Наприклад, дiвчинка жила з матiрю й перiодично
(таумно вiд матерi) зустрiчалася з батьком. Життя єє склалось
так, що вона покохала людину, старшу за вiком. Мати постала
проти цього, й тому зустрiчi дiвчини з коханою людиною, так
само, як i з батьком, теж стали таумними.

Ця ситуацiя досить переконливо показуу, чому тенденцiя
"назад" не фiксууться у свiдомостi, чому iнфантильнi порухи
викликають почуття сорому, й тому Єхня дiувiсть важко визна-
чауться. Психолог-практик повинен розумiти, що тенденцiя "до
психологiчноє смертi" iiде завжди поряд з iншою тенденцiую -
"до життя", яка маскуу першу - вона для нас у непомiтною.

Сила маскувальних функцiй "смертi" життям, без сумнiву,
знаходить вираження в усiх теорiях про потойбiчне життя. Крiм
того, наше несвiдоме поводиться як дитина й не дау до кiнця
повiрити у власну смерть як факт. Усе це пiдводить до висновку,

Бувають ситуацiє, коли малюнки розкривають бажання людини "бути
народженою батьком".

176

що в свiдомостi людини провiдна роль належить тенденцiє до
цття - iнстинкт самозбереження. Суперечнiсть мiж двома
тенденцiями може загострюватися, Єхнiй баланс порушууться,
й тодi субукт може переходити в "з о н у ризик у ".

Яскравi свiдчення цих положень можемо знайти в малюн-
ках.

6.5.1. АНАЛiЗ ЕМПiРИЧНОГО

МАТЕРiАЛУ

Розглянемо малюнки шкiльного психолога Юрiя
(29 рокiв), який навчався в групi АСПН при Одеському iнсти-
тутi пiдвищення квалiфiкацiє вчителiв. Ми не маумо змоги пред-
ставити тут усi його малюнки, але навiть кiлька (мал. 29-35)
можуть зацiкавити поуднанням мортидiознпх та лiбiдiозних
проявiв. Так, з одного боку бачимо обожнювання жiнки, єє iде-
алiзацiю (мал. 29): нiмб i промiнчики сонця, що вказують на
злиття даного зображення iз сонцем - "матiрю". З iншого ж
боку - поуднання цього зображення зi смертю (мал. 32).

коханоє жiнки, вiдокремлена вiд надгробка

Важливо звернути увагу, що плита iз зображенням фiгурки
коханоє жiнки, вiдокремлена вiд надгробка, на якому симво-
лiчно зображений сам Юрiй: це i хрест, i меч одночасно (мал.
32 i 33). В збiльшеному виглядi можемо побачити цс зображення
на мал. ЗО за темою "Драматична подiя мого життя". Тут по-
уднанi й хрест, i Христос, i меч. Загалом цей малюнок iлюструу
уднання лiбiдiозноє та мортидiозноє енергiє. Малюнки засвiдчу-
ють тенденцiю "ч уре з м орт i! до до л i б iд о ". Кiнчик меча
на мал. ЗО, пiсля того як проткнув серце, оживився - чорний
колiр змiнився на синiй.

Мечi бачимо й на мал. 31 i 33. "Людського лику" вони на-
бувають у темi "Драматична полiя", де меч схожий на той, що
зображений на надгробнiй плитi (мал. 32). Меч - у фалiчним
образом, i цим пояснюуться змiст мал. 31 як бажане уднання з
тобуйованою фiгуркою - "голубкою". Але все це - на тлi
смертi. Тiнь смертi бачимо и на мал. ЗО, 31, 33. В мал. 34 вона
теж присутня: вихiд iз кризи автор мислить собi пiд водою.
Проте тут виражено й труднощi уднання з "голубками" (замi-
щеннями), й цс природно, бо "сам у собi несу конфлiкт, несу
боротьбу та суперечнiсть з iншим чоловiком-батьком" (мал. 33,
меч злiв;! трохи бiльший - це батько, як пояснив Юрiй, пра-
воруч менший меч-це Юрiй). Автор витлумачив зображення
так: "що я несу вiд батька й у чому хочу ствердитися сам".

Проте мал. 33 i 35 водночас показують, як у Юрiя форму-

Що оносередконано вказуу на табунонанiсть уднання.

Не маумо змоги iю.iаiи в кольорi.

12 - Т. Яценко

Мал. 29. Людина, яка не iснуу

Мил. ЗО. Драматична
подiя мого життя

Мал. Зi. Конфлiкт

Мал. 32. Сприймання
минулого, яке не мож-
на виправити

Мал. 33. Як я бачу
сам себе

Мал. 34. Криза й
етапи виходу з неє

Мал. 35. Як мене бачать
батьки

сться комплекс неповноцiнностi. Меч,
що належить Юрiю на мал. 35, менший,
та частина голови, що справа (з боку
"меча - Юрiя") - темна. Напевно, це
викликане почуттям провини, "само-
осудом". Цьому може сприяти нсусвi-
домленс тяжiння до матерi. Голова на
мал. 33 зображена так, що схожа на
образ жiночоє статi (пiхву). Водночас
мечi проходять на рiвнi очей (око - теж
жiночий фалiчний символ). Важливим
у той момент, шо мечi не "входять" в
очi, а символiзують лише потенцiйну можливiсть чуттувого уд-
нання. Причому логiка така: "Я з батьком на рiвних" (адже два
ока), але можливостей у Юрiя менше (око на темному фонi
вужче), а бiля батька - ширше. Кольори правоє частини голови
темнi, що вказуу на песимiстичне ставлення до себе.

Поуднанням чоловiчоє й жiночоє символiки цiкавий мал. 33:

голова - жiночий символ, меч, сам по собi, - чоловiчий фа-
лiчний символ, але вiн фактично символiзуу уднання з жiно-
чiстю, якщо врахувати, що його ручка зображуу голубку
(жiнку, матiр). Семантика цього фрагмента дуже багатомiрна:

"Я не хочу конфлiктувати з батьком"; "Ми схожi i нас уднау
мати"; два мечi перехрещуються (мовби приховано за намальо-
ваною голiвкою) - цс може бути конфлiкт iз батьком. А може
також означати й гомосексуальнi тенденцiє, якщо врахувати
iдентифiкацiю Юрiя з матiрю (мал. 35). Разом iз цим iснуу
тяжiння до матерi - "бо я хочу зайняти мiсце батька". Доказом
наявностi такого нсусвiдомлсного бажання Юрiя у мал. 35 -
"уднання з голубкою".

Конфлiктнiсть чуттувих стосункiв iз жiнкою фактично за-
свiдчуу мал. 31. єхню залежнiсть вiд iнфантильного досвiду Едi-
пового порядку демонструу та ж сама символiка - голубка i
меч (мал. 31). Бiля рота фалiчний жiночий символ) бачимо
чорне - це страхи Юрiя. його ревнощi. Оскiльки жiнка (голуб-
ка) у замiщенням матерi, то природно, що стосунки з нею досить
напруженi й конфлiктнi. Малюнки показують тенденцiю до си-
ли: "я повинен бути сильним, бути над" (мечi по всiх ма-
люнках - над...). i тому в стосунках iз замiщенням "матерi-
голубки" (мал. 31) проявляуться "вимушена" жорстокiсть,
яка маскуу внутрiшнiй конфлiкт i виводить його назовнi в мор-
тидних тенденцiях.

Прояв жорстокостi робить мiсце iнцсстуозного обукта недо-

Ф а лiчи й й - той, що стосууться заплiднюючого як чоловiчого, так i
iночого органа розмноження.

12

179

торканним, святим. Такi тенденцiє тлумачаться через процес
iдентифiкацiє: "Це моє риси неперевершеностi й недосяжностi".
Цс вiдповiдау генеральному механiзмовi "захистiв": "вiд слаб-
костi - до сили". Вся драматичнiсть малюнкiв проявляуться в
тенденцiях: "угору" (мал. 29, 34, 35) i "вниз" (мал. ЗО - 32,
34). Тут ми виходимо на тенденцiю до психологiчноє смертi
("вниз").

Продовжуючи аналiз, можемо знайти психологiчне обрун-
тування такого "негативного" уднання з жiнкою в амбiвалент-
ностi почуттiв до матерi. Перш за все, в тому, що iдеалiзований
образ потрапляу в тему "не iснуу" (мал. 29). А хотiлось би, щоб
iснував, i вже у потреба шукати образи-замiщення, щоб задо-
вольнити потаумнi бажання. Образ пташки (мал. 29) створено
сiрим, i вiн затуляу сонце. Цю розбiжнiсть почуттiв скрашуу
нiмб, але вiн водночас у й символом того, що стоєть вище над
голубкою (поза нею й над нею) - це те, до чого прагне автор.

Серед малюнкiв Юри у один, який яскраво iлюструу деструк-
тивнi наслiдки Едiповоє ситуацiє. Його тема - "Криза й етапи
виходу з неє" (мал. 34). Якщо тенденцiє психологiчноє iмпотенцiє
поки що нам засвiдчив мал. 31, то даний, 34-й, показуу факт
потягу до матерi й прагнення замiстити батька. Дивимся "пiд-
водну" частину: злiва кружечком, за формою нiмба на мал. 29,
бiля нього злiва написана буква Я (прилiпилася до кружечка),
стрiлочка-якiр, як символ чуттувого уднання, вцiляу в серце (на
мал. ЗО воно належить матерi, за поясненням Юрiя). Серце
розкололося, й це "натяк" на те, що стрiлка "досягла мети"
(iнцсстуозного бажання).

При цьому важливо врахувати семантичну полiмiрнiсть ма-
люнка: серце матерi - це й серце Юрiя (мал. 33 - iдентифi-
кацiя з матiрю). Тому подальший смисл вичленовусться через
зображення половинки серця бiля нiмба, а половинки - бiля
зародка. Тобто половинка серця злiва (мал. 34) бiля батька
(якiр як символ його чуттувостi), а половинка бiля Юрiя-
зародка. Причому зародок намальований так, що його середня
частина схожа на той кружечок злiва, бiля якого прилiпилося
Я. Це значить, що малюнок виражау й потаумнi бажання: чут-
туво зливатися з матiрю (права частина мал. 34), й iдеалiза-
цiю - Я, бо цей кружечок схожий на нiмб (мал. 29). Крiм
того, лiва частина дау лише натяк на чуттуве уднання батька
з матiрю, але на мал. 34 такого уднання немау, бо воно неба-
жане для Юрiя; оскiльки нема уднання половинки серця з за-
родком, то права частина - цс заборонене уднання. Проте ми
бачимо повне уднання, високе, духовне (нiмб) Я - злите з
кружечком (мал. 34). Нiмб на мал. ЗО i кружечок на мал. 34
забарвленi однаково, що вказуу на Єхню спiльнiсть. Половинка
серця на рiвнi "нiмба" теж говорить, що "Я наполовину при-

180

ймаю чуттувiсть матерi й саме в тому, що я народжений нею"
(права пiдводна частина мал. 34). Нiмб (мал. 29) у багатоша-
ровим, i зародок усерединi (мал. 34, праворуч) те-ж мау такий
самий колiр i в двох таких самих напiвкружечках, що може
означати уднання з матiрю в чомусь високому - святому для
душi.

Тепер можемо логiчним шляхом дiйти висновк у, яке сонеч-
ко затулила голубка своєм тiлом на мал. 29. Це Юрiй-дитина
й водночас - Юрiй-чоловiк Це сонце присутну бiля голубки
(навiть над нею в мал. 35, а в мал. 29 - це нiмб). Отже,
генеральний iнтегруючий механiзм "вiд слабкостi - до сили"
(до високостi, значущостi) присутнiй у логiцi несвiдомого Юри.
Маленький символ сонечка бачимо справа в малг. 34 (пiд во-
дою, на рiвнi половинки серця). Сам символ "пiд водою" - це
зародковий стан (у водi). Очевидно, що мал. 34, з урахуван-
ням його теми, показуу: весь кризовий стан, породжений Едi-
повою ситуацiую й виходом iз нього, у природа, але без людей.
Багаття, як символ сексу, намальовано чорним, воно "не гово-
рить" - "психологiчна iмпотенцiя"; всi символiв фалоса, що
стосуються Юрiя, - "мечi", зорiунтованi вниз, убiк,- натяк
на психологiчну iмпотенцiю. Все, що вгору,- цс iдеалiзованi
прагнення, якi теж, за твердженням автора, "не реалiзованi
(мал. 29, 32) , тобто не живi. Всi прагнення уднанкя з бажаним
обуктом - матiрю, породжують тенденцiю до смертi - вниз,
у єє лоно (мал. 34). Тому Юрiй перебувау мiж двгома "смертя-
ми". Вгору - це коли Я омертвляу своє "сiрi якостi" i прагне
досягати "небесного" iдеалу, й униз - до уднання з матiрю
через уднання з якостями батька, тому всi мечi показують на-
прям униз (iмпотенцiя), бо з матiрю чуттувий юонтакт недо-
пустимий.

Ми можемо стверджувати, що даний матерiал (малюнки)
Юрiя дав змогу прослiдкувати деструктивну силу "Едiпових"
переживань, якi зумовлюють амбiвалентнiсть почуттiв до себе
та близьких людей, прагнення до сили через чоловiчу потенцiю
й у той же час неможливiсть єє оптимальноє (щасливоє) реалi-
зацiє через блокування активностi, вiдчужування" чуттувостi в
стосунках iз жiнкою, осуд єє за уднання з чоловiком та iн.
Водночас проглядауться приниження своєх можливостей через
нерiвнi позицiє з батьком стосовно матерi. Все це породжуу
стабiлiзовану внутрiшню суперечнiсть, що у основ ою особистiс-
ноє проблеми Юрiя.

Проаналiзуумо малюнки Петрика (учня 9-го класу
Черкаськоє СШ, 1993 р.). Кiлька слiв про мал. 36-47. Єх Пе-
трик вранцi, перед заняттями у школi, вiддав своуму друго-
вi, зробивши застереження лише до мал. 46, який треба роз-
глядати в перевернутому виглядi (мал. 47). Нiяких пояснень

181

не давав нi друговi, нi комусь iншому. Й того ж дня пiд час
занять викинувся з 9-го поверху. Всi малюнки були виконанi
олiвцем, з психомалюнком нiколи не мав справи. Вiдомо, що
Петрик жив у сiмє, де була сестра, нерiдна по батьковi, але
рiдна по матерi.

Враховуючи вiдсутнiсть дiалогу з автором (який звичайно
давав змогу прояснити змiст малюнкiв), ми скористалися з
розповiдей психолога школи про те, що Петрик виявляв iнте-
рес до сестри, любив позичати в неє брюки (поносити), нама-
гався зустрiчатися з єє подругами. Сестра була старша за нього
на два роки. Вiдомо також, що стосунки з батьком були на-
пруженими.

Оригiнальнiсть малюнкiв Пстрика (порiвняно з психома-
люнком) полягау ще й у тому, що Єх назви не визначенi, й
виконувалися вони не на чиюсь пропозицiю (психолога чи вчи-
теля), а за внутрiшньою потребою. Цiкаво й тс, що малюнки
зявилися в нiч перед самогубством. Нiколи ранiше Петя не
давав друговi своєх малюнкiв. Т. С. Яцснко одержала Єх вiд
психолога школи з проханням iнтерпретувати.

Пропонований аналiз може бути цiкавим для спецiалiстiв у
цiй галузi тим, що вiн в основному побудований на значеннях
архетипноє символiки. Загальний погляд на малюнки показуу,
що психiка Петi була обтяжена iнцсстуозним потягом: первин-
ним - до матерi, а з часом - до сестри, нерiдноє по батьковi.
Малюнки засвiдчують спроби здолати це почуття актуалiзацiую
огиди (мал. 37).

Тепер перейдемо до конкретного аналiзу. На лiбiдiознi по-
тяги вказують мал. 38 i 39. Вода, хвилi, човен, двоу в човнi
(мал. 39). Простягнутi руки у водi. Фалiчний образ - символ
сексуальноє сили: маленькi рибки, як символ сперматозоєдiв,
урочистий (святковий) вигляд плавця та iн. Разом iз тим ма-
люнки вказують на неможливiсть чуттувого уднання, що сим-
волiзуу нижня частина автозображснь, представлена рибячим
(змiєним) хвостом (мал. 38, 40, 41). Мал. 39 показуу прирече-
нiсть човна на загибель у морськiй стихiє, тобто безперспектив-
нiсть надiй на чуттуве уднання. iнший малюнок (42) вiдображау
статичнiсть фалiчних потягiв - омертвiлий бик, у якого заднi
ноги вросли у землю, а передня нога и голова - показують
"потенцiал" за вiдсутностi активностi.

Малюнки засвiдчують присутнiсть саморсфлексiє проблем,
якi обсiдали юнака (мал. 43-45). Спiльним для цих малюнкiв
у двоєсте сприймання ситуацiє iнцсстуозного тяжiння. Верхнiй
правий i нижнiй лiвий куток мал. 43 показують, вiдповiдно, два
погляди: "дорослий", зрiлий погляд на лiбiдiознi бажання, якi
його переповнюють (середня частина мал. 43), i дитячi страхи
за своє мрiє й фантазiє, якi здаються змiями (нижнiй куток

182

лiол. 36

Мая. 37

Мсi-i. З>

злiва). Символiка середньоє частини малюнка вказуу на цi лi-
бiдiознi фантазiє, за якi йому хочеться вхопитися рукою, щоб
не впасти".
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36