: Руслане, що ти хочеш сказати про вчорашнiй деньi

Р.: Першi днi - самоаналiз. Я пiдступався до своує проблеми.
Почав iз конфлiкту в сiмє, а вийшов на своє вiдносини з людьми,
з дiвчатами.

П.: Розкажи, що позитивного тобi подарував батько. За що
ти йому вдячний.

Психолог ставить у центр порожнiй стiлець. Руслан цей
стiлець вiдсувау.

П.: Вчора ти вiдчував труднощi, коли треба було стати в
позицiю батька (стати на його мiсце), а сьогоднi з "порожнiм
стiльцем" клопоти - не можеш заговорити.

Р.: Коли уявив образ батька, мурашки по тiлу пiшли.

П.: Стiлець, що замiщуу батька, теж не у iндиферентним
для тебеi

Р.: Так, я думаю, що не зможу виконати вправу зi стiльцем.
Коли з мого боку позитивне ставлення, я вiдчуваю знiяковiлiсть
батька, коли негативне - агресiю.

П.: Можливо, дискомфорт вiн вiдчувау в ситуацiє прояву
теплих стосункiв через вiдчуття провиниi Бо вiн до тебе не
ставиться належним чином як до сина.

Р.: (До порожнього стiльця): Я вдячний тобi, батьку, що ти
дав менi свою працездатнiсть - i бiльше нiчого!

П.: Якщо дозволиш, група звертатиметься "до батька" вiд
твого iменi.

Група виконуу вправу "прийняття на себе ролi Руслана".

С с р ж : Русланс, я був неправий щодо тебе (сказав вiд iменi
батька).

Сергiй: Ссрж вiдчувау себе дуже комфортно в ролi батька
(до Ссржа зi смiхом. А потiм до порожнього стiльця): Батьку,
я вдлчнии тобi за тс, що єй рано навчив мене самостiйностi.
Тепер, у своє 18 рокiв, я маю те, що iншi набувають за все
життя. Насамперед, я матерiально незалежний.

Андрiй: Велике спасибi за те, що дав можливiсть бути
самим собою, дав цей потяг. Тиснув на мене, тому постала стiна
непорозумiння. Але в менi с частина тебе. Спасибi за те, що
хотiв зробити мене "кимось".

148

С е о г i й : Я вдячний за тс, що ти навчив мене бути опорою
матерi. Цс узгоджууться з моую роллю чоловiка.

П.: Батько говорить: "Дивно, що ти менi дякууш за це. Менi
здасться, ти пiдкреслюуш критично те, що ти - опора для

матерi, а не я.

Р.: Так;) розмова справдi була рiвно рiк тому. Я подякував
ЙОМУ за мою самостiйнiсть. Вiн вiдповiв так само. Але iснування
двох дiалогiв неможливе. Нерозумiння матерi як жiнки, як лю-

дини- ,- -

Р.: (До порожнього стiльця): Батьку, тооi потрiбен був слух-
няний обукт. Ти абсолютно не знауш матерi. Ти зробив iз неє
служницю. Так, вона не пiдтримала тебе в тяжку хвилину. Чи
петвоя в тому провинаi Чи не твоу бажання пiдкоритиi Ти не
чууш iнших людей, тебе можна "знищити" лише силою iдеє. Ти
навiть зараз не розумiуш мене, думауш, що я мелю нiсенiтницю.
Ти менi сказав: "Ти б був фашистом!" А я маю право хоча б на
думки, у мене с своє мрiє та переконання.

П.: Батько говорить: "Я не розумiю тебе".

Р.: Ситуацiя нереальна, менi так потрiбна допомога! Й вiн
цс розумiу, але я єє вiд нього не отримую, це залишауться мрiую.

П.: Допомогу не можна одержати вiд людини, яка для тебе
психологiчно "знищена". Ти його намагаушся бачити слабким,
нагинаючи до землi. Ти ж цим зайнятийi

Р.: Можливо. (До порожнього стiльця): Я ненавидiв це в
твоуму ставленнi до людей. Чому ти не говориш правдуi Лише
поза спиною. Ти завжди був такий (Я бачу зараз його i його
емоцiє - у мене все всерединi кипить).

П с й х о д р а м а

П.: Давай з тобою "програумо" ситуацiю. Дiалог. Якщо я -
"батько", то звертайся до мене на "ти".

Р.: Це та ситуацiя, колiє я знайшов пiдхiд. (Входить у роль)
Батьку, менi треба з тобою поговорити. Я був неправий у тiй
ситуацiє.

П.: Я радий це чути.

Р.: Я визнаю свою некомпетентнiсть, я був неправий.
"Батько" (психолог): Для твого вiку цс не страшно.
Р.: Ти завжди принижував такi вiдносини з жiнками, став-
лячи менi це в провину.

П.: (за батька): Якii Я не зовсiм розумiю. i чому тебе так
хвилюу, як я поводжуся з жiнкамиi

Р.: Ти знауш, що я говорю про вiдносини з матiрю.
П.: Ти говорив про некомпетентнiсть. Ти бажауш бути бiльш
компетентнiшим V стосунках з жiнкамиi i таким чином випро-
бовууш своє можливостi на матерii Чи варто обтяжувати своу
життя стосунками з матiрю, як iз жiнкоюi

149

Р.: Я хочу пiдняти свiй престиж в очах жiнок. Я хочу пiдняти
Єхнiй авторитет.

П.: єхнiй чи свiйi

Р.: i те, й iнше. Ти (до батька) цiкавиш мене як чоловiк i
як жiнка - в твоєх вiдносинах з матiрю.

П.: (Поза грою.) Ця помилка суттува. Ти сам у собi несеш
i чоловiче й жiноче начало, очевидно.

Р.: Я так сприймаю батька.

П.: Цiкаво, чому "очi батька" - поза сiмейною ситуацiуюi

Р.: Сiмє, як такоє, немау.

Аналiз малюнкiв Русла на

Аналiз мал. 14-27 проведено разом iз Русланом у дiалозi з
ним. Подаумо також пояснення психолога, якi грунтуються на
матерiалi цього аналiзу.

Розглянемо мал. 14 - "Моя сiмя".

Р.: Очевидно, я в такому вiцi, що батько мене цiкавить у
своєх психологiчних рисах.

П.: Але й у цьому малюнку (мал. 14) ви з матiрю на одному
рiвнi - в "нижнiй позицiє". А що означають пунктирнi лiнiє на
буквi "Я"i

Р.: Це тс, що я зорiунтований на матiр.

П.: Але ж якщо пунктири продовжити вгору, то якраз по цiй
частинi ударяу батько й, притому, важчим боком "штанги".

Р.: Так, останнiм часом усi удари зорiунтованi на мене,
неначебто й за матiр.

П.: Малюнок показуу, що бiля матерi Ви себе почувауте
жiнкою (може, це вiдчуття дитячоє захищеностi): хвiст, це як
чоловiчий символ, а пунктирами Ви окреслили задню чуттуву
"частину" "Я". iше ця чуттува сторона "Я" зливауться з рукою
батька.

Р.: Я вражений тим, що Ви говорите, бо рука батька потрап-
ляу в один малюнок, який я вважаю головним серед iнших.

Це мал. 15 "Чоловiк, жiнка i я". Я стою на руцi батька, а
мати опирауться на його палець.

Далi дамо пояснення до малюнкiв Руслана з урахуванням змiс-
ту дiалогу, який прояснив розумiння малюнкiв самим автором.

У групi Руслан розповiв, що мама з ним дiлиться як з "по-
другою" деякими подробицями iнтимного життя з батьком i
розповiла про випадок, коли батько своє чоловiчi обовязки
здiйснював пальцем. Ми бачимо, що на мал. 14 присутнiй i
палець (вказiвний), який витягнуто, неначебто в небесний про-
стiр та ще зi своурiдним текстом "зто... да...".

Мал. 15 показуу, як жiнка (мати) спирауться на палець, а
Руслана (за ного текстом) тримау пiд руку.

150

П---

Мсi.i. 14. Моя сiмя

Мил. 15. Чоловiк, жiнка i я

Мй-7. 16. Сiмя в мою
вiдсутнiсть

Мил. 26. Сприймання щастя

Мол. 24. Ситуацiя

Мал. 25. Неiснуюча тварина

Мал. 16 показуу бажання вiдтяти (каструвати) цей же вка-
зiвний палець. Гадаумо, це може виражати тенденцiю до ка-
страцiє, яку так вiдстоював у своєх працях 3. Фрейд. Почуття
провини перед батьком може зумовлювати "обрубанiсть" (захо-

Говорячи так, ми беремо до уваги архетипнi ознаки символiв: палець
це фалiчний образ.

154


Мал. 27. Моя сiмя

ванiсть у кишеню) власноє руки. Водночас це може означати,
Що "я сильний як чоловiк, i менi допомога руки не знадобиться".
Тенденцiю до "кастрацiє" можемо бачити й на мал. 16 "Сiмя в
мою вiдсутнiсть". Батько зображений указiвним пальцем, який

155

усiкасться, й не ким-небудь, а матiрю (вона - це мiзинець).
Сiмя - це рука; сам Руслам зображений дiрою в руцi. Жiночим
образом, що дау натяк на iдентифiкацiю з матiрю.

Повернiмося до аналiзу мал. 15. Тут бачимо, то мама (злiва
бiля пальця, на який зiперлася) тримауться не лише за палець,
а й за руку Руслана, заховану в кишеню, друга ж рука начебто
обрубана (пальцiв немау). Але бiля цiує руки бачимо два стовп-
чики, якi можуть бути вiднесенi до фалiчноє символiки й оз-
начати потенцiю батька и сина (паралельнi стовпчики), яка
проростау з пальцiв руки. При цьому стовпчики символiзують
лише бажану потенцiю, а не реальну, бо вони омертвiлi.

Цiкавим у й те, що мал. 15 виключау голову (символ розу-
му), крiм того, мати й Руслан стоять на одному рiвнi, але -
над батьком, а не пiд ним, як на мал. 14. Водночас мал. 17 нам
показуу, що батько - це людина, яку я вiдчужую (та ж сама
рука). Руку мп бачимо и на мал. 16. Тут можна стверджувати
вiдсутнiсть Руслана вдома, мати (мiзинець) вiдтинау чоловiчу
потенцiю батька. Присутня тут i зiрка як натяк, що йдеться про
нiчнi справи й що вони бажанi, проте далекi для Руслана.

З цих декiлькох ознак можна зробити висновок, що сiмя у
вiдсутнiсть Руслана сприймауться через "чоловiчо-жiночi кло-
поти".

Тему "Моя сiмя" розкрито на двох малюнках - 14 i 27. т
в них спiльнi символи. Особливо привертау увагу центральна
частина мал. 27. Зображення нагадуу внутрiшнi жiночi органи
з яйцеклiтинками (кругленькi кульки). Сонце - батько й мати
водночас. Руслан i мати на мал. 27 - двi половинки серця -
зливаються в удиний процес. Чоловiчу потенцiю символiзуу
права частина мал. 27. А на баштi вгорi (праворуч) - символ
жiночоє цнотливостi. Мал. 25 показуу, що внутрiшня структура
жiночих органiв опиняуться в центрi уваги Руслана, проте вiн
Єх вiдчужуу, вiдносить до теми "неiснуючих".

Таким чином, уже проаналiзована частина малюнкiв явно
вказуу на внутрiшню суперечливiсть психiки Руслана. З одного
боку, вiн високо цiнуу батi,ка, який для нього - i сонце, й хмара
(дня. мал. 14). Такi ж амбiвалентнi почуття вiн переносить i на
себе. Справа на мал. 14 пiд великою хмарою маленька хмарка
(Руслан), що вказуу на негативну оцiнку себе ще в бiльшiй мiрi,
нiж баєька.

А якщо включати в аналiз попереднiй матерiал iз топологiч-
ними моделями, то ясно можна бачити наявнiсть тяжiння до
матерi й сильну конкуренцiю з батьком не стiльки за матiр, як
за чоловiчу гiднiсть (силу) на фонi матерi. Мати потрапляу в
поле зору Руслана як жiнка, а матерiал свiдчить про присутнiсть
потаумного бажання єє жiночоє "вiдкритостi" для нього. Особливо
цс показуу мал. 14, де кiшка (мати) зображена з перевернутими

156

(заднiми! нiжками, що не вiдповiдау природному положенню,
вiдносно передньоє єє частини. Малюнковий матерiал явно вка-
зуу на тенденцiю потягу до матерi й "захисту" психiки Руслана
ви такого iнцестуозного потягу. Це проступау у вiддаленостi
нiжок кiшки та Єх замiнi на близькiй дистанцiє вiд "Я", що
зображуу Руслана, а мати поуднууться з чоловiчим символом -
хвостом. Вiдторгнення жiночих органiв (мал. 25) i бажання, щоб
мати не мала сексуальних стосункiв iз батьком, видно за сим-
волом цнотливостi в мал. 27 (праворуч угорi). Усiчсння чоло-
вiчоє потенцiє батька (мал. 16) означау його прагнення
заблокувати чуттувий контакт батька з матiрю: мовою меха-
нiзмiв, що зумовлюють такий стан речей, цс означау тенденцiю
кастрацiє батька.

Проблема чоловiчоє потенцiє i уднання з матiрю (сонечком)
представлена й у м;iл. 18: магiстральна дорога до сонця, яке
символiзуу як матiр, так i самого Руслана. Знак запитання -
цс батько, та його бачення Руслана. Знак оклику намальований
так, що виражау невпевненiсть. Крапка уднау в мал. 18 обидва
знаки, намальованi наполовину сiрою (як знак запитання), на-
половину бiлою (як знак оклику).

Якщо звернутися до топологiчних моделей (див. мал. 10 i
11), то бачимо, що аналогiчно Руслан "вибудовуу" психологiч-
ний портрет батька: Сергiй, символiзуючи слабку його сутнiсть,
стоєть, а Сергiя (як сильну сутнiсть батька) - Руслан присад-
жуу. Мал. 18 наводить на думку, що таке гiперболiзоване вiд-
чуття слабкостi (знак запитання) насаджувалось батьком у
конкурентнiй боротьбi за прихильнiсть матерi. Тому й малюнок
"Як мене бачать батьки i як я бачу себе сам" один цiлiсний, а
не два рiзних малюнка.

Блокування реалiзацiє чуттувих потягiв видно на мал. 23,
який свiдчить про цiлiснiсть психiки та генералiзацiю його про-
блеми також у службовiй ситуацiє: один черевик на двi ноги -
як символ психiчноє iмпотенцiє. За поясненням же Руслана, це
зображений батько, коли хотiв його покарати.

Мал. 21 - на вiльну тему. Привертау увагу його назва, яку
визначив сам Руслан - "Чужий "iнтим" коханоє жiнки". Права
частина даного малюнка - уднання сонця з хмариною вказуу
на залежнiсть iнтимного життя вiд впливу сiмє. iдентифiкацiя
себе з батьком проявляуться в маленькiй хмаринцi бiля великоє,
що вказуу на задавнене почуття неповноцiнностi. Ревнощi, яки-
ми обтяжувалася психiка Руслана з раннього дитинства, були
зумовленi наявнiстю iнтимного життя у батька з матiрю.

Мал. 21 показуу перенесення цих особистiсних проблем на
взаумини з коханою жiнкою. При цьому вiн намагауться вiдчу-
жувати вiд себе такi уявлення, очевидно, iз "захисною" метою
послаблення власноє емоцiйноє реакцiє, про що свiдчить вираз

157

"Чужий "iнтим"... коханоє жiнки". В даному випадку проявилося
"захисне" бажання вiдчужувати вiд себе iнтимну сторону сек-
суального життя матерi з батьком. Адже нижня частина мал. 14
("Моя сiмя") вказуу на iнтерес саме до таких стосункiв. Сонеч-
ко i хмаринка (мати й батько) уднаються в мал. 21, а розуд-
нуються на мал. 14 видовженим пальцем. На пiднесене
ставлення до iнтимних стосункiв указують вислови, написанi
на цих малюнках, вiдповiдно: "Оце - так" i "Добре".

Мал. 21, так само як i мал. 14, указують на внутрiшню
суперечливiсть психiки субукта на "+" (сонечко-мати) i "-"
(хмарина-батько), а оскiльки вiдбувауться iдентифiкацiя себе з
батьком, то маленька хмаринка присутня в обох малюнках, що
засвiдчуу стабiлiзоване негативне ставлення до себе, яке жи-
виться почуттям провини. Важливо й те, що повязане з матiрю
(права частина мал. 21) вiдгороджууться вiд iнтимних стосункiв
iз коханою жiнкою.

Факт потягу до матерi пiдтверджууться й тим, що символ
жiночих грудей випукло представлений у багатьох малюнках
(див. мал. 18, 19, 22). Причому зображення цi майстерно удна-
ються з чоловiчим фалiчним образом. Це доводить не лише
дитячу фiксацiю на матерi, а й душевне злиття з нею (рiвнiсть),
яке у замiщенням чуттувого уднання. З огляду на це, можна
думати, що "низька позицiя" матерi, в яку ставив ЄЄ чоловiк
(батько Руслана), посилюу, через злиття з нею, почуття непов-
ноцiнностi Руслана.

Звiдси й походить його внутрiшня стабiлiзована супереч-
нiсть, яку вiн не може подолати. З одного боку, вiн прагне бути
таким сильним, як батько, а з iншого весь час обтяжууться
почуттям неповноцiнностi. Психологiчний ракурс проблеми до-
бре представлений у фрагментах стенограми, якi свiдчать про
страх перед батьком (котрий може зайняти його мiсце), нiве-
лювання батьковоє сили, вiд якоє син страждау (див.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36