Установка сантехники, советую всем
Це державнi службовцi, правове становище яких визначено Законом Украєни вiд 16 грудня 1993 р. <Про державну службу>. Вiдповiдно до ст. 1 цього Закону державною службою визнауться професiйна дiяльнiсть осiб, якi займають посади в державних органах та єх апаратi щодо практичного виконання завдань та функцiй держави.
Для державних службовцiв Законом встановлено 7 категорiй посад i 15 рангiв вiдповiдно до посади, рiвня квалiфiкацiє тощо, тобто фактично визначено чини. Тому це - чиновники, i саме цей термiн повинен застосовуватись при визначеннi працi цiує категорiє працюючих. Саме характер працi цих категорiй працiвникiв визначау соцiально-економiчний аспект мiсця i ролi працiвника в суспiльствi.
Трудове право тiсно пов'язане з iншими галузями права. Як трудовi вiдносини, що становлять частину життя суспiльства, не можуть бути вiдiрванi вiд цього суспiльства, так i трудове право, що регулюу цi вiдносини, не може бути вiдiрване вiд тiує системи галузей права, що регулюють iншi вiдносини суспiльства.
3. Суспiльнi вiдносини, що становлять предмет регулювання трудового права Украєни
Для того щоб з'ясувати предмет певноє галузi права, необхiдно встановити, що у об'уктом його регулювання, коло яких питань вiн охоплюу, яке мiсце, значення та роль цiує галузi в загальнiй системi права.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
16
Проблема предмета трудового права Украєни - проблема не абстрактна. В предметi проявляються тi сторони суспiльного життя, якi повиннi знайти вiдображення в правi, мають бути урегульованими в правовому порядку.
В основi життя людей завжди лежать потреби матерiального характеру. З метою досягнення того чи iншого результату люди вступають у вiдносини мiж собою. Це створюу в суспiльствi рiзноманiтнi соцiально-економiчнi вiдносини - майновi, особистi немайновi, адмiнiстративнi, трудовi, шлюбно-сiмейнi, фiнансовi та iн.
До предмета права входить не вся система суспiльних вiдносин. Оскiльки право пов'язане з волею, то до предмета права входять лише тi суспiльнi вiдносини, що носять вольовий характер. Цей характер предмета права обумовлений тим, що природа, взята поза зв'язком з людиною, не може самостiйно стати предметом уваги законодавця.
Характерною особливiстю права у те, що воно вiдображау тiльки сучаснi суспiльнi вiдносини. Не може регулюватись минуле, бо воно у незворотним. Те ж саме можна сказати й про майбутну. Його можна передбачити, уявити, але не урегулювати.
Реалiзуючи конституцiйне право на працю, громадяни Украєни мають можливiсть вступати в рiзнi суспiльнi вiдносини щодо застосування своує здатностi до працi. Обгрунтованiсть такоє системи правового регулювання рiзними галузями права вiдносин по участi в працi була в свiй час пiддана сумнiву деякими вченими, якi висловились за розширення предмета трудового права шляхом включення до нього вiдносин по участi в працi колгоспникiв. Була зроблена пропозицiя про вiднесення до предмета трудового права всiх правовiдносин, основним змiстом яких у суспiльнi вiдносини по працi.
Багато представникiв науки трудового права пiдтримували концепцiю <вузькоє сфери> дiє трудового права, стверджували, що ця галузь права регулюу працю лише робiтникiв та службовцiв. Праця в колгоспi у невiд'умною i при цьому важливою частиною правовiдносин по членству в колгоспi. Ця точка зору пiзнiше пiдкрiплювалась посиланням на Основи законодавства Союзу РСР i союзних республiк про працю, в ст. 1 яких вказувалось на те, що трудове право регулюу трудовi вiдносини <всiх робiтникiв i службовцiв>, а ст. З закрiплювала положення, що праця членiв колгоспiв регулюуться статутами колгоспiв, прий-
Роздiл i. Предмет трудового права Украєни
17
нятими на основi i вiдповiдно до Примiрного статуту колгоспiв, а також законодавством Союзу РСР i союзних республiк, що вiдноситься до колгоспiв.
Громадянам надауться реальна можливiсть займатися працею в рiзних формах: робота на державних пiдприумствах, в установах, органiзацiях; робота в кооперативних промислових i сiльськогосподарських пiдприумствах; iндивiдуальна трудова дiяльнiсть; робота на пiдставi цивiльно-правових договорiв тощо.
Поуднання з працею у такою загальною особливiстю бiльшостi вiдносин, що не дау ще можливостi визначити межi впливу норм трудового права на суспiльнi вiдносини по застосуванню працi. Ще в 50-х роках А.Пашерстник вiдзначав, що трудове право регулюу вiдносини по застосуванню працi громадян незалежно вiд форм власностi, з якою вона пов'язана, i галузi господарського управлiння або соцiально-культурного будiвництва, в якiй вона застосовууться.
У застосуваннi працi при кооперативних формах власностi, в тому числi й в колгоспах, у певнi особливостi, якi знайшли своу вiдображення в окремих законодавчих актах, що можуть i не вiдноситись до галузi трудового права. Так виникло колгоспне право, яке поряд з управлiнськими вiдносинами охоплювало регулювання вiдносин по застосуванню працi тiльки в колгоспах, але не в iнших кооперативних органiзацiях i навiть не в мiжколгоспних органiзацiях, хоч працiвник залишався членом колгоспу, що входив в мiжколгоспну органiзацiю.
З уведенням термiна <сiльськогосподарське право> для регулювання працi в сiльськогосподарському виробництвi до регулювання цiує галузi штучно стали вiдносити працю не тiльки колгоспникiв, а й iнших працiвникiв сiльськогосподарського виробництва, наприклад державних сiльськогосподарських пiдприумств, хоч праця в цих господарствах створюу саме трудовi вiдносини робiтникiв i службовцiв.
Праця громадян в державних сiльськогосподарських пiдприумствах регулюуться трудовим правом. Статутом колгоспу, як i статутами iнших кооперативних органiзацiй, можуть встановлюватись в межах, визначених законом, особливостi регулювання трудових вiдносин працюючих. Але це зовсiм не означау, що цi особливостi в правовому регулюваннi створюють окрему галузь права: колгоспне або сiльськогосподарське.
Тому в усiх^єипадках застосування правових норм до працюючих, в разi вЙi.ує'пЦi^тєрсобливостей, передбачених статутами
.*;^гєгг^
.-^^>"-"Єii,П(,>,,1 i1..
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
18
чи положеннями, що затверджуються у встановлених законом випадках i межах, повиннi застосовуватись норми трудового законодавства.
Встановлення вiдмiнностей в правовому регулюваннi працi робiтникiв та службовцiв i колгоспникiв проводилось, на нашу думку, в радянський перiод для посилення експлуатацiє колгоспного селянства, пiдтримання крiпосницькоє системи органiзацiє працi. В умовах здобуття Украєною незалежностi немау потреби зберiгати цi вiдмiнностi. Тому праця громадян, де б вона не застосовувалась, навiть на базi iндивiдуальноє приватноє власностi, повинна регулюватись удиною галуззю - трудовим правом, тим бiльш що Закон Украєни <Про пiдприумства в Украєнi> не перешкоджау застосуванню норм трудового законодавства на всiх видах пiдприумств.
Таким чином, об'уктом регулювання трудового права у суспiльнi трудовi вiдносини, змiстом яких виступау праця. Будучи урегульованими нормами права, суспiльнi трудовi вiдносини набувають форми правових вiдносин. Саме цi вiдносини становлять головну, найчисленнiшу групу вiдносин, що регулюються трудовим правом.
Проте предмет трудового права не тотожний з трудовими вiдносинами. Трудове право регулюу й iншi вiдносини, що безпосередньо пов'язанi з працею. В перiод переходу Украєни до ринкових вiдносин значною мiрою поширилися вiдносини по працевлаштуванню, якi передують трудовим вiдносинам. Таке передування не у обов'язковим, оскiльки трудовi вiдносини можуть виникнути i з безпосереднього волевиявлення сторiн про укладення трудового договору про працю як робiтника, так i службовця.
В рамках трудових вiдносин працiвник вступау у вiдносини з iншими працiвниками, якi працюють поряд. Створюються трудовi колективи, трудящi об'уднуються в професiйнi спiлки, що в iнтересах працюючих вступають у вiдносини з власниками пiдприумств, установ, органiзацiй або уповноваженими ними органами. Виникають колективнi правовi вiдносини, якi у похiдними вiд трудових вiдносин. Такi вiдносини створюються за участю робiтникiв i службовцiв в управлiннi виробництвом, при встановленнi умов працi, застосуваннi цих умов i законодавства про працю.
Виробництво матерiальних благ викликау виникнення вiдносин щодо єх розподiлу. Такий розподiл, коли вiн здiйснюуться
Роздiл i, Предмет трудового права Украєни
19
у формi заробiтноє плати, у елементом змiсту трудових правовiдносин. Але вiдносини щодо розподiлу iснують i тодi, коли конкретний працiвник через вiк, хворобу чи iнвалiднiсть тимчасово або постiйно не може виконувати своєх обов'язкiв.
Працiвник, тимчасово втративши працездатнiсть, матерiально забезпечууться за рахунок коштiв державного соцiального страхування тiльки за наявностi трудових правовiдносин, що при цьому не припиняються. Працiвник лише замiсть заробiтноє плати забезпечууться допомогою, розмiр якоє визначауться в залежностi вiд заробiтку, який вiн одержував ранiше.
На змiну трудовим правовiдносинам постiйно або на тривалий строк приходять пенсiйнi правовiдносини, якi також виникають залежно вiд трудовоє дiяльностi робiтникiв i службовцiв.
Таким чином, поряд з трудовими в галузi суспiльноє органiзацiє працi створюються вiдносини по працевлаштуванню, колективнi правовi вiдносини i вiдносини по соцiальному страхуванню i пенсiйному забезпеченню трудящих, якi також вiдносяться до предмета регулювання трудового права Украєни. Всi цi вiдносини групуються навколо трудових вiдносин, якi в данiй системi у головними.
Звiдси ми визначаумо, що предметом трудового права Украєни у суспiльнi трудовi вiдносини, якi виникають iз застосування робiтниками i службовцями здатностi до працi в суспiльному виробництвi, вiдносини по працевлаштуванню, колективнi правовi вiдносини i вiдносини по матерiальному забезпеченню робiтникiв та службовцiв в разi тимчасовоє або постiйноє втрати працездатностi.
Трудове право Украєни встановлюу порядок виникнення, змiни та припинення трудових вiдносин робiтникiв i службовцiв, мiру єх працi i мiру винагороди за працю, правила внутрiшнього трудового розпорядку пiдприумств, установ i органiзацiй, заохочення i дисциплiнарнi стягнення, правила охорони працi, порядок розгляду трудових спорiв i укладення колективних договорiв.
Система правовiдносин адекватна предмету права за умови, що право правильно вiдображау життя. Але це не означау, що предметом права у самi правовiдносини, хоч би тому, що предмет права незалежний вiд правових норм, а правовiдносини як фактичнi вiдносини, урегульованi правом, проявляються лише внаслiдок того, що iснуу право.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
20
4. Метод правового регулювання трудових вiдносин
У визначеннi галузi права важливе мiсце поряд з предметом належить методу правового регулювання. Пiд методом слiд розумiти спосiб, спецiальний правовий процес, за допомогою якого право впливау на суспiльнi вiдносини, встановлюються права i обов'язки, характер взаумовiдносин суб'уктiв, правовi засоби впливу в разi порушення прав i обов'язкiв.
Зовнiшньою формою права виступау правова норма, законодавство. Нормотворча дiяльнiсть держави становить необхiдну зв'язуючу ланку мiж фактичними суспiльними вiдносинами, умовами суспiльного життя, з одного боку, i правом, - з другого. Без волi держави не могли б з'явитися правовi норми або будь-якi iншi форми нормативних актiв. Реальна регулююча мiсiя права по упорядкуванню найбiльш важливих суспiльних вiдносин своую логiкою веде до пошукiв у правi власних устоєв як суспiльного явища.
Для трудового права Украєни метод визначауться нормативним регулюванням трудових вiдносин. За допомогою закрiплення у вiдповiдних правових нормах правомочностей i юридичних обов'язкiв фiксуються три первинних способи впливу на поведiнку людей: дозвiл, наказ i заборона. Разом з тим трудове право знау i такий спосiб, як рекомендацiя, який використовууться державними органами з метою надання можливостi власникам i уповноваженим ними органам самостiйно вирiшувати конкретнi питання з урахуванням побажань держави.
Дозвiл дау широку можливiсть сторонам самим встановлювати для себе суб'уктивнi права i брати обов'язки по виконанню певних трудових повноважень. Держава дозволяу громадянам вступати в трудовi вiдносини з досягненням 16-рiчного вiку, а з дозволу батькiв i осiб, що єх замiнюють, як виняток, - навiть в разi досягнення 15 рокiв. З метою пiдготовки молодi до продуктивноє працi допускауться прийняття на роботу учнiв загальноосвiтнiх шкiл, професiйних навчально-виховних i середнiх спецiальних навчальних закладiв, якi досягай 14-рiчного вiку, у вiльний вiд навчання час для виконання роботи, яка не завдау шкоди здоров'ю i не порушуу процес навчання (ст. 188 Кодексу законiв про працю Украєни'). Сторонам дозволяуться на свiй розсуд встановлювати строк трудового договору, передбачати неповну тривалiсть робочого часу, додатковi пiдстави припинення трудового контракту тощо.
Далi скорочено - КЗпП.
Роздiл i. Предмет трудового права Украєни
21
Наказ вмiшуу в собi iмперативнi засади, що у обов'язковими для обох сторiн трудових правовiдносин. Вони спрямованi на створення здорових i безпечних умов працi, регулювання працi жiнок, неповнолiтнiх, осiб з пониженою працездатнiстю, обмеження нiчних та надурочних робiт та в iнших випадках, коли у потреба встановити конкретнi вимоги, до яких прагне держава в трудових вiдносинах. При iмперативному способi дiяльнiсть сторiн не може суперечити положенням, що встановленi державою.
Норми про заборону також носять iмперативний характер. Забороняуться приймати неповнолiтнiх на певнi види робiт, жiнок - на пiдземнi роботи, звiльняти вагiтних жiнок i жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв, одиноких матерiв при наявностi дитини вiком до 14 рокiв або дитини-iнвалiда, крiм випадкiв повноє лiквiдацiє пiдприумства, установи, органiзацiє (ст. 184 КЗпП).
Фактичнi зв'язки мiж суб'уктами, коли єх вiдносини пiд впливом юридичних норм набувають форми правових вiдносин, - лише одна структурна частина предмета правового регулювання. Другу єє частину створюу те, що дiя методу правового регулювання не може бути обмежена лише впливом на поведiнку учасникiв правовiдносин, бо юридичний метод поширюуться перш за все на суб'уктiв права, якi можуть i не вступати в правовiдносини, але вiд цього єх поведiнка не буде виключена iз сфери дiє методу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75
Для державних службовцiв Законом встановлено 7 категорiй посад i 15 рангiв вiдповiдно до посади, рiвня квалiфiкацiє тощо, тобто фактично визначено чини. Тому це - чиновники, i саме цей термiн повинен застосовуватись при визначеннi працi цiує категорiє працюючих. Саме характер працi цих категорiй працiвникiв визначау соцiально-економiчний аспект мiсця i ролi працiвника в суспiльствi.
Трудове право тiсно пов'язане з iншими галузями права. Як трудовi вiдносини, що становлять частину життя суспiльства, не можуть бути вiдiрванi вiд цього суспiльства, так i трудове право, що регулюу цi вiдносини, не може бути вiдiрване вiд тiує системи галузей права, що регулюють iншi вiдносини суспiльства.
3. Суспiльнi вiдносини, що становлять предмет регулювання трудового права Украєни
Для того щоб з'ясувати предмет певноє галузi права, необхiдно встановити, що у об'уктом його регулювання, коло яких питань вiн охоплюу, яке мiсце, значення та роль цiує галузi в загальнiй системi права.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
16
Проблема предмета трудового права Украєни - проблема не абстрактна. В предметi проявляються тi сторони суспiльного життя, якi повиннi знайти вiдображення в правi, мають бути урегульованими в правовому порядку.
В основi життя людей завжди лежать потреби матерiального характеру. З метою досягнення того чи iншого результату люди вступають у вiдносини мiж собою. Це створюу в суспiльствi рiзноманiтнi соцiально-економiчнi вiдносини - майновi, особистi немайновi, адмiнiстративнi, трудовi, шлюбно-сiмейнi, фiнансовi та iн.
До предмета права входить не вся система суспiльних вiдносин. Оскiльки право пов'язане з волею, то до предмета права входять лише тi суспiльнi вiдносини, що носять вольовий характер. Цей характер предмета права обумовлений тим, що природа, взята поза зв'язком з людиною, не може самостiйно стати предметом уваги законодавця.
Характерною особливiстю права у те, що воно вiдображау тiльки сучаснi суспiльнi вiдносини. Не може регулюватись минуле, бо воно у незворотним. Те ж саме можна сказати й про майбутну. Його можна передбачити, уявити, але не урегулювати.
Реалiзуючи конституцiйне право на працю, громадяни Украєни мають можливiсть вступати в рiзнi суспiльнi вiдносини щодо застосування своує здатностi до працi. Обгрунтованiсть такоє системи правового регулювання рiзними галузями права вiдносин по участi в працi була в свiй час пiддана сумнiву деякими вченими, якi висловились за розширення предмета трудового права шляхом включення до нього вiдносин по участi в працi колгоспникiв. Була зроблена пропозицiя про вiднесення до предмета трудового права всiх правовiдносин, основним змiстом яких у суспiльнi вiдносини по працi.
Багато представникiв науки трудового права пiдтримували концепцiю <вузькоє сфери> дiє трудового права, стверджували, що ця галузь права регулюу працю лише робiтникiв та службовцiв. Праця в колгоспi у невiд'умною i при цьому важливою частиною правовiдносин по членству в колгоспi. Ця точка зору пiзнiше пiдкрiплювалась посиланням на Основи законодавства Союзу РСР i союзних республiк про працю, в ст. 1 яких вказувалось на те, що трудове право регулюу трудовi вiдносини <всiх робiтникiв i службовцiв>, а ст. З закрiплювала положення, що праця членiв колгоспiв регулюуться статутами колгоспiв, прий-
Роздiл i. Предмет трудового права Украєни
17
нятими на основi i вiдповiдно до Примiрного статуту колгоспiв, а також законодавством Союзу РСР i союзних республiк, що вiдноситься до колгоспiв.
Громадянам надауться реальна можливiсть займатися працею в рiзних формах: робота на державних пiдприумствах, в установах, органiзацiях; робота в кооперативних промислових i сiльськогосподарських пiдприумствах; iндивiдуальна трудова дiяльнiсть; робота на пiдставi цивiльно-правових договорiв тощо.
Поуднання з працею у такою загальною особливiстю бiльшостi вiдносин, що не дау ще можливостi визначити межi впливу норм трудового права на суспiльнi вiдносини по застосуванню працi. Ще в 50-х роках А.Пашерстник вiдзначав, що трудове право регулюу вiдносини по застосуванню працi громадян незалежно вiд форм власностi, з якою вона пов'язана, i галузi господарського управлiння або соцiально-культурного будiвництва, в якiй вона застосовууться.
У застосуваннi працi при кооперативних формах власностi, в тому числi й в колгоспах, у певнi особливостi, якi знайшли своу вiдображення в окремих законодавчих актах, що можуть i не вiдноситись до галузi трудового права. Так виникло колгоспне право, яке поряд з управлiнськими вiдносинами охоплювало регулювання вiдносин по застосуванню працi тiльки в колгоспах, але не в iнших кооперативних органiзацiях i навiть не в мiжколгоспних органiзацiях, хоч працiвник залишався членом колгоспу, що входив в мiжколгоспну органiзацiю.
З уведенням термiна <сiльськогосподарське право> для регулювання працi в сiльськогосподарському виробництвi до регулювання цiує галузi штучно стали вiдносити працю не тiльки колгоспникiв, а й iнших працiвникiв сiльськогосподарського виробництва, наприклад державних сiльськогосподарських пiдприумств, хоч праця в цих господарствах створюу саме трудовi вiдносини робiтникiв i службовцiв.
Праця громадян в державних сiльськогосподарських пiдприумствах регулюуться трудовим правом. Статутом колгоспу, як i статутами iнших кооперативних органiзацiй, можуть встановлюватись в межах, визначених законом, особливостi регулювання трудових вiдносин працюючих. Але це зовсiм не означау, що цi особливостi в правовому регулюваннi створюють окрему галузь права: колгоспне або сiльськогосподарське.
Тому в усiх^єипадках застосування правових норм до працюючих, в разi вЙi.ує'пЦi^тєрсобливостей, передбачених статутами
.*;^гєгг^
.-^^>"-"Єii,П(,>,,1 i1..
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
18
чи положеннями, що затверджуються у встановлених законом випадках i межах, повиннi застосовуватись норми трудового законодавства.
Встановлення вiдмiнностей в правовому регулюваннi працi робiтникiв та службовцiв i колгоспникiв проводилось, на нашу думку, в радянський перiод для посилення експлуатацiє колгоспного селянства, пiдтримання крiпосницькоє системи органiзацiє працi. В умовах здобуття Украєною незалежностi немау потреби зберiгати цi вiдмiнностi. Тому праця громадян, де б вона не застосовувалась, навiть на базi iндивiдуальноє приватноє власностi, повинна регулюватись удиною галуззю - трудовим правом, тим бiльш що Закон Украєни <Про пiдприумства в Украєнi> не перешкоджау застосуванню норм трудового законодавства на всiх видах пiдприумств.
Таким чином, об'уктом регулювання трудового права у суспiльнi трудовi вiдносини, змiстом яких виступау праця. Будучи урегульованими нормами права, суспiльнi трудовi вiдносини набувають форми правових вiдносин. Саме цi вiдносини становлять головну, найчисленнiшу групу вiдносин, що регулюються трудовим правом.
Проте предмет трудового права не тотожний з трудовими вiдносинами. Трудове право регулюу й iншi вiдносини, що безпосередньо пов'язанi з працею. В перiод переходу Украєни до ринкових вiдносин значною мiрою поширилися вiдносини по працевлаштуванню, якi передують трудовим вiдносинам. Таке передування не у обов'язковим, оскiльки трудовi вiдносини можуть виникнути i з безпосереднього волевиявлення сторiн про укладення трудового договору про працю як робiтника, так i службовця.
В рамках трудових вiдносин працiвник вступау у вiдносини з iншими працiвниками, якi працюють поряд. Створюються трудовi колективи, трудящi об'уднуються в професiйнi спiлки, що в iнтересах працюючих вступають у вiдносини з власниками пiдприумств, установ, органiзацiй або уповноваженими ними органами. Виникають колективнi правовi вiдносини, якi у похiдними вiд трудових вiдносин. Такi вiдносини створюються за участю робiтникiв i службовцiв в управлiннi виробництвом, при встановленнi умов працi, застосуваннi цих умов i законодавства про працю.
Виробництво матерiальних благ викликау виникнення вiдносин щодо єх розподiлу. Такий розподiл, коли вiн здiйснюуться
Роздiл i, Предмет трудового права Украєни
19
у формi заробiтноє плати, у елементом змiсту трудових правовiдносин. Але вiдносини щодо розподiлу iснують i тодi, коли конкретний працiвник через вiк, хворобу чи iнвалiднiсть тимчасово або постiйно не може виконувати своєх обов'язкiв.
Працiвник, тимчасово втративши працездатнiсть, матерiально забезпечууться за рахунок коштiв державного соцiального страхування тiльки за наявностi трудових правовiдносин, що при цьому не припиняються. Працiвник лише замiсть заробiтноє плати забезпечууться допомогою, розмiр якоє визначауться в залежностi вiд заробiтку, який вiн одержував ранiше.
На змiну трудовим правовiдносинам постiйно або на тривалий строк приходять пенсiйнi правовiдносини, якi також виникають залежно вiд трудовоє дiяльностi робiтникiв i службовцiв.
Таким чином, поряд з трудовими в галузi суспiльноє органiзацiє працi створюються вiдносини по працевлаштуванню, колективнi правовi вiдносини i вiдносини по соцiальному страхуванню i пенсiйному забезпеченню трудящих, якi також вiдносяться до предмета регулювання трудового права Украєни. Всi цi вiдносини групуються навколо трудових вiдносин, якi в данiй системi у головними.
Звiдси ми визначаумо, що предметом трудового права Украєни у суспiльнi трудовi вiдносини, якi виникають iз застосування робiтниками i службовцями здатностi до працi в суспiльному виробництвi, вiдносини по працевлаштуванню, колективнi правовi вiдносини i вiдносини по матерiальному забезпеченню робiтникiв та службовцiв в разi тимчасовоє або постiйноє втрати працездатностi.
Трудове право Украєни встановлюу порядок виникнення, змiни та припинення трудових вiдносин робiтникiв i службовцiв, мiру єх працi i мiру винагороди за працю, правила внутрiшнього трудового розпорядку пiдприумств, установ i органiзацiй, заохочення i дисциплiнарнi стягнення, правила охорони працi, порядок розгляду трудових спорiв i укладення колективних договорiв.
Система правовiдносин адекватна предмету права за умови, що право правильно вiдображау життя. Але це не означау, що предметом права у самi правовiдносини, хоч би тому, що предмет права незалежний вiд правових норм, а правовiдносини як фактичнi вiдносини, урегульованi правом, проявляються лише внаслiдок того, що iснуу право.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
20
4. Метод правового регулювання трудових вiдносин
У визначеннi галузi права важливе мiсце поряд з предметом належить методу правового регулювання. Пiд методом слiд розумiти спосiб, спецiальний правовий процес, за допомогою якого право впливау на суспiльнi вiдносини, встановлюються права i обов'язки, характер взаумовiдносин суб'уктiв, правовi засоби впливу в разi порушення прав i обов'язкiв.
Зовнiшньою формою права виступау правова норма, законодавство. Нормотворча дiяльнiсть держави становить необхiдну зв'язуючу ланку мiж фактичними суспiльними вiдносинами, умовами суспiльного життя, з одного боку, i правом, - з другого. Без волi держави не могли б з'явитися правовi норми або будь-якi iншi форми нормативних актiв. Реальна регулююча мiсiя права по упорядкуванню найбiльш важливих суспiльних вiдносин своую логiкою веде до пошукiв у правi власних устоєв як суспiльного явища.
Для трудового права Украєни метод визначауться нормативним регулюванням трудових вiдносин. За допомогою закрiплення у вiдповiдних правових нормах правомочностей i юридичних обов'язкiв фiксуються три первинних способи впливу на поведiнку людей: дозвiл, наказ i заборона. Разом з тим трудове право знау i такий спосiб, як рекомендацiя, який використовууться державними органами з метою надання можливостi власникам i уповноваженим ними органам самостiйно вирiшувати конкретнi питання з урахуванням побажань держави.
Дозвiл дау широку можливiсть сторонам самим встановлювати для себе суб'уктивнi права i брати обов'язки по виконанню певних трудових повноважень. Держава дозволяу громадянам вступати в трудовi вiдносини з досягненням 16-рiчного вiку, а з дозволу батькiв i осiб, що єх замiнюють, як виняток, - навiть в разi досягнення 15 рокiв. З метою пiдготовки молодi до продуктивноє працi допускауться прийняття на роботу учнiв загальноосвiтнiх шкiл, професiйних навчально-виховних i середнiх спецiальних навчальних закладiв, якi досягай 14-рiчного вiку, у вiльний вiд навчання час для виконання роботи, яка не завдау шкоди здоров'ю i не порушуу процес навчання (ст. 188 Кодексу законiв про працю Украєни'). Сторонам дозволяуться на свiй розсуд встановлювати строк трудового договору, передбачати неповну тривалiсть робочого часу, додатковi пiдстави припинення трудового контракту тощо.
Далi скорочено - КЗпП.
Роздiл i. Предмет трудового права Украєни
21
Наказ вмiшуу в собi iмперативнi засади, що у обов'язковими для обох сторiн трудових правовiдносин. Вони спрямованi на створення здорових i безпечних умов працi, регулювання працi жiнок, неповнолiтнiх, осiб з пониженою працездатнiстю, обмеження нiчних та надурочних робiт та в iнших випадках, коли у потреба встановити конкретнi вимоги, до яких прагне держава в трудових вiдносинах. При iмперативному способi дiяльнiсть сторiн не може суперечити положенням, що встановленi державою.
Норми про заборону також носять iмперативний характер. Забороняуться приймати неповнолiтнiх на певнi види робiт, жiнок - на пiдземнi роботи, звiльняти вагiтних жiнок i жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв, одиноких матерiв при наявностi дитини вiком до 14 рокiв або дитини-iнвалiда, крiм випадкiв повноє лiквiдацiє пiдприумства, установи, органiзацiє (ст. 184 КЗпП).
Фактичнi зв'язки мiж суб'уктами, коли єх вiдносини пiд впливом юридичних норм набувають форми правових вiдносин, - лише одна структурна частина предмета правового регулювання. Другу єє частину створюу те, що дiя методу правового регулювання не може бути обмежена лише впливом на поведiнку учасникiв правовiдносин, бо юридичний метод поширюуться перш за все на суб'уктiв права, якi можуть i не вступати в правовiдносини, але вiд цього єх поведiнка не буде виключена iз сфери дiє методу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75