При нестачi алмазних iнструментiв i алмазних порошкiв з природних алмазiв матерiальна вiдповiдальнiсть настау у подвiйному розмiрi єх вартостi за вiдпускними цiнами, що дiють на день виявлення завданих збиткiв.
Нестача музейних експонатiв, що мiстять дорогоцiннi метали i дорогоцiнне камiння, може викликати матерiальну вiдповiдальнiсть за оцiнкою, проведеною експертами з урахуванням iсторико-художньоє цiнностi експонату i розмiру вiдшкодування збиткiв, визначених вiдповiдно у подвiйному розмiрi єх вартостi.
Нестача iноземноє валюти, а також платiжних документiв та iнших цiнних паперiв в iноземнiй валютi викликау матерiальну вiдповiдальнiсть у сумi, еквiвалентнiй потрiйнiй сумi (вар-' тостi) зазначених валютних цiнностей, перерахованiй у валюту Украєни за обмiнним курсом Нацiонального банку Украєни на день виявлення завданих збиткiв.
Заборгованiсть працiвникiв пiдприумства у разi неповернення у встановлений термiн авансу, виданого в iноземнiй валютi на службове вiдрядження або господарськi потреби, та в iнших випадках нездачi iноземноє валюти, одержаноє у пiдзвiт, викликау матерiальну вiдповiдальнiсть у сумi, еквiвалентнiй потрiйнiй сумi (вартостi) зазначених валютних цiнностей, перерахованiй на день погашення заборгованостi.
Доказом того, що матерiальна вiдповiдальнiсть у зазначених вище випадках у пiдвищеною, може бути ст. З Закону Украєни вiд 6 червня 1995 р., якою передбачено, що стягненi з працiвникiв суми спрямовуються на вiдшкодування збиткiв, завданих пiдприумству. Решта суми перераховууться до Державного бюджету Украєни. Це ж передбачено i постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 20 сiчня 1997 р. № 34.
Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 22 сiчня 1996 р. № 116 встановлено, що вартiсть вузлiв, деталей, напiвфабри-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
438
катiв та iншоє продукцiє, що виготовляуться пiдприумствами для внутрiшньовиробничих потреб, а також вартiсть продукцiє, виробництво якоє не закiнчено, визначауться виходячи iз собiвартостi єє виробництва з нарахуванням середньоє по пiдприумству норми прибутку на цю продукцiю iз застосуванням коефiцiунта 2.
Вартiсть спирту етилового питного, спирту етилового ректифiкованого, спирту етилового сирцю, спирту, що використовууться для виготовлення вин, шампанського, коньякiв оброблених, спирту коньячного, сокiв спиртових, зброджено-спиртових настоєв визначауться виходячи з оптовоє цiни пiдприумства-виробника з урахуванням акцизного збору (за встановленими ставками) та податку на додану вартiсть. До визначеноє таким чином цiни застосовууться коефiцiунт 3.
Вартiсть плодово-ягiдних сокiв, консервованих з використанням сiрчаного ангiдриду або бензокислого натрiю, визначауться виходячи з оптових цiн пiдприумства-виробника i податку на додану вартiсть iз застосуванням коефiцiунта 2.
У разi розкрадання чи загибелi тварин сума збиткiв визначауться за закупiвельними цiнами, якi склалися на момент вiдшкодування збиткiв, iз застосуванням коефiцiунта 1,5.
Продовольчi товари, роздрiбнi цiни на якi дотуються, оцiнюються з додаванням до роздрiбних цiн суми дотацiй.
Розмiр збиткiв вiд розкрадання, нестачi, знищення (псування) бланкiв цiнних паперiв та документiв суворого облiку обчислюуться iз застосуванням коефiцiунта:
5 - до номiнальноє вартостi, зазначеноє на бланках цiнних паперiв та документiв суворого облiку, або вартостi документiв суворого облiку, встановленоє законодавством;
50 - до вартостi придбання (виготовлення) бланкiв цiнних паперiв та документiв суворого облiку, на яких не зазначена номiнальна вартiсть або вартiсть яких не встановлена.
У разi розкрадання, нестачi, знищення (псування) матерiальних цiнностей, що пiдлягають списанню на видатки у мiру вiдпуску єх у виробництво або експлуатацiю (в установах, якi утримуються за рахунок бюджетних коштiв, - у мiру єх придбання) та облiковуються лише у кiлькiсному виразi, розмiр збиткiв визначауться виходячи з ринкових цiн на аналогiчнi матерiальнi цiнностi, зменшених пропорцiйно фактичному зносу, але не нижче нiж на 50 вiдсоткiв ринковоє цiни.
Роздiл XIII. Матерiальна вiдповiдальнiсть сторiн трудових правовiдносин 439
 6. Порядок визначення розмiру шкоди
Для визначення розмiру суми, що пiдлягау стягненню з працiвника за завдану шкоду, необхiдно встановити дiйсний розмiр шкоди. Саме розмiр дiйсноє шкоди становить той критерiй, за допомогою якого у подальшому з урахуванням виду вiдповiдальностi, конкретноє обстановки, за якоє було завдано шкоду, матерiального стану працiвника точно встановлюуться сума, що пiдлягау вiдшкодуванню.
Розмiр заподiяноє пiдприумству шкоди щодо майна, яке було в експлуатацiє i на яке передбаченi амортизацiйнi вiдрахунки, визначауться за фактичними витратами на пiдставi даних бухгалтерського облiку, виходячи з балансовоє вартостi (собiвартостi) матерiальних цiнностей за вирахуванням фактичного зносу згiдно з установленими нормами, але не нижче нiж на 50 вiдсоткiв вiд балансовоє вартостi на момент встановлення такого факту з урахуванням iндексiв iнфляцiє, якi щомiсячно визначау Мiнiстерство статистики Украєни, вiдповiдно до розмiру податку на додану вартiсть та розмiру акцизного збору.
Таким чином, розмiр прямоє дiйсноє шкоди спочатку визначауться в натурi, а згодом провадиться грошова оцiнка вартостi матерiальних цiнностей. Необхiднiсть визначення шкоди в натурi вiдпадау тiльки тодi, коли мау мiсце нестача грошових сум.
При розкраданнi, нестачi, умисному знищеннi або умисному зiпсуттi матерiальних цiнностей шкода визначауться за державними роздрiбними цiнами. В разi вiдсутностi на даний вид матерiальних цiнностей роздрiбних цiн шкода визначауться за цiнами, що встановлюються Державними комiтетом Украєни по цiнах.
Пленум Верховного Суду Украєни в п. 15 постанови вiд 29 грудня 1992 р. роз'яснив, що, визначаючи розмiр шкоди, суд мау виходити з вартостi матерiальних цiнностей на день виявлення шкоди, а у випадку змiни цiн - застосовувати цiни, що дiють на день прийняття рiшення про єє вiдшкодування.
На пiдприумствах громадського харчування (на виробництвi та в буфетах) i в комiсiйнiй торгiвлi розмiр шкоди, заподiяноє розкраданням або нестачею продукцiє i товарiв, визначауться за цiнами, встановленими для продажу (реалiзацiє) цiує продукцiє i товарiв.
Порядок визначення розмiру шкоди повинен проводитись за формулою:
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
440
Р, = [(Б, - А) х 1^ + ПДВ + Аз,] х 2,
де Рд - розмiр збиткiв (у гривнях); Бд - балансова вартiсть на момент встановлення факту розкрадання, нестачi, знищення (псування) матерiальних цiнностей (у гривнях); А - амортизацiйнi вiдрахування (у гривнях); i^дд, - загальний iндекс iнфляцiє, який розраховууться на пiдставi щомiсячно визначуваних Мiнiстерством статистики Украєни iндексiв iнфляцiє;
ПДВ - розмiр податку на додану вартiсть (у гривнях); Азд - розмiр акцизного збору (у гривнях).
При визначеннi розмiру шкоди, завданоє внаслiдок псування майна, слiд виходити з розмiру зменшення його вартостi. Якщо це майно було вiдремонтованим, то розмiр шкоди становлять витрати на ремонт для поновлення майна в попередньому станi. Витрати на ремонт, що призвели до полiпшення стану майна в порiвняннi з тим, яким воно було до ремонту, прямоє дiйсноє шкоди не становлять i не можуть бути вiднесенi на рахунок працiвника.
Вже зазначалося, що при визначеннi прямоє дiйсноє шкоди повиннi враховуватись встановленi норми витрат, що розробляються i затверджуються вiдповiдними мiнiстерствами i вiдомствами. Практика застосування норм природних витрат свiдчить, що цi норми не можуть застосовуватись у випадках, коли доведено, що матерiальнi цiнностi були вкладенi працiвником.
При виявленнi з вини працiвника нестачi одних товарiв i лишкiв iнших нестача пiдлягау стягненню з винного, а лишки - оприбуткуванню на користь пiдприумства. Залiк лишкiв та перекриття ними нестач допускаються як виняток за один i той же перiод, що перевiряуться, у однiує i тiує ж матерiально вiдповiдальноє особи i вiдносно матерiально-товарних цiнностей одного i того ж найменування.
Матерiальна вiдповiдальнiсть за трудовим правом - це до-льова вiдповiдальнiсть, при якiй кожна особа, яка завдала шкоду, вiдповiдау тiльки за себе i вiдшкодовуу збитки лише у певнiй частинi (долi). Навiть при колективнiй (бригаднiй) матерiальнiй вiдповiдальностi настау дольова матерiальна вiдповiдальнiсть. Частка (доля) вiдповiдальностi кожного члена колективу (бригади) визначауться залежно вiд термiну роботи в складi бригади i пропорцiйно розмiру заробiтноє плати працiвника. Члени бригади звiльняються вiд вiдповiдальностi при доведеностi вини когось iз членiв бригади у заподiяннi шкоди або коли встанов-
Роздiл XIII. Матерiальна вiдповiдальнiсть сторiн трудових правовiдносин 441
лений'факт крадiжки матерiальних цiнностей стороннiми особами.
Солiдарна матерiальна вiдповiдальнiсть застосовууться лише за умови, якщо вироком суду встановлено, що шкода пiдприумству заподiяна спiльними умисними дiями кiлькох працiвникiв, якi мали спiльну мету заподiяти шкоду i виннi у вчиненнi злочину. Солiдарна вiдповiдальнiсть означау, що особи, виннi у заподiяннi шкоди, несуть матерiальну вiдповiдальнiсть у повному розмiрi, без визначення частки (долей) кожного. У порядку цивiльного судочинства суд мау право зобов'язати цих осiб вiдшкодувати шкоду солiдарне, якщо при постановленнi обвинувального вироку цивiльний позов був залишений без розгляду або коли вирок в частинi цивiльного позову скасовано i справа в цiй частинi направлена на новий розгляд в порядку судочинства.
Встановлення солiдарноє вiдповiдальностi кiлькох осiб за заподiяну пiдприумству шкоду означау, що ця шкода може бути стягнута з одного iз притягнутих до солiдарноє матерiальноє вiдповiдальностi, який пiзнiше вимагатиме вiд iнших осiб, якi спiльно з ним завдали шкоду, вiдшкодування в рiвних долях, за винятком частини, що припадау особисто на нього.
Пленум Верховного Суду Украєни в п. 16 постанови вiд-29 грудня 1992 р. роз'яснив, що при вирiшеннi позовiв, у яких об'уднано декiлька вимог про вiдшкодування працiвником шкоди, розмiр шкоди, що пiдлягау вiдшкодуванню, визначауться по кожнiй з об'уднаних вимог з урахуванням вiдповiдного єй виду i меж матерiальноє вiдповiдальностi. Визначена в такий спосiб сума вiдшкодування по кожному випадку заподiяння шкоди включауться до загальноє суми, яка пiдлягау стягненню з працiвника з урахуванням передбаченого ст. 233 КЗпП рiчного строку для заявлення позову по кожнiй вимозi й поважностi причин його пропуску.
При визначеннi розмiру матерiальноє шкоди, заподiяноє працiвниками самовiльним використанням в особистих цiлях технiчних засобiв (автотрактррiв, тракторiв, автокранiв тощо), що належать пiдприумству, з яким вони перебувають у трудових вiдносинах, слiд виходити з того, що така шкода, заподiяна не при виконаннi трудових (службових) обов'язкiв, пiдлягау вiдшкодуванню iз застосуванням норм цивiльного законодавства, зокрема ст. ст. 203, 453 Цивiльного кодексу Украєни. У цих випадках шкода вiдшкодовууться у повному розмiрi, включаючи i не
442
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
одержанi пiдприумством прибутки вiд використання працiвником технiчних засобiв.
В разi матерiальноє вiдповiдальностi в межах середнього мiсячного заробiтку вiн визначауться виходячи iз заробiтку за два останнi календарнi мiсяцi роботи працiвника, що передували дню виявлення шкоди, якщо шкода виявлена пiсля його звiльнення. В разi, коли працiвник працював на даному пiдприумствi менше двох мiсяцiв, його заробiток обчислюуться iз заробiтку за фактично вiдпрацьований час.
 7. Порядок вiдшкодування шкоди
Законодавство про матерiальну вiдповiдальнiсть надау працiвнику, який завдав шкоду, можливiсть добровiльно вiдшкодувати збитки повнiстю або частково. Це вiдшкодування працiвник може здiйснити шляхом внесення певноє грошовоє суми в касу пiдприумства або вiдшкодувати збитки в натурi. Для останнього необхiдна згода власника або уповноваженого ним органу. Вiдшкодовуючи шкоду в натурi, працiвник може передати власнику або уповноваженому ним органу рiвноцiнне майно на замiну втраченого або вiдремонтувати пошкоджене.
Якщо працiвник добровiльно не вiдшкодував завданих збиткiв, законодавством передбачений примусовий порядок вiдшкодування шкоди шляхом утримання суми збиткiв iз заробiтноє плати працiвника за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.
Покриття шкоди працiвниками в розмiрi, що не перевищуу середнього мiсячного заробiтку, провадиться за розпорядженням власника пiдприумства або уповноваженого ним органу шляхом вiдрахування iз заробiтноє плати. Керiвниками пiдприумств та єх заступниками покриття шкоди в межах середньоє мiсячноє заробiтноє плати може здiйснюватись за розпорядженням вищого в порядку пiдлеглостi органу.
Розпорядження власника пiдприумства або уповноваженого ним органу, а також вищого в порядку пiдлеглостi органу мау бути зроблено не пiзнiше двох тижнiв з дня виявлення заподiяноє працiвником шкоди i звернено до виконання не ранiше семи днiв з дня повiдомлення про це працiвниковi. Цi сiм днiв надаються для того, щоб в разi незгоди з вiдрахуванням або його розмiром працiвник мiг оскаржити це розпорядження до органу по трудових спорах: в комiсiю по трудових спорах, а в разi єє вiдсутностi - до районного (мiського) суду.
Роздiл XIII. Матерiальна вiдповiдальнiсть сторiн трудових правовiдносин 443
У випадках, коли розмiр шкоди перевищуу середню мiсячну заробiтну плату, єє вiдшкодування провадиться шляхом за-явлення позову до районного (мiського) суду.
Судовому розгляду пiддягають заяви власника пiдприумства або уповноваженого ним органу до працiвника про вiдшкодування шкоди в розмiрi, що перевищуу середнiй мiсячний заробiток. Шкода може перевищувати й середню мiсячну заробiтну плату, але вiдповiдно до законодавства працiвник може нести вiдповiдальнiсть тiльки в межах свого середнього мiсячного заробiтку. До суду власник або уповноважений ним орган повинен звертатись також у випадку, коли розмiр шкоди не перевищуу середнього мiсячного заробiтку, але вiдшкодування не може бути проведено за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу в зв'язку iз закiнченням строку на видання розпорядження або у випадку припинення працiвником трудових вiдносин з даним пiдприумством.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75