мал. 9 i
10), та вiдчуття власного безсилля, яке, вважау Руслан, насад-
жууться батьками.

Таким чином, конкретна суперечнiсть Руслана полягау в
тому, що вiн, вiдчуваючи слабкiсть, хоче бути
сильним i намагауться зайняти позицiю вгорi. В цьому вiд-
ношеннi у показовим мал. 15, де представлено бажання Рус-
лана бути в удностi з матiрю - й над батьком, але за його
пiдтримки ("на його руцi", що свiдчить про потребу в захистi).
Чуттуве уднання матерi з батьком визначау фрагмент ЄЄ опори
на палець.

Чому ця суперечнiсть така болiсна для Руслана, обтяжуу
його вiдносини в сiмєi Вiдмовитися вiд позицiє пригнобленого
важко, бо вiн часто в нiй уднався з матiрю. Проте бiля матерi
вiн хоче зайняти гiдне мiсце батька - сильного, тому Руслан i

158

хоче себе ототожнити (за топологiчною моделлю портрета бать-
ка) з Сергiум - великим (див. мал. 9).

У центр уваги ставиться проблема власного чоловiчого по-
тенцiалу та дискредитацiє його батьком (тенденцiя кастрацiє).
Агресiя до батька набула у нього таких розмiрiв, що вiн ледь
було не вбив його, проте вдарив рукою по склу дверей iз дро-
тяною сiткою й так пошкодив сухожилля, що не лише перебував
кiлька мiсяцiв у лiкарнi, а й достав згодом певну групу iнвалiд-
ностi. Це ще бiльше загострило почуття неповноцiнностi, бо вiн
мусив обрати професiю кравця.

В даному випадку тенденцiя до психологiчноє iмпотенцiє та
психологiчноє смертi проявилася досить яскраво. Це iлюструу й
малюнок на тему: "Сприймання невиправданого минулого"
(мал. 20). У майбутну Руслан iде усохлою ногою (омертвiлою),
а на другiй нозi - тягар його проблем, повязаних iз сiмую.
Цс пiдтверджууться й мал. 26 ("Сприймання щастя"). На серцi
бачимо двi зображенi гирi: справа (кружечок) - це мати, там
i змiя, як жiночий символ, i рука батька, але обрубана (бажання
кастрацiє). Зламана стрiлка показуу власнi невдачi в iнтимних
вiдносинах (на iнтимний аспект указують зiрочки - нiчнi вiс-
ники). Малюнки дають знати, що за цим стоять його стосунки
з матiрю (одна зiрка до одного кружечка - жiнки, друга - до
матерi). Зiрочка, як символ ночi (й "iнтиму"), стосууться сiмє
(див. мал. 14 i 16, де вони теж у). Зображення конфлiктогенностi
стосункiв iз жiнкою майстерно вмiщуу в собi жiночi й чоловiчi
символи. Кружечки як символи жiночих грудей. Нижнiй кру-
жечок - це Руслан, верхнiй - жiнка, напевно мати, а iншi
жiнки - єє замiщення. Символ матерi - сонечка - бачимо й
на iнших зображеннях: мал. 26 (сонце за серцем), мал. 27
(променi сонця з-пiд зображення), мал. 21 та мал. 14 (сонце).

Руслан, завдяки iдентифiкацiє з матiрю, несе в собi жiночий
потенцiал (мал. 26 i 22). На мал. 22, без сумнiву, фалiчна
символiка: зображення грудей, та якщо охопити зором увесь
малюнок в цiлому - фалос. Малюнок "говорить": "Я чоловiк
через матiр". Зображення жiночих грудей бачимо й на мал. 19
("Я йду назустрiч бiдi"), який показуу проблеми уднання з
жiнкою: поряд, але нема уднання - "в обхiд i вниз". Те, що
падау, вказуу на чоловiчi функцiє, а кружечок може виступати
як яйцеклiтина.

Хоча тема мал. 22 - "Конфлiктна ситуацiя", вiн не вiдобра-
жау конфлiкту, бо фактично бачимо на ньому гармонiйне (зла-
годжене) уднання: це можна трактувати як бажане, хоча
зубчики самi по собi - це символ потенцiйноє конфлiктностi.

Сергiй - член труни - мас високий зрiст (див мал. 9), використаний
1 усланом, щоб показати сильну сторону.

159

Вуалювання прихованого Русланового прагнення уднання з ма-
тiрю вiдбувауться парадоксальним шляхом - через припису-
вання Єй чоловiчих функцiй: див. мал. i 4, де єє хвiст сягау задньоє
частини "Я" Руслана. Щодо батька Руслан теж виконуу жiночу
функцiю: батько бу по ньому згори. Бажанiсть вiдкритостi "кiш-
ки-матерi" як жiнки показують вiдкритi нiжки в бiк "Я"-Рус-
лана. Бажанiсть уднання з жiнкою засвiдчуу й мал. 22, хоч назва
малюнка вказуу, що саме тут присутнiй внутрiшнiй конфлiкт.

Малюнки 18-рiчного Руслана, його iсторiя з власним калiцт-
вом руки: руку вiн скалiчив ("вивiв iз ладу") назавжди, немовби
з метою упередження власноє iмпотенцiє та єє компенсацiє ру-
кою. Увесь матерiал пройнятий суперечливостями у ставленнi
до батькiв: зневага до слабкостi й нетерпимiсть до сили - все
це виразна iлюстрацiя тих деструкцiй, якi у незмiнними супут-
никами iнцестуозного потягу, що сприяу формуванню особи-
стiсних проблем.

Далi спробуумо здiйснити загальнi психоаналiтичнi виснов-
ки всього, а не лише малюнкового матерiалу, який одержано за
час участi Руслана в групi АСПН.

6.3.2. ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛiЗ
ЕМПiРИЧНОГО МАТЕРiАЛУ РУСЛАНА

Руслан мас середню освiту, проходив групу АСПН разом зi
студентами-психологами. Ми представили фрагменти груповоє
роботи (на 5-й день) i зробили пояснення до його малюнкiв, якi
враховують пояснення самого Руслана (через свою обумнiсть
вони не увiйшли в додатки). Руслан сам виявив бажання взяти
участь у роботi групи АСПН з причини нестерпних стосункiв
iз батьком, а останнiм часом - i з матiрю. Агресiя до батька
призвела до калiцтва. Коли пiсля групи АСПН Руслан знайшов
можливiсть "розумно" прояснити стосунки з батьком, останнiй
сказав (за розповiддю Р.): "Якби наша розмова не вiдбулася -
я б тебе вбив". Все цс засвiдчуу актуальнiсть груповоє психоко-
рекцiє та єє результативнiсть, адже мау прямий вихiд на психiчне
здоровя людини та єє фiзичну безпеку.

Супутниками особистiсних проблем у: почуття неповноцiн-
ностi й у той же час тенденцiя мегаломанiє, агресiя, заздрiсть,
ревнощi, конкуренцiя, боротьба за перевагу (що часто зводиться
до проблеми чоловiчоє потенцiє) та iн. Все це може перетворити
сiмю на полiгон "психологiчних боєв" за свою гiднiсть, силу та
переваги. Проте тяжiння до матерi та конкуренцiя за "мiсце
бiля неє" не вичерпують мотивiв боротьби. Така активнiсть iн-
тегрууться дiую унiверсального механiзму "психологiчних захи-
стiв" - "вiд слабкостi до сили".

iлюстрацiую цього факту (у випадку з Р.) у топологiчнi

160

модст (див. мал. 9-11). Малюнки засвiдчують активну бороть-
бу за "ослаблення" сильних сторiн батька, а там де не вистачау
_-i _ включауться iлюзiя й приписування собi його сильних
сторiн. Цiкавим у факт вiдображення матерi трьома психоло-
гiчними картинками и приписування батьковi сексуального по-
тягу до матерi. Руслан стверджуу, шо батько бачить лише
красиву маму. Такс перебiльшення жiночоє привабливостi ма-
терi свiдчить про вiдступ вiд реальностi та силу чуттувого потягу
до матерi, шо народжууться Едiповою ситуацiую. Заслуговуу на
увагу констатацiя Русланом погiршення стосункiв iз матiрю з
часу його дружби з дiвчиною.

Р.: "Я аж затремтiв при однiй гадцi про те, що я стану на
мiсце батька". Хоч потрiбно було всього-навсього в топологiчнiй
моделi стати на мiсце хлопця (Сергiя), який представляв сильну
сторону битька. Спостерiгауться великий страх перед "сильною
стороною батька" ("Сергiя"). Вiдчуття Русланом власноє слаб-
костi породжуу регресивнi реакцiє: "Я створюю своую поведiн-
кою жах для близьких". Нерозумiння механiзмiв, що
зумовлюють поведiнку Р., якою вiн маскуу почуття слабкостi,
створюу враження про нього як про жорстокого, невпхованого,
невдячного до батька, впертого, несправедливого й т.п. i не дау
змоги близьким побачити ного внутрiшнi труднощi й навiть
страждання.

Цiкаво звернути увагу на наслiдки iнцестуозного тяжiння.
Руслан стверджуу, що мати у "початком вiдлiку" у виборi дiв-
чини, Вiн ш\кас доповнення материнського образу. iнтимнi
стосунки з таким обуктом лiбiдо меншою мiрою паралiзувати-
муться "табу" на чуттувiсть, нiж з iдентичним матерi.

Психологiчний змiст топологiчних моделей, зафiксованих на
мал. i2 i 13, iлюструють важливий факт чуттувого потягу та
вiдсутностi його реалiзацiє з матiрю. Закритiсть матерi вiн пе-
редау позицiую нiг (Олi). Нога - це символ-архетип, який
трапляуться в малюнках досить часто.

Розглянемо, наприклад, мал. 28. Учасниця АСПН передала
свiй пасивний стан передньою частиною пози коня й великою
енергетичною потужнiстю задньоє його частини (чуттувоє). Без
сумнiву, Едiпова ситуацiя блокуу енергiю. Авторка мал. 28 ска-
зала: "У мене велике внутрiшну нагромадження нереалiзованоє
енергiє. Хоч я й не водила нiколи автомобiля, а здауться, сiла б
i повела на великiй швидкостi". ЄЄ вислiв фактично вiдображау
Едiпову ситуацiю (в "снсргстично-психологiчному" аспектi):

ризик, iлюзорна впевненiсть, що все було б чудово, неможли-
вiсть реалiзацiє, вiдчуття енергетичноє потужностi через за-
тримку (блокування) активностi. Автомобiль, Єзда - символ
лiбiдiозного чуттувого уднання. Весь груповий матерiал цiує
учасницi АСПН показав наявнiсть єє тяжiння до батька й де-

11

Т. Яценко

161

(мал. 9-i!). Дискредитацiя батька деструктивне поглинау
енергiю, спустошуу й ослаблюу Руслана. Яскравим доказом у
калiцтво Руслана - удар рукою по склу.

Аналiз малюнкiв пiдтверджуу тяжiння Руслана до матерi за
вiдсутностi чуттувого уднання, проте у платонiчне уднання "на-
рiвнi з матiрю" i "над батьком". Неусвiдомлена "заiнтересова-
нiсть" у "жорстокiй" поведiнцi батька стосовно себе породжуу
аналогiчнi форми поведiнки у Руслана. "Я створюю жах для
близьких". Руслан намагауться актуалiзувати в собi силу через
"боротьбу" з батьком, з ного сильною стороною (див. мал. 9-11).
Активнiсть мау мету: "присаджування" сильноє сторони батька
(яку вiдтворював Сергiй). Внутрiшня суперечливiсть не зава-
дила ЙОМУ реалiзувати себе в життi. Пiсля груповоє корекцiє
ситуацiя змiнилася на краще.

6.4. МАКРОАНАЛiЗ НЕСВiДОМИХ
ПЕРЕДУМОВ ОСОБИСТiСНОЄ
ПРОБЛЕМИ СУБтКТА

Для практичноє психологiє надзвичайно важливо розумiти iрра-
цiональний характер тенденцiй, поведiнки, що диктуються не-
свiдомим змiстом психiки субукта.

З часiв 3. Фрейда вiдомо, що несвiдоме, яке пройшло процес
витiснення, мас значнии потенцiал активностi в напрямку -
"назовнi", "на поверхню" (в поведiнку). Проте цензорський кон-
троль збоку "Над-Я" спричинюу процес маскування тенденцiй
несвiдомого в символiчнi форми.

Багаторiчний досвiд практичноє роботи дав змогу видiлити
деякi загальнi тенденцiє психiки, зумовленi активнiстю несвiдо-
мого. що стоять над варiативнiстю поведiнкового матерiалу
учасникiв груповоє психокорекцiє. Перша з таких тенденцiй
визначауться iнтегруючим механiзмом "психологiчних захи-
стiв", змiст якого - "вiд слабкостi - до сили". Може виникнути
запитання: чи у щось спiльне мiж указаним механiзмом i те-
орiую Адлсраi Вiн першим акцентував увагу науковцiв на при-
таманну людинi тенденцiю "до влади".

iндивiдуальна психологiя А. Адлера обмежувалася бiогра-
фiчним рiвнем аналiзу. Якщо Фрсйд вивчав iсторичний i при-
чинно-наслiдковии аспект походження неврозiв, то Адлера
цiкавили Єхнiй результат i кiнцева мета. На його думку, основ-
ним принципом будь-якого неврозу у iлюзорна мета стати "дос-
коналим мужчиною". Такс прагнення до переваги над iншими
вказуу на приховане почуття неповноцiнностi й неадекватностi,
що потребуу компенсацiє. Висунута Адлером концепцiя непов-


164

ноцiнностi ширша, нiж здасться на перший погляд, вона вклю-
чау в себе невпевненiсть i острах стосовно довколишнього свiту.
Бiльш прихованими почуттями, що живлять комплекс непов-
ноцiнностi, у почуття, повязанi з дитячою безпораднiстю й
безсиллям перед неминучiстю смертi. Дiя механiзму гiперком-
пенсацiє неповноцiнностi може породжувати розвиток вiдмiнних
виконавчих рис, а в крайнiх випадках навiть обдарованiсть.
Примiром, у Демосфсн, який страждав заєканням, проте став
самим знаменитим оратором усiх часiв.

Прагнення до гiпсркомпснсацiє може також викликати й
невроз, якщо не буде належноє соцiальноє реалiзацiє. Концепцiя
Адлера зображуу цiлiсну, органiчну особистiсть, мета якоє по-
лягау в самореалiзацiє й виживаннi в жорстокому свiтi. Потреба
людини вписатися в соцiальне середовище й видiлитися в ньому
утворюу паттерн активноє "адаптацiє". Минуле людини посту-
пово формуу логiчно обгрунтований стиль життя. Адлер розви-
вау концепцiю нормального розвитку, яка включау сублiмацiю,
послiдовний, активний i соцiальне прийнятний спосiб життя без
напруженого прагнення до переваг над iншими.

Схильнiсть до неврозу створюуться в дитинствi за надто
сильних турбот про неє, або, навпаки, в разi емоцiйноє занед-
баностi дитини (або ж у випадку суперечностей мiж тим i iн-
шим). Адлер розглянув рiзноманiтнi форми логiки людей, якi
страждають неврозами. Вони, на його думку, не можуть упора-
тися зi своєми проблемами й мати задоволення вiд соцiального
спiлкування, бо на основi досвiду, набутого в дитинствi, у них
сформувався приватний (власний) план, в основi якого лежить
захисна функцiя. Цей план стау удиною формою адаптацiє, за
межi якоє людина боється виходити. Вiн, ясна рiч, пiдтримууться
викривленнями в психiцi, якi "оберiгають" iндивiда вiд зiткнен-
ня з новим досвiдом, здатним спонукати до особистiсних змiн.
Субукт тримауться за своє хибнi уявлення про людей i довко-
лишнiй свiт, маючи Єх за непогрiшнi.

Однiую з найпоширенiших фiктивних цiлей, якi органiзову-
ють життудiяльнiсть iндивiда, у прагнення переваги над iнши-
ми. Якщо людина живе з почуттям своує "переваги, тодi вона
мимохiть щось робить, щоб пiдпорядкувати..." собi iнших, при-
низити єх i дискредитувати. Цс породжуу негативнi риси харак-
теру - нетерпеливiсть, незговiрливiсть, заздрiснiсть, хизуван-
ня, самовихваляння, пiдозрiливiсть, жадiбнiсть, мегаломанiю,
тсоманiю, iнверсiю, що стають супутниками невтомноє боротьби
за перевагу свого "Я".

Дослiдження А. Адлера висвiтлили дуже важливi аспекти
психiки, якi не лише досить поширенi, а й пiдтверджуються
нашим досвiдом груповоє психокорекцiє АСПН. Це, в першу
РО, ного висновки про "життувий план", який iмперативне,

165

хоч i непомiтно для субукта, впливау на поведiнку, а цим самим
- i на його долю.

Емпiричний матерiал груп АСПН, особливо психоаналiтич-
ний аналiз комплексу психомалюнкiв, дау змогу виявити iнди-
вiдуально неповторну логiку несвiдомого, яка базууться на
викривленнях, породжуваних "психологiчними захистами".
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36