Пленум Верховного Суду Украєни в постановi вiд 6 листопада 1992 р. роз'яснив, що при обгрунтованостi такого позову суд своєм рiшенням зобов'язуу власника або уповноважений ним орган укласти трудовий договiр з особою з дня єє звернення до суду з приводу прийняття на роботу.
Якщо внаслiдок вiдмови у прийняттi на роботу або несвоучасного укладення трудового договору працiвник мав вимушений прогул, за час цього прогулу йому повинна бути виплачена заробiтна плата.
Поява працiвника на роботi в нетверезому станi, у станi наркотичного або токсичного сп'янiння дау право власнику або упов-
267
Роздiл VIII. Трудовий договiр
новаженому ним органу звiльнити такого працiвника з роботи на пiдставi п. 7 ст. 40 КЗпП. В такому станi працiвник не може критично оцiнювати своє дiє, втрачаються почуття дозволеного i вiдповiдальностi, виникау загроза створення аварiйноє ситуацiє та травматизму. Працiвник фактично втрачау можливiсть належним чином виконувати своє трудовi обов'язки.
Звiльнення працiвника за цiую пiдставою може мати мiсце незалежно вiд того, у який перiод робочого часу вiн появився на роботi в нетверезому станi, у станi наркотичного або токсичного сп'янiння: на початку роботи, протягом робочого дня чи при його закiнченнi. Сам факт появи на роботi в нетверезому станi, у станi наркотичного або токсичного сп'янiння у порушенням трудовоє дисциплiни, незалежно вiд настання чи вiдсутностi шкiдливих наслiдкiв.
Власник або уповноважений ним орган повинен не допускати до роботи працiвника, що появився в станi сп'янiння, протягом цього дня або змiни. Однак пiдставою для звiльнення у даному випадку у не вiдсторонення працiвника вiд роботи, а саме поява на роботi в станi сп'янiння. Тому власник або уповноважений ним орган мау право розiрвати трудовий договiр з працiвником незалежно вiд того, чи був вiн вiдсторонений вiд роботи, чи працював у станi алкогольного або токсичного сп'янiння всю змiну.
Перебування працiвника в нетверезому станi, у станi наркотичного або токсичного сп'янiння може встановлюватись як на пiдставi медичного висновку, так i на пiдставах iнших видiв доказiв, передбачених ст. 27 ЦПК.
Звiльнення за появу на роботi в станi алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'янiння застосовууться до працiвника незалежно вiд того, чи притягався вiн ранiше до дисциплiнарноє вiдповiдальностi та чи вживались до нього заходи громадського стягнення. Власник або уповноважений ним орган мау право звiльнити працiвника за цiую пiдставою й при одноразовому порушеннi трудовоє дисциплiни, дотримуючись при цьо-'му порядку i строкiв накладення дисциплiнарних стягнень.
Пунктом 8 ст. 40 КЗпП передбачено право власника або уповноваженого ним органу розiрвати трудовий договiр з працiвником у випадку вчинення за мiсцем роботи розкрадання, в тому числi дрiбного, майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законноє сили, чи постановою органу, до ком-
268
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
петенцп якого входить накладення адмiнiстративного стягнення або застосування заходiв громадського впливу. Таке звiльнення можливе незалежно вiд того, чи застосовувались до працiвника ранiше заходи дисциплiнарного стягнення, у робочий чи неробочий час вчинено розкрадання.
Пленум Верховного Суду Украєни в п. 26 постанови вiд 6 листопада 1992 р. № 9 <Про практику розгляду судами трудових спорiв> роз'яснив, що за змiстом п. 8 ст. 40 КЗпП до вказаних у цiй нормi випадкiв вчинення розкрадання майна власника вiдноситься як розкрадання його в органiзацiє, з якою працiвник перебувау в трудових вiдносинах, так i розкрадання його в органiзацiє, в якiй вiн виконував роботу внаслiдок даних трудових вiдносин.
Факт розкрадання майна, таким чином, може бути встановлений вироком суду, що набрав чинностi. Цим вироком працiвник не обов'язково повинен бути засуджений до такоє мiри покарання, що перешкоджау йому виконувати обумовлену роботу, як це передбачено п. 7 ст. 36 КЗпП. Мiра покарання не мау значення для вирiшення питання про звiльнення працiвника. Вирок пiдтверджуу факт вчинення працiвником крадiжки, i саме наявнiсть цього факту у пiдставою для розiрвання трудового договору.
Пiдтвердженням факту крадiжки можуть бути також постанова компетентного органу про накладення за це адмiнiстративного стягнення, рiшення трудового колективу та його органiв, товариського суду або громадськоє органiзацiє при застосуваннi заходiв громадського впливу за встановлений факт розкрадання майна.
Оголошення цеховим комiтетом профспiлки догани за вчинення дрiбноє крадiжки може потягнути за собою звiльнення працiвника на пiдставi п. 8 ст. 40 КЗпП Украєни'.
При розглядi спору про поновлення на роботi при звiльненнi за цiую пiдставою суд мау право дати оцiнку висновкам трудового колективу, його органiв, товариського суду або громадськоє органiзацiє про вчинення працiвником розкрадання, якщо цi висновки, на думку суду, суперечать закону або встановленим обставинам.
Звiльнення з роботи за розкрадання державного або громадського майна може мати мiсце з додержанням загальних
Див.: Рад. право. 1991. № 1. С. 81.
269
Роздiл VIII. Трудовий договiр
правил про порядок накладення дисциплiнарних стягнень. При цьому трудовий договiр може бути розiрваний з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу протягом мiсяця вiд дня набрання вироком суду чинностi, вiд дня винесення постанови органом, до компетенцiє якого входить накладення адмiнiстративного стягнення, а не вiд дня розкрадання працiвником майна[.
 9. Додатковi пiдстави розiрвання трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу
Викладенi у попередньому параграфi пiдстави розiрвання трудового договору у загальними i можуть застосовуватись власником або уповноваженим ним органом до всiх працюючих, незалежно вiд виконуваноє роботи i займаноє посади.
Крiм загальних пiдстав розiрвання трудового договору законодавство про працю передбачау також додатковi пiдстави. Вони можуть бути застосованi лише до певних категорiй пра- \ цiвникiв. До них у першу чергу вiдносяться керiвнi працiвники, з якими трудовий договiр може бути розiрваний при одноразовому грубому порушеннi трудових обов'язкiв. Така пiдстава розiрвання трудового договору передбачена п. 1 ст. 41 КЗпП.
До керiвних працiвникiв вiдносяться керiвник пiдприумства (фiлiалу, представництва, вiддiлення та iншого вiдокремленого пiдроздiлу), його заступник, головний бухгалтер пiдприумства, а також службовi особи митних органiв, державних податкових адмiнiстрацiй, яким присвоунi персональнi звання, i службовi особи контрольно-ревiзiйноє служби та органiв контролю за цiнами, якi обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами мiсцевого та регiонального самоврядування, а також громадськими органiзацiями та iншими об'уднаннями громадян. 1 Пленум Верховного Суду Украєни в постановi вiд 9 листопада 1992 р. роз'яснив судам, що, вирiшуючи питання, чи у зворушення трудових обов'язкiв грубим, суд мау виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним або могло бути завдано шкоду.
Указом Президента Украєни вiд 16 березня 1995 р. <Про заходи щодо нормалiзацiє платiжноє дисциплiни в народному господарствi Украєни> визнано, що органи виконавчоє влади,
Див.: Рад. право. 1988. № 7. С. 79; 1991. № 5. С. 77.
270
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
до сфери управлiння яких належать пiдприумства-боржники - суб'укти пiдприумницькоє дiяльностi, заснованi на державнiй власностi, якi за наявностi коштiв на депозитних, валютних та iнших рахунках мають кредиторську заборгованiсть строком понад 60 днiв, повиннi розривати контракти з керiвниками цих пiдприумств. Оскiльки в даному разi йдеться про грубе порушення трудових обов'язкiв, пiдставою для розiрвання контракту може бути п. 1 ст. 41 КЗпП.
Працiвники, якi безпосередньо обслуговують грошовi або матерiальнi цiнностi, можуть бути звiльненнi, крiм загальних пiдстав, передбачених ст. 40 КЗпП, також у випадку втрати до них довiр'я. Така пiдстава розiрвання трудового договору передбачена п. 2 ст. 41 КЗпП.
До працiвникiв, якi можуть бути звiльненi за цiую пiдставою, вiдносяться перш за все особи, якi займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов'язанi iз зберiганням, обробкою, продажем, перевезенням грошових i товарних цiнностей, наприклад продавцi, касири, завiдувачi базами тощо, а також особи, якi зайнятi обробкою дорогоцiнних металiв i камiння, застосовують в процесi виробництва переданi ним цiнностi, наприклад, шлiфувальники або гранувальники алмазiв на ювелiрнiй фабрицi, монтажники, паяльщики виробiв з дорогоцiнних металiв.
Пiд термiнами <зберiгання>, <обслуговування> i <розподiл цiнностей> слiд розумiти широке коло операцiй по експедицiє чи по вiдпусканню цiнностей, iнодi зовсiм не пов'язаних з безпосереднiм єх обслуговуванням. За загальними правилом такi працiвники у разi нестачi матерiальних цiнностей несуть повну матерiальну вiдповiдальнiсть на пiдставi письмових договорiв чи спецiальних законiв.
Для вирiшення питання про те, чи вiдноситься працiвник до осiб, якi безпосередньо обслуговують грошовi чи товарнi цiнностi, необхiдно докладно ознайомитися з колом його обов'язкiв, що визначаються вiдповiдними посадовими iнструкцiями та положеннями. В кожному конкретному випадку необхiдно з'ясувати, чи становить виконання операцiй, що пов'язанi з обслуговуванням цiнностей, основний змiст єх трудових обов'язкiв, чи носить виконання ними вказаних дiй вiдповiдальний, пiдзвiтний характер з наявнiстю облiку, контролю за рухом i зберiганням цiнностей. Обов'язок по обслуговуванню цiнностей може бути передбачений тарифно-квалiфiкацiйними
271
Роздiл VIII. Трудовий договiр
довiдниками, посадовими iнструкцiями та iншими нормативними актами.
У зв'язку з втратою довiр'я можуть бути звiльненi i тi працiвники, здiйснення грошових операцiй для яких не становить єх основноє функцiє, але з неє випливау. Це вiдноситься до екскурсоводiв, зобов'язаних розповсюджувати квитки, шоферiв таксi, водiєв автобусiв, якi працюють без кондуктора, та iн. Але єх звiльнення можливе лише за порушення, пов'язанi з обслуговуванням доручених єм цiнностей.
Не можуть бути звiльненi в зв'язку з втратою довiр'я касири, бухгалтери, контролери та iншi працiвники, якi мають вiдношення до цiнностей, але не пов'язанi з єх безпосереднiм обслуговуванням. Не може бути пiдставою для звiльнення також разове виконання працiвником операцiй з цiнностями, що не становить його трудових обов'язкiв.
Звiльнення в зв'язку з втратою довiр'я до працiвника на пiдставi п. 2 ст. 41 КЗпП може мати мiсце при вчиненнi ним виновних дiй. При цьому не мау значення, в якiй формi були вчиненi незаконнi дiє: навмисно чи у формi необережного ставлення до своєх обов'язкiв, чи передбачав працiвник або повинен був передбачити негативнi наслiдки своєх дiй. Провдна працiвника мау бути доведена власником або уповноваженим ним органом фактами i об'уктивними обставинами, що свiдчать про виннi дiє працiвника, наприклад, систематична нестача довiрених йому цiнностей, безвiдповiдальне, халатне ставлення до своєх трудових обов'язкiв, порушення правил торгiвлi, крадiжки та iн. Конкретними фактами можуть бути обмiрювання, обважування покупцiв, завищення цiн, привласнення матерiальних цiнностей та iн.
Втрата довiр'я може бути наслiдком вчинення й такого проступку, що дау пiдстави зробити висновок, що подальше залишення такого працiвника на роботi з обслуговуванням грошових i матерiальних цiнностей може призвести до втрати цих цiнностей. Пiдозра власника або уповноваженого ним органу не може бути пiдставою для вираження недовiри до працiвника.
Таким чином, для звiльнення працiвника за п.2 ст.41 КЗпП не обов'язково, щоб вiн своєми протиправними дiями завдав шкоду пiдприумству. Достатньо, щоб цими дiями створювалась загроза завдання такоє шкоди. Тому судова практика дотримууться думки, що сам по собi факт нестачi матерiальних цiнно-
272
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
стей при невстановленнi винних дiй матерiально вiдповiдальноє особи не у пiдставою для розiрвання з ним трудового договору в зв'язку з втратою довiр'я1.
Звiльнення в зв'язку з втратою довiр'я не у заходом дисциплiнарного стягнення, тому воно може бути здiйснено незалежно вiд притягнення особи до дисциплiнарноє вiдповiдальностi за вчинений проступок. В разi звiльнення на цiй пiдставi правила накладення дисциплiнарного стягнення не застосовуються.
Неправомiрнi дiє працiвника не обов'язково повиннi носити систематичний характер. Для звiльнення достатньо i одноразового порушення, що дау власнику або уповноваженому ним органу пiдставу розiрвати з працiвником трудовий договiр у зв'язку з втратою до нього довiр'я.
За втратою довiр'я може бути звiльнений з роботи також головний бухгалтер пiдприумства. Вiдповiдно до п. 23 Положення про органiзацiю бухгалтерського облiку i звiтностi в Украєнi, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 3 квiтня 1993 р. № 250, головний бухгалтер пiдписуу разом з керiвником пiдприумства документи, що у пiдставою для приймання i видання товаро-матерiальних цiнностей та коштiв, а також розрахунковi, кредитнi та фiнансовi зобов'язання, вiзуу господарськi договори. Зазначенi документи без пiдпису головного бухгалтера вважаються недiйсними i до виконання не приймаються. Вiдповiдно до цих повноважень головний бухгалтер у працiвником, який безпосередньо обслуговуу товарнi i грошовi цiнностi, i тому на нього поширюуться дiя п. 2 ст. 41 КЗпП.
Особи, трудовим обов'язком яких у виховання, повиннi бути не тiльки висококвалiфiкованими спецiалiстами, а й людьми високоє духовностi та моральних переконань, бездоганноє поведiнки в громадських мiсцях, на роботi i в побутi. Особистий приклад вихователя, його авторитет i високоморальна поведiнка мають виключно важливе значення у формуваннi впливу вихователя на молодь, усiх трудящих, становлять ту виховну силу, яку не можна замiнити нi пiдручниками, нi бесiдами на моральнi теми, нi системою заохочень i покарань. Працiвник, який виконуу виховнi функцiє, повинен постiйно слiдкувати за собою, вiдчувати, що його поведiнка перебувау пiд неослабним контролем тих, кого вiн виховуу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75