностi не менш як двох третин його складу.
Стаття 12. Незалежнiсть суддiв i пiдкорення єх тiльки за-
коновi
Суддi i народнi засiдателi у незалежними i пiдкоряються тiль-
ки законовi.
Стаття 13. Мова, якою провадиться судочинство
Судочинство в Украєнi провадиться украєнською мовою або
мовою бiльшостi населення даноє мiсцевостi. Особам, що беруть
участь у справi i не володiють мовою, якою провадиться судочин-
ство, забезпечууться право повного ознайомлення з матерiалами
справи, участь у судових дiях через перекладача i право виступа-
ти в судi рiдною мовою.
Стаття 14. Вiдкритий розгляд справ у всiх судах
Розгляд справ у всiх судах Украєни у вiдкритим. Слухання
справ узакритому засiданнi суду допускауться лише у випадках,
встановлених законом, з додержанням при цьому всiх правил
судочинства.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46