С.: Мабуть, це так, що сестра заважау.

П.: В чому заважауi

С.: Мабуть, у тому, щоб зi мною була людина протилежноє
статi, з якою можна було б створити сiмю.

П.: Цi перепони зовнiшнi, "за поведiнкою", чи у Вас са-

й о

мiн/

С.: У менi.

П.: Цей малюнок говорить, що найзначущiша для вас лю-
дина - Ви сама, що доводить також мал. 60, де Ви - в центрi,
i чоловiк, i жiнка Вас пестять, i на мал. 70, де Ви - крапля в
руках. Тодi малюнок "Я - iдеальна" можна уточнити: Ви хотiли
б, аби внутрiшня частина горiха була Вашою (вiрнiше, Вашою
разом iз сестрою), а батьки - шкаралупа.

С.: Так, це правильно.

Мал. 73 - "Звичайний психiчний стан мiй i близьких менi
людей"

С.: Хороший, спокiйний, доброзичливий стан.

224

Мал. 50 - "Людина, яку я люблю"

С.: Квiтка - це я, менi хочеться пiзнати людину, тому я
дивлюся "в неє", в глечик.

П.: Цей малюнок показуу, що Ви чекауте вiд неє жiночих
якостей (глечик + жiночий символ), щоб вона була такою, як
сестра, а Ви зазирауте туди. iнакше кажучи, пiдсвiдоме Ви
хотiли б уднання з людиною своує статi, бо глечик - жiночий
символ. Ваше Я й тут найвище, найзначушiше. Цс також може
порушити гармонiю Ваших взаумин з iншими людьми.

Мал. 52 - "Неiснуюча тварина"

С.: Це сiамськi близнюки, яким хочеться, мабуть, розiйтися,
вони заважають один одному.

П.: Голiвка з коронкою скорiше належить Вам, за аналогiую
з попереднiми малюнками. А пiднята вгору ручка, що символi-
зуу чоловiчу потенцiю, стосууться сестри, а опущена донизу -
Вас, Вам бiльш властивi жiночi риси.

С.: Так, я сестру уявляю праворуч.

П.: Про чуттуве уднання говорять i малюнки на тулубi -
"яйцеклiтинi", символи внутрiшнiх органiв. Таке уднання для
Вас бажане, але нездiйсненне (тема - "неiснуюча"). Й ступiнь
бажань уднання визначау ступiнь глибини порiзiв на соннiй
артерiє (мал. 67), саме Ваша уднiсть iз сестрою Вас так ранить,
створюу глибоке внутрiшну протирiччя, веде до психологiчноє
iмпотенцiє.

7.2. ПСИХОМАЛЮНКИ АНТОНiНИ

Антонiма - учасниця АСПН (1994 р.)
тету "Практична психологiя".

слухачка факуль-

Стснограма обговорення психо малюнкiв

Мал. 83 - "Сприймання близькими й iншими людьми моує
смертi".

П.: Це свiчка. Просування вниз. Чим бiльше вона горить,
тим бiльше вниз. Така послiдовнiсть.

Мал. 98 - "Як мене бачать батьки i як я бачу себе в
минулому".

А.: На цьому малюнку я хотiла показати, що була викинута,
наче пташеня з гнiзда. Всi до мене виявляли спiвчуття. Сестра
говорила, що мене завжди жалiли, а ЄЄ карали за мене. Стосунки
з оатьком не холоднi, хоча спiлкуумося з ним "на пiдвищених

15

Т. Яценко

225

тонах". Коли приєжджаю додому, вiн радiу. Всi прагнули завжди
мене пiдтримати.

П.: Де Ви на малюнкуi Впалиi А хто на деревii

А.: На деревi сестра. Точно не знаю.

П.: Знову вниз. Неначебто в дитинствi сталася фiксацiя стра-
ху смертi.

А.: Може це справдi сталося, коли у 9 рокiв на каруселях
мене вдарив "човник". Удар був сильним, а могло ж ударити по
головi. Цей випадок менi запамятався, начебто якась сила вря-
тувала мене.

П.: Факт падiння. Малюнок "Людина, якоє я боюся". Вона
це сама може вчинитиi

А.: Так. Це людина, про яку кажуть: "Кiт у мiшку". Може
нишком щось зробити.

Мал. 86 - " Людина, яку я не поважаю"

А.: Я не поважаю тих людей, котрi, коли Єм вигiдно, спiл-
куються з тобою, а коли нi - наче Єжак згортаються.

П.: Й до них не пiдступишсяi

А.: Так. Коли потрiбно попрохати що-небудь, вони вiдвер-
таються, "згортаються" (наче Єжак).

П.: Та ще й багато мас нiгi

А.: Так, цс щупальця.

Мал. 85 - "Людина, яку я не люблю"

А.: Це двоєстiсть. Людина, у якоє два обличчя. Я зразу по-
мiчаю таку людину.

П.: Але видно й те, й друге, тобто двi сторони. Може, Вам
не подобаються внутрiшнi суперечностi, якi у масцi прогляда-
ютьсяi

А.: Цс людина, котра по-рiзному дiу за певних обставин.
Володiу артистизмом. У потрiбний момент може сказати "по-
трiбне" слово. Двоєста людина.

П.: На цiн масцi все видно. Можливо, Вас зачiпау, що в собi
Ви почувауте подiбне, але приховууте. Людям показууте маску.
Для людей ця маска жовта, а iнша - те, що Ви ховауте, й не
любите, якщо цс хтось помiчау.

А.: Можливо. Коли малювала - iнший змiст вкладала.

Мал. 84 - "Людина, яку я люблю"

П.: Це Ваш чоловiкi

А.: Так.

П.: Ви малювали з любовю.

Мал. 90. - "Найбiльш значуща для мене людина"

А.: Цс моя донечка.

226

Мил. 83. Сприймання близькими й iншими людьми
моує смертi

Мал. 84. Людина, яку я люблю

15

Л/й.7. 107- Пiлях мого життя

Л/о.7. /Об. Моу минуле

П А що.цс за промiнцi, наче стрiлкиi Як вiд тепла, але
так, єє так чимось бережно огорнено, мовби у казцi.

А На неє йде тепло вiд батькiв, бабусi, дшуся. Може, пiд
.вiдомо й зробила рамку, щоб цс тепло не перегрiло п

П.: Ви вiдчувауте, що вона створюу оазис навколо себе,

неначебто обмежуу Ваш вплив.

П.: ож-iиЄ Вам неприумно, що хтось iше на неє впливау.
Хотiлося б, щоб був лише Ваш душевний вплив.

239

Мсi-i. iОЯ. Я йду назустрiч бiдi

Мил. 111). Сприймання щастя

Мил. 109. Снриимання нещастя

А.: Можливо. Я не довiряю свекрусi. Вона не була заiнтере-
сована в дитинi.

П.: У Вашому шлюбii

А.: Можливо.

П.: Живе вона з Вамиi

А.: Нi. В iншому кiнцi мiста. Й для неє була проблема прийти
побачити онуку. Повинна я нести дитину до неє.

Мал. 77. "Моя iдеальна сiмя"

А.: Це моя сiмя. Ми - не разом, i я, наче та "кульбаба".
П.: Але й в iдеальнiй сiмє тс, що й теперi У Вас велике
кохання до чоловiка. Кульбабу Ви все рiвно в iдеальнiй сiмє
малюуте. Тiльки розкриту. А тут начебто вiдцвiла. Але малю-
уте так само. Тобто Вам потрiбно докладати багато зусиль, щоб
було так, тобто як "кульбаба", а не iнакше, бо iнакше Ви будете
страждати. Ви дуже любите цю людину. Ось щось надломлене.
Як у пiснi; "Твоє слова - лише неправда, а я в любов Єх пере-

16

Т. Яценко

241

Л/с/л. ///. Сприймання близькими один одного

творюю...". Тобто Ви намагаутеся навiть дрiбницi (недоречнос-
тi) iдеалiзувати,- в iдеальнiй сiмє зявився такий собi надла-
мочок.

А.: Я хотiла показати в малюнку те, що ми повиннi бути
разом. Щоб усе було ближче до землi.

П.: Це вгорi чоловiк, дитина. Чому себе ставите нижче по
вiдношенню до чоловiкаi

А.: Вiн повинен бути вище.

П.: i Ви нахилилися над надломленим листком, начебто у

242

Вчс щось V Вас самоє надломлено. А там, де дитина, листок -

як опора. Вона буде рости, i листочок...

А.: Цс може говорити: що сталося - не змiниш.
П.: Тут у Вас у надломчик. Але Ви його все ж iдеалiзууте.

Хочете бачити його й там, в iдеальнiй сiмє.

Мал. 100 - "Радiсний день у сiмє"
А.: Народження дочки.

Мал. 108 - "Я йду назустрiч бiдi"

А.: Я говорила, що назустрiч бiдi треба йти сконцентровано,
таким ривком, як стрiла, щоб зразу подолати цю бiду... Раз i
назавжди.

П.: Привертау увагу те, що на цьому малюнку самоє бiди-то
немау. Коли у Вас вiдчуття бiди, можливо, Ви єє не бачитеi
Вiдбувауться диференцiювання, тому що у Вас все сконцентро-
вано на собi. Й може бути гiперболiзацiя власних сил. Можливо,
бiда там не така велика, але вiдбувауться така витрата й пере-
витрата енергiє на єє подолання. Адже "бiди" немау, а стрiлка
мiцна! Стрiлка начебто вiдломлена вiд чогось.

Мал. 103 - "Криза и вихiд iз неє""

А.: Тут я хотiла показати, що в кризовiй ситуацiє я намага-
юся схопитися за ниточку (допомоги).

П.: А що це за ниточкаi Вона в самiй собi чи зовнii Ваша
дитина чи щось iншеi

А.: Можливо... не знаю. Можливо, й кризи такоє не було.
Очевидно, все це надумане.

П.: Ви начебто нiчого тут не бачите, не диференцiюуте.

А.: Все абстрактно.

П.: Це вiдчуття кризи мовби туманом закривау Вам дифе-
ренцiацiю, розумiння ситуацiє, все вкрите мороком.

А.: Може, криза буде. Наприклад, сама собi вигадую.

Мал. 102 - "Сiмя в мою вiдсутнiсть"

А.: Я хотiла сказати, що я вiдiграю таку роль... Ми живемо
з батьками, сестра з чоловiком. i я у сiмє несу на собi значну
частину турбот.

П.: Де тут Виi А "нiжки" пiшлиi А звязуючий ланцюг
залишивсяi

А.: Так.

П.: Оригiнальне намальовано. Звязок тiсний, нiщо не пору-
шууться. Лише Єм доводиться щось нести на своєх ногах, а
звязок не порушууться.

1б

243

Мал. 82 - "Сприймання минулого, яке не можна випра-
вити"

А.: Я хотiла показати, що минуле, справдi, неможливо по-
вернути. Як пташку, що вилетiла з клiтки. Вона вже нiколи
не повернеться в це мiсце, тому що тут вона жила в неволi. Так
i минуле, якого вже не повернеш, не прокрутиш, наче кiно,
назад.

П.: Але тут у Вас видне бажання, щоб усе те, чого не можна
виправити, вiдiйшло геть, щоб це не турбувало Вас. i клiтка
залишауться вiдкритою, й залишауться пiря птаха.

А.: Неможливо пройти вiдповiдну частину життувого шляху,
не залишивши слiду. Звичайно, ти залишауш пiсля себе якийсь
слiд.

П.: Якби Ви так вiдобразили, що це минуле зi знаком "+" i
"-" одночасно. Вашi розповiдi про вiдєзд чоловiка вiдiграли тут
якусь рольi

А.: Його немау вже 5 мiсяцiв.

П.: Ви вiдчувауте себе мовби тс пiрячко, за яким мають
повернутися. Й чого це Вам здасться, що там десь краще, ос-
кiльки вiн вiдлетiвi Себе ж почувауте, наче в клiтцi.

А.: Може, в клiтцi тих правил, якi склалися вдома чи на
роботi.

П.: А звiдки клiткаi Що фiгурально вона означау. Начебто
вiдкрита, щоб можна було увiйти. Але те пiрячко не
може вiдлетiти саме. А це схоже на хвiстi (Праворуч пiд
клiткою).

А.: Нi, малюнок такий.

Мал. 96 - "Я - реальна. Я - iдеальна"

А.: Я першим зробила цей малюнок.

П.: Уявляю, бо iнтуєтивно вiдчула, що тут клiтка, а насправ-
дi ми бачимо, що клiтка на мал. 82.

А.: Можливо, я хотiла показати себе як бiлку в колесi, котра
безперервно перебувау в русi, дiу, кипить, як напружена.

П.: Але це Вам подобауться, тому що в iдеалi Ви намалювали
те ж саме. Фонтан - угору - вниз. Це теж процес, циркульо-
ваний. i знову таким камiнням обкладений, подiбно як на мал.
102. i знову падiння вниз. Тут у Ваше бажання, щоб те, що
вилетiло, повернулося. Тому це пiрячко теж падау вниз.

А.: Звичайно, якщо чоловiк звик до чогось, i з цим прожив
ЗО рокiв, то неможливо враз вiдмовитися вiд усього.

П.: Але менi здасться, що Вам хотiлось би цього птаха "при-
колоти" Цей хвiст начебто пiд клiтку потрапив i ненароком
намальований. Можливо, Ви не можете собi зiзнатися в тому,

244

шо хотiли б зупинити такi "вiдльоти"... Але боєтеся, що птах
тодi втратить (якщо залишатиметься) тi барви, якi зображенi
на тлi сонця.

А.: Не можу дати нiякоє реакцiє.

Мал. 91 - "Мiй звичайний день"

А.: Я не змогла нiчого кращого придумати, як таку дiаграму.
Показати, як до кiнця дня заряджаюсь, а потiм несвiдомо по-
ринаю в сон.

П.: Знову внизi

А.: Вниз. Справдi, мене щось туди тягне.

П.: Тодi зрозумiло, що тут постау: в минулому у позитивне
й негативне ("+" i "-"). Справдi, не виключено, що Ваш вибiр
упав на чоловiка, який то вiдлiтау, то прилiтау. Бо ця модель
у Вас закладена; тобто ця модель у спрощеному виглядi iлю-
струу життя або смерть. Тому вiдєзд коханого чоловiка - цс
такс падiння вниз. Потiм - приєзд, повернення, тобто знову
пiдйом. Цс як фонтан.

А.: Можливо, якби вiдєзди чоловiка вiдiгравали не таку для
мене роль, то навiщо б я вiдпускала його! Вiн же не перший рiк
вiдєжджау.

П.: Для Вас, можливо, важливий саме цей процес: вiдходу-
приходу. На малюнку вiн у центрi, в iдеалi. Малюнки показу-
ють: якщо Ви будете разом, то у небезпека, що вiн станс таким
птохом, який, потрапивши в клiтку, може втратити своє барви.
Ось вiд чого практична психологiя мау застерегти Вас. Тому що,
з одного боку, може бути прагнення, щоб вiн був тут, а коли
вiн буде - станс занадто важко.

А.: Щоб був i нi. Тут, зi мною, з дитиною. Але щоб батьки -
я не згодна. Як мiж двома вогнищами. У мене вдома - три
сiмє. 1 вашим, i нашим. Можливо, цс й вiдбилося на малюнках.
iще залежить i вiд чоловiка: який у нього характер, чи пiдда-
уться спiлкуванню... А в нас удома всi з характерами, в усiх
своу "Я", тому дуже важко.

П.: Чому цi кружальця поступово теплiшають, стають при-
умнимиi

А.: Можна сказати, що я до кiнця дня стаю такою. На межi...
Тiльки б до подушки...

Мал. 80 - "Чоловiк, жiнка i я"

А.: Спочатку я не знала, що малювати, але потiм зрозумiла.
Не знала, як пiдписати малюнок, що вгорi.

П.: Ви майстерно намалювали. Ноги й волосся одночасно.
i помiтно - хвостик, i клiтка була на хвостику. А тут - i
жiнка своєми ногами неначебто топче. Хоча за iншими малюн-

245

ками цього не скажеш. Примiром; кульбаба намальована мен-
шою.

А.: Я хотiла показати, що в менi бiльше жiночого, вiдчуваю
себе жiнкою. Це - вiд природи, верховенство жiночого над
чоловiчим... Я тут подовжила чоловiчу сЬiгуру.

П.: Ви вийшли iз надр батькаi..

А.: Хоча вiн мене й дуже любить, але стосунки прохолоднi.
Вiн - наче камяна брила, не може висловити свого тепла.

П.: Але тут чоловiк теж намальований без рук, без дiй,
неактивний, як брила.

А.: Може, повторюуться маскаi

П.: Це як Ваша маска. Ви закривауте той бiк, де у сльозинка,
а iншим людям демонструуться ця сторона. Якщо дiагностика
правильна, то далi в малюнках ми цс побачимо.

Мал. 105, 106 - "Моу майбутну". "Моу минуле"

А.: Я обуднала цi малюнки.

П.: Минуле складне. Тут лабiринт. Але лабiринт неначебто
не для Вас. Десь Ви його спростили, бо Ваша перевага в тому,
що й у найскладнiшому лабiринтi Ви знаходите спрощений ви-
хiд. 1 Ви не можете вiдмовитися вiд цього лабiринту. Але май-
бутну для Вас бiльш ясне. Ви зможете його самi зрозумiти.

А.: Далi моу життя не буде iдеальним. На шляху будуть
перепони, тобто не буде позначень на цiй дорозi. Але менi
хочеться, щоб було набагато краще, нiж минуле. Простiше...

Мал. 95 - "Драматична полiя мого життя"

П.: Що цс за фiгурка такаi

А.: Це боксерська груша й рукавичка. Я хотiла сказати, що
кожна подiя, яка для мене неприумна - це удар, та ще й
сильний, боксерською рукавичкою.

П.: Але при цьому вона (груша) рухауться й стау на своу
мiсце. Цiкаво, що Ви все цс спрощууте. Спрощууте тому, що
удари цi несерйознi, лише тренерськi. Тобто, де складно - то
Ви спрощууте.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36