Роздiл IV. Суб'укти трудового права Украєни
93
РОЗДiЛ IV СУБ'тКТИ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЄНИ
 1. Поняття суб'укта трудового права Украєни
Головною потребою людини у праця. Вона потрiбна єй для нормальноє життудiяльностi, потрiбна як повiтря, єжа, сон, спiлкування. Щоб насолодитися вiдпочинком, треба спочатку вiдчути втому.
Застосовуючи працю, люди вступають у зв'язки один з одним. Цi зв'язки мiж людьми прийнято називати вiдносинами, що проявляються у рiзних сферах життя як форми взаумодiй або протидiй. Участь у цих зв'язках, тим бiльше, коли вони урегульованi нормами права, створюу для єх учасникiв певнi права та обов'язки. Визнання юридичних осiб або громадян носiями прав i обов'язкiв, надання єм певноє правосуб'уктностi, тобто надiлення суспiльно-юридичними якостями, що дозволяу єм брати участь у рiзних майнових, органiзацiйних, особистих немайнових правовiдносинах, перетворюу єх у суб'уктiв цих правовiдносин.
Суспiльнi вiдносини не можуть iснувати мiж абстрактними суб'уктами. Вони завжди у конкретними. Вiдносини, що складаються iз застосування працi, також виникають на базi конкретноє власностi. Тому суб'уктами цих вiдносин у першу чергу у власник, а також особа, яка застосовуватиме свою працю на базi цiує власностi.
Власнiсть у категорiую економiчною. Будучи урегульованою правовими нормами, власнiсть набувау форми права власностi, єє суб'уктами вiдповiдно до ст. З Закону Украєни <Про власнiсть> визнаються народ Украєни, громадяни, юридичнi особи та держава.
Власнiстю народу Украєни у єє нацiональнi багатства: земля, єє надра, повiтряний простiр та iншi природнi ресурси, що знаходяться в межах територiє Украєни, природнi ресурси єє континентального шельфу та виключноє (морськоє) економiчноє зони, основнi засоби виробництва в промисловостi, будiвництвi, сiльському господарствi, транспортi, зв'язку, житловий фонд, будiвлi та споруди, фiнансовi ресурси, науковi досягнення тощо.
Нацiональне багатство Украєни забезпечуу право кожного громадянина на одержання частки з суспiльних фондiв спожи-
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
вання, на соцiальний захист, зокрема у разi непрацездатностi та безробiття, а також право працюючого на особисту участь в управлiннi народним господарством.
Власнiсть виступау у формi державноє, колективноє, приватноє трудовоє та особистоє, всiм власникам забезпечуються рiвнi умови здiйснення своєх прав.
Основним суб'уктом права власностi на нацiональнi багатства Украєни у держава, якiй належить переважна бiльшiсть промислових пiдприумств, землi та товарне виробництво сiльськогосподарськоє продукцiє. Управлiння цiую власнiстю здiйснюють вiдповiднi галузевi мiнiстерства шляхом централiзованого керiвництва пiдприумствами i органiзацiями. Звiдси випливау потреба в удиному управлiннi з боку держави - повновладним власником удиноє централiзованоє з верху до низу системи державних органiв вiдповiдно до специфiки предмета управлiння.
Об'уднання пiдприумств в галузевi мiнiстерства дау змогу державi бiльш ефективно керувати впровадженням у виробництво передових технологiй, постачанням i реалiзацiую продукцiє, цiноутворенням, фiнансовою, кадровою полiтикою тощо.
За часiв М. Хрущова в Радянському Союзi була спроба децентралiзувати управлiння державною власнiстю, вiдiйти вiд галузевого i наблизитись до функцiонального та мiсцевого керiвництва. Однак потреба у централiзованому управлiннi державною власнiстю незабаром вiдкинула цю iдею.
Пiд час так званоє <горбачовськоє перебудови> знову були об'уднанi галузевi мiнiстерства, вiд чого пiзнiше також вiдмовилися, тому що при замiнi одного галузевого керiвника, яким у мiнiстр, декiлькома функцiональними вiдомствами виникала ймовiрнiсть, що виборнi посади мiсцевого органу державноє влади i управлiння, на територiє якого можуть знаходитися сотнi рiзногалузевих державних пiдприумств i органiзацiй, можуть замiщуватись людьми, якi не мають досвiду управлiння промисловим виробництвом. Усе це може призвести до гальмування економiчних реформ, сприятиме подальшому розтягуванню державного майна, його <прихватизацiє> системою мiсцевого самоврядування.
Окремi галузi народного господарства, такi як вiйськово-промисловий комплекс, енергетика, космонавтика, транспорт,
Роздiл IV. Суб'укти трудового правiє Украєни
зв'язок, взагалi мусять управлятися тiльки централiзовано на рiвнi держави. Цi галузi народного господарства повиннi мати удине i докладно регламентоване державне управлiння.
В iнших галузях народного господарства управлiння може бути бiльш демократичним. На рiвнi пiдприумств та органiзацiй воно може формуватися на базi вiльних ринкових вiдносин.
Власник за своєм розсудом володiу, користууться i розпоряджауться майном, може використовувати його для пiдприу-. мницькоє дiяльностi, на договiрних засадах мау право залучати |для виробничоє дiяльностi працю громадян, забезпечивши солильнi та економiчнi гарантiє, встановленi законодавством. ^' Використовуючи працю громадян, пiдприумства, установи, нiзацiє включають єх до трудового процесу, внаслiдок чого | набувають певнi права i обов'язки. Включення громадян |ру соцiальноє дiяльностi, а воно здiйснюуться шляхом ук-iйня трудового договору за певною спецiальнiстю, квалiфi-[iую або посадою з пiдкоренням правилам внутрiшнього тру-iдового розпорядку, надау громадянам нового правового стату-Е су - вони стають працiвниками: робiтниками чи службовцями.
Залучення громадян до працi обумовлене пристосованiстю i розвитком здатностi людини до працi, що необхiдна суспiльству. При цьому сучасний трудовий процес вимагау працi не поодиноких працiвникiв, а цiлих єх груп. Виникають трудовi колективи, якi також проявляють себе i беруть участь у рiзних сферах суспiльного життя: економiчнiй, соцiально-полiтичнiй, правовiй, морально-iдеологiчнiй, культурнiй та побутовiй. За наявностi цих видiв дiяльностi у колективi складаються вiдносини, суб'уктами яких виступау або колектив у цiлому, або певнi його складовi частини.
Якщо при цьому пiд вiдносинами розумiти будь-який суспiльний зв'язок окремого iндивiда, то сукупнiсть таких iндивiдiв також створюу в своєх зв'язках з iншими сторонами вiдносини, якi, будучи урегульованими нормами права, набувають форму правових вiдносин.
Таким чином, пiдприумство виступау не тiльки як суб'укт трудових вiдносин у зв'язку iз застосуванням працi, а й як господарська одиниця, де працiвники створюють особливий суб'укт права - трудовий колектив. Обидва цi поняття нероздiльнi:
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
96
пiдприумство неможливе без трудового колективу, а останнiй, в свою чергу, неможливий без наявностi засобiв виробництва, якими вiн користууться в процесi працi, без певноє органiзацiє трудовоє дiяльностi.
В свою чергу, трудовий колектив створюу своє органи та органiзацiє: профспiлковi органи, страйковi комiтети, товариськi суди, якi державою надiляються юридичними правами та обов'язками.
Отже, пiдприумство становить собою уднiсть двох сукупностей: засобiв'виробництва та працюючих. Як удине цiле воно у бiльш широким поняттям, що охоплюу i засоби виробництва, i людей, якi працюють iз застосуванням цих засобiв. Засоби виробництва створюють матерiальну базу виробництва, в той час як трудовий колектив у його живим органiзмом.
Розмежування пiдприумства i трудового колективу проявляуться в органах, що представляють кожну з цих сторiн. Пiдприумство представляуться власником або уповноваженим ним органом. Трудовий колектив представляуться радою трудового колективу, комiтетом пiдприумства або виборним профспiлковим органом. В разi виникненнi колективного трудового спору трудовий колектив може представляти страйковий комiтет. Вiдповiдно цi органи також виступають як суб'укти вiдносин, що виникають iз застосування працi у суспiльному виробництвi.
При колективнiй власностi єє суб'уктами виступають колективи орендарiв, колективнi пiдприумства, кооперативи, акцiонернi товариства, господарськi товариства, господарськi об'уднання, професiйнi спiлки, полiтичнi партiє, релiгiйнi та iншi органiзацiє та об'уднання. Право колективноє власностi здiйснюють вищi органи управлiння власника - загальнi збори, конференцiє, з'єзди, ради, правлiння тощо. Окремi функцiє по господарському управлiнню колективним майном вищими органами управлiння власника може бути покладено на створюванi ними органи.
Усi цi органи управлiння колективним майном в межах наданих єм повноважень володiють, користуються i розпоряджаються майном, можуть використовувати для трудовоє дiяльностi працю громадян, тому вони також виступають як суб'укти трудового права.
iндивiдуальна власнiсть також може використовуватись громадянами для пiдприумницькоє дiяльностi особисто або iз зас-
Роздiл IV. Суб'укти трудового права Украєни
97
тосуванням працi найманих працiвникiв. Для здiйснення виробничоє дiяльностi громадяни також можуть створювати пiдприумства, яким надауться статус юридичноє особи.
Таким чином, при всiх формах власностi власник особисто виступау як суб'укт трудового права. Але вiн може передавати належнi йому права певним своєм органам, уповноважуючи єх на проведення господарськоє та трудовоє дiяльностi. Крiм того, власник може створювати пiдприумства i органiзацiє, призначати певних осiб або органи для керiвництва цими пiдприумствами i органiзацiями. Створюванi власником пiдприумства i органiзацiє, посадовi особи, найнятi ним для керiвництва створюваними пiдприумствами i органiзацiями, виступають суб'укта-
жаййi!i"*права-
УДОВОГО права виступають також органи, що |, i контроль за дотриманням законодавства iфМiсбиодиства з технiки безпеки i вироб-iЙМ^ДО^Гiсих органiв вiдносяться вiдповiднi .._---_ МфЙйНi,'надiленi повноваженнями у своєй сферi дiяльностi, Мiсцевi державнi адмiнiстрацiє та ради народних депутатiв у межах вiдповiдноє територiє.
 2. Громадяни як суб'укти трудового права Украєни
Громадянином визнауться фiзична особа, яка володiу певним цивiльним статусом, тобто сукупнiстю обставин фактичного порядку, що характеризують цю особу як учасника юридичного спiлкування. Термiн <громадянський статус> досить широко застосовууться в цивiльному правi. Але вiн необхiдний також для визначення становища особи як суб'укта кримiнального, житлового, сiмейного, трудового права.
Складовими елементами, що створюють громадянський статус, у громадянство, стать, вiк, стан здоров'я, сiмейне становище, освiта, мiсце проживання, спецiальнiсть, квалiфiкацiя, зайнятiсть та iншi данi, що характеризують особу.
Громадянський статус визначау лише вихiднi позицiє громадянина в правовому спiлкуваннi. При цьому до статусу включаються такi риси та юридичнi характеристики, якi притаманнi саме цьому громадяниновi до вступу його у сферу конкретних правовiдносин.
За цивiльним статусом всi громадяни Украєни у рiвними. Але в природi немау двох громадян, якi були б абсолютно од-
.146
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
наковими за вiком, станом здоров'я, освiтою, спецiальнiстю i квалiфiкацiую.
При вступi громадянина у трудовi вiдносини кожний з елементiв його статусу обумовлюу саму можливiсть працевлаштування (наприклад вiк, стан здоров'я), визначау змiст роботи, що виконуватиметься (освiта, спецiальнiсть, квалiфiкацiя), або неможливiсть бути зайнятим саме на цiй роботi (судимiсть, стать тощо).
Реалiзувавши своу право на працю шляхом укладення трудового договору (ст. 2 КЗпП), громадянин набувау статусу працiвника. Для того щоб вступити в трудовi вiдносини, громадянин повинен досягнути вiку шiстнадцяти рокiв. У виняткових випадках за згодою одного з батькiв або особи, що його замiнюу, на роботу можуть прийматись особи, якi досягли п'ятнадцяти рокiв.
Для пiдготовки молодi до продуктивноє працi допускауться прийняття на роботу учнiв загальноосвiтнiх шкiл, професiйно-технiчних i середнiх спецiальних навчальних закладiв для виконання легкоє роботи, що не завдау шкоди здоров'ю i не порушуу процесу навчання, у вiльний вiд навчання час по досягненнi ними чотирнадцятирiчного вiку за згодою одного з батькiв або особи, що його замiнюу.
Саме з цього вiку громадяни Украєни набувають трудовоє правосуб'уктностi, тобто своєми дiями приймають на себе трудовi права та обов'язки.
Працiвники, тобто робiтники, службовцi та iншi категорiє працюючих, у найбiльш багаточисельною категорiую громадян Украєни. Вiд iнших категорiй громадян Украєни в юридичному розумiннi єх вiдрiзняу те, що вони перебувають у трудових вiдносинах з державними, кооперативними, громадськими пiдприумствами, установами, органiзацiями i у суб'уктами трудового права. Як закрiплено в ст. 1 КЗпП, законодавство про працю регулюу трудовi вiдносини всiх працiвникiв, сприяючи зростанню продуктивностi працi, полiпшенню якостi роботи, пiдвищенню ефективностi суспiльного виробництва i пiднесенню на цiй основi матерiального i культурного рiвня життя трудящих, змiцненню трудовоє дисциплiни.
Видiлення працiвникiв iз загальноє категорiє громадян визначау єх належнiсть до певноє соцiальноє групи, правовий статус якоє пiдпадау пiд регулювання окремоє галузi права - тру-
Роздiя IV. Суб'укти трудового права Украєни
дового права. Але правовий статус працiвника не може iснувати вiдокремлено вiд правового статусу громадянина. Обидва цi статуси спiввiдносяться як окреме i загальне. В трудових вiдносинах просто констатацiє правового статусу громадянина недостатньо. Цей загальний статус потребуу реальноє конкретизацiє, що здiйснюуться наданням громадянину додаткових прав i обов'язкiв, якi випливають iз вiдносин по застосуванню працi в суспiльному виробництвi.
Правовий статус працiвника, якого вiн набувау при прийняттi на роботу, дау можливiсть бiльш повно i всебiчно розкри-ТИ його становище як суб'укта трудового права. При цьому в [ правового статусу працiвника може проводитись дифе-iЦiЯ з урахуванням особливостей тiує чи iншоє групи пра-iриклад молодi спецiалiсти, молодi робiтники, тим-&ННi працiвники, сумiсники, iнженерно-технiчнi цо. Цi групи внаслiдок свого становища мають iудовий статус.
|ТВТус Працiвника тiсно пов'язаний з трудовою ЦМ ЯКОЮ визначауться сукупнiсть трудовоє пра-__ дiмдатностi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75