При розглядi таких клопотань на засiданнi профспiлкового комiтету перевiряуться дiйсна необхiднiсть у надурочних роботах, визначаються причини, що призвели до необхiдностi проведення надурочних робiт.
Дозвiл профспiлкового комiтету на проведення надурочних робiт повинен бути одержаний власником або уповноваженим ним органом до початку єх проведення. Тiльки у надзвичайних випадках, коли неможливо одержати попередню згоду профспiлкового комiтету, надурочнi роботи проводяться з наступним повiдомленням про них профспiлкового комiтету. До таких випадкiв слiд вiднести стихiйне лихо, аварiє, термiновi вантажно-розвантажувальнi роботи, неявку на роботу працiвника, який замiнюу iншого, на безперервних виробництвах.
На власникiв пiдприумств, або уповноваженi ними органи покладауться обов'язок вести облiк надурочних робiт кожного працiвника. Профспiлковi комiтети повиннi здiйснювати повсякденний контроль за додержанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про тривалiсть робочого часу i часу вiдпочинку, виявляти причини, що породжують надурочнi роботи, i добиватися вiд власника або уповноваженого ним органу вжиття заходiв щодо єх усунення.
Забороняуться залучати до надурочних робiт вагiтних жiнок i жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв. Жiнки, якi мають дiтей вiком вiд трьох до чотирнадцяти рокiв або дитину-iнвалiда, можуть залучатися до надурочних робiт лише за єх згодою. За згодою iнвалiдiв може здiйснюватись залучення єх до надурочних робiт за умови, що така робота не суперечить медичним рекомендацiям.
Надурочнi роботи не повиннi перевищувати для кожного працiвника чотирьох годин протягом двох днiв пiдряд i 120 годин на рiк. Компенсуються надурочнi роботи додатковою оплатою у розмiрах, що визначенi ст. 106 КЗпП. Компенсацiя надурочних робiт вiдгулом не допускауться.
{єРюдiл IX. Робочий час i час вiдпочинку
305
i>: Крiм надурочних робiт на пiдприумствах може проводитись ^чергування. Чергування - це перебування працiвника на пiдприумствi чи в установi пiсля закiнчення робочого дня, >у вихiднi та святковi днi для вирiшення невiдкладних органiзацiйних питань, що не входять до кола його службових обо-iВ'язкiв. Тому на працiвникiв, що залученi до чергування, не можуть покладатися обов'язки сторожiв, перевiрки перепусток при входi i виходi з пiдприумства чи установи, прибирання Примiщень, оформлення документацiє тощо.
,  5. Поняття вiдпочинку та його види
Вiдпочинок поряд з працею у основними соцiальними становищами, у яких людина перебувау все своу життя, за винятком дитячого вiку. Праця обов'язково повинна чергуватись з iiдпочинком. У той же час, щоб вiдпочивати, треба стомитися, * "Працювати.
1^' Пвд часом вiдпочинку слiд розумiти час, протягом якого робi-^твики i службовцi звiльняються вiд виконання трудових обов'язкiв '{'можуть його використовувати на свiй розсуд. Чинним законодавством про працю передбаченi такi види вiдпочинку: перерви в робочому днi; щоденний (мiжзмiнний) вiдпочинок; щотижневий безперервний вiдпочинок (вихiднi днi); щорiчнi неробочi (святковi) днi; щорiчнi вiдпустки.
Протягом робочого дня робiтникам i службовцям повинна бути надана перерва для вiдпочинку i харчування. Вона надауться, як правило, через чотири години пiсля початку роботи i тривау не бiльше двох годин. Мiнiмальна межа тривалостi перерви в законi не визначена. Тому правилами внутрiшнього трудового розпорядку i графiками змiнностi тривалiсть перерви встановлюуться вiд ЗО хвилин до однiує години. На безперервних виробництвах з трьохзмiнною роботою тривалiсть перерви може встановлюватись до 20 хвилин.
На тих роботах, де перерву зробити неможливо, працюючим надауться можливiсть прийняти єжу в будь-який час протягом робочого дня. Перелiк таких робiт, порядок i мiсце прийому єжi встановлюуться власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспiлковим комiтетом.
Перерви для вiдпочинку i харчування не включаються в робочий час, тому працiвники можуть використовувати єх на свiй розсуд, залишати на час перерви мiсце роботи. Разом з тим iснують перерви, якi включаються в робочий час. Таких перерв
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
306
декiлька. Вiдповiдно до ст. 183 КЗпП, матерям, якi мають дiтей вiком до пiвтора року, надаються, крiм загальноє перерви для вiдпочинку i харчування, додатковi перерви для годування дитини. Цi перерви надаються не рiдше нiж через три години тривалiстю не менше тридцяти хвилин кожна. При наявностi двох i бiльше грудних дiтей тривалiсть перерви встановлюуться не менше години кожна.
Строки i порядок надання перерв встановлюються власником пiдприумства або уповноваженим ним органом за погодженням з профспiлковим комiтетом i з урахуванням бажання матерi. Це означау, що перерви для годування дитини можуть приуднуватись до обiдньоє або об'уднуватись з обiдньою i переноситись на початок або кiнець робочого дня.
Тим робiтникам i службовцям, якi працюють у холодну пору року на вiдкритому повiтрi або в закритих неопалюваних примiщеннях, надаються спецiальнi перерви для обiгрiву i вiдпочинку. Строк i порядок надання цих перерв також визначаються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспiлковим комiтетом. На власника або уповноважений ним орган покладауться також обов'язок обладнати примiщення для обiгрiву i вiдпочинку працiвникiв.
Спецiальнi перерви для вiдпочинку, крiм обiдньоє, встановлюються вантажникам. Порядок єх надання визначауться правилами внутрiшнього трудового розпорядку.
Тривалiсть щоденного (мiжзмiнного) вiдпочинку працiвникiв, що працюють при органiзацiє роботи вахтовим методом, з урахуванням обiднiх перерв може бути зменшена до 12 годин. Не-довикористанi в цих випадках години щоденного (мiжзмiнного) вiдпочинку, а також щотижневого вiдпочинку, пiдсумовуються i надаються у виглядi додаткових вiльних вiд роботи днiв (днi мiжвахтового вiдпочинку) протягом облiкового перiоду.
При п'ятиденному робочому тижнi робiтникам i службовцям надаються два вихiднi на тиждень, а при шестиденному робочому тижнi - один вихiдний день.
Загальним вихiдним днем у недiля. Другий вихiдний день при п'ятиденному робочому тижнi, якщо вiн не визначений законодавством, встановлюуться графiком роботи пiдприумства, погодженим з профспiлковим комiтетом. Як правило, другий вихiдний день мау надаватись поряд iз загальним вихiдним днем.
На пiдприумствах, де робота не може бути перервана в загальний вихiдний день у зв'язку з необхiднiстю обслуговування
Роздiл IX. Робочий час i час вiдпочинку
307
населення (магазини, пiдприумства громадського харчування i побутового обслуговування, театри, музеє тощо), вихiднi днi встановлюються мiсцевими Радами народних депутатiв.
Якщо зупинення роботи на пiдприумствах неможливе з виробничо-технiчних умов або через необхiднiсть безперервного обслуговування населення, вихiднi днi надаються в рiзнi днi тижня кожнiй групi працюючих за графiком змiнностi. Цей графiк затверджууться власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспiлковим комiтетом.
Тривалiсть щотижневого безперервного вiдпочинку вiдповiдно до ст. 70 КЗпП повинна бути не менш як 42 години.
Робота у вихiднi днi вiдповiдно до ст. 71 КЗпП забороняуться. Залучення окремих робiтникiв i службовцiв до роботи у цi днi допускауться тiльки з дозволу профспiлкового комiтету пiдприумства i тiльки у виняткових випадках, що визначенi законодавством. Такими випадками визнаються: вiдвернення громадського або стихiйного лиха, виробничоє аварiє i негайного усунення єх наслiдкiв; вiдвернення нещасних випадкiв, загибелi або псування державного чи громадського майна; виконання невiдкладних, наперед не передбачених робiт, вiд негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота пiдприумства в цiлому або його окремих пiдроздiлiв; виконання невiдкладних вантажно-розвантажувальних робiт з метою запобiгання або усунення простою рухомого состава чи скупчення вантажiв у пунктах вiдправлення i призначення.
Цей перелiк виняткових випадкiв, коли допускауться залучення окремих робiтникiв i службовцiв до роботи у вихiднi днi, у вичерпним.
За наявностi виняткових випадкiв залучення робiтникiв i службовцiв до роботи у вихiднi днi провадиться за письмовим наказом або розпорядженням власника пiдприумства або уповноваженого ним органу. У ньому повинно бути зазначено, якi саме працiвники залучаються до роботи у вихiдний день i який iнший день єм надауться для вiдпочинку протягом найближчих тижнiв, чи за бажанням працiвникiв єм буде виплачена грошова компенсацiя.
При застосуваннi правових норм про вихiднi днi слiд мати на увазi, що не всiм працiвникам пiдприумств i органiзацiй надаються вихiднi днi у визначенi для цього виробництва днi. Для працiвникiв, зайнятих допомiжним обслуговуванням основно-
ОСОБЛИВА ЧАСТИШ
308
го виробництва (наприклад, для тих, хто здiйснюу планово-профiлактичний або iнший ремонт устаткування), виходячи з iнтересiв виробництва, вихiднi днi можуть надаватись в iншi днi робочого тижня, якi не збiгаються з днями вiдпочинку працiвникiв основного виробництва.
Для осiб, що поуднують виробничу роботу з навчанням, законодавством передбаченi додатковi неробочi днi. Так, для осiб, якi навчаються в середнiх загальноосвiтнiх вечiрнiх (змiнних) i заочних школах, в перiод навчального року в школах робiтничоє молодi надауться один додатковий вiльний день, а в школах сiльськоє молодi - два вiльних днi.
Робiтникам i службовцям, якi навчаються за вечiрньою i заочною формах навчання у вищих навчальних закладах, протягом 10 навчальних мiсяцiв перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних екзаменiв надауться при шестиденному робочому тижнi один вiльний вiд роботи день на тиждень для пiдготовки для занять з оплатою його в розмiрi 50 вiдсоткiв середньоє заробiтноє плати за основним мiсцем роботи, але не нижче встановленого мiнiмального розмiру заробiтноє плати.
При п'ятиденному робочому тижнi кiлькiсть вiльних вiд роботи днiв змiнюуться у залежностi вiд тривалостi робочоє змiни при збереженнi кiлькостi вiльних вiд роботи годин.
Керiвники пiдприумств мають право надавати протягом зазначених 10 мiсяцiв студентам i учням, за єх бажанням, додатково ще один-два вiльних вiд роботи днi на тиждень без збереження заробiтноє плати.
Додатковий вiльний день вiдповiдно до ст. 9 Закону Украєни вiд 23 червня 1995 р. <Про донорство кровi та єє компонентiв> надауться донорам за здавання кровi для лiкувальних цiлей. На органи охорони здоров'я, власникiв i уповноваженi ними органи покладауться обов'язок сприяти цьому акту високоє гуманностi з метою розвитку донорства. Власники пiдприумств або уповноваженi ними органи повиннi безперешкодно вiдпускати працiвникiв до установ охорони здоров'я в днi обстеження i здавання кровi.
В день здавання кровi або єє компонентiв, а також в день медичного обстеження працiвник, який у або виявив бажання стати донором, звiльняуться вiд роботи на пiдприумствi, незалежно вiд форми власностi, iз збереженням за ним середнього заробiтку. Донори з числа студентiв вищих навчальних закладiв
Роздiл IX. Робочий час i час вiдпочинку
309
Г. та учнiв професiйних навчально-виховних закладiв у зазначенi | днi звiльняються вiд занять.
Е Пiсля кожного дня здавання кровi або єє компонентiв, в | Тому числi у разi здавання єх у вихiднi, святковi та неробочi днi,
донору надауться додатковий день вiдпочинку iз збереженням i за ним середнього заробiтку. За бажанням працiвника цей день i може бути приуднано до щорiчноє вiдпустки або використано в [ iнший час протягом року пiсля дня здавання кровi чи єє компо-| нентiв.
| У Рйзiє коли за погодженням з керiвництвом пiдприумства, | командуванням вiйськовоє частини в день здавання кровi до-' i йор був залучений до роботи або несення служби, йому за ба-ЄЖанням надауться iнший день вiдпочинку iз збереженням за iЯим середнього заробiтку.
i ^i У разi здавання кровi у перiод щорiчноє вiдпустки ця вiдпу-Вттка подовжууться за вiдповiдну кiлькiсть днiв з урахуванням | Надання працiвнику додаткового дня вiдпочинку за кожний день | Здавання кровi.
i В день здавання кровi або єє компонентiв донор забезпе-| чууться безкоштовним снiданком та обiдом за рахунок коштiв | закладу охорони здоров'я, що здiйснюу взяття кровi або єє ком-Цпонентiв. У разi неможливостi забезпечення таким харчуван-ЄИЯм вiдповiдний заклад охорони здоров'я мау вiдшкодувати |донору готiвкою вартiсть вiдповiдних наборiв харчування.
До щорiчних неробочих (святкових) днiв вiдносяться:
1 сiчня - Новий Рiк;
7 сiчня - Рiздво Христове;
8 березня - Мiжнародний жiночий день;
1 i 2 травня - День мiжнародноє солiдарностi трудящих;
9 травня - День Перемоги;
28 червня - День Конституцiє Украєни;
24 серпня - День незалежностi Украєни;
7 та 8 листопада - рiчниця Жовтневоє революцiє.
Робота також не провадиться в днi релiгiйних свят:
7 сiчня - Рiздво Христове;
один день (недiля) - Пасха (Великдень);
один день (недiля) - Трiйця.
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
310
За поданням релiгiйних громад iнших (неправославних) конфесiй, зареустрованих в Украєнi, власники пiдприумств або уповноваженi ними органи надають особам, якi сповiдують вiдповiднi релiгiє, до трьох днiв вiдпочинку протягом року для святкування єх великих свят з вiдпрацюванням за цi днi.
У святковi днi дозволяуться проводити лише роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технiчнi умови (безперервно дiючi пiдприумства), роботи, що викликаються необхiднiстю обслуговування населення, а також невiдкладнi ремонтнi i вантажно-розвантажувальнi роботи.
Робота в святковий день оплачууться в подвiйному розмiрi. За бажанням працiвника, який працював у святковий день, йому може бути наданий iнший день вiдпочинку (вiдгул). Такий вiдгул надауться лише тим працiвникам, робота яких у святковий день не включауться до мiсячноє норми робочого часу. Якщо ж вона проводилася у межах мiсячноє норми, то вiдгул за таку роботу не надауться.
В разi надання вiдгулу робота у святковий день оплачууться в одинарному розмiрi.
 6. Трудовi вiдпустки
Всi громадяни, зайнятi суспiльно-корисною працею, незалежно вiд форм власностi i форм господарювання, якi перебувають у трудових вiдносинах i пiдлягають державному соцiальному страхуванню, мають право на одержання щорiчноє оплачуваноє вiдпустки.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75