Законодавець послiдовно вiдстоюу право iнших, крiм професiйних спiлок, органiзацiй трудящих на участь в колективних переговорах i укладення колективних угод, а також право трудящих самим вирiшувати, якi органiзацiє представлятимуть єх iнтереси.
Колективна угода у нормативним актом, єє положення дiють безпосередньо i у обов'язковими для всiх суб'уктiв, що перебувають у сферi дiє сторiн. Одночасно вона у локальним актом, бо єє положення поширююуться на певне коло суб'уктiв, обмежене сферою дiє сторiн, якi пiдписали угоду.
Колективна угода у багатоплановим актом, оскiльки вона регулюу всi вiдносини на пiдприумствах, на якi поширюуться дiя угоди. Єє особливiстю у наявнiсть в єє змiстi нормативних i зобов'язальних положень. Нормативнi положення угоди являють собою сукупнiсть локальних норм з основних питань працi, єє оплати, умов i охорони працi, соцiально-побутових питань. Зобов'язальнi положення на вiдмiну вiд нормативних не мають
Роздiл V. Колективний договiр
145
загального характеру i полягають у виконаннi конкретних разових дiй, якими вичерпуються. Порiвняно з колективними договорами доля зобов'язальних положень в угодах значно менша.
Порядок укладення колективноє угоди у досить демократичним. Однiую з єє сторiн виступають уповноваженi представники трудящих, хоча єх участь в розробцi i укладеннi угоди опосередкована через єх представникiв.
Порядок ведення переговорiв, розробки проекту та укладення колективних угод майже не вiдрiзняуться вiд порядку укладення колективного договору. Сторони ведуть колективнi переговори, утворюють робочу комiсiю, яка готуу проект угоди, використовують прямi процедури для регулювання розбiжностей тощо. Але колективна угода на вiдмiну вiд договору не виноситься на схвалення трудовими колективами.
от, що уклали угоду, повиннi iнформувати громадян масовоУ iнформацiє про змiну угоди та хiд єє реа-,МГiОНальнi угоди пiддягають повiдомнiй ре-iрiЙИ.ЩМЩ Украєни в порядку, передбаченому ЯОрядок повiдомноє реустрацiє галузевих i УГОД, колективних договорiв, затвердженим по-йнету Мiнiстрiв Украєни вiд 5 квiтня 1994 р. № 225. . реустрацiя проводиться з метою забезпечення можливостi ДЛЯ врахування умов, що вмiщують угоди, пiд час розгляду трудових спорiв.
Колективна угода у строковим актом. Вона укладауться на визначений термiн i набирау чинностi з дня єi пiдписання представниками сторiн або з дня, зазначеного в угодi. ^ Угодою на державному рiвнi регулюються основнi принципи i норми реалiзацiє соцiально-економiчноє полiтики i трудових вiдносин. Зокрема, ст. 8 Закону Украєни <Про колективнi договори i угоди> передбачау включення в змiст угод гарантiй працi i забезпечення продуктивностi зайнятостi, мiнiмальних соцiальних гарантiй оплати працi, розмiру прожиткового мiнiмуму, соцiального страхування, умов охорони працi та iншi питання.
Структура Генеральноє угоди законодавче не визначена, тому це питання вирiшууться сторонами пiд час проведення переговорiв. Так, Генеральною угодою мiж Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни i профспiлковими об'уднаннями Украєни, що пiдписана 4 серпня 1995 р., передбачено 10 роздiлiв з рiзних питань, що
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
пов'язанi з трудовими вiдносинами. Генеральна угода на 1997- 1998 роки вмiщуу вже 11 роздiлiв.
Чинне законодавство i наука трудового права не дають визначення поняття колективноє угоди. З урахуванням наведених вище вiдправних позицiй можна визначити колективну угоду як строкову угоду, яка укладауться мiж власниками та органами, що уповноваженi представляти трудящих на державному, галузевому та регiональному рiвнях, про встановлення нормативних положень в сферi працi та соцiально-побутових питань, якi у обов'язковими для всiх суб'уктiв, що перебувають у сферi дiє сторiн, з метою врегулювання виробничих, трудових i соцiально-економiчних вiдносин i узгодження iнтересiв держави, трудящих i власникiв, а також уповноважених ними органiв.
 5. Колективнi переговори по укладенню колективного договору
В науцi трудового права серйозного дослiдження практики ведення колективних переговорiв не проводилось, оскiльки навiть термiн <колективнi переговори> чинним законодавством не вживався. Цей термiн в трудове право введений Законом Украєни <Про колективнi договори i угоди>, яким було визначено, що укладенню колективного договору передують колективнi переговори. Пiзнiше Законом Украєни вiд 15 грудня 1993 р. норма про проведення колективних переговорiв була включена до ст. 14 КЗпП.
Фактично колективнi переговори iснують ще до єх офiцiйного початку, оскiльки i власник або уповноважена ним особа, i представники трудового колективу готуються до проведення переговорiв, збирають необхiдну iнформацiю, визначають свою лiнiю поведiнки, тактику i стратегiю ведення переговорiв, у загальних рисах вирiшують коло питань, що будуть винесенi на переговори. Кожна iз сторiн готуу пакет аргументованих пропозицiй щодо структури i змiсту колективного договору. Цi пропозицiє передаються iншiй сторонi з метою єх попереднього вивчення, аналiзу, пiдготовки висновкiв.
Лiнiя поведiнки кожноє сторони визначауться досягненням внутрiшньоє погодженостi початкових позицiй. Таке погодження особливо важливе тодi, коли iнтереси членiв сторiн у багатогранними, що може викликати значнi розбiжностi. На переговорах сторона повинна бути згуртованою i мати вигляд удиноє. Особливо це стосууться представникiв трудящих. Перелiк
Роздiл V. Колективний договiр
вимог, що ними заявляються, мау вiдповiдати побажанням усiх членiв колективу: молодих i похилого вiку, квалiфiкованих робiтникiв i допомiжного персоналу, почасове оплачуваних i оплачуваних за продуктивнiстю працi, працiвникiв розумовоє та фiзичноє працi тощо. Цi вимоги повиннi бути сформульованi так, щоб задовольняти всiх працюючих.
Що ж до адмiнiстрацiє пiдприумства, то тут пануу принцип удиноначальностi. На державних пiдприумствах у можливiсть узгодити позицiю з вищим керiвництвом у порядку пiдлеглостi. До того ж керiвництво пiдприумства краще знау стан виробництва i вiльно використовуу оперативну iнформацiю.
Щоб досягти успiхiв на переговорах, сторони перш за все повиннi урегулювати рiзнi процедурнi питання, єм належним ЧИНОМ необхiдно визнати один одного уповноваженим висту-iменi сторони, яку вони представляють, заявити про ; переговори в певний час i у визначеному мiсцi, ЙЧi ВСЮ необхiдну документацiю, уточнити ^, 'Визначити тривалiсть переговорiв i врегу-
ового колективу переговори повинен вести одержав на це повноваження. Вiдповiдно до практики, ЩО iснувала в минулi роки, таким органом виступав профспiлковий комiтет пiдприумства. У даний час право на ведення колективних переговорiв може надаватись професiйним спiлкам чи єх об'уднанням в особi єх виборних органiв. Але право вести колективнi переговори може надаватись й iншим представницьким органам, наприклад радi трудового колективу, страйковому комiтету, якщо трудовий колектив висловився за надання ЄМ таких повноважень. Такi повноваження надаються загальними зборами трудового колективу або конференцiую його членiв шляхом голосування.
Якщо на пiдприумствi у кiлька професiйних спiлок чи iнших об'уднань або iнших уповноважених колективом представницьких органiзацiй, усi вони повиннi сформувати спiльний представницький орган для ведення переговорiв i укладення колективного договору.
У разi, коли профспiлковi та iншi представницькi органiзацiє не досягли згоди i не створили спiльний орган або не досягнуто згоди в роботi спiльного органу, загальнi збори трудового колективу вирiшують, кому надати переважне право на ведення переговорiв i укладення колективного договору.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Не допускауться ведення переговорiв i укладення колективних договорiв вiд iменi працiвникiв органiзацiями або органами, якi створенi чи фiнансуються власниками або єх уповноваженими органами, полiтичними партiями, радами пiдприумства.
Для ведення переговорiв будь-яка iз сторiн не ранiше як за три мiсяцi до закiнчення строку дiє колективного договору або у строк, визначений дiючим колективним договором, письмово повiдомляу iншу сторону про початок переговорiв. iнша сторона протягом семи днiв повинна розпочати переговори.
Ухилення осiб, якi представляють власникiв або уповноважених ними органiв чи профспiлки, або iнших уповноважених трудовим колективом органiв вiд участi в переговорах щодо укладення, змiни чи доповнення колективного договору, умисне порушення встановленого законодавством строку початку таких переговорiв або незабезпечення роботи комiсiй з представникiв сторiн тягне за собою накладення штрафу в десять мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати.
Власник або уповноважена ним особа повинна вести переговори з представниками трудового колективу у визначений час i у встановленому мiсцi. Вiн не повинен ухилятися вiд цього обов'язку, наприклад брати участь у переговорах без бажання досягти угоди, затягувати переговори, вiдмовлятися вiд пред'явлення будь-яких контрпропозицiй тим вимогам, що заявили представники трудового колективу.
Обов'язок вести переговори не створюу обов'язку погоджуватись з усiма вимогами iншоє сторони. На переговорах жодна iз сторiн не мау будь-якоє переваги. Тому предметом переговорiв може бути все, що не суперечить чинному законодавству i входить до кола iнтересiв трудового колективу.
Вiдповiдно до ст. 14 КЗпП колективний договiр може укладатися в структурних пiдроздiлах пiдприумства. Єх укладенню також передують колективнi переговори. Для успiшного єх проведення необхiдне чiтке розмежування компетенцiє сторiн на всiх рiвнях переговорiв, визначення сфери дiє i мiри норм та положень загального колективного договору на пiдприумствi в цiлому.
Для ведення переговорiв i пiдготовки проектiв колективного договору утворюуться робоча комiсiя з представникiв сторiн, надiлених вiдповiдними повноваженнями. Крiм представниць-
Роздiл V. Колективний договiр
ких сторiн до участi в переговорах можуть залучатися також спецiалiсти, експерти, запрошенi за домовленiстю сторiн.
Повноваження членiв комiсiє встановлюються вiдповiдними рiшеннями сторiн, якi ведуть переговори. Цi рiшення оформляються наказами, розпорядженнями, постановами тощо. Ними визначаються статус i права членiв комiсiє, порядок єх дiяльностi, встановлюються певнi гарантiє на час проведення переговорiв.
Мiнiмальнi гарантiє членiв комiсiє визначенi ст. 12 Закону Украєни <Про колективнi договори i угоди>. Передбачено, що особи, якi беруть участь в переговорах як представники сторiн, а також спецiалiсти, запрошенi для участi в роботi комiсiй, на перiод переговорiв i пiдготовки проекту колективного договору звiльняються вiд основноє роботи iз збереженням середньомiсячного заробiтку та включенням цього часу до трудового ста-я1у>вс1 витрати, пов'язанi з участю у переговорах i пiдготовкою проекту, компенсуються в порядку, передбаченому законодавством про працю або колективним договором.
Практика проведення переговорiв не може бути стандартизованою. Навiть за умови законодавчого урегулювання окремих питань iснують вiдмiнностi, обумовленi низкою чинникiв:
рiвнем органiзацiє виробництва, його технологiую, рiвнем об'уднаностi трудящих тощо. Тому порядок ведення переговорiв з питань розробки, укладення або внесення змiн до колективного договору визначауться самими сторонами i оформляуться протоколами.
Але в усiх випадках при проведеннi колективних переговорiв сторони повиннi дотримуватись принципiв соцiального партнерства, взаумноє довiри i поваги, розмежування прав, обов'язкiв i вiдповiдальностi сторiн; обов'язковостi ведення колективних переговорiв i широкоє участi трудящих у формуваннi колективного договору; рiвноправностi сторiн у внесеннi пропозицiй; обов'язкового врахування норм i положень, якi передбаченi Генеральною i галузевими угодами; урахування реальних можливостей матерiального, виробничого i фiнансового забезпечення зобов'язань, що приймаються.
Технiчна пiдготовленiсть колективних переговорiв залежить вiд того, чи завчасно власник або уповноважена ним особа забезпечить представникiв трудового колективу iнформацiую з питань, що обговорюються на переговорах. Чим бiльша су-
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
150
купнiсть питань, якi обговорюються, тим складнiше проходять переговори, перш нiж сторони досягнуть спiльноє згоди. iнформацiя, необхiдна для успiшного проведення переговорiв, повинна вiдноситись до соцiально-економiчного стану пiдприумства, оплати працi, обсягу прибутку та його розподiлу, iнших питань, що входять до змiсту колективного договору i у предметом переговорiв.
Якщо поширення частини цiує iнформацiє може завдати шкоди пiдприумству, єє надання може бути обумовлено зобов'язанням вважати єє певною мiрою конфiденцiйною, i учасники переговорiв не мають права єє розголошувати. Надання iнформацiє може визначатися угодою, укладеною сторонами, якi ведуть переговори, а в разi вiдсутностi угоди - за домовленiстю сторiн. Ненадання особами, якi представляють власникiв або уповноважених ними органiв чи профспiлки або iншим уповноваженим трудовим колективом органам, представникам трудових колективiв iнформацiє, необхiдноє для ведення колективних переговорiв, становить собою адмiнiстративне правопорушення i може призвести до накладення штрафу в п'ять мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати.
Законом не передбачауться обмеження тривалостi колективних переговорiв. Сторони можуть за домовленiстю самi визначити строки початку i закiнчення переговорiв i обумовлювати єх в регламентi проведення переговорiв. Вiдповiдно до ч. 6 ст. 10 Закону Украєни <Про колективнi договори i угоди> сторони можуть переривати переговори з метою проведення консультацiй, експертиз, отримання необхiдних даних для вироблення вiдповiдних рiшень i пошуку компромiсiв.
Переговори можуть також перериватися, якщо сторони не дiйшли згоди при обговореннi конкретних пропозицiй. У таких випадках складауться протокол розбiжностей, до якого заносяться змiст розбiжностей та пропозицiє сторiн про заходи, що необхiдно провести, причин, через якi не можна прийняти рiшення.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75