п.). Активiзацiя
роботи опозицiйне настроуних членiв групи повязана з труд-
нощами й вимагау вiд ведучого великоє майстерностi. Подолан-
ня надмiрноє "захисноє" активностi здiйснюуться деякими учас-
никами АСПН краще тодi, коли вони не проявляють опорiв у
разi отримання зворотноє iнформацiє. Якщо людина бурхливо
реагуу на зворотний звязок, то з нею можна "укласти контракт"
про вiдтягування в часi реакцiє на почутi неприумнi висловлю-
вання. Якщо в групi будуть дослiдженi причини напруженостi,
тривоги, невдоволення, то ворожiсть може бути зменшена.

4. Прояв залежностi одних членiв групи вiд iнших породжу-
уться комплексом неповноцiнностi. Той чи той член групи не-
рiдко не лише по-дитячому тримауться за руку iншого члена
групи, але й пiдпадау пiд його сильний вплив, що не у прогре-
сивним. Ця залежнiсть нерiдко у свiдченням недостатньоє соцi-
альноє зрiлостi субукта. Й такому членовi групи бувау нелегко
допомогти. Наприклад, людина просить допомоги - група дау
зворотну iнформацiю, але вона неспроможна самостiйно єє про-
аналiзувати и зробити висновки. Тому найчастiше вiд неє можна
почути вiдповiдь: "Так, але..." При цьому спiвчуття, яке Єй
висловлюу група, мало допомагау, бо вона не вмiу скористатися
одержаною iнформацiую й навiть порадою, оскiльки, незалежно
вiд змiсту рекомендацiй, намагауться довести, що Єй це не пiд-
ходить. Важливо навчитися вiдсторонюватися вiд таких хвороб-
ливих потреб пiдтримки.

5. Тенденцiя до теоретизування, фiлософствування прояв-
ляуться найчастiше на першому етапi, коли зберiгауться сприй-
няття АСПН як традицiйноє форми навчання, коли домiнуу
прагнення показати себе "з хорошого боку" перед викладачем i
студентами. Цс нерiдко вiдволiкау вiд плiдноє роботи, й iнодi
доводиться докладати багато зусиль, аби змусити таких учас-
никiв занять повiрити в серйознiсть того, що вiдбувауться в
групi. Трапляуться, що пiд кiнець роботи групи саме вони жал-
кують з приводу швидкого закiнчення занять.

6. Тенденцiя до "навiшування ярликiв" на окремих членiв
групи ("фiлософ", "осел", "монополiст", "оповiдач" i т.п.). Ос-
кiльки на заняттях надасться свобода для демонстрацiє своує
поведiнки, цс справдi може викликати подiбнi асоцiацiє. Й ке-
рiвниковi слiд памятати: завдання групи не в закрiпленнi у
людини стереотипу неефективного способу спiлкування, а в
наданнi єй допомоги в конструктивних змiнах i розвитку. Не
можна також забувати, що кожна людина у чимось бiльшим,
нiж, скажiмо, "оповiдач", "групова мати" тощо, потрiбно допо-
могти учасникам АСПН побачити цс.

Активне соцiально-психологiчнс навчання ускладнюють i
такi моменти:

77

"захиснi" реакцiє, якi осооливо пiдсилюються за вiдсутностi
(або послаблення) почуття психологiчноє захищеностi й безпеки
в групi;

недостатнiсть психологiчних знань для розумiння смпiрiчно-
го матерiалу;

протидiя послабленню внутрiшнiх барурiв, стереотипiв;

пошук швидких, легких, готових вiдповiдей на складнi пси-
хологiчнi проблеми й питання;

розбiжностi мiж очiкуваннями субукта (члена групи) й тим,
що вiн отримуу в нiй (нерiдко це можуть бути утилiтарнi на-
станови: озброєтися системою комунiкативних засобiв з метою
кращого впливу на iнших для досягнення своує мсти). Груповий
процес спрямований на пошук причин особистiсних проблем у
самому субуктi, характерi його життувого досвiду. Сподiвання,
з якими субукт приходить у групу, можуть бути просто нере-
альними. Зокрема, покладаються надiє на те, що все буде зроб-
лено "за мене" i "я вийду готовеньким". Члени групи часто не
розумiють, що шлях удосконалення процесу спiлкування над-
звичайно складний, оскiльки повязаний з особистiсними змi-
нами, якi вимагають значних зусиль з боку самого субукта.

3.5. ВИМОГИ ДО ПРОФЕСiЙНИХ
i ОСОБИСТИХ ЯКОСТЕЙ
КЕРiВНИКА ГРУПИ АСПН

Керiвник повинен володiти цiлою низкою якостей:

бути спроможним визнати в групi своє помилки й прорахун-
ки (якщо такi трапляються) i йти на такий самий ризик, якого
вiн очiкуу вiд членiв групи;

в разi необхiдностi йти на конфронтацiю з членом групи;

дiяти на основi розвиненоє iнтуєцiє;

бути щирим у спiлкуваннi з членами групи;

дослiджувати свiй внутрiшнiй свiт;

висловлювати застереження та сподiвання стосовно розвит-
ку групового процесу;

робити те, на що вiн очiкуу вiд iнших членiв групи.

Керiвниковi важливо володiти здатнiстю емоцiйноє включе-
ностi в процес завдяки розвинутiй сснзитивностi. Вкрай необ-
хiдною у також здатнiсть "бути з членами групи", тобто в кож-
ний момент групового процесу знати, в якому емоцiйному станi
перебувау той чи той член групи. Керiвник зможе входити в
тiснiший емоцiйний контакт з iншими, якщо буде здатним на
професiйнi реакцiє в групi й утримуватиметься вiд суто люд-
ських. Керiвниковi важливо перед початком занять у групi про-
водити деякий час на самотi. Пiдготовка до заняття може являти

78

собою роздуми про членiв групи АСПН i способи розвитку про-
цесу групового навчання.

Далi видiлимо ще ряд важливих професiйних особливостей
керiвника групи АСПН, якi базуються на його особистiсному
потенцiалi.

Турботливiсть. Керiвник повинен бути щиро зацiкавленим
у психологiчнiй безпецi тих, хто навчауться. Недопустимим у
зловживання своєм становищем для задоволення в процесi
АСПН власних деструктивних тенденцiй "Я", що тягне за собою
використання членами групи "захисних засобiв" для утверджен-
ня свого "Я". Головною мстою керiвника мас бути зосередження
уваги на потребах учасникiв АСПН. Турботливiсть передбачау
увагу, довiру, вмiння щиро i всебiчно оцiнювати iндивiдуаль-
нiсть кожноє людини, єє особистi якостi.

Переконання. Деякi, керiвники трснiнгових груп не вiрять у
те, що заняття можуть викликати iстотнi позитивнi змiни, однак
продовжують займатись цiую практикою. На наш погляд, щира
переконанiсть в ефективностi груповоє роботи стимулюу учас-
никiв навчання до роботи, збуджуу потяг до творчостi, дальшого
самопiзнання та самовдосконалення.

Вiдвертiсть. Щирiсть (вiдкритiсть) ведучого перед самим
собою та учасниками навчання у вiдповiдь на новi (не завжди
приумнi) переживання, сприйняття цiнностей, якi вiдрiзня-
ються вiд його власних. Мова йде не про розкриття керiвником
таумниць своує особистостi, а про щире сприймання своєх по-
чуттiв, що резонують на подiє в групi. Якщо керiвниковi при-
таманна щирiсть i вiдкритiсть, такi цiнностi стосункiв швидко
розвиваються й у групi: учасники не бояться розкривати, в
свою чергу, щирi почуття у вiдповiдь на ситуацiю "тут i те-
пер". Однак саморозкриття мау бути спонтанним i доцiльним,
ним не можна манiпулювати, перетворювати на методичний
прийом. Перешкодою на шляху становлення вищеназваних
цiнностей може стати надмiрна емоцiйна вразливiсть того чи
того члена групи й залежнiсть керiвника вiд позитивноє iнфор-
мацiє на свою адресу, очiкування похвали. Це все - прояви
"захисноє" поведiнки, вiд якоє керiвник повинен бути спромож-
ний вiдмовитись, а в разi прояву "захистiв" дослiджувати Єх
разом iз групою.

Психологiчна сила керiвника не означау тиску на учасникiв
АСПН i манiпулювання ними для досягнення особистих субук-
тивно значущих цiлей. Скорiше це повинна бути динамiчна й
життудiйна його якiсть. Головним чином вона проявляуться в
здiоностi керiвника до адекватноє психодiагностики. Довiра до
керiвника базууться на тому, що вiн вiдповiдау вимогам висо-
кого професiоналiзму й справляу враження людини, яка знау,
що робить, знау груповий процес, розумiу адекватно себе й

79

iнших, умiу надавати психологiчну допомогу. Бажано, щоб осо-
бистiснi якостi керiвника не дратували присутнiх, не розчаро-
вували, не стомлювали.

Життувий досвiд. Якщо керiвник не бере активноє участi в
соцiальному життi та громадськiй дiяльностi, якщо вiн не пере-
жив сам рiзноманiтнi емоцiйнi стани, то йому важче буде спiв-
переживати учасникам навчання в тому, що йому самому
невiдоме. Життувий досвiд у поуднаннi з психологiчними знан-
нями значною мiрою зумовлюу успiх керiвництва групою.

Самопiзнання (знання самого себе). Керiвник не зможе
допомогти iншим, якщо не буде адекватно усвiдомлювати себе,
своу "Я", включати в роботу певнi своє особистiснi якостi, цiн-
ностi, почуття, мотиви, потреби та iн. Керiвники з нерозвину-
тим самопiзнанням або тi, якi страшаться заглянути в глибини
власноє психiки, не можуть досягти ефекту в псикокорекцiйнiй
групi. Усвiдомлення керiвником самого себе й вiдсутнiсть стур-
бованостi та зайнятостi собою пiд час групових занять у необ-
хiдною умовою оволодiння майстернiстю груповоє психоко-
рекцiє.

Почуття гумору. Дуже цiниться вмiння керiвника влучно й
доречно пожартувати. Не може зняти, знизити чи послабити
напруженiсть у групi. Важливо такi моменти використовувати
для пiдсилення iнтеграцiйних групових процесiв.

Винахiдливiсть. Постiйно пiдтримувати в роботi групи
творчий iмпульс може виявитися нелегкою справою для керiв-
ника-початкiвця. Аналогiчнi труднощi часом вiдчувау й керiв-
ник iз великим досвiдом, якщо йому дуже часто доводиться
займатися груповою корекцiую. Деякi прийоми обертаються
для нього на заскорузлi гальма в його творчостi. Тому необ-
хiдно уникати застиглих ("затрсноканих") вправ та прийомiв,
якi втратили життувiсть, а також вiдмовитися вiд запрограмо-
ваноє презентацiє себе. Бажано шукати новi прийоми, шляхи
одержання нових вражень i стимулiв самопiзнання та самов-
досконалення. Особливо необхiдним у творчий iМПУЛЬС керiв-
никовi груп АСПН, вся робота якого зорiунтована на глибин-
но-психологiчне пiзнання труднощiв спiлкування субукта
(учасника навчання). Вмiння й навички, необхiднi керiвнико-
вi, набуваються в процесi навчання, хоч кожного разу групо-
вому процесовi притаманна неповторнiсть, а управлiння гру-
пою межуу з мистецтвом розумiти тс, що вiдбувауться в групi,
розумiти час, мiсце й ту мить, коли певний прийом буде най-
бiльш ефективним.

Етичнi вимоги до керiвника АСПН. Показником професi-
оналiзму в керiвництвi групою у дотримання етичних норм.

1. Необхiднiсть самому пройти групову психокорекцiю в ролi
члена групи.

80

2. Чiтко розумiти закони, яким пiдлягають груповi процеси
та iндивiдуально-особистiснi змiни.

3. Володiти методичними основами психологiчного впливу
на iншу особу, що в першу чергу передбачау розумiння "пси-
хологiчних захистiв".

4. Не допускати залучення в групу людей, схильних до пси-
хiчного захворювання.

5. Попереджувати майбутнiх учасникiв навчання про тi емо-
цiйнi навантаження, якi вони можуть переживати в процесi
психокорекцiє, а також про передбачуванi результати; розяс-
нювати такi форми поведiнки, якi допоможуть швидко просу-
ватися в навчаннi.

6. Члени психокорекцiйноє групи повиннi усвiдомлювати,
що вiд них залежить успiшнiсть навчання, й цьому сприяють:

саморозкриття й самоаналiз; експериментування з новими фор-
мами поведiнки в мiжособових стосунках у групi; пiзнання своєх
здiбностей на теренi соцiальноє перцепцiє; вiльне висловлюван-
ня своєх почуттiв i думок, якi виникають "тут i тепер"; активне
слухання iншоє людини, бажання побачити, зрозумiти єє психо-
логiчний свiт; сприймання членiв групи такими, якими вони у;

вияв доброзичливостi й чуйностi один до одного в процесi нав-
чання; здатнiсть iти на конфронтацiю при загальнiй повазi;

готовнiсть i бажання випробувати новi форми поведiнки; бажан-
ня розвитку саморефлексiє та сензитивностi.

7. Уникати занадто ризикованих форм роботи в групi, для
виконання яких в учасникiв недостатньо пiдготовки й досвiду
або якi викликають глибокi дезiнтеграцiйнi ефекти.

8. Захищати право членiв групи на вибiр, блокувати групо-
вий тиск i спроби приниження гiдностi того чи того члена групи.
Керiвник повинен нiвелювати таку деструктивну активнiсть.

9. Умiти науково й логiчно обгрунтовувати необхiднiсть ви-
користання певного прийому в групi. Бути компетентним у
своєх дiях. Умiти уднати психодинамiчну теорiю з практикою.
Створювати свiй неповторний стиль з опорою на теоретичнi
засади АСПН i власний особистiсний потенцiал, на новiтнi на-
уковi досягнення в цiй галузi.

10. Бути готовим до того, що у звязку з тенденцiую iденти-
фiкацiє його можуть ототожнювати з кимось iз батькiв. У звяз-
ку з цим дану проекцiю не слiд трактувати як пряму iдеалiзацiю
керiвника чи закоханiсть у нього. Цi почуття мають бути дос-
лiдженi в групi й повязанi з iншим груповим матерiалом того
чи того члена групи. Такий звязок допоможе виявити загальнi
тенденцiє поведiнки.

11. Зберiгати в таумницi вiд стороннiх змiст групового ма-
терiалу занять. Можна розповiдати лише про методику й про-
цесуальну сторону подiй.

6 - Т. Яценко

81

12. Уникати навязування своєх цiнностей i переконань учас-
никам навчання. Поважати Єхню здатнiсть до незалежностi та
самостiйностi мислення при аналiзi одержаноє в групi iнформа-
цiє. Керiвник зобовязаний блокувати спроби членiв групи на-
вязати свою волю iншим учасникам навчання й застерегти вiд
надання неадекватноє допомоги.

13. Бути уважним до виявлення в окремих членiв групи
ознак психологiчного виснаження. Перевантаження потрiбно
упереджувати, слiдкувати за режимом роботи й вiдпочинку.
Якщо ж у ходi занять виявляуться хворобливий симптом у по-
ведiнцi, то таких людей необхiдно термiново усунути вiд занять
(у тактовнiй формi) i придiляти Єм увагу поза групою. За пси-
хологiчну безпеку учасникiв психокорекцiйноє групи керiвник
несе вiдповiдальнiсть.

14. Непомiтно стимулювати здiйснення аналiзу групового
матерiалу учасниками навчання. В кiнцi кожного заняття ба-
жано видiляти час для висловлення присутнiми своєх думок про
заняття, про те, що Єх задовольнило, а що нi, що непокоєть, що
хотiлося б змiнити, яку проблему хотiлося б поставити на об-
говорення.

15.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36