Зате рацiональна поведiнка, навпаки, приводить до збiгу
результату дiє з мотивацiую. Психiчне здоровя присутну тодi,
коли людина дiу адекватно до мсти добитися реального резуль-
тату, i не лише правильно його прогнозуу, а й застосовуу адек-
ватнi засоби для його досягнення.

1.2.4. ХАРАКТЕРНi ОСОБЛИВОСТi
ПСИХОКОРЕКЦiЙНОГО ПРОЦЕСУ
В ГРУПi АСПН

Психокорекцiє в групi АСПН завжди притаманна орiунтацiя на
зясування глибинно-психологiчних передумов труднощiв спiл-
кування, породжуваних особистiсною проблемою. Для нас про-
блема набувау статусу особистiсноє, якщо вихiднi данi (тобто
необхiдна iнформацiя для єє розвязання) залишаються невиди-
мими для субукта, тобто ним не усвiдомлюються. Ось тому
Психокорекцiйний процес у групi АСПН з необхiднiстю вимагау
дослiдження несвiдомоє сфери психiки. АСПН - це навчання
глибинно-психологiчному аналiзовi одержуваного в групi пове-
дiнкового матерiалу. Це може бути: вербальна продукцiя, не-
вербальна, малюнкова чи топологiчнi моделi. Тому АСПН -
це в першу чергу навчання, а не тренування, бо в основу одер-
жуваних результатiв покладено точнiсть психодiагностики та
вмiння цiлiсного аналiзу поведiнковоє продукцiє.

Психокорекцiйний процес АСПН завжди вбирау в себе дос-
лiдницький аспект, що грунтууться на спiльнiй активностi клi-
унта й психолога, який веде групу. Цим вiдрiзняуться групова
психокорекцiя вiд традицiйних методiв, що ставлять за мету
донести готовi знання, втiлити Єх у практику. В групi ж АСПН
учасники оволодiвають дослiдницькими навичками аналiзу мо-
делi спiлкування, котре складауться в групi спонтанно й неви-
мушене.

Психокорекцiя в групi не передбачау навчання на абстракт-
них моделях, без спiввiднесеностi Єх iз досвiдом єє членiв. Воно
будууться на матерiалi кожного з учасникiв, породжуваному в
ситуацiє "тут i тепер". Аналiз попереднього досвiду вибувауться
шляхом його введення в групу через моделювання. Для цього
мiнiмiзууться подання сюжету й актуалiзууться спонтаннiсть i
свобода поведiнки.

Психокорекцiйний процес у групi АСПН зливауться з дина-
мiкою розвитку групи й iндивiдуальним пiзнанням несвiдомих
першопричин особистiсних проблем субукта.

На вiдмiну вiд соцiальне перцептивних груп тренiнгу, робота
в групi АСПН цiлком зорiунтована на пiзнання характеру осо-
бистiсних проблем членiв групи та дослiдження життувих пе-
редумов Єх формування. Робота з соцiально-перцептивними
моделями в АСПН пiдпорядковууться завданням i конкретним
цiлям iндивiдуально-особистiсноє психокорекцiє.

Психокорекцiйнi цiлi з самого початку визначаються лише
в загальному виглядi, Єх конкретизацiя вiдбувауться в ходi ро-
боти групи.

Психодiагностика в АСПН мас процесуальний характер i не
передбачау використання наслiдкiв формалiзовано-тестового
обстеження учасникiв до початку занять. Вона вiдповiдау ви-
могам багаторiвневостi та порцiйностi. Завдяки такiй психодi-
агностицi груповий процес набувау з часом керованого
характеру й цiлеспрямованостi, зорiунтованоє на забезпечення
iндивiдуально-неповторного психокорекцiйного результату для
кожного з учасникiв навчання.

Психодiагностичнi прогнози в групi АСПН зумовлюються
пiзнанням неусвiдомлюваноє логiки поведiнки, а не вербальне
вираженим змiстом проблеми; психодiагностика в групi АСПН
мас багаторiвневий, повздовжнiй характер i здiйснюуться в про-
цесi психокорекцiйноє взаумодiє психолога з учасни-
ками навчання, що не передбачау врахування якихось поза-
групових даних - чи то результатiв тестового обстеження, чи
побутово-службових вiдомостей про клiунта, а грунтууться на
логiцi його поведiнкового матерiалу. Найкращим у варiант, коли
учасники АСПН зустрiлися вперше, тобто не були знайомими
ранiше. Тодi у надiя на "стерильнiсть" зворотного звязку, на
його пiдпорядкованiсть груповим нормам та цiлям, а не на ком-
пенсацiю попереднiх образ. За таких умов пiдвищууться значу-
щiсть зворотного звязку та групових висновкiв, особливо якщо
вони психодiагностично точнi.

Говорячи про специфiку психокорекцiє в групi АСПН не
можна обминути такс питання, як роль i значення рiзноманiт-
них групових прийомiв, методiв, вправ та iн. В групi АСПН
використовуються деякi з лiтературно вiдомих вправ тренiнгу,
але Єхну психологiчне навантаження в АСПН набувау нового
смислу завдяки глибинi психологiчного аналiзу результатiв. По-
вздовжнiй (цiлiсний) аналiз повсдiнкового матерiалу в групi
АСПН вiдкривау можливiсть виходу на несвiдому сферу психiки
субукта, що не с поширеним для тренiнгових груп. Важливо й
тс, що в АСПН постiйно вiдбувауться винахiд "своєх" групових
вправ i прийомiв у ситуацiє "тут i тепер".



Велику роль у роботi групи АСПН вiдiграу психомалюнок.
Особливим здобутком с розроблена методика цiлiсного аналiзу
малюнкiв у комплексi виконаних тем.

Психокорекцiя в групi у своєй основi орiунтууться на пiзнан-
ня iндивiдуальноє неповторностi несвiдомого кожного
учасника навчання. Логiка несвiдомого зумовлюу когнiтивний
рiвень базових захисних диспозицiй.

Метод АСПН iз повним правом можна застосовувати з ме-
тою дослiдження особливостей "психологiчних захистiв".

Психокорекцiя в АСПН с багаторiвневою й базууться на
механiзмах позитивноє дезiнтеграцiє та вто-
ринноє iнтеграцiє на бiльш високому рiвнi
психiчного розвитку.

1.3. ОСОБЛИВОСТi

ПРОЦЕСУАЛЬНОЄ ДiАГНОСТИКИ
В ГРУПi АСПН

Загалом дiагностика походить вiд грецького слова - здатний розпiзнавати. Процесуальна психодiагностика
означау здатнiсть психолога розпiзнавати в процесi груповоє
корекцiє iндивiдуально-психологiчнi вiдмiтнi риси особистостi.
Стосовно процесуальноє психодiагностики ми передбачаумо си-
мультанне злиття в практицi психодiагностичного та психоко-
рекцiиного процесiв, Єхню багаторiвневiсть i динамiчнiсть.

Психодiагностичнi висновки в групi будуються на матерiалi
моделi, котра формууться в невимушенiй, спонтаннiй ситуацiє,
без наперед заданоє програми дiй учасникiв навчання. Адже
саме за таких умов вiдкриваються можливостi вивчення особ-
ливостей внутрiшньоє детермiнованостi дiй.

Процесуальнiй психодiагностицi, так само, як i психокорек-
цiє, що йде з нею в парi, завжди притаманна неповторнiсть
конкретно-семантичного аспекту. Як неповторна людина, з
якою проводиться психокорекцiиний процес, так само непов-
торними с й процес i результати психодiагностики.

Чим же зумовлюуться неповторнiсть психодiагностичних
висновкiвi Головними тут виступають зовнiшнi чинники й рiз-
ниця в активностi учасникiв навчання на рiзних етапах розвит-
ку групи. Це вимагау адекватних iнструментальних засобiв
психодiагностики. Особливостi процесуальноє психодiагностики
залежать вiд ступеня ригiдностi "захисних" тенденцiй iндивiда,
вiд ного психологiчноє готовностi до навчання й мотивацiйноє
сили та орiунтацiє на самозмiни, на оновлення свого способу
життя, бачення довколишнього свiту.

Неповторнiсть процесуальноє сторони психодiагностики по-
вязана з неповторнiстю конкретного складу групи та своурiд-
ностi особистiсних проблем учасникiв навчання.

Такий пiдхiд передбачау розвиток (спiльно з психологом)
психодiагностичних здiбностей клiунта й навичок самопiзнання.
В учасникiв АСПН виробляуться уважнiсть до будь-яких про-
явiв психiки, особливо до матерiалiзованих дiй, до розумiння
того, що немау "другосортноє" поведiнковоє "продукцiє", як не-
мау й неважливих емоцiйних станiв. Сам факт Єх виникнення
вже с значущим моментом. Але тiльки через пiзнання його
першопричин вiн може перетворитися в учбовий i сприяти пiз-
нанню та самопiзнанню.

Залучення учасникiв АСПН до самопiзнання вiдбувауться
неявне, "неспецiальне", а навчальний ефект досягауться на ла-
тентному рiвнi. Важливим с прийняття групових принципiв
роботи всiма учасниками (а не дотримання Єх лише керiвни-
ком). Не сприяу розвитковi Єхнiх здiбностей самодослiдження
та корекцiє.

Спiльним для всього психодiагностичного процесу у й те,
що професiонал-керiвник АСПН повинен дбати про розвязан-
ня водночас декiлькох завдань: злиття в одне цiле психодiаг-
ностики з психокорекцiую и мобiлiзацiую психодiагностичних
можливостей учасникiв навчання, Єхнiх здiбностей самокорек-
цiє.

Вибудова психодiагностичних гiпотез вiдбувауться поступо-
во на фонi постiйноє Єх перевiрки й уточнення. iнколи припу-
щення в групi дають i психокорекцiиний ефект, пiдвищують
сензитивнiсть у напрямi прогресивних самозмiн.

Може виникнути запитання, чи не наводимо ми людину на
хибний шляхi На це можна вiдповiсти так: когнiтивнi переду-
мови особистiсноє проблеми характеризуються iмперативнiстю,
яка визначау напрям поведiнки в бiльшiй мiрi, нiж тс припу-
щення, яке може висловити керiвник групи. Лише точна пси-
ходiагностика. несе в собi можливостi психокорекцiє.

Процесуальна психодiагностика в групi АСПН передбачау,
що психолог володiу теорiую питань особистiсного розвитку
субукта, що стосууться позитивноє дезiнтеграцiє, розумiння те-
орiє "психологiчних захистiв". З iншого боку, здiйснення проце-
суальноє психодiагностики не спирауться з самого початку нi на
якi конкретнi припущення, нi на якi клiше - класифiкацiє рис
характеру, типи особистостi, що зумовлювали б спрощенiсть
пiзнання й пiдготовку iндивiда пiд якусь наперед задану рамку,
штамп.

Процесуальна психодiагностика в АСПН будууться на мак-
симальному наближеннi до внутрiшньоє феноменологiє субукта,
до його бачення себе й оточуючих, до його розумiння проблем



i несвiдомих передумов труднощiв спiлкування. З огляду на це
в групi, як правило, не використовуються будь-якi поняття ака-
демiчноє психологiє, що передбачають знання "наперед",
знання "поза субуктом", знання, обтяженi оцiнними суд-
женнями в чорно-бiлих категорiях. Завдяки такому пiдходовi
ми можемо пiзнавати складнiсть взаумозвязкiв мiж свiдомою
й несвiдомою сферами субукта.

В процесi психодiагностики багато важить значущiсть подiє,
факту поведiнки для субукта, сила його емоцiйного сприйман-
ня, а не вiдповiднiсть академiчним схемам пiзнання. Тому ми
надзвичайно уважнi до будь-якого змiсту, що йде вiд клiунта -
чи то малюнок, чи розповiдь, чи емоцiйна реакцiя, чи iнтер-
претацiя. За таких умов для нас вiдкривауться можливiсть пiз-
нати логiку несвiдомого на поведiнковому матерiалi того чи
iншого учасника навчання, який пiддауться аналiзовi.

Ще одна iстотна особливiсть процесуальноє психодiагности-
ки полягау в тому, що єє висновки завжди вiдноснi, й ми не
прагнемо дати завершену картину особистостi "на даний мо-
мент"; залежно вiд аналiзованого матерiалу, а також вiд рiвня
розвитку групи та сензетивностi субукта складаються (або нi)
психодiагностичнi висновки.

1.4. ГРУПОВА ДИНАМiКА
ЯК ФАКТОР ПСИХОКОРЕКЦiЄ

Групова психокорекцiя вiдрiзняуться вiд iндивiдуальноє тим, що
в нiй присутнiй груповий ефект, який забезпечууться розвитком
стосункiв у групi в напрямi iнтеграцiє. Групова динамiка ката-
лiзуу психокорекцiйний процес тим, що допомагау реалiзувати
принцип багаторiвневостi в психокорекцiйнiй роботi, а це за-
безпечуу оптимальнiсть дозування психокорекцiйних впливiв,
поступальний розвиток зумовлюуться вiдповiдним характером
психокорекцiє й навпаки. Психологiчна корекцiя являу собою
психологiчний вплив на тi чи iншi структури з мстою повно-
цiнного розвитку й функцiонування особистостi. Корекцiя за-
стосовууться в рiзних формах людськоє практики (в педагогi-
цi, медицинi та iн.); елементи психокорекцiє присутнi навiть
у звичайному життувому спiлкуваннi, хоч не завжди цей про-
цес здiйснюуться в достатнiй мiрi усвiдомлено й цiлеспрямо-
вано.

Психокорекцiя в групi полегшууться тим, що виникау ат-
мосфера психологiчноє пiдтримки, захищеностi, психологiчноє
безпеки. Групова iнтеграцiя дау змогу вийти на глибшi рiвнi

позитивноє дезiнтеграцiє особистiсноє структури субукта. Гру-
повий ефект проявляуться у феноменi наслiдування, коли са-
морозкриття одних членiв групи iнiцiюу саморозкриття iн-
ших. Одним же з головних психокорекцiйних групових ефек-
тiв, на наш погляд, с можливiсть навчатися не лише на влас-
ному досвiдi, а й на досвiдi iнших через розвиток умiння
аналiзувати груповий матерiал. Тобто починають дiяти не ли-
ше механiзм наслiдування, а й iдентифiкацiя, катарсис, якi
створюють особливу робочу ауру. iнтеграцiя групи сприяу зни-
женню в учасникiв навчання тривожностi, напруженостi, по-
чуття психологiчноє загрози вiд присутнiх. iнтеграцiйнi
процеси в групi знижують прояви ситуативних захистiв i вiд-
кривають можливiсть дослiдження базових форм захисноє сис-
теми субукта.

Групова динамiка обуктивууться в психомалюнках, якi
учасники АСПН виконують щодня на тему: "Група сьогоднi".
Завдяки психомалюнковi всi динамiчнi аспекти розвитку групи
пiддаються рефлексiє ii художнiй матерiалiзацiє. Виконання ма-
люнка сприяу швидшому виявленню особистiсноє проблеми
субукта Самi малюнковi тексти являють собою психокорекцiй-
НУ цiннiсть i дають змогу тримати пiд контролем груповi й
iндивiдуально-особистiснi змiни.

Кожному, хто зорiунтований на професiйне опанування
мистецтва управлiння груповою психокорекцiую, в центрi уваги
треба мати головнi механiзми цього процесу: позитивну
дезiнтеграцiю i вторинну i нтеграцiю на
бiльш високому рiвнi розвитку. Якщо в груповому
вiдношеннi ми тримаумо в полi зору головним чином динамiку
iнтеграцiє групи, то в iндивiдуально-особистiсному - процес
позитивноє дезiнтеграцiє, який закономiрно приводить до iнте-
грацiє на вищому рiвнi розвитку. Але слiд памятати, що процес
iнтеграцiє групи вiдiграу лише допомiжну роль щодо цiлей пси-
хокорекцiє, а позитивна дезiнтеграцiя мау безпосередну вiдно-
шення до особистiсних змiн учасникiв навчання.

В iндивiдуально-особистiсному планi завданням керiвника
групи у забезпечення багаторiвневостi цих процесiв i Єх посту-
повий взаумоперехiд одного в одного, таким чином, аби
часткова позитивна дезiнтеграцiя змiню-
валася на часткову вторинну iнтеграцiю на
вищому рiвнi розвитку.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36